Ухвала

від 05.07.2018 по справі 221/1121/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

11-кп/775/338/2018(м)

221/1121/18

Єдиний унікальний номер 221/1121/18 Головуючий суддя у суді 1-ої інст.: ОСОБА_1

Номер провадження 11-кп/775/338/2018(м) Суддя-доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року м. Маріуполь

Апеляційний суд Донецької області колегією суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018050630000149 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілого в особі директора ВП «Великоанадольське лісове господарство» ОСОБА_8 на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 19 квітня 2018 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Володимирівка Волноваського району Донецької області, українця, громадянина України, судимого: 30 серпня 2017 року Волноваським районним судом Донецької області за ч.2 ст.15, ч.1 ст.191 КК України до покарання у виді штрафу в дохід держави в сумі 510 грн., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 19 квітня 2018 року ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці. Вирішено питання про речові докази.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він 28 січня 2018 року приблизно о 19.00 год., знаходячись на узбіччі автодороги сполученням с. Валер`янівка смт Благодатне Волноваського районну Донецької області біля третього кварталу ДП «Великоанадольське лісове господарство», діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу з узбіччя автодороги викрав 0,515 м3 дров, вартістю 252,38 грн., що належать ДП «Великоанадольське лісове господарство», які завантажив до салону автомобіля «ІЖ412», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував на підставі довіреності. Проте, після цього не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий директором ДП «Великоанадольське лісове господарство».

Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

В апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_7 та потерпілий в особі директора ВП «Великоанадольське лісове господарство» ОСОБА_8 порушують питання про зміну вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання, у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок суворості; призначення в цій частині покарання за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді штрафу на користь держави або громадських робіт, як просить потерпілий.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг апелянти зазначили, що з урахуванням тяжкості, суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, яке не є тяжким, дані про особу обвинуваченого, стан його здоров`я, вважають необґрунтованим призначення останньому покарання у виді арешту, адже таке покарання, на думку апелянтів, не сприятиме досягненню меті покарання, й виправленню ОСОБА_7 , зокрема. Крім того, обвинувачений зауважує, що під час досудового розслідування та судового провадження справи, було порушено його право на захист, яке виразилось у ненаданні йому адвоката, а також не роз`ясненні права укласти угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілим.

Позиції учасників судового провадження

Обвинувачений підтримав свою апеляційну скаргу, а також апеляційну скаргу потерпілого, просив їх задовольнити, вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання змінити, призначити йому покарання за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді штрафу на користь держави в межах санкції названої статті.

Прокурор заперечувала відносно задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та потерпілого, а вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 , як законний і обґрунтований, просила залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, ознайомившись із доводами апеляційних скарг обвинуваченого та потерпілого в їх межах, колегія суддів дійшла висновку, що вони не підлягають задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Згідно з положеннями ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального закону України.

Доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, за обставин, викладених у вироку суду першої інстанції, та правова кваліфікація його дій ґрунтуються на зібраних у справі та перевірених судом в порядку ст.349 КПК України доказах, є обґрунтованими, належним чином мотивованими та не оспорюються обвинуваченим та потерпілим в апеляційних скаргах.

Перевіряючи доводи апеляційних скарг обвинуваченого та потерпілого щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок суворості, колегія суддів зазначає наступне.

Покарання, призначене обвинуваченому ОСОБА_7 , відповідає вимогам ст.65 КК України та роз`ясненням, що містяться в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Зокрема, суд першої інстанції, обираючи вид та міру покарання ОСОБА_7 , врахував конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер і ступінь його суспільної небезпеки, сукупність всіх даних, які характеризують їх особи, в тому числі й ті, на які є посилання сторони захисту у поданих апеляційних скаргах.

Так, ОСОБА_7 скоїв злочин середнього ступеня тяжкості, не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, згідно досудової доповіді органу пробації виправлення ОСОБА_7 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк, він не становить високої небезпеки для суспільства.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, судом, відповідно до вимог ст.66 КК України, обґрунтовано віднесено щире каяття, а апеляційним судом - сприяння розкриттю злочину.

Врахувавши всі зазначені обставини в сукупності, місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку, про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання в межах санкції статті, саме у виді арешту на строк 3 місяці.

Конституційний Суд України у своєму рішенні за № 15-рп/2004 зазначив про те, що: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Тобто, покарання повинно перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_9 покарання призначене в мінімальних межах санкції ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України і, на думку колегії суддів, за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Переконливих аргументів, які б ставили під сумнів законність рішення місцевого суду, вмотивованість його висновків при призначенні обвинуваченому покарання в апеляційних скаргах не наведено.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, не встановлено.

За таких обставин, за наслідками розгляду апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілого в особі директора ВП «Великоанадольське лісове господарство» ОСОБА_8 на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 19 квітня 2018 року, щодо ОСОБА_7 , колегія суддів вважає необхідним залишити вирок суду без змін, а апеляційні скарги останніх без задоволення.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, з цих підстав Суд

постановив:

апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілого в особі директора ВП «Великоанадольське лісове господарство» ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Волноваського районного суду Донецької області від 19 квітня 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4