Рішення

від 27.06.2018 по справі 922/533/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2018 р.Справа № 922/533/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Заводовій К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних сумішей", м.Харків про стягнення 1 961 661,65грн. за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №08-21/39/2-18 від 04.01.2018

від відповідача: ОСОБА_1, директор, наказ №147 від 1.12.2011

ОСОБА_3, довіреність №1 від 06.02.2016

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (далі за текстом - позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Харківський завод будівельних сумішей" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 1961661,65грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у період з 01.02.2015 по 31.01.2018 не сплачував грошові кошти за користування земельною ділянкою площею 1,1070га, розташованою за адресою: м.Харків, вул.Велика Панасівська, 181, яка належить територіальній громаді м.Харкова, і відповідно до статей 1212-1214 ЦК України зобов'язаний відшкодувати безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 1961661,65грн.

У підготовчому засіданні 02.04.2018 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 08.05.2018.

26 квітня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він проти задоволення вимог позивача заперечив у повному обсязі. При цьому, відповідач зазначає, що не використовував зазначену позивачем земельну ділянку у період з 01.02.2015 по 31.01.2018, оскільки відповідний договір купівлі-продажу від 22.03.2008 розташованого на ній нерухомого майна був розірваний згідно з рішенням господарського суду Харківської області від 24.10.2013 у справі №922/3366/13. На підставі даного рішення відповідач 18.03.2014 здійснив повернення нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Харків, вул.Велика Панасівська, 181, продавцю за договором від 22.03.2008 - ОСОБА_4 "Т.М.М."-ОСОБА_5 цьому, відповідач вказує, що він позбавлений можливості внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, оскільки це може зробити лише новий власник нерухомого майна, тобто ОСОБА_4 "Т.М.М."-ОСОБА_6 того, відповідач не погодився з розрахунком позовних вимог, здійсненим позивачем та навів власний контррозрахунок.

У підготовчому засіданні 08.05.2018 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також оголошено перерву до 06.06.2018.

01 червня 2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він не погодився з доводами відповідача, оскільки на даний час саме за відповідачем зареєстровано право власності на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м.Харків, вул.Велика Панасівська, 181. Також надав пояснення щодо розрахунку суми позовних вимог.

У підготовчому засіданні 06.06.2018 судом оголошено перерву до 08.06.2018.

У підготовчому засіданні 08.06.2018 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 27.06.2018.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві, просив у позові відмовити.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

22 березня 2008 року між ОСОБА_4 "Т.М.М."-ТОВ, як продавцем, та TOB "Харківський завод будівельних сумішей", як покупцем, укладено договір купівлі- продажу нерухомого майна (далі за текстом - Договір), за умовами якого продавець продає, а покупець купує нежитлові будівлі літ.Б-2 загальною площею 1327,7кв.м., літ.В-1 загальною площею 848,1кв.м., літ.А-2 загальною площею 1427,4 кв.м, літ.Ц-1 загальною площею 74,8кв.м, що знаходяться за адресою : м.Харків, вул.Котлова (нова назва - вул.ОСОБА_7), 181.

25 березня 2008 року на виконання умов Договору ОСОБА_4 "Т.М.М."-ТОВ передала, а відповідач прийняв нежитлові будівлі з рухомим майном, яке в них знаходиться, про що сторонами договору було складено акт приймання-передачі.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.02.2018 №113218905 право власності на нежитлові будівлі літ."Б-2" загальною площею 1327,7м.кв., літ."А-2" загальною площею 1427,4 м.кв., літ "Ц-1" загальною площею 74,8м.кв. по вул.Великій Панасівській, 181 у м.Харкові з 08.09.2009 зареєстровано за TOB "Харківський завод будівельних сумішей" на підставі договору купівлі-продажу від 22.03.2008 № 2355.

Звертаючись з даним позовом, позивач вказує, що речові права відповідача на земельну ділянку по вул.Великій Панасівській, 181 у м.Харкові не зареєстровані. Харківською міською радою рішення щодо надання у користування та продаж зазначеної земельної ділянки не приймалось. Відповідач з 08.09.2009 та по теперішній час в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України використовує земельну ділянку площею 1,1070га по вул.Великій Панасівській, 181 у м. Харкові без виникнення права власності на земельну ділянку, права постійного користування та права оренди земельної ділянки без державної реєстрації цих прав. Отже, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст.ст.12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 1,1070га по вул.Великій Панасівській, 181 у м.Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова. Відповідач у період з 01.02.2015 по 31.01.2018 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберігав у себе майно - грошові кошти.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Таким чином, набувач земельної ділянки фактично зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшуючи вартість власного майна, а власник землі (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати).

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

За таких обставин, особа, яка використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав, повинна відшкодувати власнику землі безпідставно збережені кошти.

Разом із тим, судом встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 24.10.2013 у справі №922/3366/13, яке в установленому порядку не оскаржувалося та набрало законної сили, було розірвано договір купівлі-продажу від 22.03.2008, укладений між ОСОБА_4 "Т.М.М."-ТОВ та TOB "Харківський завод будівельних сумішей", а також зобов'язано відповідача повернути ОСОБА_4 "Т.М.М."-ТОВ нежитлові будівлі літ.Б-2 загальною площею 1327,7кв.м., літ.А-2 загальною площею 1427,4кв.м., літ.Ц-1 загальною площею 74,8кв.м., що знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Котлова, 181 з рухомим майном, що знаходиться у цих будівлях.

Згідно частини 3 статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

18 березня 2014 року на виконання вказаного рішення TOB "Харківський завод будівельних сумішей" та ОСОБА_4 "Т.М.М."-TOB склали ОСОБА_8 приймання-передавання об'єктів нерухомого майна та обладнання, згідно з яким відповідач повернув, а ОСОБА_4 "Т.М.М."-ТОВ прийняла у власність об'єкти нерухомого майна, що були предметом договору купівлі-продажу від 22.03.2008, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться у м.Харкові по вул.Котлова, 181: будівлі літ. Б-2 загальною площею 1327,7кв.м., літ.В-1 загальною площею 848,1кв.м., літ.А-2 загальною площею 1427,4кв.м., літ.Ц-1 загальною площею 74,8кв.м.

Таким чином, 18.03.2014 відповідач повернув ОСОБА_4 "Т.М.М."-TOB всі об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м.Харкові по вул.Котлова (ОСОБА_7), 181, а тому, починаючи з 19.03.2014, відповідач даним нерухомим майном не користувався та, відповідно, не використовував і вищевказану земельну ділянку.

Враховуючи те, що позивач у позові просить стягнути з відповідача грошові кошти за період з 01.02.2015 по 31.01.2018, тобто за період, коли відповідач вже не користувався земельною ділянкою, суд вважає за необхідне в позові відмовити.

Доводи позивача спростовуються вищевикладеним, а також наступним.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач, як на доказ фактичного користування відповідачем земельною ділянкою, посилається на ОСОБА_8 обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 07.02.2018, який складено головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_9, за участі інженера-геодезиста ОСОБА_8 (кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста від 05.10.2015 №012901) та інженера-землевпорядника ОСОБА_10 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 24.12.2012 №000084).

Суд не приймає даний акт як належний та допустимий доказ, оскільки він суперечить встановленому судом факту повернення нерухомого майна відповідачем ОСОБА_4 "Т.М.М."-ТОВ.

До того ж, цей акт складений без участі представників відповідача та містить суперечливі дані щодо того, яким саме об'єктом нерухомості нібито користується відповідач. Так, у першому абзаці пункту 2 ОСОБА_8 вказано, що обстеженням встановлено, що на земельній ділянці площею 1,1070га по вул.Великій Панасівській, 181, у м.Харкові розташовані нежитлові будівлі літ."Б-2" загальною площею 1327,7м.кв., літ."А-2" загальною площею 1427,4 м.кв., літ "Ц-1" загальною площею 74,8м.кв., право власності на які зареєстровано за відповідачем. Однак у другому та третьому абзацах пункту 2 ОСОБА_8 зазначено, що земельна ділянка загальною площею 1,1070га по вул.Великій Панасівській, 181, у м.Харкові використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування іншої нежитлової будівлі, а саме: літ."В-2" загальною площею 1725,7кв.м. При цьому, визначено іншу площу земельної ділянки відповідно до її меж, а саме: 0,1421га.

Слід також зазначити, що з доданих до ОСОБА_8 копій фотографій земельної ділянки вбачається відсутність будь-яких вивісок, реклами чи інших позначень, які б вказували про належність даної території саме відповідачу.

За таких обставин, суд вважає, що обстеження земельної ділянки проводилося формально, без відвідання відповідної території та ознайомлення з правоустановчими документами фактичного землекористувача.

Доводи позивача про те, що на даний час саме відповідач значиться як власник об'єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці за адресою: вул.Велика Панасівська, 181, у м.Харкові, судом відхиляються, оскільки ця обставина не спростовує факту розірвання Договору купівлі-продажу від 22.03.2008 в судовому порядку та фактичного повернення відповідачем майна ОСОБА_4 "Т.М.М."-ТОВ ще 18.03.2014.

Не можуть бути прийняті судом і доводи позивача про те, що відповідач та ОСОБА_4 "Т.М.М."-ТОВ є пов'язаними особами, тому що мають одного й того самого учасника (засновника). Вказана обставина не впливає на необґрунтованість заявлення позивачем позову саме до відповідача, оскільки зазначені особи є окремими юридичними особами, а тому самостійно набувають цивільні прав та відповідні обов'язки.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.07.2018 р.

Суддя ОСОБА_11