Постанова

від 15.01.2019 по справі 922/533/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2019 р. Справа № 922/533/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Фоміна В.О. , суддя Шевель О.В.;

за участю секретаря судового засідання Крупи О.О.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 - довіреність № 08-21/20/2-19 від 02.01.2019,

відповідача - ОСОБА_2В.(директор) - наказ 147 від 01.12.2011,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№837Х) на рішення господарського суду Харківської області від 27.06.2018 (суддя Калантай М.В., повний текст складено 09.07.2018) у справі №922/533/18

за позовом Харківської міської ради, м.Харків,

до ТОВ "Харківський завод будівельних сумішей", м.Харків,

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулась до місцевого господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних сумішей", в якій просила стягнути з останнього на свою користь 1961661,56 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.06.2018 у справі №922/533/18 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду є незаконним, прийнятим із неправильним застосуванням норм матеріального права та без детального аналізу і вивчення фактичних обставин справи, зважаючи на таке:

- право власності, а також його припинення в обов'язковому порядку підлягає державній реєстрації, а тому право власності вважається припиненим виключно з моменту державної реєстрації припинення такого права;

- висновок суду про те, що обстеження земельної ділянки проводилось формально, без відвідання відповідної території та ознайомлення із правовстановлюючими документами фактичного землекористувача є безпідставним та необґрунтованим, зважаючи на наявність в матеріалах справи відповідного акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки, який є належним доказом користування відповідачем спірною земельною ділянкою, зважаючи на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №922/2976/17;

- спірна земельна ділянка використовується саме ТОВ "Харківський завод будівельних сумішей", враховуючи факт реєстрації нежитлових будівель за останнім, а використання об'єктів нерухомості без використання земельної ділянки, на якій вони розміщені, є неможливим через критерій пов'язаності земельної ділянки із об'єктами нерухомості;

- укладання акту прийому-передачі майна між ТОВ "Харківський завод будівельних сумішей" та Фірма Т.М.М. - ТОВ не є підставою для припинення права власності, яке припиняється виключно з моменту державної реєстрації його припинення;

- суперечливі положення акту обстеження земельної ділянки щодо площі земельної ділянки та об'єктів нерухомості від 07.02.2018 були зумовлені технічною помилкою, у зв'язку із чим позивачем додано до апеляційної скарги виправлену копію акту від 07.02.2018.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2018 для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №922/533/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Сіверін В.І., судді Терещенко О.І. та Слободін М.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою. Призначено справу до розгляду на 18.09.2018 о 09:30 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 зупинено апеляційне провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду господарської справи №922/3412/17.

Відповідно до Указу Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" від 29.12.2017 №454/2017 постановлено ліквідувати Харківський апеляційний господарський суд та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно територіальних одиниць) та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Указом Президента України від 28.09.2018 №295/2018 "Про переведення суддів" до новоутвореного Східного апеляційного господарського суду переведено суддів.

Повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду оприлюднено в газеті "Голос України" № 185 (6940) від 03.10.2018.

Згідно з частиною 5, 7 ст.31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На виконання розпорядження керівника апарату Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2018 "Про передачу судових справ до Східного та Північного апеляційних господарських судів" відділом документального забезпечення та контролю здійснено передачу судової справи №922/533/18, що перебувала у провадженні Харківського апеляційного господарського суду за відповідним актом до Східного апеляційного господарського суду.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2018 для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №922/533/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Білоусової Я.О., судді Фоміної В.О.

Листом від 05.11.2018 повідомлено учасників справи про вищевказані обставини та запропоновано надати інформацію щодо стану перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №922/3412/17 та надіслати на адресу Східного апеляційного господарського суду копію останніх процесуальних документів, що були винесені у зазначеній справі.

20.11.2018 Великою Палатою Верховного Суду винесено постанову у справі №922/3412/17, повний текст якої оприлюднено на офіційному сайті судової влади «Єдиний держаний реєстр судових рішень» 05.12.2018.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2018 у зв'язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №922/533/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Фоміної В.О., судді Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 поновлено провадження у справі; прийнято справу №922/533/18 за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 27.06.2018 до провадження Східного апеляційного господарського суду; розгляд справи призначено на 15.01.2019 об 11:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 104.

Позивач в судовому засіданні 15.01.2019 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі та наявних в матеріалах справи письмових поясненнях.

Відповідач у судовому засіданні 15.01.2019 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та таким, що підлягає залишенню без змін.

У процесі розгляду апеляційної скарги відповідач надав відзив на останню, яким просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу Харківської міської ради без задоволення, зважаючи на таке:

- рішенням господарського суду Харківської області від 24.10.2013 у справі №922/3366/13 розірвано договір купівлі-продажу від 22.03.2008, укладений між Фірмою Т.М.М. - ТОВ та ТОВ Харківський завод будівельних сумішей , та зобов'язано ТОВ Харківський завод будівельних сумішей повернути Фірмі Т.М.М. - ТОВ нежитлові будівлі літ.Б-2, загальною площею 1327,7 кв.м; літ. А-2, загальною площею 1427,4 кв.м; літ.Ц-1, загальною площею 74,8 кв.м, що знаходяться за адресою: місто Харків, вулиця Котлова, буд. №181, з рухомим майном, що знаходиться у цих будівлях згідно з переліком, що міститься у додатку №1 до договору купівлі - продажу від 22.03.2008.

На виконання рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2013 у справі №922/3366/13 ТОВ Харківський завод будівельних сумішей повернув об'єкти нерухомого майна Фірмі Т.М.М. - ТОВ на підставі акту приймання-передавання об'єктів нерухомого майна та обладнання від 18.03.2014;

- заявником про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно може бути тільки новий власник такого майна, а саме: Фірма Т.М.М. - ТОВ;

- твердження позивача, що відповідач з 08.09.2009 та по теперішній час використовує земельну ділянку, площею 1,1070 га, по вул. Великій Панасівській, 181 у м.Харкові, не відповідають дійсності, оскільки відповідач з 19.03.2014 не користувався цими об'єктами нерухомості і відповідно земельною ділянкою під зазначеними об'єктами, у зв'язку із чим відповідач не може нести відповідальність у вигляді оплати за користування земельною ділянкою, на якій знаходилися дані об'єкти нерухомості у період з 01.02.2015 по 31.01.2018;

- розрахунок заявлених позовних вимог позивача є безпідставним та необґрунтованим, зважаючи на застосування коефіцієнту КМ, сукупного коефіцієнту, коефіцієнту Кф та коефіцієнту індексації, які не підлягають застосуванню.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги апелянта, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як убачається із матеріалів справи, 22.03.2008 між Фірмою "Т.М.М."-ТОВ як продавцем та TOB "Харківський завод будівельних сумішей" як покупцем укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі за текстом - договір), за умовами якого продавець продає, а покупець купує нежитлові будівлі літ.Б-2, загальною площею 1327,7 кв.м, літ.В-1, загальною площею 848,1кв.м, літ.А-2, загальною площею 1427,4 кв.м, літ.Ц-1, загальною площею 74,8 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Котлова (нова назва - вул.ОСОБА_3), 181.

На виконання умов договору Фірма "Т.М.М."-ТОВ передала, а відповідач прийняв нежитлові будівлі з рухомим майном, яке в них знаходиться, про що сторонами договору було складено відповідний акт приймання-передачі від 25.03.2008.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.02.2018 №113218905 право власності на нежитлові будівлі літ."Б-2", загальною площею 1327,7 м.кв., літ."А-2", загальною площею 1427,4 м.кв., літ "Ц-1", загальною площею 74,8 м.кв., по вул.Великій Панасівській, 181 у м.Харкові з 08.09.2009 зареєстровано за TOB "Харківський завод будівельних сумішей" на підставі договору купівлі-продажу від 22.03.2008.

Проте, як вказує Харківська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних сумішей" не оформило жодного речового права на земельну ділянку під вищевказаними будівлями, у зв'язку із чим відповідач використовує спірну земельну ділянку без достатніх правових підстав.

На підтвердження вищевказаної обставини, позивач надав акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 07.02.2018, який складено головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_4, за участі інженера-геодезиста ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста від 05.10.2015 №012901) та інженера-землевпорядника ОСОБА_6 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 24.12.2012 №000084).

Актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 07.02.2018, зокрема зазначено, що обстеженням на місцевості встановлено, що на земельній ділянці, площею 1,1070 га, по вул.Великій Панасівській, 181 у м. Харкові розташовані нежитлові будівлі літ. Б-2 , загальною площею 1327,7 кв.м, літ. А-2 загальною площею 1427,4 кв.м, літ. Ц-1 , загальною площею 74,8 кв.м, право власності на які зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю Харківський завод будівельних сумішей . Земельна ділянка, площею 1,1070 га, по вул. Великій Панасівській, 181 у м.Харкові використовується Товариством з обмеженою відповідальністю Харківський завод будівельних сумішей для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. В-2 , загальною площею 1725,7 кв.м. Площа земельної ділянки відповідно до її меж складає 0,1421 га.

Не погодившись із обставинами використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних сумішей" спірної земельної ділянки без жодних правовстановлюючих документів та несплатою орендної плати, Харківська міська рада звернулась до місцевого господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних сумішей" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 1961661,56 грн за період з 01.02.2015 по 31.01.2018. Правовою підставою заявленого позову визначено ст.1212-1214 Цивільного кодексу України.

При розгляді вищевказаних позовних вимог судова колегія апеляційного господарського суду виходить з такого.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто , набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини 1 ст.1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

При цьому судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що для задоволення позовних вимог, заявлених на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України , необхідно встановити фактичне використання майна , за рахунок якого відбулось безпідставне збагачення відповідної особи.

Як вже зазначалось вище, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.02.2018 №113218905 право власності на нежитлові будівлі літ."Б-2", загальною площею 1327,7 м.кв., літ."А-2", загальною площею 1427,4 м.кв., літ "Ц-1", загальною площею 74,8 м.кв., по вул.Великій Панасівській, 181 у м.Харкові з 08.09.2009 зареєстровано за TOB "Харківський завод будівельних сумішей" на підставі договору купівлі-продажу від 22.03.2008.

У той же час рішенням господарського суду Харківської області від 24.10.2013 у справі №922/3366/13 розірвано договір купівлі-продажу від 22.03.2008, укладений між Фірмою "Т.М.М."-ТОВ та TOB "Харківський завод будівельних сумішей", а також зобов'язано відповідача повернути Фірмі "Т.М.М."-ТОВ нежитлові будівлі літ.Б-2, загальною площею 1327,7 кв.м, літ.А-2, загальною площею 1427,4 кв.м, літ.Ц-1, загальною площею 74,8 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Харків, вул. Котлова, 181 з рухомим майном, що знаходиться у цих будівлях.

Вищевказане рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2013 у справі №922/3366/13 не оскаржувалось жодною особою, у зв'язку із чим є таким, що набрало законної сили та є обов'язковим до виконання у силу приписів ст.129-1 Конституції України та частини 2 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

На виконання вищевказаного рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2013 у справі №922/3366/13 TOB "Харківський завод будівельних сумішей" та Фірма "Т.М.М."-TOB склали акт приймання-передавання об'єктів нерухомого майна та обладнання від 18.03.2014, згідно з яким відповідач повернув, а Фірма "Т.М.М."-ТОВ прийняла у власність об'єкти нерухомого майна, що були предметом договору купівлі-продажу від 22.03.2008, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться у м.Харкові по вул. Котлова, 181: будівлі літ. Б-2, загальною площею 1327,7 кв.м, літ.В-1, загальною площею 848,1кв.м, літ.А-2, загальною площею 1427,4 кв.м, літ.Ц-1, загальною площею 74,8 кв.м.

Тобто 18.03.2014 TOB "Харківський завод будівельних сумішей" повернув Фірмі "Т.М.М."-TOB усі об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м.Харків, вул. Котлова (ОСОБА_3), 181, а тому, починаючи з 19.03.2014, відповідач даним нерухомим майном не користувався та, відповідно, не використовував і вищевказану земельну ділянку, у зв'язку із чим не повинен сплачувати плату за користування землею у період з 01.02.2015 по 31.01.2018.

Наведені вище обставини свідчать про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами у розумінні ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України фактичного використання TOB "Харківський завод будівельних сумішей" нерухомого майна, що розташоване у м.Харкові по вул.Котлова (ОСОБА_3), 181, та, як наслідок, недоведеності факту безпідставного збагачення відповідача за рахунок зазначеного майна.

Що стосується наявного у матеріалах справи акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 07.02.2018, то вказаний документ не підтверджує факт використання TOB "Харківський завод будівельних сумішей" спірної земельної ділянки та об'єктів нерухомого майна, що знаходяться на ній, враховуючи таке:

- факт повернення TOB "Харківський завод будівельних сумішей" нерухомого майна, що розташоване у м.Харкові по вул.Котлова (ОСОБА_3), 181 підтверджується актом приймання-передавання об'єктів нерухомого майна та обладнання від 18.03.2014 та рішенням господарського суду Харківської області від 24.10.2013 у справі №922/3366/13;

- зміст зазначеного акту свідчить, що висновок про використання спірної земельної ділянки TOB "Харківський завод будівельних сумішей" був зроблений виключно на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У той же час Харківською міською радою не надано жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про безпосереднє використання відповідачем та його працівниками вищевказаної земельної ділянки або відповідного нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, ознайомлення працівників позивача із правовстановлюючими документами юридичної особи, що знаходиться за зазначеною адресою тощо.

Даний акт складений без участі представників відповідача та містить суперечливі дані щодо того, яким саме об'єктом нерухомості ніби-то користується відповідач. Так у першому абзаці пункту 2 акту вказано, що обстеженням встановлено, що на земельній ділянці площею 1,1070 га по вул.Великій Панасівській, 181, у м.Харкові розташовані нежитлові будівлі літ."Б-2", загальною площею 1327,7 м.кв., літ."А-2", загальною площею 1427,4 м.кв., літ "Ц-1", загальною площею 74,8 м.кв., право власності на які зареєстровано за відповідачем. Однак у другому та третьому абзацах пункту 2 акту зазначено, що земельна ділянка, загальною площею 1,1070 га, по вул.Великій Панасівській, 181, у м.Харкові використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування іншої нежитлової будівлі, а саме: літ."В-2", загальною площею 1725,7 кв.м. При цьому, визначено іншу площу земельної ділянки відповідно до її меж, а саме: 0,1421 га.

Що стосується надання апелянтом виправленого акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 07.02.2018 до апеляційного господарського суду, то вказаний документ не був предметом дослідження місцевого господарського суду, а позивачем не було наведено поважності причин неподання вказаного доказу під час розгляду справи у суді першої інстанції, у зв'язку із чим судова колегія апеляційного господарського суду не приймає зазначений документ, зважаючи на приписи частини 3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України.

З доданих до акту копій фотографій земельної ділянки убачається відсутність будь-яких вивісок, реклами чи інших позначень, які б вказували про належність даної території саме TOB "Харківський завод будівельних сумішей".

Доводи апелянта про те, що акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки, є належним доказом користування відповідачем спірною земельною ділянкою, зважаючи на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №922/2976/17, не впливають на результати вирішення спору в даній справі, зважаючи на те, що обставини в даній справі та справі №922/2976/17 є відмінними, зокрема у зв'язку із тим, що в даній справі відповідач не використовує ані нерухоме майно, ані спірну земельну ділянку, зважаючи на наявність в матеріалах справи акту приймання-передавання об'єктів нерухомого майна та обладнання від 18.03.2014.

Крім того, як вже зазначалось вище, зміст акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 07.02.2018 не дає можливості встановити факт безпосереднього використання TOB "Харківський завод будівельних сумішей" спірної земельної ділянки, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується із твердженнями апелянта, що за загальним правилом право власності, а також його припинення в обов'язковому порядку підлягає державній реєстрації, а тому право власності вважається припиненим з моменту державної реєстрації припинення такого права.

У той же час те, що відповідач на теперішній час значиться як власник об'єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці за адресою: вул.Велика Панасівська, 181, у м. Харкові не спростовує факту розірвання договору купівлі-продажу від 22.03.2008 у судовому порядку та фактичного повернення відповідачем майна Фірмі "Т.М.М."-ТОВ ще 18.03.2014.

До того ж, згідно з частиною 1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень термін заявник у цьому законі вживається у таких значеннях:

- власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав;

- орган державної влади, його посадова особа, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав;

- іпотекодержатель, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки;

- орган місцевого самоврядування - у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;

- особа, за якою закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі відповідної сільської, селищної, міської ради, або уповноважена нею особа - у разі проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку.

Ураховуючи наведене, TOB "Харківський завод будівельних сумішей" у силу вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не наділений повноваженнями для звернення до державного реєстратора із заявою про скасування за ним права власності на наступні об'єкти нерухомого майна: нежитлові приміщення, що знаходяться у м.Харкові по вул.Котлова, 181: будівлі літ. Б-2 , загальною площею 1327,7 кв.м, літ.В-1 , загальною площею 848,1 кв.м, літ.А-2 , загальною площею 1427,4 кв.м, літ.Ц-1 , загальною площею 74,8 кв.м.

Інші доводи апелянта не спростовують законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

За таких обставин судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних сумішей" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1961661,56 грн.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції у повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Харківської області від 27.06.2018 по справі №922/533/18 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.06.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.01.2019.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя В.О. Фоміна

Суддя О.В. Шевель