Ухвала

від 18.06.2019 по справі 922/533/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/533/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 (головуючий суддя Пуль О.А., судді Фоміна В.О., Шевель О.В.) та рішення Господарського суду Харківської області від 27.06.2018 (суддя Калантай М.В.) у справі № 922/533/18

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних сумішей"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

26.04.2019 Харківська міська рада через Східний апеляційний господарський суд повторно подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 у справі № 922/533/18 після повернення вперше поданої касаційної скарги на зазначені судові рішення ухвалою Верховного Суду від 28.03.2019 на підставі пункту 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статтям 288, 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник оскаржує постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 , повний текст якої складений- 23.01.2019, останній день оскарження за приписами статті 288 Господарського процесуального кодексу України припадає на 11.02.2019 , натомість касаційну скаргу скаржником вперше подано до Східного апеляційного господарського суду - 27.02.2019 , тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Скаржником до матеріалів касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування поважності причин пропуску строку вказує на ту обставину, що копія ухвали Верховного Суду від 28.03.2019 у справі № 922/533/18 про повернення Харківській міській раді касаційної скарги надійшла на адресу 09.04.2019, однак, безпосередньо до виконавця, процесуальний документ надійшов лише 17.04.2019.

Крім того, заявник посилається на листи від 14.02.2019 № 03-13/229, 03-13/230, 03-13/231, 03-13/232 Державної Казначейської служби у м. Харкові та Харківської області, на підставі яких, всі платіжні доручення на сплату судового збору управлінням не проводилися, рахунки були під арештом. Сплату судового збору за подання касаційної скарги у справі № 922/533/18 було проведено лише 25.02.2019, що підтверджується печаткою управління Державної казначейської служби на платіжного дорученні від 14.02.2019 № 269.

На підтвердження вказаних доводів, скаржником до матеріалів вказаної заяви додано копію першої сторінки ухвали Верховного Суду від 28.03.2019 у справі № 922/533/18 з відміткою про її надходження до Харківської міської ради, копія резолюції Харківської міської ради від 10.04.2019 та копії повідомлень Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області від 14.02.2019 № 03-13/229, 03-13/230, 03-13/231, 03-13/232.

Підсумовуючи викладене, скаржник зазначає, що Харківська міська рада не мала об`єктивної можливості подати касаційну скаргу у той строк, який встановлений законом, внаслідок чого, просить суд вважати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними.

З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що Харківська міська рада отримала копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - 28.01.2019 .

Первісну касаційну скаргу подано через Східний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 27.02.2019 .

Разом з цим, копію ухвали Верховного Суду від 28.03.2019 у справі № 922/533/18 про повернення первісної касаційної скарги отримано Харківською міською радою 09.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, скаржник подав первісну касаційну скаргу на 30-й день з дня отримання повного тексту оскарженої постанови, а повторну касаційну скаргу після її повернення подано через 17 днів з дня отримання копії ухвали Верховного Суду від 28.03.2019.

Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Посилання скаржника у вказаній заяві на неможливість сплати судового збору не можуть вважатися безумовною обставиною, що перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на оскаржені судові рішення, оскільки при поданні касаційної скарги, представнику скаржника достеменно було відомо, що наслідком несплати судового збору є залишення судом касаційної скарги без руху, що надає скаржнику строк для усунення недоліків, у тому числі сплати судового збору.

Зі змісту статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.

Щодо поновлення строку на касаційне оскарження після повернення первісної касаційної скарги у зв`язку з її недоліками, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Приписами частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено строк для усунення недоліків , який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви (касаційної скарги) без руху.

Положенням частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повернення позовної заяви (у даному випадку касаційної скарги) не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з наведеного, у разі подання повторної касаційної скарги після усунення недоліків, така скарга повинна бути подана також в межах встановленого законом 10-ти денного строку для усунення недоліків з дня вручення ухвали про повернення касаційної скарги, оскільки іншого строку на усунення недоліків Господарським процесуальним кодексом України не встановлено.

Ухвалу Верховного Суду від 28.03.2019 отримано скаржником 09.04.2019 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції. Проте, касаційну скаргу після усунення недоліків повторно (вдруге) подано - 26.04.2019 , тобто через 17-ть днів з дня вручення ухвали, що перевищує десятиденний строк, встановлений у частині 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України для усунення недоліків.

Судом не приймаються посилання скаржника на поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження через те, що ухвала Верховного Суду про повернення первісної касаційної скарги надійшла до безпосереднього виконавця лише 17.04.2019, оскільки відповідні обставини стосуються виключно питань внутрішньої діяльності скаржника і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин, які унеможливлювали б своєчасне подання касаційної скарги. При цьому, скаржник не був позбавлений права покласти юридичний супровід даної справи на іншого працівника юридичного відділу.

Приписами частини 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної касаційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються касаційний господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання касаційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Скаржником не надано доказів, які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили усунути недоліки касаційної скарги та подати невідкладно до суду касаційної інстанції касаційну скаргу в межах розумного строку.

При цьому, критерій "невідкладності" означає усунення недоліків первісної касаційної скарги одразу після отримання ухвали про повернення первісної скарги.

До того ж, усунення недоліків касаційної скарги потребує менше часу ніж на підготовку подачі касаційної скарги.

Разом з тим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що не може бути виправданим подання касаційної скарги через 17-днів з дати вручення ухвали від 28.03.2019 про повернення первісної касаційної скарги без належного обґрунтування неможливості звернутися із касаційної скаргою невідкладно протягом розумного строку.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що сам факт повернення первісно поданої касаційної скарги не є тією обставиною, що свідчить про поважність пропуску строку на касаційне оскарження.

Отже, в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску та не зазначено об`єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені в заяві підстави пропуску строку на подання касаційної скарги неповажними та відмовляє у задоволенні заяві з наведених у ній підстав.

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Водночас, скаржнику надається строк для усунення вище зазначених недоліків, а саме, для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", які набрали чинності з 15.12.2017.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції після 15.12.2017) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У даній справі предметом позову є стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1 961 661,56 грн, тобто одна вимога майнового характеру.

З врахуванням наведених вище приписів Закону України "Про судовий збір", на час подання касаційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір виходячи з однієї вимоги майнового характеру, а саме у розмірі 58 849,84 грн. ( 1 961 661,56 х 1,5% ціни позову = 29 424,92 х 200% = 58 849,84 грн. ).

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, Харківською міською радою було сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції у розмірі 29 424,92 грн згідно платіжного доручення № 463 від 28.02.2019 (а.с. 9).

Скаржником на підтвердження сплати судового збору до матеріалів касаційної скарги додано платіжне доручення № 269 від 14.02.2019 про сплату судового збору в розмірі 29 424,92 грн, тобто судовий збір сплачено не в повному розмірі.

Таким чином, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід доплатити судовий збір в розмірі 29 424,92 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд. 055)", символ звітності банку: 207 (лист Державної казначейської служби України від 22.06.2018 № 1432/0/1/-18).

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 29 424,92 грн.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені у заяві Харківської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження у справі № 922/533/18.

2 . Касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 у справі № 922/533/18 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків скарги.

4. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.