Постанова

від 03.07.2018 по справі 904/10898/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/10898/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Метал України (далі - ТОВ Інвестиційна компанія Метал України ),

ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Лихопьок Д.П.,

представник боржника - Степанов О.О.

кредитор - Публічне акціонерне товариство Дельта-Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк ,

представник - Спінулова В.В., розглянув касаційну скаргу ПАТ Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2018

у складі колегії суддів: Науменка І.М. (головуючий), Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О. ,

та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2018 (про визнання недійсними результатів аукціону),

у складі судді Калиниченко Л.М.

у справі за заявою ТОВ Інвестиційна компанія Метал України

про визнання банкрутом.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Розгляд справи відбувається відповідно до положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI, чинній після 19.01.2013).

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної

інстанції

1. 25.11.16 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява голови ліквідаційної комісії ТОВ Інвестиційна компанія Метал України про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ Інвестиційна компанія Метал України згідно зі статтею 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон про банкрутство).

2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.16 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ Інвестиційна компанія Метал України , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими статтею 19 Закону про банкрутство.

3. Постановою від 13.12.16 господарський суд визнав ТОВ Інвестиційна компанія Метал України банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці, до 13.04.17, ліквідатором призначив арбітражного керуючого Лихопьока Д.П.

4. Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 14.12.16, номер публікації № 38396.

5. Ухвалою від 02.03.17 господарський суд затвердив реєстр вимог кредиторів з вимогами наступних кредиторів, а саме:

- ТОВ ЛОТОС-ДНІПРО на суму 829 430, 47 грн, які відносять до 4 черги, судовий збір у розмірі 2 756 грн - до 1 черги;

- ПАТ Дельта Банк на суму 315 547 322, 11 грн з віднесенням до 4 черги, суму 10 313 606, 64 грн - до 6 черги, судовий збір у розмірі 2 756 грн - до першої черги.

Окремо внесені вимоги ПАТ Дельта Банк , як забезпечені заставою на суму 16 508 192, 71 грн.

6. 13.04.2017 господарський суд виніс ухвалу, якою продовжив строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Лихопьока Д.П. на шість місяців - до 13.10.17.

7. Ухвалою від 09.06.2017 господарський суд надав згоду на продаж рухомого майна банкрута - ТОВ Інвестиційна компанія Метал України , яке перебуває в заставі у ПАТ Дельта Банк на підставі Договору застави майна від 27.06.2008 №4/14-ЮР/ЗМ-1, а саме виробниче обладнання по виготовленню алюмінієвих композитних панелей у кількості 54 одиниці шляхом проведення торгів у формі аукціону відповідно до вимог Закону про банкрутство.

8. 01.12.2017 відбувся другий повторний аукціон з продажу майна окремими лотами. Майно, яке перебувало в заставі у ПАТ Дельта Банк , продано ТОВ ВЕЛЛІСИСТЕМ за ціною 1 212 917, 38 грн.

Обґрунтування заяви

9. 11.12.2017 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ПАТ Дельта Банк від 06.12.2017 за № 23.1/841 про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 01.12.2017 з реалізації майна банкрута по справі про банкрутство ТОВ Інвестиційна компанія Метал України .

10. Мотивована заява тим, що Банк як заставний кредитор не надавав згоди на проведення другого повторного аукціону з реалізації майна банкрута. Крім того, на думку заявника, не було забезпечено продаж активів банкрута за найвищою ціною.

Розгляд справи судами

11. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2018, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2018, відмовлено у задоволенні заяви ПАТ Дельта Банк від 06.12.2017 за № 23.1/841 про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 01.12.2017 з реалізації майна банкрута.

12. Суди вказали, що ліквідатором виконано вимоги частини четвертої статті 42 Закону щодо продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду, а відтак отримувати окремі згоди забезпеченого кредитора на проведення повторного та другого повторного аукціонів, а також погоджувати умови таких аукціонів, від ліквідатора в обов'язковому порядку вже не вимагалося. Крім того, ліквідатор через проведення публічних торгів забезпечив продаж майна боржника, в тому числі й предмету застави, за найвищою ціною, можливою за даних умов. Зокрема, предмет застави було продано за ціною, яка значно перевищує його ліквідаційну вартість, яка була визначена у звіті про незалежну оцінку такого майна, підтвердженими відповідною рецензією. Також суди дійшли висновку, що аукціон з продажу майна боржника, у тому числі й предмету застави, проведено у відповідності до вимог чинного законодавства України.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. 23.04.2018 ПАТ Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким заяву ПАТ Дельта Банк про визнання недійсними результатів аукціону задовольнити та визнати недійсними результати аукціону, проведеного 01.12.2017 з реалізації майна ТОВ Інвестиційна компанія Метал України .

14. Посилання зроблені на порушення частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство з огляду на відсутність згоди Банку на продаж майна банкрута на другому повторному аукціоні. Крім того, зазначається про продаж майна не за найвищою ціною. Тому ліквідатор діяв не у відповідності до положень статті 98 Закону про банкрутство. Вказано про неповне встановлення обставин справи та не надання оцінки доказам щодо порушення порядку проведення аукціону (без конкретизації суті порушень).

Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу.

15. 20.06.2018 до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ Інвестиційна компанія Метал України в особі ліквідатора арбітражного керуючого Лихопьока Д.П. на касаційну скаргу ПАТ Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк , в якому з посиланням на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права наведено прохання залишити без задоволення касаційну скаргу ПАТ Дельта Банк .

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції до 15.12.2017)

Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом…

17. Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI, чинній після 19.01.2013).

Стаття 42 частина четверта. Ліквідаційна маса

4. Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Стаття 44. Продаж майна банкрута

1. Після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами:

проведення аукціону;

продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

2. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

На аукціоні можуть продаватися:

основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо);

відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу;

необоротні активи банкрута;

дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.

Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути заінтересованою особою стосовно кредитора чи боржника.

3. Майно банкрута, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах за ціною, не нижче звичайної. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.

4. Ліквідатор здійснює продаж цінних паперів та похідних фінансових активів через професійного учасника фондового ринку в порядку, визначеному законодавством України, згідно з договором, укладеним між ліквідатором і торговцем цінними паперами.

5. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

6. Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж таких активів:

основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує одну тисячу гривень, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону. Ці матеріальні активи реалізуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі;

не проданих на аукціоні. У цьому випадку безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів на аукціоні;

не проданих на біржових торгах через товарну біржу;

стосовно яких після опублікування оголошення про проведення повторного аукціону є лише одна пропозиція від покупця. Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була визначена як ціна продажу на аукціоні, покупцеві, який подав пропозицію про участь в аукціоні;

акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать боржнику і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.

7. Умови договорів, укладених на реалізацію майна банкрута, не можуть передбачати розстрочку або відстрочку платежів за придбане майно.

8. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Стаття 65. Особливості проведення повторного аукціону

1. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон.

2. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон.

3. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

4. До участі у повторному аукціоні не допускаються переможці попередніх торгів, що не сплатили в установлений строк вартості лота за договором, відмовилися від укладення договору купівлі-продажу чи від підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.

Стаття 66. Особливості проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості

1. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості.

2. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.

3. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості.

4. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

5. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.

Стаття 95. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником

1. Якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

2. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

3. Кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

4. У разі якщо справу про банкрутство порушено за заявою власника майна боржника (уповноваженої ним особи), яка подана до утворення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), розгляд справи про банкрутство здійснюється без урахування особливостей, передбачених цією статтею.

5. Невиконання вимог, передбачених частиною першою цієї статті, є підставою для відмови у внесенні запису про ліквідацію юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

6. Власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частини першої цієї статті підлягає розгляду господарським судом при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

18. Судова колегія відхиляє доводи касаційної скарги про порушення частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство з огляду на відсутність згоди Банку на продаж майна банкрута на другому повторному аукціоні у зв'язку з наступним.

Так, суди встановили, що Банк листом від 04.05.17 надав ліквідатору Лихопьоку Д.П. згоду на проведення першого прилюдного аукціону з продажу всього майна боржника, як цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, що дорівнює сукупності всіх визнаних у справі про банкрутство грошових вимог, без можливості пониження початкової вартості.

Оскільки Банк встановив відповідні умови щодо продажу предмету застави, що не відповідає вимогам Закону про банкрутство - порядок продажу такого майна встановлений спеціальними нормами Закону про банкрутство, ліквідатор звернувся з клопотанням до господарського суду про надання згоди на продаж майна боржника.

09.06.17 Господарський суд Дніпропетровської області виніс ухвалу, якою задовольнив клопотання ліквідатора Лихопьока Д.П. та надав згоду на продаж майна банкрута, яке перебуває в заставі у ПАТ Дельта Банк на підставі Договору застави майна від 27.06.2008 №4/14-ЮР/ЗМ-1, а саме виробниче обладнання по виготовленню алюмінієвих композитних панелей у кількості 54 одиниці шляхом проведення торгів у формі аукціону відповідно до вимог Закону про банкрутство.

Таким чином, ліквідатором виконано вимоги частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство щодо продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду, а відтак отримувати окремі згоди забезпеченого кредитора на проведення повторного та другого повторного аукціонів, а також погоджувати умови таких аукціонів, від ліквідатора в обов'язковому порядку вже не вимагалося.

Судами першої та апеляційної інстанцій також було зроблено обґрунтований висновок, що надання згоди Банком не на продаж в цілому, а за умови вчинення певних дії в рамках реалізації майна боржника у вигляді окремого попереднього погодження з Банком початкової вартості предмету застави та інших умов його продажу, в тому числі шляхом проведення оцінки лише у визначених Банком суб'єктах оціночної діяльності, є таким, що не відповідає вимогам Закону про банкрутство.

19. Стосовно доводів скарги про продаж майна банкрута не за найвищою ціною, то вони відхиляються колегією суддів, оскільки майно банкрута, у тому числі предмет застави, продавалося у конкурентний спосіб шляхом проведення публічних торгів (аукціону) саме з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Зокрема, ліквідатором, окрім проведення оцінки ринкової вартості предмету застави для визначення його початкової вартості на аукціоні, також було забезпечено проведення незалежної оцінки саме ліквідаційної вартості предмету застави. За висновком суб'єкта оціночної діяльності ПП ДС брокерський торговий дім ліквідаційна вартість предмету застави становить 1 009 715, 65 грн, що на 20% є нижчою, ніж ціна продажу цього майна на аукціоні.

20. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

21. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

22. Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції детально проаналізував доводи скаржника, у тому числі ті, що наведені у касаційній скарзі, які стосуються порушення порядку проведення аукціону, та надав вичерпну відповідь, спираючись на положення Закону про банкрутство, на поставлені скаржником питання.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Таким чином, оскільки оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги ПАТ Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк і про залишення без змін постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2018 (про визнання недійсними результатів аукціону).

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта-Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2018 (про визнання недійсними результатів аукціону) у справі № 904/10898/16 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк