Постанова

від 06.07.2018 по справі 624/947/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 року

м. Харків

справа № 624/947/16-ц

провадження № 22-ц/790/3423/18

Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.

суддів: Кіся П.В.

Яцини В.Б.

розглянув в порядку письмового провадження в місті Харкові апеляційну скаргу Приватного підприємства Агропрогрес на рішення Кегичівського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2018 року, головуючого першої інстанції судді Куст Н.М. по справі № 624/947/16-ц за позовом ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 до приватного підприємства Агропрогрес про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 звернулась з позовом до приватного підприємства Агропрогрес (далі - ПП Агропрогрес ), в якому просила визнати недійсним договір оренди землі від 10 квітня 2013 року, укладений між сторонами строком на 10 років, на підставі якого зареєстроване право оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,04 га, кадастровий НОМЕР_1, яка розташована на території Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 липня 2016 року, номер запису про інше речове право 15452990, який внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області Степаненко Д.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №30513979 від 19 липня 2016 року. Зобов'язати ПП Агропрогрес повернути ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,04 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області, що належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №405, виданого Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області 15 березня 2004 року на підставі розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області №448 від 29 жовтня 2003 року. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.

В обґрунтування зазначала, що вона є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,04 га, кадастровий НОМЕР_1, яка розташована на території Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області, згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №405, виданого Кегичівською райдержадміністрацією 15 березня 2004 року.

З інформації довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №66258328 позивачу стало відомо, що належна їй земельна ділянка знаходиться в оренді ПП Агропрогрес , згідно договору оренди землі б/н від 10 квітня 2013 року строком дії 10 років, на підставі якого зареєстроване право оренди вказаної земельної ділянки від 15 липня 2016 року, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право 15452990, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Кегичівської РДА Степаненко Д.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №30513979 від 19 липня 2016 року. Цей договір та додатки до нього, як то акт прийому передачі земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі, позивач не підписувала і з її сторони не було волевиявлення на укладення цього правочину.

Та обставина, що договір оренди землі, на підставі якого відповідач користується належною позивачу земельною ділянкою, не підписаний ОСОБА_2, свідчить про відсутність її наміру укладати цей договір, укладення договору не відповідало її волі, укладати вказаний договір вона не бажала.

Державна реєстрація права оренди землі відбулась 15 липня 2016 року, таким чином відповідно до діючого законодавства договір є укладеним, а отже оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.

Рішенням Кегичівського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 10 квітня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ПП Агропрогрес строком на 10 років, на підставі якого зареєстроване право оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,04 га, кадастровий НОМЕР_1, яка розташована на території Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 липня 2016 року, номер запису про інше речове право 15452990, який внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області Степаненко Д.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №30513979 від 19 липня 2016 року.

Зобов'язано ПП Агропрогрес повернути ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,04 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області, що належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №405, виданого Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області 15 березня 2004 року на підставі розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області №448 від 29 жовтня 2003 року.

Стягнуто з ПП Агропрогрес на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 1102,40 грн. та витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи 9820,80 грн.

В апеляційній скарзі ПП Агропрогрес просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Посилається на те, що ОСОБА_5 було достовірно відомо, що вона отримує саме орендні платежі, за використання саме спірної земельної ділянки, а не платежі емфітевзису чи будь-якого іншого використання за іншу земельну ділянку, оскільки це підтверджується її підписом у відомостях про отримання орендної плати, де зазначено, що ОСОБА_5 отримує відповідні матеріальні цінності, а саме в рахунок оренди земельного паю .

Таким чином, позивач у період з 2004 року по нинішній час отримує орендну плату у ПП Агропрогрес за використання спірної земельної ділянки.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з висновку судово-почеркознавчої експертизи, відповідно до якої позивач не підписувала оскаржуваний договір.

Судова колегія погоджується з таким висновком.

В ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 207 ЦК, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами. За змістом ч. 1 ст.210, ч. 2 ст. 640 ЦК України та ч. 5 ст. 6 ЗУ Про оренду землі , ст. 125 ЗК України договір оренди землі підлягає державній реєстрації, і є укладеним з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Отже, підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення, які повинні бути взаємними та двосторонніми. Наявність підписів підтверджує наміри учасників правочину і є доказом їх волевиявлення.

Без волевиявлення сторони неможливе вчинення договору, що узгоджується з принципом свободи договору, встановленою ст. 627 ЦК України.

Своє волевиявлення на укладення договору, учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов відповідного договору, складання та скріплення підписом письмового документу.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції за клопотанням сторони позивача, було призначено почеркознавчу експертизу, згідно з висновком якої від 01 грудня 2017 року №12197/21007, підписи від імені ОСОБА_2 в двох примірниках договору оренди земельної ділянки б/н від 10 квітня 2013 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПП Агропрогрес , площею 5,04 га (згідно державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3), на зворотній стороні другого аркуша документа, в графі орендодавець , в рядку ОСОБА_2 , в додатках до нього: в двох примірниках акта передачі-прийому земельної ділянки б/н б/д згідно з договором б/н від 10 квітня 2013 року, в графі земельну ділянку передав: ОСОБА_2 , в рядку /підпис/ , в двох примірниках акта визначення меж земельної ділянки в натурі від 10 квітня 2013 року, в рядку орендодавець ОСОБА_2 виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_2

Таким чином, судом було вірно встановлено, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про волевиявлення позивача на укладення спірного договору відповідачем надано не було, а висновок судової почеркознавчої експертизи свідчить про те, що позивач не підписувала оскаржуваний договір оренди землі, факт відсутності волевиявлення позивача на укладання цього договору є доведеним, а зазначений договір підлягає визнанню недійсним.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Виходячи з цього та враховуючи наведені вище обставини, суд вважає обґрунтованою вимогу щодо визнання недійсним договору, який укладено без волевиявлення позивача, підтвердженого її особистим підписом.

За правилами ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Право власності позивача на земельну ділянку підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку, а тому позовні вимоги щодо витребування земельної ділянки з незаконного володіння відповідача також підлягають задоволенню.

Спірний договір був укладений без волевиявлення позивача, а тому суд вірно прийшов до висновку про його недійсність. Та обставина, що позивач отримувала плату за користування землею, відбувалась у подальшому і не може впливати на подію укладення, яка мала місце раніше, та підтвердити наявність волевиявлення на укладення договору у минулому.

Судом з'ясовуються підстави недійсності правочину, які існували на час укладення спірного договору, а оплата відноситься до стадії виконання договору.

Тому, факт отримання позивачем плати за користування землею не може свідчити про погодження з умовами укладеного раніше договору, не спростовує висновку суду про недійсність договору і не створює для нього правових наслідків.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують, були предметом розгляду судом першої інстанції, яким суд дав належну оцінку та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

З огляду на викладене, та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України судова колегія вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу та залишити судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 375, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Кегичівського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 06.07.2018 року.

Головуючий - О.М. Хорошевський

Судді - П.В.Кісь

В.Б.Яцина