Ухвала

від 11.07.2018 по справі 201/2444/15-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/2444/15-ц

провадження 4-с/201/43/2018

УХВАЛА

11 липня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Плевако О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи Приватне підприємство «Торговий будинок «Мушкетер» , Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Мушкетер» , ОСОБА_2 і Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на протиправні дії та бездіяльність державного виконавця і скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Акта Банк» в 2015 році звернулося до суду з позовом до відповідачів ТОВ фірма «Мушкетер» , ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа була розглянута по суті, винесене рішення про задоволення позову. Вказане рішення набрало законної сили, по справі були видані виконавчі листи, які були направлені для виконання за місцем знаходження боржника, було відкрито виконавче провадження, яке почало виконуватися. Але в період виконання цього рішення сторона відповідачів оскаржила вказане рішення і апеляційним судом було скасовано це рішення. Не дивлячись на це, державний виконавець ВПВР Управління ДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області після відкриття виконавчого провадження винесла постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору. Через скасування вказаного рішення останній звернувся до виконавчої служби з заявою про закриття виконавчого провадження і повернення виконавчого збору, державним виконавцем було закрито провадження на підставі вказаної заяви, але разом з цим цей державний виконавець виніс постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 442 457 грн. 79 коп..

ОСОБА_1 06 березня 2018 року звернувся до суду зі скаргою на протиправні дії і бездіяльність вказаного державного виконавця та постанови державного виконавця у вказаному виконавчому провадженні про необгрунтоване стягнення з нього виконавчого збору. В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області не виконав вимог Закону України Про виконавче провадження та не скасував постанову про стягнення виконавчого збору після скасування вказаного судового рішення, потреби стягувати з заявника виконавчий збір на той час вже не було, що вказує на неправомірність дій виконавця.

Керівник вказаного ВПВР УДВС не прослідкував за вказаним і незаконно затвердив вказану постанову державного виконавця. Державний виконавець також не повідомив заявника своєчасно про стягнення вказаного виконавчого збору та закриття виконавчого провадження, не роз'яснив йому його права, вважає вказані і інші дії та бездіяльність державного виконавця неправомірними, протиправним та просили визнати неправомірними дії державного виконавця вказаного ВПВР УДВС, який не виконав вищезазначених вимог Закону України Про виконавче провадження , ставить питання про визнання вказаних дій та бездіяльності протиправними, скасування вказаної постанови про виконавчий збір, задовольнивши скаргу в повному обсязі.

Державний виконавець ВПВР УДВС і ГТУЮ у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Вказаним, на думку суду, фактично не заперечували проти розгляду скарги за їх відсутності. Їх заперечення проти скарги свідчать про те, що порушень закону з їх боку не було та винесені ними постанови про відкриття провадження, закриття провадження і інш. є правомірними. На письмові звернення заявника вони відповідали в передбаченому законом порядку і терміни. Все ним зроблено згідно вимог закону. Ніяких інших зобов'язань відносно скаржника на себе не брали і не беруть, нічиїх прав не порушували, матеріальної чи моральної шкоди не завдавали. Вимоги скарги не доведені. Суд вважає можливим розгляд справи без вказаних осіб згідно ст. 450 ЦПК України.

ОСОБА_2 і представник ПП ТБ «Мушкетер» в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Вказаним, на думку суду, фактично не заперечували проти розгляду скарги за їх відсутності. Все ним зроблено згідно вимог закону. Ніяких інших зобов'язань відносно скаржника та інших заінтересованих осіб на себе не брали і не беруть, нічиїх прав не порушували, матеріальної чи моральної шкоди не завдавали. Суд вважає можливим розгляд справи без вказаних осіб згідно ст. 450 ЦПК України.

З'ясувавши думку сторін та учасників спору, перевіривши матеріали скарги і справи, оцінивши надані та добуті докази, суд вважає скаргу обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до п. 1 положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30 грудня 1997 року № 1396/97, Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної правової політики. Таким чином, при прийнятті до примусового виконання виконавчих документів, державний виконавець має діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно ПАТ «Акта Банк» в 2015 році звернулося до суду з позовом до відповідачів ТОВ фірма «Мушкетер» , ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа була розглянута по суті, винесене рішення про задоволення позову. Вказане рішення на той час набрало законної сили, по справі були видані виконавчі листи, які були направлені для виконання за місцем знаходження боржника, було відкрито виконавче провадження, яке почало виконуватися.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України: 1. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. 2. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку. 3. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. 4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. 6. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. 7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду. 8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Закону України Про виконавче провадження боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася про порушення її прав чи свобод.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження. якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи, зокрема виконавчі листи з виконання судових рішень, можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Судом з'ясовано, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2015 року по страві № 201/2444/15-ц було задоволено позовні вимоги ПАТ Акта Банк , стягнуто з ТОВ фірма Мушкетер , ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ Акта Банк заборгованість. 12 вересня 2016 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист по справі № 201/2444/15-ц. 24 листопада 2016 року постановою Кіровського ВДВС м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Про відкриття виконавчого провадження було відкрито виконавче провадження ВП № 52969878 по виконанню виконавчого листа від 12 вересня 2016 року.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Про повернення виконавчого документу стягувачу виконавчий лист № 201/2444/15-ц, виданий 12 вересня 2016 року було повернуто стягувачу, знято арешт з майна боржника. 23 листопада 2016 року постановою ВПВР УДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Про стягнення виконавчого збору ВП № 52451163 з ОСОБА_1 було стягнуто виконавчий збір у розмірі 442 457 грн. 79 коп. 29 листопада 2016 року постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області Про відкриття виконавчого провадження було відкрите виконавче провадження ВП № 52997497 про стягнення виконавчого збору.

19 грудня 2017 року апеляційним судом Дніпропетровської області у справі № 201/2444/15-ц постановлено ухвалу, якою залучено до участі у цивільній справі за позовом ПАТ Акта Банк до ТОВ фірма Мушкетер , ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат, приватне підприємство Торговий будинок Мушкетер , як правонаступника позивача - Публічного акціонерного товариства Акта Банк . 19 грудня 2017 року апеляційним судом Дніпропетровської області у справі № 201/2444/15-ц постановлено ухвалу, якою прийнято відмову ПП Торговий будинок Мушкетер від позову; визнано нечинним рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2015 року у цивільній справі за позовом ПП Торговий будинок Мушкетер до ТОВ фірма Мушкетер , ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором судових витрат, та провадження у справі № 201/2444/15 закрито.

Враховуючи те, що визнано нечинним рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2015 року у справі № 201/2444/15-ц, на виконання якого було видано виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2016 року у справі № 201/2444/15-ц про стягнення солідарно з ТОВ фірма Мушкетер , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ Акта Банк заборгованості за Генеральною угодою фаторингу від 04 квітня 2014 року на загальну суму 442 4577 грн. 88 коп. та за яким було відкрито виконавче провадження № 52969878, не входить до зведеного виконавчого провадження № 50375705, отже, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження № 52969878, яке входить до зведеного виконавчого провадження № 50375705, підлягає закінченню у зв'язку із визнанням нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини, у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, і також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, -нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно до ч. 7 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

23 листопада 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі - 2 457.79 грн. (виконавче провадження № 52451163). Враховуючи те, що скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2015 року у справі № 201/2444/15-ц, отже відсутні підстави для стягнення виконавчого збору, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Крім того, відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2017 року у справі № 201/2444/15-ц стягувача ПАТ Акта Банк замінено на приватне підприємство Торговий будинок Мушкетер (ідентифікаційний код 39992713, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Польова, 61-А) у виконавчому провадженні ВП № 52969878 яке входить до складу зведеного виконавчого провадження № 50375705.

18 січня 2018 року ПП Торговий будинок Мушкетер звернувся до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою з проханням закінчити виконавче провадження № 52451163 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 442 457.79 грн. з ОСОБА_1, але зазначену заяву задоволено не було. Про дану обставину дізнався представник скаржника 13 лютого 2018 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, про що зробив відповідний запис, який знаходиться в матеріалах виконавчого провадження. Також представник скаржника 13 лютого 2018 року ознайомився з матеріалами виконавчого провадження у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

22 лютого 2018 року скаржник в порядку ч. 2 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , якою передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом, звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом з проханням скасувати постанову Про стягнення виконавчого збору 23 листопада 2016 року ВП № 52451163 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 442 457 грн. 79 коп.

28 лютого 2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/1420/18 заявнику було відмовлено у відкритті адміністративної справи, та було роз'яснено: що з відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення, позивач може звернутися до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, який видав виконавчий лист . Зазначену ухвалу від 28 лютого 2018 року у справі № 804/14208/18 було отримано 01 березня 2018 року, про що було підписано розписку.

Статтею 74 Закону України Про виконавче провадження передбачено, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

З приписів ст. 448 ЦПК України вбачається, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Згідно ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У зв'язку з тим, що заявником (скаржником) спочатку відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження адміністративний позов було подано з дотриманням строку на оскарження, а по незалежним від скаржника обставинам адміністративним судом було відмовлено у відкритті адміністративної справи, та рекомендовано звернутися до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, вважаю, що строк на оскарження бездіяльності Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області пропущено з поважних причин.

З приписів ст. 450 ЦПК України вбачається, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про лату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права чи свободи заявника.

Згідно ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404 виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідності до ст. 1 Закону України Про державну виконавчу службу та ст. 2 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень судів та інших органів і (посадових осіб) в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства Юстиції України.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 1, 2, 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на і території України.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

З аналізу вищезазначеного суд робить висновок про те, що на виконання вказаних рішень районного суду державний виконавець повинен дотримуватися вимог законодавства про виконавчу службу, виконавче провадження та інш., перевіряти правильність виконавчих документів межах своїх повноважень (описки та інш.), дотримуватися вимог про строки пред'явлення виконавчих документів до виконання і в цьому сенсі державним виконавцем зроблене не все, що потрібно робити згідно вказаної Інструкції та Закону, цей державний виконавець допустив неправомірні дії та бездіяльність, а начальник вказаного відділу не здійснював відповідний контроль за цим.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що скарга підлягає задоволенню повністю.

Не може суд прийняти до уваги незгоду заінтересованих осіб (певних) зі скаргою, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об'єктивно не підтверджуються.

При таких обставинах суд вважає можливим скаргу задовольнити, поновити заявнику строк для оскарження постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору від 23 листопада 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 52451163, визнати незаконними дії і бездіяльність державного виконавця ВПВР Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення і не направлення своєчасно заявнику та боржнику постанови про стягнення виконавчого збору від 23 листопада 2016 року та скасувати постанову ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору від 23 листопада 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 52451163.

Таким чином суд вважає, що обставини скарги знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового засідання, скарга підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124 Конституції України, ст. 3 Закону України Про виконавчу службу , ст. 3, 5, 6, 7, 11, 18, 19, 25, 26, 27, 31, 32, 45, 48, 52, 63, 82, 83 Закону України Про виконавче провадження , ст. 258-261, 352-354, 447-453 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Поновити заявнику строк для оскарження постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору від 23 листопада 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 52451163.

Визнати незаконними дії і бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення і не направлення своєчасно заявнику та боржнику постанови про стягнення виконавчого збору від 23 листопада 2016 року .

Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору від 23 листопада 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 52451163.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -