Ухвала

від 12.07.2018 по справі 923/198/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

УХВАЛА

12 липня 2018 року Справа № 923/198/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши скаргу Багатогалузевого приватного підприємства Бонус (місцезнаходження: 75101, Херсонська обл., Олешківський р-н, м. Олешки, вул. М. Куліша, 8, ідентифікаційний код: 24104612) на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Григоренка М.Ю. (місцезнаходження: 73027, м. Херсон, вул. Комкова, 87 корп. 2), у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства БМ Банк , місцезнаходження: 0132, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 37/122, ідентифікаційний код: 33881201

до: відповідача-1: Приватного підприємства ВКФ Рост , місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Залізнична, 23, кімната 15, ідентифікаційний код: 37631936

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Рост-Херсон , місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Червонопрапорна, 30, ідентифікаційний код: 38151336

відповідача-3: Багатогалузевого приватного підприємства Бонус , місцезнаходження: 75101, Херсонська обл., м. Олешки, вул. М. Куліша, 8, ідентифікаційний код 24104612

про стягнення 11 507 610,30 грн.

за участю представників сторін:

від стягувача - не прибув

від заявника (боржника) - не прибув

від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області - Колпаков В.О., за довіреністю № 16 від 02.01.2018 року.

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.04.2016 року задоволено позовні вимоги ПАТ БМ Банк , та стягнуто:

- з ПП ВКФ Рост та БПП Бонус , солідарно, на користь ПАТ БМ Банк 8000000,00 грн. заборгованості за кредитом, 2254810,35 грн. заборгованості по процентах, 846665,47 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 406134,49 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів;

- з ТОВ Рост-Херсон та БПП Бонус , солідарно, на користь ПАТ БМ Банк 8000000,00 грн. заборгованості за кредитом, 2254810,35 грн. заборгованості по процентах, 846665,47 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 406134,49 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів;

- з ПП ВКФ Рост , ТОВ Рост-Херсон та БПП Бонус по 57538,05 грн. компенсації по сплаті судового збору, з кожного, на користь ПАТ БМ Банк .

На виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 28.04.2016 року видані накази про примусове виконання судового рішення, які звернуто позивачем до примусового виконання.

26.06.2018 року БПП Бонус звернулося до суду із скаргою, в якій просить визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Григоренка М.Ю., з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 17.05.2018 року у ВП № 55404604, неправомірними; визнати недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Григоренка М.Ю. від 17.05.2018 року про стягнення виконавчого збору.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідно до постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Григоренка М.Ю. від 17.05.2018 року у ВП № 55404604, наказ у справі № 923/198/16 від 06.06.2016 року, виданий на виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 28.04.2016 року про стягнення з них солідарно, на користь ПАТ БМ Банк 8000000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 2254810,35 грн. - заборгованості по процентам, 846665,47 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 406134,49 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , повернуто стягувачу за його заявою. Станом на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу, державним виконавцем не було стягнуто з них на користь стягувача присуджених до стягнення сум за наказом. Однак, незважаючи на це, державним виконавцем винесено постанову про стягнення з БПП Бонус виконавчого збору у розмірі 1150761,03 грн., яку заявник вважає неправомірною, зазначаючи, що оскільки фактичного стягнення сум за вищевказаним наказом не відбулося і у постанові про повернення виконавчого документу стягувачу відсутнє зазначення результатів виконання, то в такому випадку відсутні і правові підстави для стягнення з них виконавчого збору.

Одночасно у скарзі заявником порушується питання про поновлення строку на подання скарги.

На підставі розпорядження керівника апарату суду № 156 від 26.06.2018 року, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку із закінченням повноважень судді Соловйова К.В., в провадженні якого перебувала справа, проведений повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа була розподілена судді Остапенко Т.А.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.06.2018 року справу прийнято до провадження, а розгляд скарги призначено в судове засідання на 12.07.2018 року, про що, у встановленому законом порядку повідомлено стягувача, боржника та державного виконавця.

Стягувач та боржник, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили. Їх неявка, з огляду на положення ч. 2 ст. 342 ГПК України, не перешкоджає розгляду скарги в судовому засіданні.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Григоренком М.Ю., 06.07.2018 року надано заперечення на скаргу БПП Бонус , у яких останній просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на її необґрунтованість. Так, у своїх запереченнях державний виконавець зазначив про те, що в межах вищевказаного виконавчого провадження ним здійснено достатньо заходів, передбачених Законом України Про виконавче провадження для виконання судового рішення та стягнення заборгованості, зокрема: накладено арешт на кошти та майно боржника, оголошено у розшук транспортні засоби, здійснено опис та арешт заставного нерухомого майна боржника. В подальшому, після визначення експертом ринкової вартості описаних об'єктів, його було передано до ДП Сетам для примусової реалізації на електронних торгах, які проведені не були лише через надходження заяви стягувача про повернення виконавчого документу. Також зазначив про те, що повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, зважаючи на зміст ч. 3 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження , є підставою для настання відповідних правових наслідків, у тому числі винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Дослідивши матеріали скарги, матеріали справи № 923/198/16 суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом ч. 3 ст. 2 ГПК України одним із основних принципів господарського судочинства є обов'язковість судового рішення.

Згідно ст. 326 ГПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Можливість оскарження дій чи бездіяльності державних виконавців є гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні.

Право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця передбачено ст. 339 ГПК України.

За змістом ч. 1 ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції ( ч. 1 ст. 340 ГПК України).

Поряд із цим, згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України Про виконавче провадження , в редакції Закону від 02 червня 2016 року № 1404, згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Водночас ч. 2 ст. 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, з наведених вище норм права вбачається, що Законом України Про виконавче провадження встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Наведений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі № 921/16/14-г/15.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України та п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За наведених вище обставин, враховуючи що предметом оскарження БПП Бонус є постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору, яка відповідно до положень ч. 2 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, провадження за скаргою Багатогалузевого приватного підприємства Бонус на рішення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Григоренка М.Ю. з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 17.05.2018 року у ВП № 55404604 підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, як таке, що не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

З огляду на непідвідомчість скарги господарським судам, розгляд клопотання заявника про поновлення строку на подання скарги та оцінка обґрунтованості доводів, наведених заявником на підтвердження наявності підстав для поновлення даного строку, судом не здійснювались.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 234, 235, 342, 343 ГПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Закрити провадження у справі за скаргою Багатогалузевого приватного підприємства Бонус на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Григоренка Михайла Юрійовича щодо винесення постанови від 17.05.2018 року у ВП № 55404604 про стягнення виконавчого збору.

2. Копію ухвали направити стягувачу, боржнику (заявнику), Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст ухвали складено 13.07.2018

Суддя Т.А. Остапенко