Постанова

від 11.07.2018 по справі 914/1996/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/1996/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику та повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман-Капітал"

на рішення Господарського суду Львівської області

у складі судді Березяка Н.Є.

від 27.11.2017

та на постанову Львівського апеляційного господарського суду

у складі суддів: Зварич О.В., Дубник О.П., Скрипчук О.С.,

від 22.01.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман-Капітал"

до 1) Львівської міської ради, 2) Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

про стягнення 179433,60 грн відшкодування різниці вартості понесених витрат,

ВСТАНОВИВ:

У вересня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Флагман-Капітал" звернулось в Господарський суд Львівської області з позовом до Львівської міської ради та Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання неправомірними дій (бездіяльності) відповідачів щодо неприйняття рішення про відшкодування різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі; зобов'язання відшкодувати різницю між здійсненими витратами та розміром пайової участі; стягнення з Львівської міської ради 179433,60 грн відшкодування різниці вартості понесених витрат та розміром пайової участі.

27.11.2017 позивач подав до суду першої інстанції заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з Львівської міської ради на його користь 179433,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі в порушення передбаченого законом свого обов'язку щодо прийняття рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, не прийняли рішення про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Флагман-Капітал" різниці здійснених витрат по прокладенню водопровідних та каналізаційних мереж за межами ділянки по вул. Кримській 107 у м. Львові. Позивач, посилаючись на частину 5 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" просить стягнути з відповідача-1 різницю між здійсненими витратами з прокладення водопровідних та каналізаційних мереж за межами ділянки по вул. Кримській, 107 у м. Львові та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.11.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2018, у задоволенні зменшених позовних вимог відмовлено.

Судові рішення першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що усі звернення позивача до структурних підрозділів Львівської міської ради стосувались відшкодування Товариству кошторисної вартості будівництва інженерних мереж, що не є різницею між сумою пайового внеску та перевищеною кошторисною вартістю будівництва і таке відшкодування кошторисної вартості не передбачене Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Флагман-Капітал" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2018, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема частини 5 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Скаржник зазначає про те, що суди неправильно тлумачать положення частини 5 статті 30 та статті 60 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 3.3. Положення про пайову участь (внесок) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 2279 від 09.07.2009, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Баранця О.М., Вронської Г.О., Студенця В.І. від 02.04.2018 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Флагман-Капітал" строк на подання касаційної скарги. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман-Капітал". Призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман-Капітал" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 11.05.2018.

У зв'язку з відпусткою судді Студенця В.І. проведено повторний автоматизований розподіл справи № 914/1996/17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.05.2018 для розгляду касаційної скарги визначено наступний склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Ткач І.В., Вронська Г.О.

У зв'язку з відпусткою судді Ткача І.В. проведено повторний автоматизований розподіл справи № 914/1996/17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.07.2018 для розгляду касаційної скарги визначено наступний склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.

Відповідач 1 - Львівська міська рада та відповідач 2 - Департамент економічного розвитку Львівської міської ради відзиви на касаційну скаргу не надали.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 06.05.2015 між Департаментом економічної політики Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Флагман-Капітал" (замовник) укладено договір про пайову участь за №132 "Реконструкція незавершеного будівництва офісної будівлі під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями на 1-му поверсі по вул. Кримській, 107 у м. Львові" (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого замовник зобов'язався здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з пунктом 2.2. договору замовник зобов'язаний сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Львова в сумі 163985,16 грн по 30.05.2015.

Договір про пайову участь №132 від 06.05.2015 підписаний і скріплений печатками його сторін.

28.05.2015 позивач сплатив пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 163985,16 грн, що підтверджується копією банківської виписки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Флагман-Капітал" як замовник будівництва зверталось до Управління контролю та аудиту Львівської міської ради з метою погодження вартості прокладання водопровідних та каналізаційних мереж за межами ділянки по вул. Кримській 107 у м Львові, яке здійснювалось на підставі технічних умов №15-544 від 27.01.2014, та якими передбачалась необхідність будівництва замовником інженерних мереж поза межами його земельної ділянки.

У висновку за №2103-191 від 13.05.2016 Управління контролю та аудиту Львівської міської ради підтверджено кошторисну вартість прокладання на замовлення Товариство з обмеженою відповідальністю "Флагман-Капітал" водопровідних та каналізаційних інженерних мереж на суму 179433,60 грн.

Позивач звернувся до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради з листом №26/05-16 від 26.05.2016, в якому просив прийняти у власність територіальної громади м. Львова з подальшою передачею на баланс Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" та з подальшим відшкодуванням замовнику кошторисної вартості будівництва: зовнішні водопровідні мережі балансовою вартістю 30575,49 грн (з ПДВ) та зовнішні каналізаційні мережі балансовою вартістю 148858,11 грн (з ПДВ), в тому числі поза межами земельної ділянки, відведеної для будівництва житлового будинку на вул. Кримській, 107.

20.10.2016 Управління інженерного господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради повідомило позивача про прийняття Львівською міською радою ухвали №1036 від 04.10.2016 "Про прийняття у власність територіальної громади м. Львова зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення на вул. Кримській, 107".

26.10.2016 позивач звернувся до Управління інженерного господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради із заявою №26/10-16, в якій просив вирішити питання відшкодування Товариству кошторисної вартості будівництва інженерних мереж.

У відповідь Управління інженерного господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради в листі №2502-вих-2001 від 01.11.2016 повідомило, що з питанням про звільнення від сплати пайового внеску у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Львова необхідно звертатись до Департаменту економічної політики Львівської міської ради.

В подальшому позивач звернувся до Департаменту економічної політики Львівської міської ради із заявою №16/11-16 від 16.11.2016 про відшкодування Товариству кошторисної вартості будівництва інженерних мереж.

Листом № 2301-47 від 02.02.2017 Департамент економічної політики Львівської міської ради повідомив Товариство про те, що не вбачає підстав для розгляду питання про відшкодування замовнику кошторисної вартості будівництва зовнішніх водопроводів та каналізаційних мереж.

В заяві № 22/02-17 від 22.02.2017 позивач повторно просив відповідача-2 вирішити питання відшкодування Товариству кошторисної вартості будівництва мереж та/або внести дане питання на розгляд уповноваженого органу. Однак, отримав лист-відповідь №2301-1313 від 24.04.2017 про відсутність підстав для винесення на розгляд сесії міської ради питання про повернення 179433,60 грн із посиланням на рішення постійно діючих комісій про недоцільність відшкодування вказаних коштів.

Рішеннями постійної комісії фінансів та планування бюджету (витяг з протоколу засідання постійної комісії №53 від 29.03.2017); постійної комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища (витяг з протоколу засідання постійної комісії №59 від 22.03.2017); постійної комісії інженерного господарства, транспорту, зв'язку та житлової політики (витяг з протоколу засідання постійної комісії №49 від 21.03.2017) встановлено відсутність підстав для внесення на розгляд сесії міської ради питання про повернення замовнику 179433,60 грн.

Причиною спору у даній справі стало питання про наявність чи відсутність підстав для зарахування кошторисної вартості виконаних робіт з будівництва зовнішніх мереж водопроводу та каналізації в рахунок оплати встановленого Договором пайового внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Львова у зв'язку із залишенням відповідачами без задоволення вимог позивача про відшкодування кошторисної вартості будівництва інженерних мереж на вул. Кримській, 107 в сумі 179433,60 грн.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до частин 1 - 3 статті 40 зазначеного Закону порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (частина п'ята статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Водночас частиною 5 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.

Таким чином, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено імперативну норму щодо зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 904/9051/15.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.05.2015 позивач на виконання своїх договірних зобов'язань за договором про пайову участь № 132 від 06.05.2015 сплатив пайовий внесок у розмірі 163985,16 грн. Вказані кошти буди прийняті відповідачем-1 без жодних зауважень.

Зазначені обставини свідчать про досягнення між сторонами згоди щодо передбачених частиною 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" істотних умов договору про пайову участь у розвитку соціальної інфраструктури міста, укладення якого є обов'язковим, та зазначений договір був укладений до погодження кошторисної вартості зовнішніх мереж.

На момент погодження кошторисної вартості прокладання на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман-Капітал" водопровідних та каналізаційних мереж за межами ділянки про вул. Кримській 107 в м. Львові на суму 179 433,60 грн зобов'язання позивача щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту були відсутні внаслідок сплати внеску грошовими коштами. Такими чином, різницею між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту є саме погоджена кошторисна вартість будівництва таких мереж.

Відтак, висновок судів про необґрунтованість доводів позивача щодо відсутності зобов'язань позивача по сплаті пайового внеску на розвиток інфраструктури населеного пункту на момент погодження кошторисної вартості прокладання мереж зроблено без дослідження обставин справи щодо припинення вказаних зобов'язань шляхом їх виконання. Вказане призвело до передчасного висновку, що понесені позивачем витрати не є різницею між здійсненими позивачем витратами, до яких належить кошторисна вартість будівництва мереж, та розміром пайової участі заявника у розвитку інфраструктури населеного пункту, сплаченої позивачем в повному обсязі на час звернення з приводу передачі мереж у комунальну власність міста.

Посилання судів на те, що всі звернення позивача стосувалися відшкодування кошторисної вартості будівництва інженерних мереж, що не передбачене Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", зроблено без належного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи та доказів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Звертаючись до відповідача-1 із заявою № 26/05-16 від 26.05.2016, позивачем ініційовано прийняття інженерних мереж у комунальну власність територіальної громади м. Львова з подальшим відшкодуванням замовнику кошторисної вартості будівництва таких мереж в порядку, передбаченому частиною 5 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Однак питання відшкодування різниці між розміром зобов'язань щодо сплати пайового внеску та кошторисною вартістю будівництва мереж відповідачами не розглядалося. Листами від 01.11.2016, від 02.02.2017, від 24.04.2017 відповідачем на звернення позивача повідомлялось про відсутність підстав для розгляду зазначеного питання.

Однак, суди не надали оцінку діям (бездіяльності) відповідачів та відповідним доказам, які підтверджують такі дії, щодо неприйняття рішення про відшкодування різниці між здійсненими позивачем витратами та визначеним в договорі розміром пайової участі.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає неправомірним посилання судів попередніх інстанцій як на підставу відмови у задоволенні позову на передчасність заявленого позивачем позову у цій справі з огляду на відсутність доказів фактичного виконання ухвали Львівської міської ради № 1036 від 04.10.2016 "Про прийняття у власність територіальної громади м. Львова зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення на вул. Кримській, 107", оскільки передача таких інженерних мереж у комунальну власність та відповідне зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури не можуть бути поставлені в залежність від волевиявлення органу місцевого самоврядування щодо набуття зазначених мереж до комунальної власності всупереч імперативно визначеній нормі законодавства.

Судами з'ясовувались обставини щодо погодження органом місцевого самоврядування будівництва зовнішніх мереж водопроводу та каналізації і було встановлено факт надання Львівською міською радою такого погодження при затвердженні нею Технічних умов № 15-5-544 від 27.01.2014.

При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду звертає увагу на те, що відповідач-1, не заперечуючи отримання вже сплачених позивачем грошових коштів в якості пайового внеску та не повертаючи їх, фактично зобов'язує позивача повторно прийняти участь в розвитку інфраструктури населеного пункту шляхом передачі споруджених зовнішні мережі у власність міста без можливості компенсації їх вартості, що суперечить частині 6 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд, розглядаючи спір в межах цієї справи, всупереч вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судами) не встановив у судовому процесі всіх обставин справи, зокрема щодо наявності необхідних правових умов для виникнення у позивача права на зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням необхідності доведення забудовником кошторисної вартості інженерних мереж, будівництво яких поза межами земельної ділянки є необхідним за технічними умовами, та прийняття інженерної мережі у комунальну власність. Суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний розгляд справи, не виправив допущені судом першої інстанції помилки.

За приписами частин 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи у суді касаційної інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Під час нового розгляду справи господарським судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами нового судового розгляду.

Враховуючи, що судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа передається на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат у справі, в тому числі, й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман-Капітал" задовольнити частковою.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі №914/1996/17 скасувати.

3. Справу №914/1996/17 передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

Л. Стратієнко