Постанова

від 10.07.2018 по справі 911/3095/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/3095/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі Кропивної Л.В., Дідиченко М.А., Смірнової Л.Г.

від 21.02.2018

за позовом Компанії "Артпрогруп ЛТД"

до: 1) Дочірнього підприємства "Край Проперті", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Етик"

про стягнення 2960067,00 грн та зобов'язання виконати умови договору,

за участю представників:

позивача: Брижак О.М.

відповідача-1: не з'явилися

відповідача-2: не з'явилися

скаржника (ПАТ "Сбербанк"): Разумов М.А., Дацьків А.І.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Компанія "Артпрогруп ЛТД" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства "Край Проперті" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Етик", в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просила:

- скасувати запис про право власності Дочірнього підприємства "Край проперті" на нежилий будинок - громадський центр з об'єктами (в літ. А) загальною площею 28539,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13-Б, реєстраційний номер майна в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34696251, зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за реєстровим № 6259-П в книзі 91п-270 11.01.2005, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 629128080000;

- визнати за Компанією "Артпрогруп ЛТД" право власності на зазначений нежилий будинок - громадський центр з об'єктами (в літ. А) загальною площею 28539,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13-Б;

- зобов'язати Дочірнє підприємство "Край Проперті" виконати умови договору комісії № к-кн-13 від 13.01.2004 та передати Компанії "Артпрогруп ЛТД" за актом приймання-передачі зазначене нерухоме майно;

- стягнути солідарно з відповідачів 2960067,00 грн штрафних санкцій за невиконання умов договору комісії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між ним та Компанією "Ланекс, ІНК. (Lanex, INK)" договору комісії № к-кн-13 від 13.01.2004 не виконує взяті на себе зобов'язання з передачі комітенту отриманого за його дорученням нерухомого майна - громадського центру з об'єктами (в літ. А) загальною площею 28539,50 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13-Б, та всіх документів, що підтверджують права на зазначене майно, безпідставно та необґрунтовано вважає придбане за договором комісії нерухоме майно своєю власністю, незаконно відмовляється передати його комітенту, яким є позивач - Компанія "Артпрогруп ЛТД" на підставі договору відступлення прав та обов'язків (заміну сторони) у договорі комісії № к-кн-13 від 13.01.2004, укладеного з Компанією "Ланекс, ІНК. (Lanex, INK)". За твердженням позивача, умовами договору комісії не передбачено перехід права власності до комісіонера на придбане з метою виконання умов цього договору комісії нерухоме майно, а Компанія "Ланекс, ІНК. (Lanex, INK)", яка була комітентом до відступлення позивачу свого права вимоги за договором комісії, не відмовлялась від прийняття придбаного комісіонером нерухомого майна. Крім того, відповідно до умов договору комісії та договору поруки, який був укладений між Компаінєю "Ланекс, ІНК. (Lanex, INK)" як кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "Етик" як поручителем та Дочірнім підприємством "Край Проперти" як боржником, відповідачі за невиконання своїх зобов'язань мають нести солідарну відповідальність у вигляді сплати штрафу.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.11.2017 у справі №911/3095/17 позовні вимоги задоволені повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що право власності на спірне нерухоме майно виникло саме у комітента, а не у комісіонера (відповідача-1), оскільки норми чинного законодавства, які регулюють правовідносини комісії, та умови укладеного між відповідачем-1 та Компанією "Ланекс, ІНК. (Lanex, INK)" договору комісії не передбачають права комісіонера набувати право власності на придбане для комітента за договором комісії майно, в тому числі ні в разі відмови від договору комісії, ні в разі покриття витрат на утримання та збереження комісійного майна. Відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору комісії майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента. Суд, врахувавши те, що в матеріалах справи відсутні докази відмови сторін від договору комісії № к-кн-13 від 13.01.2004, дійшов висновку, що договір комісії, строк якого не визначений, є чинним і підлягає виконанню та відповідач-1 відповідно до умов договору та норм чинного законодавства України повинен належно виконати усі взяті на себе за договором зобов'язання, а саме: передати комітенту нерухоме майно, придбане ним на виконання умов договору комісії, а також передати всі права на майно. За висновком суду, позовні вимоги про визнання права власності та зобов'язання виконати умови договору комісії № к-кн-13 від 13.01.2004 та передати за актом приймання-передачі спірне нерухоме майно відповідають визначеним статтею 16 Цивільного кодексу України способам захисту та підлягають задоволенню. Суд, встановивши факт порушення відповідачем-1 умов договору комісії, також дійшов висновку про те, що відповідач-2 відповідно до умов договору поруки №13-1з від 13.01.2014 та статей 543, 554 Цивільного кодексу України має нести з відповідачем-1 солідарну відповідальність перед позивачем за невиконання зобов'язань, передбачених договором комісії, у зв'язку з чим визнав позовну вимогу про стягнення штрафу з відповідачів обґрунтованою. Крім того, суд визнав обґрунтованою позовну вимогу про скасування реєстраційного запису, як похідну вимогу, задоволення якої є необхідним для захисту прав позивача.

Особа, яка не брала участі у справі - Публічне акціонерне товариство "Сбербанк", не погоджуючись з висновками суду першої інстанції і вважаючи, що рішенням суду вирішено питання про її права та інтереси як іпотекодержателя щодо спірного нерухомого майна, подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2017.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задоволено частково. Рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2017 скасовано повністю та прийнято нове рішення. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Край Проперті" на користь Компанії "Артпрогруп ЛТД" 2960067,00 грн штрафу та 44 401,01 грн. судового збору за подання позову. В іншій частині у задоволенні позову - відмовлено.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду стосується прав Публічного акціонерного товариства "Сбербанк", який не був залучений до участі у справі, оскільки спір стосується майна, обтяженого іпотекою і правами зазначеного банку. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що подана позивачем заява про зміну позовних вимог є новим позовом, який подано з порушенням правил предметної та територіальної підсудності, а суд першої інстанції, прийнявши до розгляду заяву позивача про зміну позовних вимог допустив порушення норм як процесуального, так і матеріального права, оскільки розглянув спір, у якому позивач, зловживаючи процесуальними правами, штучно об'єднав позовні вимоги щодо виконання зобов'язальних відносин (права у яких повинні захищатися за допомогою відповідного інституту зобов'язального права), і позовні вимоги про визнання права власності на майно на підставі норм статті 392 Цивільного кодексу України, застосування якої виключається у зв'язку з перебуванням сторін у зобов'язальних відносинах.

Розглянувши повторно справу в частині вимог у редакції первісного позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поручитель (відповідач-2) не відповідає перед кредитором (позивачем) у зв'язку з припиненням поруки з підстав, передбачених частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України. За висновком суду апеляційної інстанції, відповідно до норм чинного законодавства, які регулюють правовідносини комісії, комісіонер ніколи не набуває права власності на майно, придбане ним від свого імені, але в інтересах і за рахунок комітента. Факт передачі володіння від комісіонера до комітента, а також будь-яке документальне оформлення такої передачі актом, не впливає на правовий статус комітента як власника майна, а державна реєстрація речового права на нерухомість за комісіонером за відсутністю у нього законної підстави для набуття власності сама по собі не породжує речове право, дає лише видимість цього права. У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що комісіонер (відповідач-1) як боржник, який не виконав своїх зобов'язань перед кредитором, має нести цивільно-правову відповідальність у вигляді передбаченого договором штрафу. Крім того, суд дійшов висновку, що вимога про зобов'язання комісіонера передати комітенту нерухомість за актом приймання-передачі задоволенню не підлягає, як така, що не заснована на положеннях закону.

Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 в частині стягнення з Дочірнього підприємства "Край Проперті" штрафу за договором комісії у розмірі 2960067,00 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права. Скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 1011, частини 1 статті 1016, статті 1018 Цивільного кодексу України та не врахував, що в матеріалах справи відсутні докази перерахування коштів від комітента до комісіонера для придбання нерухомого майна, а договір купівлі-продажу нежилого будинку від 24.12.2004 не містить положень про те, що нерухоме майно - предмет договору придбавався за рахунок та в інтересах комітента. Скаржник також зазначає про те, що суд апеляційної інстанції не дослідив обставин зарахування комітентом на рахунок комісіонера грошових коштів для виконання договору комісії та придбання нерухомого майна та залишив поза увагою, те, що звіт комісіонера був затверджений комітентом, що відповідно до умов договору комісії свідчить про те, що зобов'язання за договором комісії є виконаними належним чином, у зв'язку з чим правові підстави для застосування штрафних санкцій відсутні. Заявник касаційної скарги також зазначає про те, що оскаржувана постанова порушує його права та законні інтереси, як іпотекодержателя спірного нерухомого майна, а договір комісії має ознаки фіктивного правочину.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2018 для розгляду касаційної скарги визначено склад колегії суддів: Міщенко І.С. - головуючий, Суховий В.Г., Берднік І.С.

26.04.2018 суддею Міщенком І.С. заявлено самовідвід у справі № 911/3095/17.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 26.04.2018 заяву судді Міщенка І.С. про самовідвід у справі №911/3095/17 задоволено.

Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.04.2018 визначено колегію суддів у складі: Баранець О.М. - головуючий, Ткач І.В., Студенець В.І.

Ухвалою Верховного Суду складі колегії суддів Касаційного господарського суду Баранця О.М., Ткача І.В., Студенця В.І. від 07.05.2018 поновлено Публічному акціонерному товариству "Сбербанк" строк на подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 у справі № 911/3095/17. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" та призначено її до розгляду на 19.06.2018 о 10 год. 00 хв. у приміщенні Касаційного господарського суду. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 11.06.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Баранця О.М., Ткача І.В., Студенця В.І. від 19.06.2018 у розгляді касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" оголошено перерву до 10.07.2018 о 14 год. 15 хв. у приміщенні Касаційного господарського суду.

У зв'язку із запланованою відпусткою судді Ткача І.В. проведено повторний автоматизований розподіл справи № 911/3095/17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.07.2018 для розгляду касаційної скарги визначено наступний склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Вронська Г.О.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 залишити без змін, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно з'ясував всі обставини, які мають значення для справи, на підставі належного дослідження та оцінки доказів, наданих сторонами, та доводів сторін, правильно визначив правовідносини між сторонами та в частині позовних вимог про стягнення штрафу прийняв законне та обґрунтоване рішення з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, а доводи скаржника в касаційній скарзі ґрунтуються на припущеннях та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Також зазначає, що оскаржувана Публічним акціонерним товариством "Сбербанк" постанова суду апеляційної інстанції жодним чином не порушує права, інтереси банку, банк фактично звернувся з касаційною скаргою в інтересах іншої особи, проте не надав підтвердження що відповідач-1 уповноважувало банк звертатись до суду в його інтересах та за захистом його прав.

В судове засідання 10.07.2018 не з'явилися представники відповідачів, хоча відповідно до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13.01.2004 між Компанією "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.)" (комітент) та Дочірнім підприємством "Край Проперті" (комісіонер, відповідач-1) був укладений Договір комісії № к-кн-13 (далі по тексту - договір комісії), за яким в порядку та на умовах, визначених даним договором, комісіонер зобов'язався за дорученням, за рахунок та в інтересах комітента вчинити юридичні та інші дії, спрямовані на придбання нерухомого майна, шляхом укладення договору/договорів купівлі-продажу даного нерухомого майна від свого імені, а саме: торгівельно-розважального центру, розташованого в густозаселеному районі м. Києва (за виключенням центральної частини), загальною площею до 30000,00 кв.м, поверховість - два/три поверхи, введений в експлуатацію (дата введення в експлуатацію якого не перевищує 3 (три) роки до дати укладення договору комісії, з усіма функціонуючими та справними інженерними системами та системами комунікацій, шляхом укладення договору купівлі-продажу цього торгівельно-розважального центру від свого імені, ціна якого визначається та погоджується сторонами в межах: не нижче вартості, визначеної Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, та не вище 13 000 000,00 грн.

13.01.2004 в забезпечення зобов'язань комісіонера за договором комісії № к-кн-13 від 13.01.2004 між Компанією "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.)" (кредитор), Дочірнім підприємством "Край Проперті" (боржник, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Етік" (поручитель, відповідач-2) укладено договір поруки №13-1з, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором (комітентом), як солідарний боржник, за виконання усіх зобов'язань Дочірнім підприємством "Край Проперті" за Договором комісії №к-кн-13 від 13.01.2004

Підпунктами 2.1.2., 2.1.13. пункту 2.1. договору комісії передбачено наступні обов'язки комісіонера: передати комітенту усе отримане комісіонером на виконання умов даного договору; надати Звіт комітенту та передати останньому нерухоме майно та всі права на нього, договір/договори купівлі-продажу нерухомого майна та інші документи щодо придбаного нерухомого майна.

Пунктом 7.4. договору комісії передбачено, що у разі порушення комісіонером умов, передбачених пунктами 2.1.2., 2.1.13. договору, комітент вправі стягнути з комісіонера штраф в розмірі 25% вартості придбаного нерухомого майна.

24.12.2004 на виконання умов договору комісії Дочірнє підприємство "Край Проперті" уклало від свого імені з Акціонерним товариством відкритого типу "БАНКОМЗВ'ЯЗОК" договір купівлі-продажу, предметом якого є нежилий будинок - Громадський центр з об'єктами (в літ. А), розташований за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, про що повідомило Компанію "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.)" листом (вих. №7 від 19.01.2005). Зазначений договір купівлі-продажу нежилого будинку посвідчений 24.12.2004 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Піддубною С.П. та зареєстрований в реєстрі за №6871.

Перехід права власності від продавця до покупця на нерухомість і реєстрація виникнення такого права за покупцем зареєстровані у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухомість.

Однак, зазначений об'єкт нерухомості не був переданий комісіонером комітенту.

У березні 2013 року Компанія Компанія "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.)" звернулась до Компанії "Артпрогруп ЛТД" з комерційною пропозицією придбати у Компанії "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.)" нежилий будинок - громадський центр з об'єктами (в літ. А), розташований за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б.

23.07.2015 між Компанією "Артпрогруп ЛТД" (позивач) та Компанією "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.)" укладено договір про відступлення прав та обов'язків (заміну сторони) у договорі комісії №к-кн-13 від 13.01.2004 від Компанії "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.)" до Компанії "Артпрогруп ЛТД" (надалі по тексту - договір про заміну сторони).

На виконання умов договору про заміну сторони Компанія "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.)" передала Компанії "Артпрогруп ЛТД" договір комісії №к-кн-13 від 13.01.2004, всю переписку, яка велась між Компанією "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.)" та ДП "Край Проперті" з приводу виконання умов договору комісії .

У пункті 7 договору про заміну сторони, сторони зобов'язались протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів повідомити комісіонера про заміну сторони комітента у договорі комісії.

31.07.2015 на виконання пункту 7 договору про заміну сторони зазначеного Компанія "Артпрогруп ЛТД" надіслала на адресу Дочірнього підприємства "Край Проперті" відповідного листа та повідомила про свою зацікавленість якнайшвидше прийняти придбане комісіонером на виконання договору комісії нерухоме майно, підписати Акт приймання-передачі цього нерухомого майна та здійснити з Дочірнім підприємством "Край Проперті" усі розрахунки за виконання договору комісії.

Однак, Дочірнє підприємство "Край Проперті" у відповідь на звернення Компанії "Артпрогруп ЛТД" (лист 01/09/15 від 01.09.2015) відмовило передати спірне майно, посилаючись на те, що комітент - Компанія "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.)" відмовилась прийняти придбане комісіонером на виконання договору комісії нерухоме майно та Дочірнє підприємство "Край Проперті" згідно з нормами чинного законодавства України набуло права власності на це майно та є його єдиним законним власником.

У зв'язку з відмовою Дочірнього підприємства "Край Проперті" виконати умови договору комісії № к-кн-13 від 13.01.2004 та передати спірне майно, Компанія "Артпрогруп ЛТД" звернулась до господарського суду з позовом у цій справі.

За наслідками розгляду цієї справи місцевим господарським судом позовні вимоги було задоволено повністю. Однак, особа, яка не брала участі у справі - Публічне акціонерне товариство "Сбербанк", не погоджуючись з висновками суду першої інстанції і вважаючи, що рішенням суду вирішено питання про його права та інтереси як іпотекодержателя щодо спірного нерухомого майна, звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 254 Господарського процесуального кодексу України особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційного скаргою особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.

Тобто, особи, яких не було залучено до участі у справі, звертаючись до суду апеляційної чи касаційної інстанції повинні довести, що оскаржуване судове рішення стосується їх прав та обов'язків.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

За наслідками розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду, яким було задоволені позовні вимоги про визнання права власності, скасування записів в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності відповідача-1 на спірне нерухоме майно, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, стосується прав Публічного акціонерного товариства "Сбербанк", який не був залучений до участі у справі, оскільки спір стосується майна, обтяженого іпотекою і правами зазначеного банку.

Однак, колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що вказаний висновок суду апеляційної інстанції зроблений щодо позовних вимог, які стосуються права власності, в частині задоволення яких судом апеляційної інстанції було відмовлено. Розглянувши повторно справу в частині позовних вимог, заявлених в редакції первісного позову, про зобов'язання Дочірнього підприємства "Край Проперті" виконати умови договору комісії № к-кн-13 від 13.01.2004 та передати Компанії "Артпрогруп ЛТД" за актом приймання-передачі зазначене нерухоме майно та про стягнення солідарно з відповідачів 2960067,00 грн штрафу за невиконання умов договору комісії, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою обставини наявності правового зв'язку між Публічним акціонерним товариством "Сбербанк" і сторонами у справі у правовідносинах, що склались між сторонами у справі з приводу стягнення штрафу за невиконання умов договору комісії. Суд апеляційної інстанції не з'ясував, чи порушуються та якщо порушуються, то яким чином права Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" судовим рішенням, яке стосується стягнення з відповідачів або з одного з відповідачів штрафних санкцій, чи зачіпаються права та (або) інтереси банку внаслідок прийняття судом рішення в цій частині позовних вимог та, відповідно, чи має Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" право на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в цій частині позовних вимог, тобто чи може бути ініціатором перегляду судового рішення в апеляційному порядку.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог про стягнення штрафу не містить жодних посилань, які б стосувались прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства "Сбербанк".

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають суду касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Встановлення обставин справи, оцінка доказів виходить за межі перегляду справи в порядку касації.

Пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Отже, у разі встановлення, що права незалученої до участі у справі особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Згідно з частинами 3, 4, 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 підлягає скасуванню в частині задоволення позовної вимоги про стягнення 2960 067,00 грн штрафу та 44401,01 грн судового збору за подання позову, а справа передачі в цій частині на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 у справі № 911/3095/17 скасувати в частині задоволення позовної вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства "Край Проперті" на користь Компанії "Артпрогруп ЛТД" 2960 067,00 грн штрафу та 44401,01 грн судового збору за подання позову.

3. Справу № 911/3095/17 в цій частині направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

4. В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 у справі № 911/3095/17 залишити без змін.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

В. Студенець