Рішення

від 12.07.2018 по справі 826/4137/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2018 року № 826/4137/17

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Аблова Є.В., суддів Літвінової А.В., Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Діброва" до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи - Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Діброва" (надалі - ТОВ "Фірма Діброва", позивач) до Державної фіскальної служби України (надалі -ДФС України, відповідач), за участю третьої особи - Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної Фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ "Фірма Діброва" код ЄДРПОУ 16465965 має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 3 520 668, 00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ "Фірма Діброва" код ЄДРПОУ 16465965 має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 3 520 668, 00 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що після набрання чинності положеннями Податкового кодексу України щодо електронного адміністрування податку на додану вартість у позивача виникли труднощі з таким адмініструванням, оскільки відповідачем не забезпечено автоматичне збільшення від'ємного значення на суму 3 520 668, 00 грн. на яку ТОВ "Фірма Діброва" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, чим грубо порушено вимоги пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи надав суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову

Враховуючи письмову згоду сторін та з урахуванням положень частини 3 статті 194 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Фірма Діброва", як платник податків перебуває на податкового обліку у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві. Місцезнаходженням позивача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців: 03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 98/2.

Відповідно до наявних документів в матеріалах справи слідує, що позивачем 16.07.2015 засобами електронного зв'язку надіслано подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015, у якій задекларовано рядок 24 у сумі 3 520 668, 00 грн.

Зазначена декларація прийнята ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві 16.07.2015, що підтверджується квитанцією №2, яка міститься в матеріалах справи.

Рішенням ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, оформленого у вигляді листа від 24.07.2015 №13156/10-26-50-28-02, відмовлено ТОВ "Фірма Діброва" у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Підставою для неприйняття податкової декларації став висновок відповідача про заповнення податкової декларації з порушеннями у р.6 стосовно місцезнаходження (місця проживання) платника податку.

Позивач, вважаючи такі дії податкового органу щодо неприйняття податкової звітності протиправними, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2015 по справі №826/17686/15:

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, поданою товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Діброва" 16.07.2015 - податковою декларацією;

- зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві визнати поданою податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Діброва", код ЄДРПОУ 16465966, адреса: 03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 98/2, з дня її фактичного отримання, тобто 16.07.2015.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду України від 01.06.2016 у вказаній справі апеляційну скаргу ДПІ в Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2015 без змін.

Відтак, в порядку частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2015 по справі №826/17686/15 набрала законної сили 01.06.2016.

Позивач стверджує, що судове рішення від 27.11.2015, яке набрало законної сили 01.06.2016, на час звернення позивача з позовом до суду не виконано, а саме ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві незаконно не визнала декларацію за червень 2015 року поданою, видалила таку декларацію з систем СЕА ПДВ, внаслідок чого в системі зменшено суму на яку підприємство має право зареєструвати податкову накладну.

В подальшому з метою відновлення в системі СЕА ПДВ SНакл позивач звернувся з заявою до ДФС України про проведення відповідної перевірки з питань правомірності формування показників, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.

За результатами проведеної перевірки ДФС України від 17.05.2016 №91/26-15-14-04-01/16465965 встановлено, що при відображенні показників, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року ТОВ "Фірма Діброва" порушень не виявлено, як і не виявлено порушень при відображенні ТОВ "Фірма Діброва" у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21) в сумі 3 520 668, 00 грн.

Проте, станом на час розгляду справи по суті, відповідного коригування від'ємного значення у системі електронного адміністрування відповідачем здійснено не було.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Діброва" вважає бездіяльність відповідача по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку він має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спірні правовідносини врегульовані п. 200-1.3 ст. 200-1та п. 34 Підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13).

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі ПДВ) визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", що набрав законної сили з 01.01.2015.

Так, згідно п. 200 1 .1 ст. 200 1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених [у редакції, чинній до 31.12.2016 - виданих] та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, 01.01.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, яким розділ XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено п. 34.

Крім того, 29.07.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16.07.2015 № 643-VIII яким п. 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України викладено у новій редакції: "…станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 01.07.2015. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: …до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року). Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку".

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16.07.2015 № 643-VIII, також, внесена зміна до п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України. Пункт 200-1.3 ст. 200-1 доповнено абзацом такого змісту:

Під час обрахунку суми SНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу".

За змістом приписів п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України, Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл=SНаклОтр+SМитн+SПопРах+SОвердрафт-SНаклВид-SВідшкод-SПеревищ, де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку…

SОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу…

SНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону № 643, який набрав чинності 29.07.2015) встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема: 4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Державна фіскальна служба України 30.07.2015 повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України №643-VІІІ з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63853.html), в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема: з 00 годин 00 хвилин 03.08.2015 (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН, сформовану відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників SНаклОтр, SМитн та SНаклВид, що були сформовані, починаючи з 01.07.2015; протягом 03.08.2015 (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) сума SНакл зареєстрованим платникам податку збільшиться на суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (SОвердрафт); суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (SПерепл); суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 03.08.2015 за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 2001.6 статті 2001 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року; на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (SНакл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

Згідно повідомлення прес-служби ДФС України від 05.08.2016, опублікованого на офіційному веб-порталі ДФС України (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/209359.html ) ДФС України до 10.08.2015 зобов'язувалась забезпечити збільшення зареєстрованим платникам податку сума SНакл на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень, що була надана платниками до 31.07.2015.

У відповідності до п.1 Порядку №569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 01.07.2015 або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

При цьому п.35 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що період з 01.02.2015 до 01.07.2015 є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу.

Згідно положень ст. 200 1 , пункту 34 Підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1177), система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні Держаної фіскальної служби України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

На виконання приписів п. 200-1.1. ст. 200-1 Податкового кодексу України Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок № 569) було затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Відповідно до п.2 Порядку №569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Отже, вказане, на думку суду, свідчить про те, що на Державну фіскальну службу України законом фактично покладено повноваження адміністратора системи електронного адміністрування ПДВ, в тому числі, обов'язок щодо забезпечення, у випадках встановлених законом, автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційної суми на суму непогашеного від'ємного значення.

Форми і порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у період виникнення спірних правовідносин були встановлені Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13), який був чинний на момент подання Позивачем 16.07.2015 Податкової декларації з податку на додану вартість за період - червень 2015 року.

Згідно Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13), у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року у рядку 24 зазначається сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яке виникло починаючи з лютого 2015 року, а в рядку 31 сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, яке виникло у податкових періодах до 01.02.2015.

Таким чином, протягом серпня 2015 року Державна фіскальна служба України у зв'язку з переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ у штатний режим зобов'язана була автоматично збільшити значення суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31), що зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Тобто, всі непогашені залишки ПДВ, відображені у рядках 24 та 31 декларації з ПДВ за червень 2015 року, без проведення перевірок, автоматично, в силу їх заповнення, підлягають врахуванню у збільшення реєстраційної суми (SНакл).

Судом встановлено, що відповідач після початку роботи системи електронного адміністрування ПДВ у штатному режимі на постійній основі, отримавши податкову декларацію з податку на додану вартість від 16.07.2015 за червень 2015 року, своєчасно, протягом серпня 2015 року, не забезпечив відображення показника рядка 24 вказаної податкової декларації в розмірі 3 520 668,00 грн. у системі електронного адміністрування ПДВ, в результаті цього відповідачем не забезпечено автоматичне збільшення від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду позивача і на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

В свою чергу, згідно п. 8 розділу 1, чинного на момент подання позивачем Податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13) до податкової звітності належать, зокрема, податкова декларація з податку на додану вартість.

Отже, відповідачем, всупереч вимог підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, після обнуління показників в СЕА ПДВ, позивачу не було автоматично збільшено значення реєстраційної суми на суму від'ємного значення в розмірі 3 520 668, 00 грн., яка зазначена позивачем в рядку 24 Податкової декларації з податку на додану вартість від 16.07.2016 за червень 2015 року.

Більше того, у матеріалах справи міститься копія постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2015 у справі №826/17686/15, якою зобов'язано податковий орган визнати поданою податкову декларацію позивача за червень 2015 року, з дня її фактичного отримання, тобто 16.07.2015.

Проте, як пояснив позивач, що не спростовано відповідачем, вказаних дій щодо прийняття та реєстрації цієї декларації відповідачем не вчинено, що потягло за собою невідображення задекларованих показників та відповідачем не забезпечено автоматичне збільшення від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду позивача і на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що в даному випадку мала місце протиправна бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у не відображенні показників Податкової декларації з податку на додану вартість від 16.07.2015 за червень 2015 року у системі електронного адміністрування ПДВ, в результаті цього відповідачем не забезпечено автоматичне збільшення від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду позивача і на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у єдиному реєстрі податкових накладних, що на думку суду, є порушенням вимог п. 2001.3 ст. 2001.1 та п. 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Внаслідок вказаної вище неправомірної бездіяльності ДФС України щодо виконання покладених на неї функцій як адміністратора системи електронного адміністрування ПДВ, позивач, яким виконано всі умови, додержання яких вимагається для реалізації права на збільшення в СЕА реєстраційної суми відповідно до п. 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, позбавлений права використати від'ємне значення з податку на додану вартість шляхом реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без здійснення поповнення електронного рахунку Позивача з поточного банківського рахунку та/або може бути зобов'язаний нести додаткові та необґрунтовані витрати по сплаті податку.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач, в порушення п. 200-1.3 ст. 200-1 та п. 34 Підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, після початку роботи системи електронного адміністрування ПДВ у штатному режимі на постійній основі, отримавши Податкову декларацію з податку на додану вартість від 16.07.2015 за червень 2015 року, своєчасно, протягом серпня 2015 року, не забезпечив відображення показника рядка 24 вказаної податкової декларації в розмірі 3 520 668, 00 грн. у системі електронного адміністрування ПДВ, в результаті цього відповідачем не забезпечено автоматичне збільшення від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду позивача і на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На думку суду, відповідач, не забезпечивши своєчасне відображення зазначеного показника Податкової декларації з податку на додану вартість у системі електронного адміністрування ПДВ, порушив, також, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", а саме, права на мирне володіння своїм майном.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .

Практика Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від'ємним значенням з податку на додану вартість) розглядається як позбавлення власності: "…Мирне володіння [майном] означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні [статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976))".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Спорронг і Лоннрот проти Швеції" (23.09.1982), суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу (Лист Верховного Суду України від . 01.07.2013 "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ).

При цьому, суд враховує, що згідно положень податкового законодавства система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні Держаної фіскальної служби України, а відтак на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми при зміні значення будь-якого з показників формули, тобто на Державну фіскальну службу України покладається обов'язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму непогашеного від'ємного значення податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини, даючи правову оцінку обраному позивачами способу захисту, вказує на те, що насамперед значення має його ефективність із точки зору ст. 13 Конвенції. Так, ефективний спосіб правового захисту повинен забезпечувати поновлення порушеного права та отримання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до зміни обсягу прав і забезпечення їх примусової реалізації, не відповідають вказаній міжнародній нормі.

Так, згідно висновку Європейського суду з прав людини, викладеному у п. 75 Рішення від 05.04.2005 по справі "Афанасьєв проти України" (Заява N 38722/02), …стаття 13 Конвенції гарантує доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути "ефективним" як у законі, так і на практиці… .

Суд вважає, що у даній справі належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов'язання Державної фіскальної служби України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ "Фірма Діброва" (код ЄДРПОУ 16465965) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 3 520 668, 00 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання відповідача вчинити дії, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що обставини справи, які, відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору, сплачені згідно платіжного доручення №2424 від 20.03.2017.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш ИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Діброва" задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної Фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Діброва" (код ЄДРПОУ 16465965) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 3 520 668, 00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Діброва" (код ЄДРПОУ 16465965) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 3 520 668, 00 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Діброва" (код ЄДРПОУ 16465965) сплачений ним судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Діброва" (код ЄДРПОУ 16465965, проспект 40-річчя Жовтня, 98/2, Київ, 03040)

Боржник: Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197, Львівська пл.8, Київ, 04053)

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.В. Аблов

Судді А.В. Літвінова

А.С. Мазур