Справа № 404/7479/17
Номер провадження 2/404/1127/18
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді Іванової Н.Ю.
при секретарі Гуйван О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації про визнання наказу протиправним в частині та його скасування, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації, по якому просить:
- визнати протиправним, тобто таким, що суперечить частині першій статті 39 Закону України "Про загальну середню освіту" у редакції чинній станом на 05.09.2017 р., якою передбачено, що керівництво загальноосвітнім навчальним закладом здійснює директор, а також таким, що суперечить пункту 4.2 Статуту опорного навчального закладу Новомиргородської загальноосвітньої школи І - III ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, затвердженого рішенням Новомиргородської районної ради від 23.12.2016 р. № 182 пункт перший наказу відповідача від 05 вересня 2017 р. № 293-к "Про скорочення штату" та скасувати його;
- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 03 листопада 2017 р. № 342- к "Про звільнення ОСОБА_1Р.";
- поновити ОСОБА_1 на посаді директора Навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-Ш ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, ідентифікаційний код 41712036;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 50 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 працював у Новомиргородській загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області на посаді директора з 27.08.1997 р.
06.11.2017 року наказом відповідача від 03 листопада 2017 р. № 342- к позивач був звільнений з посади директора за скороченням штату.
З вказаним наказом не згодний, вважає його незаконним, а звільнення протиправним, з наступних підстав.
12 квітня 2017 р. Новомиргородською районною радою Кіровоградської області на дванадцятій сесії сьомого скликання було прийнято рішення № 225 Про утворення навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 - дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області .
Пунктом другим вказаного рішення визначено: "Припинити юридичну особу Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області у зв'язку з реорганізацією (шляхом злиття в навчально-виховне об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області ), у наступному складі:..." .
Пунктом 8 рішення визначено: "Вважати Навчально-виховне об'єднання
Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад
Новомиргородської районної ради Кіровоградської області правонаступником Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, Дібрівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області .
Також, відповідач 19.05.2017 р. видав наказ № 172 "Про проведення конкурсного відбору", в якому вказано: " У зв'язку з вакантною посадою директора навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області ..."
У зв'язку з тим, що у навчально-виховному об'єднанні Новомиргородська загальноосвітня школа І-Ш ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області передбачена посада директора та керуючись правилом ч. 4 ст. 36 КЗпП України, яким передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
Позивачем 31.05.2017 р. було подано відповідачу заяву про переведення його на посаду директора згаданого закладу освіти.
Листом від 02.06.2017 р. № 01-28/333/1 відповідач повідомив про неможливість перевести позивача на посаду директора згаданого закладу освіти, у зв'язку з відсутністю у мережі навчальних закладів Новомиргородського району такого навчального закладу, як навчально-виховне об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-Ш ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад .
20.06.2017 р. та 30.06.2017 р. ОСОБА_1 повторно звернувся до відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації з проханням перевести його на посаду директора.
Листом від 06.07.2017 р. № 01-27/189/1 відповідач повідомив про неможливість переведення у зв'язку з тим, що вказану посаду може обіймати лише переможець конкурсу.
Позивач 11.07.2017 р. та 28.07.2017 р. звертався до відповідача з цією ж вимогою, проте відповіді не надано.
13.09.2017 р. ОСОБА_1 знову звернувся до відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації з тією ж вимогою, на що відповідач листом від 20.09.2017 р. № 01-27/246/1 повідомив, що перевести його на посаду директора навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області не можливо, так як призначення на згадану посаду здійснюється за конкурсом та шляхом укладення контракту.
За вказаного, позивач вважає, що відмови (від 06.07.2017 р. та від 20.09.2017 р.) відповідача суперечили частині 2 ст. 26 Закону України Про загальну середню освіту у редакції чинній станом на 06.07.2017 р. та станом на 20.09.2017 р., якою не передбачено призначення керівника загальноосвітнього навчального закладу за конкурсом та на контрактній основі.
18.10.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про переведення його на посаду директора навчального закладу - правонаступника Новомиргородської загальноосвітньої школи І - III ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області.
Відповідач листом від 30.10.2017 р, № 01-27/281/1 відмовив у переведенні на посаду директора Навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2- дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області у зв'язку з набуттям чинності нової редакції частини 2 статті 26 Закону України "Про загальну середню освіту". Згідно до абзацу другого частини 2 статті 26 згаданого закону : "Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки - для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії"".
Підпунктом 17 пункту 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про освіту" передбачено, що після набрання чинності цим Законом частина друга статті 26 Закону України "Про загальну середню освіту" застосовується до посад, що стали вакантними в установленому трудовим законодавством порядку.
Проте, позивач вважає, що у даному випадку посада директора не є вакантною.
В силу положень ч. 4 ст. 36 КЗпП України якими передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40), фактичного скорочення штату не відбулося (посада директора збереглася) і звільнення проведено з порушенням норм трудового права.
Наступного дня після звільнення позивача 07.11.2017 р. було внесено запис до ЄДРПОУ № 14341120012000085 про припинення юридичної особи Новомиргородської загальноосвітньої школи І - III ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області ідентифікаційний код 33333782, внесено запис № 14341340000004274 про реєстрацію навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІП ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області ідентифікаційний код 41712036 та вказано відомості про те, що дана юридична особа є правонаступником Новомиргородської загальноосвітньої школи І - III ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області.
Крім цього, звільнення проведено з порушенням вимог частини 3 статті 40 КЗпП України, якою передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
В день звільнення позивач захворів, що підтверджується листком непрацездатності від 06.11.2017 року серія АДО № 825239 та з 06.11.2017 року по 20.11.2017 року перебував на лікарняному.
ОСОБА_1 також вказує, що незаконним звільненням відповідач заподіяв йому моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях, які в момент заподіяння переросли у фізичний біль, так як внаслідок сильного душевного страждання позивач захворів, ним були втрачені нормальні життєві зв'язки, хвороба позбавила його можливості вільно бачитися та спілкуватися з людьми, допомагати дружині вести спільне господарство, займатися навчанням та вихованням учнів.
При визначенні розміру заподіяної моральної шкоди також враховує, що порушення трудових прав з боку відповідача мають систематичний характер, так як рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 02.06.2017 р. у справі № 395/1411/16-ц було визнано незаконним та скасовано наказ відповідача від 02.12.2016 р. № 328 - ОС "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1Р."
Оцінює розмір заподіяної моральної шкоди у 50000 грн.
За вказаного, просить задовольнити його позовні вимоги.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання 05.07.2018 року не з'явився, повідомлений судом про час та місце розгляду справи належним чином, у поданому 11.06.2018 року письмовому виступі у дебатах просив розглянути справу без участі представника відповідача. У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В ході розгляду справи представником відповідача було подано відзив на позов, яким просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначено, що рішенням Новомиргородської районної ради №225 від 12.04.2017 року ліквідовано юридичну особу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради шляхом злиття з іншими та утворення на їх основі Навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-дошкільний навчальний заклад .
Також, рішенням Новомиргородської районної ради №114 від 12.08.2016 року було змінено порядок призначення на посади керівників комунальних закладів та встановлено процедуру конкурсного відбору на займані посади. За статутом створеного закладу освіти - призначення на посаду здійснювалось за погодженням з районною радою та адміністрацією.
19 травня 2017 року було створено комісію про проведення конкурсного відбору на заміщення посади директора освітнього закладу.
У зв'язку з необхідністю скорочення штату управлінням було прийнято рішення (наказ) про скорочення посади директора.
Наказом №294-к від 05.09.2017 року було попереджено позивача про скорочення штату працівників та запропоновано іншу роботу, окремими листами було повідомлено позивачу про неможливість автоматичного переведення у зв'язку зі зміненим порядком прийняття на посади директорів освітніх закладів.
В ході судового розгляду представник відповідача пояснював, що 03.11.2017 року наказом начальника відділу освіти №342-к ОСОБА_1 було звільнено з виплатою компенсацій передбачених ст. 44 КЗпП України з датою звільнення 06.11.2017 року. Компенсація виплачена враховуючи останній робочий день 06.11.2017 року.
06.11.2017 року приблизно о 10 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи на робочому місці, був ознайомлений з вказаним наказом, одночасно з ознайомленням позивачу вручено трудову книжку та перераховано всі кошти нараховані при звільненні. Після ознайомлення з наказом ОСОБА_1 самовільно залишив робоче місце, відмовившись відпрацьовувати останній робочий день та звернувся до терапевтичного відділення лікарні зі скаргами на стан здоров я.
Вказує, що наданий до суду лікарняний лист, оформлений 06.11.2017 року може бути тільки підставою вважати поважною причиною нез'явлення на робочому місці працівника протягом 4 годин.
Трудова книжка та грошова компенсація позивачем отримана.
07.11.2017 року до Державного реєстру внесено запис про припинення юридичної особи Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області та запис про проведення державної реєстрації юридичної особи навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 дошкільний навчальний заклад .
Представник відповідача вважає, що так як позивач своєчасно був повідомлений про наступне вивільнення, йому було запропоновано вакантні посади на підприємстві, від яких він відмовився, враховуючи відсутність у позивача переважного права на залишенні на роботі, при цьому позивач своєчасно отримав всі належні йому при звільненні виплати (заробітну плату, вихідну допомогу та грошову компенсацію за невикористану відпустку), а також враховуючи, що скорочення посади позивача входило до виключної компетенції відповідача та фактично є його правом, вимоги позивача щодо визнання незаконним наказу про звільнення є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Вказує, що позовні вимоги про поновлення на роботі є безпідставними, так як ОСОБА_1 не працював у навчальному закладі, в якому просить його поновити, та зазначений заклад створено після звільнення позивача.
Всі інші позовні вимоги вважає похідними, тому також такими, що задоволенню не підлягають.
Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Стаття 2 ЦПК України передбачає, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав людини гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Судом встановлено, що з 27.08.1997 року ОСОБА_1 працював на посаді директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, про що свідчить копія трудової книжки /а.с. 17-18/.
Рішенням Новомиргородської районної ради від 12.04.2017 року №225 утворено юридичну особу навчально-виховне об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 - дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області (місцезнаходження юридичної особи: 26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вулиця Соборності, 107) з окремими підрозділами (філіями) без статусу юридичних осіб: Шпаківська філія НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ ; Дібрівська філія НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ , Кам янська філія НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ /а.с. 62-63/.
Також пунктом 3 вказаного рішення припинено юридичну особу Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 у зв'язку з реорганізацією (шляхом злиття в НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ ).
Пунктом 5 Рішення Новомиргородської районної ради від 12.04.2017 року №225 Про утворення НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ припинено діяльність юридичної особи Дібрівського НВК Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ДНЗ у зв'язку з реорганізацією (шляхом злиття в НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ ).
Вважати навчально-виховне об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 - дошкільний навчальний заклад правонаступником Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, Дібрівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області /пункт 8 рішення Новомиргородської районної ради від 12.04.2017 року №225/.
Наказом відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області №293-к від 05 вересня 2017 року Про скорочення штату , на виконання рішення Новомиргородської районної ради від 12.04.2017 року №225 Про утворення НВО Новомиргородська загальноосвітна школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ , наказу начальника відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації від 05 вересня 2017 року №254 Про внесення змін до штатних розписів загальноосвітніх навчальних закладів відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської РДА , у зв'язку з реорганізацією Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2, Дібрівського НВК Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ДНЗ шляхом злиття в НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ , скорочено з 07 листопада 2017 року посади директора (по 1 штатній одиниці) у Новомиргородській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 та Дібрівському НВК Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ДНЗ /а.с. 12-13/.
Наказом відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 294-к від 05 вересня 2017 року Про попередження працівників , наказано інспектору з кадрів централізованої бухгалтерії відділу попередити до 06 вересня 2017 року включно персонально під розпис працівників, посади яких скорочуються: ОСОБА_1, директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 та ОСОБА_2, директора Дібрівського НВК Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ДНЗ ; запропонувати вказаним працівникам, що підпадають під скорочення штату, переведення їх за згодою на інші вакантні педагогічні посади. З наказом вказані особи були ознайомлені 06.09.2017 року /а.с.131/.
Як вбачається з попередження №01-27/233/1 від 06.09.2017 року, ОСОБА_1 було запропоновано продовжити трудові відносини у НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ на посаді вчителя математики після закінчення трудового договору на посаді директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 з 07 листопада 2017 року та попереджено, що у разі відмови від даної пропозиції позивач буде звільнений на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України /а.с. 132/.
Як вбачається з акту від 06.11.2017 року, складеного ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 06.11.2017 року об 11 годині 20 хвилин ОСОБА_1 було запропоновано засвідчити свою відмову (погодження) щодо переведення на посаду вчителя математики з 07 листопада 2017 року. Засвідчувати відмову (погодження) щодо переведення ОСОБА_1 відмовився /а.с. 139/.
Наказом відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області №342-к від 03 листопада 2017 року Про звільнення ОСОБА_6В. , звільнено ОСОБА_1, директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року за скороченням штату /а.с. 22/.
Крім того, наказом відповідача №172 від 19 травня 2017 року Про проведення конкурсного відбору , у зв'язку з вакантною посадою директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ та відповідно до Положення про призначення на посаду керівників навчальних закладів комунальної форми власності Новомиргородської районної ради, створено конкурсну комісію для проведення конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ /а.с. 7/.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації із заявами про переведення його на посаду директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ /а.с. 10-11/.
Листом відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації № 01-28/333/1 від 02 червня 2017 року спочатку його було повідомлено, що станом на 31 травня 2017 року у мережі навчальних закладів Новомиргородського району такий заклад як НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ не зареєстровано /а.с. 8/.
В подальшому листами відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації №01-27/189/1 від 06 липня 2017 року, №01-27/246/1 від 20.09.2017 року та №01-27/281/1 від 30.10.2017 року було повідомлено, що позивача неможливо перевести на посаду директора, так як призначення на посаду керівника навчального закладу комунальної власності здійснюється за результатами конкурсного відбору /а.с. 9, 15,16/.
На що суд зазначає наступне: згідно ч. 2 ст. 26 Закону України Про загальну середню освіту , в редакції до 28.09.2017 р, призначення на посаду та звільнення з посади керівника державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснює відповідний орган управління освітою.
Постановою КМУ № 827 від 13 жовтня 2015 року був затверджений Порядок призначення на посаду керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності та рекомендовано органам місцевого самоврядування з урахуванням Порядку, затвердженого цією постановою, визначити протягом місяця процедуру призначення керівників загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності за результатами конкурсного відбору.
Згідно п.3,4 Положення про призначення на посаду керівників навчальних закладів комунальної форми власності Новомиргородської районної ради, затвердженого рішенням Новомиргородської районної ради від 12 серпня 2016 року №114, призначення керівників навчальних закладів здійснюється начальником відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації за результатами конкурсного відбору, що проводиться відповідно до цього положення та погодження з Новомиргородською районною радою, шляхом укладення контракту до п'яти років. Підставою для проведення конкурсного відбору є наказ відділу освіти. Підставами для видачі наказу є: утворення нового навчального закладу; наявність вакантної посади керівника навчального закладу; прийняття рішення щодо припинення (розірвання) трудового договору (контракту) з керівником навчального закладу.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України Про загальну середню освіту , в редакції, яка набрала чинності 28.09.2017 р, керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу. Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки - для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника (засновників), трудового колективу, громадського об'єднання батьків учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти та громадського об'єднання керівників закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть залучатися представники громадських об'єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.
Відповідно до п. 17 ч.3 Перехідних положень Закону України Про освіту після набрання чинності цим Законом частина друга статті 26 Закону України "Про загальну середню освіту" застосовується до посад, що стали вакантними в установленому трудовим законодавством порядку.
З встановлених обставин вбачається, що на момент оголошення конкурсу 19.05.2017 року на посаду директора школи, ця посада не була вакантною, що суперечить п. 17 ч.3 Перехідних положень Закону України Про освіту .
Крім того, положення ч. 2 ст. 26 Закону України Про загальну середню освіту щодо проведення конкурсу набрали законної сили лише 28.09.2017 року.
Згідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках зокрема змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вона передбачає декілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником, як-от: ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.
Поняття: ліквідація , реорганізація , перепрофілювання , банкрутство , скорочення чисельності або штату працівників ? стосуються саме підприємств, установ, організацій як юридичних осіб, а не їх структурних підрозділів.
За таких обставин підставою для розірвання з працівником трудового договору у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України може бути ліквідація саме підприємства, установи, організації як юридичної особи.
Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 104, 105, 110 ЦК України ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб.
Реорганізація - це друга форма припинення юридичної особи. При реорганізації юридична особа також припиняється. Але всі її права та обов'язки в порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи.
Згідно ч.1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Згідно пункту 8 рішення Новомиргородської районної ради від 12.04.2017 року №225 навчально-виховне об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 - дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області є правонаступником Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, Дібрівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 КЗпП України, в разі реорганізації підприємства, установи, організації (злиття, приєднання, поділ чи перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).
Згідно з роз'ясненнями викладеними в п.18,19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року (з наступними змінами) №9 Про практику розгляду судами трудових спорів , при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові. Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч.3 ст.36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.
Скорочення штату відбувається шляхом затвердження нового штатного розпису, про що має бути виданий керівником відповідний наказ, або шляхом прийняття наказу про внесення змін до діючого штатного розпису.
При порівнянні штатних розписів до і після реорганізації вбачається, що кількість штатних посад не зменшилась.
Згідно штатного розпису Новомиргородської загальноосвітньої опорної школи І-ІІІ ступенів №2 Номиргородської районної ради станом на 01.09.2017 року штат затверджено в кількості 29,50 чол. /а.с. 116/.
Згідно штатного розпису НВО Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 - ДНЗ Новомиргородської районної ради станом на 07.11.2017 року штат - 29,50 чол., посада директора не скорочена /а.с. 120/.
При порівнянні штатних розписів Дібрівського НВК загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів - ДНЗ Новомиргородської районної ради станом на 01.09.2017 року /а.с. 117/ та Дібрівської філії І-ІІ ступенів НВО Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 - ДНЗ станом на 07.11.2017 року /а.с. 121/, вбачається, що штат не змінився - 7 чол., лише замість посади директор наявна посада завідувач філії .
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
КЗпП України визначає механізм захисту трудових прав працівників, що включає в себе, зокрема, право на працю, та визначає способи захисту прав працівників.
Так, КЗпП України визначає можливість працівника оскарження наказу про його звільнення. Згідно з ст. 235 КЗпП України У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
За вказаного, суд прийшов до висновку, що відбулась реорганізація навчального закладу, всі права та обов'язки в порядку правонаступництва перешли до нової юридичної особи - навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 - дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, при цьому не відбулось скорочення штату працівників і посада директора скорочена не була, то сам факт реорганізації не є підставою для звільнення ОСОБА_1.
Враховуючи, що при проведенні звільнення відповідачем були грубо порушені трудові права позивача, наказ відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про його звільнення є незаконним, тому підлягає скасуванню, а позивач поновленню на роботі на раніше займаній посаді директора.
Однак, позовні вимоги про визнання протиправним, тобто таким, що суперечить частині першій статті 39 Закону України "Про загальну середню освіту" у редакції чинній станом на 05.09.2017 р., якою передбачено, що керівництво загальноосвітнім навчальним закладом здійснює директор, а також таким, що суперечить пункту 4.2 Статуту опорного навчального закладу Новомиргородської загальноосвітньої школи І - III ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, затвердженого рішенням Новомиргородської районної ради від 23.12.2016 р. № 182 пункт перший наказу відповідача від 05 вересня 2017 р. № 293-к "Про скорочення штату" та скасування його, задоволенню не підлягають, так як чинним законодавством не передбачено оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою частиною права на управління діяльністю підприємством чи установою.
Відповідно, прийняття судом рішення про скасування такого рішення є втручанням у здійснення внутрішньої діяльності такого підприємства чи установи.
Крім того, вказаний наказ не суперечить наведеним нормам, так як вони лише встановлюють правовий статус посади директора школи.
Також, як вбачається з листа непрацездатності серії АДО №825239 від 06.11.2017 року, ОСОБА_1 знаходився на лікарняному з 06.11.2017 року по 20.11.2017 року включно /а.с. 26/.
Згідно епікризу № іст. Х-би 4949, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні РТМО Новомиргородське з 07.11.2017 року по 17.11.2017 року з діагнозом: ДЕ 11 змішаного типу прогредієнтний перебіг з нахилом до ТІА (07.11.2017 року, 06.11.2017 р.) на фоні ГХ кризу, кризовий перебіг, вестибулоатактичний с-м, церебростенічний с-м, пірамідна недостатність зліва /а.с. 28/.
Згідно відповіді Районного територіального медичного об єднання Новомиргородське №460-11 від 05.04.2018 року, ОСОБА_1 за медичною допомогою в поліклінічне відділення звернувся 06.11.2017 року (точний час вказати неможливо). Амбулаторно видано лікарняний лист 06.11.2017 року, оглядався невропатологом і терапевтом, від госпіталізації категорично відмовився. 07.11.2017 року о 7 годині ранку в ургентному порядку швидкою допомогою ОСОБА_1 був доставлений в приймальне відділення РТМО Новомиргородське , оглянутий черговим лікарем та направлений в неврологічне відділення. Перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні РТМО з 07.11.2017 року по 17.11.2017 року. Продовжено амбулаторно лікарняний лист з 18.11.2017 року по 20.11.2017 року. По вимозі хворого 20.11.2017 року лікарняний лист закритий. Хворий направлений на дообстеження в обласну лікарню: МРТ головного мозку /а.с. 160/.
За ч.2 ст. 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.
Згідно з роз'ясненнями викладеними в п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року (з наступними змінами) №9 Про практику розгляду судами трудових спорів , правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. 3 ст. 40 КЗпП) стосуються як передбачених статтями 40, 41 КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.
Відповідно до змісту ч. ч. 1-2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348).
У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24 грудня 1999 року роз'яснення, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Згідно з п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно довідки про доходи № 01-29/47/1 від 21.03.2018 року, виданої відділом освіти, молоді та спорту Новомиргородської РДА, заробітна плата ОСОБА_1 склала: за вересень 2017 року - 11190, 04 грн., за жовтень 2017 року - 11190,04 грн. /а.с. 166/. Всього заробітна плата за два місяці складає 22380, 08 грн.
Середньоденна заробітна плата позивача складає 532 грн. 86 коп. /22 380,08 грн./42 дні=532 грн. 86 коп./.
Так як, ОСОБА_1 з 06.11.2017 року по 20.11.2017 року перебував на лікарняному, суд обраховує період вимушеного прогулу з 21.11.2017 року по день винесення рішення суду.
За період з 21.11.2017 року по 05.07.2018 року було 154 робочих дні, тому розмір середнього заробітку за цей період становить 82 060 грн. 44 коп. /532 грн. 86 коп. х 154 = 82 060 грн. 44 коп./.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Верховний Суд України у своїй постанові № 6-23цс12 від 25.04.2012 висловив правову позицію такого змісту.
Зазначена норма закону (ст. 237-1 КЗпП України) містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.
За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.
Ураховуючи, те що Кодекс законів про працю України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а ст. 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди.
Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.
Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.
В даному випадку, судом встановлено факт порушення права позивача у зв'язку з його незаконним звільненням, а тому суд вважає, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому внаслідок протиправної поведінки відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості, справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги про стягнення моральної школи частково у розмірі 2 000 грн.
За вказаного, позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України в порядку розподілу судових витрат, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 640 грн. та в дохід держави судовий збір у розмірі 1280 грн.
В силу ст. 430 ЦПК України та ч.5 ст.235 КЗпП України рішення в частині поновлення на роботі та в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за один місяць вимушеного прогулу слід допустити до негайного виконання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 40, 235,237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, ст.ст. 76, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації про визнання наказу протиправним в частині та його скасування, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_1, директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року за скороченням штату.
Поновити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на посаді директора навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області (місцезнаходження: 26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Соборності, 107, ідентифікаційний код 41712036).
Стягнути з відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Соборності, 112, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 02144105) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), 82 060 грн. 44 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів і зборів та 2 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 640 грн. судового збору.
Стягнути з відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації на користь держави 1280 грн. судового збору.
Рішення в частині поновлення на роботі та в частині стягнення заробітної плати в межах місячного платежу звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1);
Відповідач: відділ освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Соборності, 112, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 02144105).
Повний текст судового рішення складено 13.07.2018 року.
Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова
районного суду
м.Кіровограда
Суд | Кіровський районний суд м.Кіровограда |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2018 |
Оприлюднено | 15.07.2018 |
Номер документу | 75283282 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні