Рішення

від 10.12.2010 по справі 2-657/2010

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 2-657/2010р

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕ УКРАЇНИ

10 грудня 2010 року

Буський районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді - Кос І.Б.,

при секретарі - Фалінська М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Буськ цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства Універсал Банк до ОСОБА_1 про

стягнення заборгованості в сумі 23 896,81 гривень, -

встановив:

публічне акціонерне товариство Універсал Банк звернулось в суд з позовом до

ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості в сумі 23 896,81 гривень. В

обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 24 жовтня 2007 року між позивачем та

відповідачкою було укладено кредитний договір № 11-2/14700060к. За вказаним договором

відповідачка отримала кредит в сумі 4 940,00 гривень і сплатою 0,001 % річних за його

користування, терміном до 23 жовтня 2008 року. Проте, відповідачка своїх зобов'язань за

кредитним договором не виконала, допустила прострочення заборгованості як по сплаті кредиту

так і відсотків за його використання на загальну суму 23 896,81 гривень, яку позивач просить

стягнути з відповідачки в судовому порядку.

Позивач в судове засідання не з'явився, представник позивача ОСОБА_2 подав суду заяву,

в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх

задоволити у повному обсязі, проти заочного вирішення справи не заперечив.

Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилася, хоча належним чином була

повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомила,

позовних вимог по суті не оспорила.

В силу ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача,

повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів

(постановляє заочне рішення).

Всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають

значення для справи, суд приходить до переконання про підставність та обґрунтованість

позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24 жовтня 2007 року позивач уклав з ОСОБА_1 кредитний

договір № 11-2/14700060к, в силу пункту 1.1 якого позивач надає відповідачці кредит в розмірі

4 940,00. Розрахунок терміну та суми погашення кредиту передбачений додатком до договору №

1 - до 23 жовтня 2008 року включно. За користування кредитом відповідно до п. 1.1 встановлена

процентна ставка у розмірі 0,001 % річних. Крім цього, відповідно до пункту 2.4 кредитного

договору відповідачка ОСОБА_1 щомісячно зобов»язалась сплачувати позивачеві

винагороду в розмірі 1,20% від суми кредиту за кожен місяць користування кредитом.

З пункту 3.3.1 кредитного договору вбачається, що відповідачка зобов»язується повернути

кредит в терміни відповідно до його умов. В силу п. 5.1 цього договору при порушення троків

погашення кредиту або сплати відсотків за користування позиковими коштами відповідачка

сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі 0,5% від несплачених вчасно сум за

кожен день прострочення платежу.

З наявного у справі розрахунку заборгованості відповідачки по кредиту та відсотках

станом на 05.07.2010 року убачається, що загальна сума заборгованості відповідачки ОСОБА_1

Д.А. перед позивачем складає 23 896,81 грн., у тому числі: заборгованість по кредиту - 4579,28

грн., заборгованість зі сплати комісії на суму - 652,08 грн., пеня в сумі - 18665,45 грн.

Проте, взятих на себе обов'язків за договором відповідачка не виконала, спірною сумою

позивача безпідставно користується.

За статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є

договори та інші правочини. Згідно статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не

приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або

законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за

завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після

прострочення.

З наведеного вбачається, що між позивачем та відповідачкою мають місце кредитні

правовідносини, що підпадають під регулювання норми статті 1054 ЦК України. Так, за

кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати

грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не

приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або

законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за

завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після

прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором

застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і

не випливає із суті кредитного договору. Так, згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник

своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті

625 цього Кодексу. Відповідно до статті 625 цього Кодексу боржник зобов'язаний сплатити суму

боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три

проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений

договором або законом.

У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами

боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором або законом.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачка зобов'язання за

кредитним договором не виконала.

Відтак, враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, такими, що

підлягають до задоволення. З відповідачки слід стягнути на користь позивача загальну суму

заборгованості за кредитним договором станом на 05.07.2010 року в розмірі 23 896,81 грн.

Крім того з відповідачки в користь позивача слід стягнути 358,97 грн. судових витрат,

сплачених при пред'явленні позову до суду.

Ураховуючи викладене, та керуючись статтями 8, 10, 11, 57, 58, 60, 88, 209, 212, 213, 215,

224, 225 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 536, 549, 551, 610, 611, 625,

1048,1050,1054 ЦК України, суд, -

вирішив:

позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного

акціонерного товариства Універсал Банк (04119, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, р/р

32004160302 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість

в сумі 23 896,81 грн. (двадцять три тисячі вісімсот дев'яносто шість гривень 81 копійку).

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства

Універсал Банк (04119, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19 р/р 32004160302 в ГУ НБУ по м.

Києву та Київській області, код ЄДРПОУ 21133352) - 238,97 грн. судового збору та 120 грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 223 ЦПК України та може бути

оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області, через Буський

районний суд, шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії рішення, апеляційної

скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою

відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Буського районного

суду Львівської області ОСОБА_3