Постанова

від 03.07.2018 по справі 691/1101/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1094/18Головуючий по 1 інстанції - Черненко В.О. Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції - Нерушак Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючої Нерушак Л.В. (судді - доповідача )

Суддів Карпенко О.В., Василенко Л.І.

за участю секретаря Наконечної М.М.

учасники справи:

позивач - Смілянська місцева прокуратура;

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3, ТОВ Науково-виробнича фірма Урожай ;

особа, що подає апеляційну скаргу - заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури - Горідько В.В.

розглянувши у м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури - Горідька В.В. на ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 10 травня 2018 року, постановленої під головуванням судді Чернетка В.О. в залі Городищенського районного суду Черкаської області 10 травня 2018 року, у справі за позовом керівника Смілянської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Урожай про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації договорів оренди, - :

в с т а н о в и в :

31.08.2017 року керівник Смілянської місцевої прокуратури звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Урожай , про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації договорів оренди.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Смілянською місцевою прокуратурою Черкаської області встановлено, що наказами від 07.02.2018 року, 04.03.2014 року, 14.03.2014 року надані земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в адміністративних межах Воронівської сільської ради Городищенського району, Петриківської сільської ради Городищенського району, Воронівської сільської ради Городищенського району за межами населених пунктів в оренду для ведення фермерського господарства терміном на 10 років ОСОБА_3

На підставі вказаних наказів Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та громадянином ОСОБА_3 07.02.2014 року, 21.02.2014 року, 04.03.2014 року та 14.03.2014 року, укладено договори оренди, відповідно до яких орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення власності для ведення фермерського господарства терміном на 10 років.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вищевказані земельні ділянки передані в суборенду приватному акціонерному товариству Науково-виробнича фірма Урожай .

Позивач вказує, що розглядаючи заяву ОСОБА_3 про надання йому в оренду земельні ділянки, Головне управління Держземагенства у Черкаській області не провело належну перевірку та не пересвідчилося в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду, виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельній ділянці, про що свідчить факт укладення ФК Самієв Р.Е. договору суборенди із ПрАТ НВФ Урожай з метою обходу обов`язкової процедури - земельних торгів.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 23.02.2018 року справу було призначено до підготовчого розгляду.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 27.03.2018 року справу було призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 10 травня 2018 року провадження у справі за позовною заявою керівника Смілянської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Урожай про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації договорів оренди - закрито.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури В.В. Горідько оскаржив ухвалу в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що суд першої інстанції при неправильному застосуванні норм матеріального права допустив порушив норми процесуального права, неповно з`ясував обставини справи, внаслідок чого дійшов висновків, які їм не відповідають. Також в апеляційній скарзі вказано, що спірні правовідносини щодо набуття громадянином ОСОБА_3 права на землю виникли між ним, як фізичною особою та Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області. Земельні спори громадян з органами державної влади з питань надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства у випадках, передбачених законодавством, розглядаються за правилами цивільного судочинства. Тому прокуратур вважає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про те, що даний спір є господарсько-правовим і не підлягає до розгляду в порядку цивільного судочинства.

Заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури - В.В. Горідько просить ухвалу Городищенського районного суду від 10.05.2018 року про закриття провадження у справі № 691/1101/17 за позовом керівника Смілянської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Урожай про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації договорів оренди скасувати, а матеріали цивільної справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.

Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, тому справа підлягає розгляду апеляційним судом Черкаської області.

Справа розглядається в порядку спрощеного провадження з повідомленням, але без виклику сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі за позовом керівника Смілянської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Урожай про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації договорів оренди, суд першої інстанції виходив з того, що у правовідносинах користування спірними земельними ділянками відбулася фактична зміна орендаря і обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства Самієв Р.Е. з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у спірних правовідносинах мають бути юридичні особи. Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам, що повністю узгоджуються з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.03.2018 року у справі № 348/992/16-ц.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі, вважає висновок таким, що відповідає обставинам справи та вимогам закону, оскільки вимоги процесуального закону судом першої інстанції не порушено .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, договори оренди землі від 07.02.2014 року, 21.02.2014 року та 14.03.2014 року були укладені між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та фізичною особою - ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства.

Згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 10.05.2018 року, Городищенською районною адміністрацією Черкаської області 10.06.2014 року за № 10011020000000631 було зареєстроване фермерське господарство Самієв Р.Е. (ЄДРПОУ 39248127) засновником якого є ОСОБА_3

Апеляційний суд звертає увагу, що при визначенні предметної або суб`єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України, в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали, яка узгоджується з статтею 15 ЦПК України, що була чинна на момент звернення з позовом, вбачається, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Положеннями статті 20 ГПК України передбачено особливості предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю) крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Відповідно до статті 1 ГПК України (в редакції, що була чинна на момент звернення з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Пунктом 6 статті 12 ГПК України, в тій же редакції, передбачено, що господарським судам підвідомчі спори, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Як вбачається із матеріалів справи Смілянська місцева прокуратура звернулася з позовом до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3, ТОВ Науково-виробнича фірма Урожай , про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації договорів оренди.

За змістом частин 1, 4 статті 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 ЗУ Про фермерське господарство ). У цих правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативно-правовим актом.

Право на створення фермерського господарства має кожен дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (частина 1 статті 5, частина 1 статті 7 ЗУ Про фермерське господарство ).

Статтею 8 Закону України Про фермерське господарство передбачено, що після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Тобто, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

За змістом статті 12 Закону України Про фермерське господарство земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту.

Відповідно до положень статті 8 Закону України Про фермерське господарство після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

З вищезазначеного вбачається, що з моменту державної реєстрації фермерського господарства, фактично відбулася заміна орендаря фізичної особи на фермерське господарство і обов`язки землекористувача перейшли до фермерського господарства. Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, спори щодо землекористування з іншими юридичними особами чи прокурором, що діє в інтересах держави, є спорами, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

За змістом положень Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян та підлягає державній реєстрації як юридична особа.

Оскільки у даній справі фермерське господарство як юридична особа зареєстроване в установленому законом порядку після отримання відповідачем прав на земельні ділянки, надані йому в оренду саме для ведення фермерського господарства, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що даний спір підвідомчий господарському суду, а тому приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не підлягають задоволенню колегією суддів апеляційного суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що предметом даного спору є правомірність надання громадянину ОСОБА_3 земельних ділянок для ведення фермерського господарства, тобто надання земельних ділянок саме фізичній особі, а тому спір є цивільно-правовим і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки спірні земельні ділянки надавались в оренду ОСОБА_3 саме для ведення фермерського господарства, яке зареєстроване в передбаченому законом порядку.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Великої палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 348/992/16-ц), висновки якого щодо застосування відповідних норм права підлягають врахуванню судами відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Смілянської місцевої прокуратури - залишити без задоволення.

Ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 10 травня 2018 року у справі за позовом керівника Смілянської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Урожай про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації договорів оренди - залишити без змін.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги залишити за особою, яка її подавала.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуючий Нерушак Л.В.

Судді Карпенко О.В.

Василенко Л.І.

Повний текст постанови складений 10.07.2018 року.