Рішення

від 12.07.2018 по справі 378/338/18

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/338/18

Провадження № 2/378/130/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2018 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретаря: Карабань З. І.,

представників позивача -

ТОВ Інтерагроінвест : Голуб О. В., Верховця О. В.,

відповідача: ОСОБА_3,

представника відповідача -

ОСОБА_4: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання поновленими договорів оренди земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ Інтерагроінвест посилаючись на те, що воно є с/г товаровиробником та спеціалізується на вирощуванні с/г культур. В господарській діяльності використовує орендовані земельні ділянки (земельні частки-паї) фізичних осіб. 18.07.2012 року між ТОВ Інтерагроінвест та власниками земельної ділянки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 терміном на 5 років укладено договори оренди землі НОМЕР_2 та НОМЕР_3 під кадастровим НОМЕР_1, площа кожної земельної ділянки - 1,2435 га, вцілому - 2,4869 га. Зазначена земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташована на території Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області та використовується ТОВ Інтерагроінвест за цільовим призначенням. Вказаний договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2 від 18.07.2012 року, кадастровий НОМЕР_1 зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області 17.12.2012р. за №322420004003576 та в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право (право оренди) - №21454947 від 14.07.2017 року та завершився 17.12.2017р.. Зазаначений договір оренди земельної ділянки НОМЕР_3 від 18.07.2012 року, кадастровий НОМЕР_1 зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області 15.11.2012р. за №322420004002960 та в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право (право оренди) - №21454947 від 14.07.2017 року та завершився 15.11.2017р.. Відповідачі набули право часткової власності щодо земельної ділянки під кадастровим НОМЕР_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за реєстровими НОМЕР_4, НОМЕР_5 від 27.11.2009 року, про що свідчить напис на державному акті.

Товариство вчасно виплачувало відповідачам оренду плату, в тому числі і за 2017 рік. 25.08.2017 року на адресу позивача надійшли заяви від відповідачів про припинення договірних відносин у зв`язку з закінченням терміну дії договорів оренди землі. Право оренди по договорах оренди НОМЕР_2 та НОМЕР_3 від 18.07.2012 року виникло у позивача з моменту їх державної реєстрації, а саме з 17.12.2012 року та з 15.11.2012 року. Відповідно до п. 3.3. даних договорів оренди позивач закріпив за собою першочергове право на їх поновлення на новий строк в порядку та на умовах визначених законодавством. ТОВ Інтерагроінвест , маючи намір скористатися своїм переважним правом на укладення договорів оренди землі на новий строк, 15.09.2017 року за вих. №1009-з, №1100-з направило листи-повідомлення з додатковими угодами відповідачам, які їх отримали 26.09.2017р. з пропозицією продовжити дію договору на умовах визначених у направленій додатковій угоді. Станом на 01.04.2018 року до ТОВ Інтерагроінвест листів-повідомлень від відповідачів не надходило, як і звернень щодо повернення земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_1, тому позивач використовує дану земельну ділянку за її цільовим призначенням визначеним у договорах оренди земельної ділянки НОМЕР_2 та НОМЕР_3 від 18.07.2012 року. Позивач добросовісно виконував свої обов'язки за вказаними договорами оренди, заявив про намір поновити договірні відносини у порядку встановленому в ст. 33 ЗУ Про оренду землі , не отримав заперечень з боку орендодавця щодо поновлення договірних відносин та надалі продовжує користуватися даною орендованою земельною ділянкою.

Позивач просить суд визнати поновленим договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2 від 18.07.2012 року укладеного між ТОВ Інтерагроінвест ЄДРПОУ 32855584 та ОСОБА_4, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6, площа - 1,2435 га, договір укладено на 5 років з дати державної реєстрації та зареєстрованого у Ставищенському районному відділі земельних ресурсів за №322420004003576 від 17.12.2012 року, номер запису про інше речове право (право оренди) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №21454947 від 14.07.2017 року; визнати поновленим договір оренди земельної ділянки НОМЕР_3 від 18.07.2012 року укладеного між ТОВ Інтерагроінвест ЄДРПОУ 32855584 та ОСОБА_3, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6, площа - 1,2433 га, договір укладено на 5 років з дати державної реєстрації та зареєстрованого у Ставищенському районному відділі земельних ресурсів за №322420004002960 від 15.11.2012 року, номер запису про інше речове право (право оренди) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №21454947 від 14.07.2017 року.

В судовому засіданні представники позивача Голуб О.В. та Верховець О.В. позовні вимоги підтримали, підтвердили обставини, на які посилаються в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 направила до суду відзив на позов (а. с. 71-74), в якому зазначила, що заявлені у вказаній позовній заяві вимоги є необгрунтованими та безпідставними. Строк дії договору оренди земельної ділянки НОМЕР_3 від 18.07.2012 року сплинув 18.07.2017 року. Повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом орендаря у строк до 18.06.2017 року, за один місяць до закінчення строку дії договору, вона не отримувала, а твердження позивача про дотримання положень закону щодо переважного права на оренду даної земельної ділянки, з посиланням на направлення на її адресу листа-повідомлення від 15.09.2017 року вих. №1009-з із проектом додаткової угоди є необгрунтованими та безпідставними. Натомість у місячний строк після закінчення строку дії договору нею було надіслано на адресу позивача заяву про припинення договірних відносин, яку той отримав 25.08.2017 року. Ніяких питань з приводу припинення договірних відносин з боку товариства не виникало. Проте, вже у 2018 році її чоловіку неодноразово телефонували представники позивача і пропонували поновити договір оренди, але вона щоразу відмовлялася. Після підтвердження своїх намірів, вона винесла межі земельної ділянки в натурі, про що є повідомлення в газеті. Ніхто не може змусити її, власника своєї землі, примусово надавати її в оренду.

В судовому засіданні ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що між нею та позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки 18.07.2012 року НОМЕР_3. ЇЇ земельна ділянка знаходиться на території Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області. 25.08.2017 року вона подала письмову заяву до ТОВ Інтерагроінвест про припинення договірних відносин, так як бажає обробляти свою земельну ділянку самостійно і більше не передавати її в оренду. З цією метою вона помістила в районній газеті Сільські обрії оголошення про те, що 27-28 квітня 2018 року на території Гостромогильської сільської ради будуть проводитись роботи з винесення меж земельних ділянок в натурі, де зазначено і кадастровий номер її земельної ділянки. Після цього було складено акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, відповідно до якого межі її земельної ділянки закріплено в натурі на місцевості межовими знаками, та які передані їй на зберігання. Вважає, що підстави для поновлення договірних відносин з позивачем відсутні.

Відповідач ОСОБА_4 направила до суду відзив на позов (а. с. 76-79), в якому зазначила, що заявлені у вказаній позовній заяві вимоги є необгрунтованими та безпідставними. Строк дії договору оренди земельної ділянки НОМЕР_2 від 18.07.2012 року сплинув 18.07.2017 року. Повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом орендаря у строк до 18.06.2017 року, за один місяць до закінчення строку дії договору, вона не отримувала, а твердження позивача про дотримання положень закону щодо переважного права на оренду даної земельної ділянки, з посиланням на направлення на її адресу листа-повідомлення від 15.09.2017 року вих. №1009-з із проектом додаткової угоди є необгрунтованими та безпідставними. Натомість у місячний строк після закінчення строку дії договору нею було надіслано на адресу позивача заяву про припинення договірних відносин, яку той отримав 25.08.2017 року. Ніяких питань з приводу припинення договірних відносин з боку товариства не виникало. Проте, вже у 2018 році її зятю неодноразово телефонували представники позивача і пропонували поновити договір оренди, але вона щоразу відмовлялася. Після підтвердження своїх намірів, вона винесла межі земельної ділянки в натурі, про що є повідомлення в газеті. Ніхто не може змусити її, власника своєї землі, примусово надавати її в оренду.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про місце, час і дату судового засідання по справі, причини неявки суду не повідомила.

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що між ОСОБА_4 та позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки 18.07.2012 року НОМЕР_2. Земельна ділянка ОСОБА_4 знаходиться на території Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області. 25.08.2017 року відповідач подала письмову заяву до ТОВ Інтерагроінвест про припинення договірних відносин, так як бажає обробляти свою земельну ділянку самостійно і більше не передавати її в оренду. З цією метою ОСОБА_4 помістила в районній газеті Сільські обрії оголошення про те, що 27-28 квітня 2018 року на території Гостромогильської сільської ради будуть проводитись роботи з винесення меж земельних ділянок в натурі, де зазначено і кадастровий номер її земельної ділянки. Після цього було складено та підписано акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, відповідно до якого межі земельної ділянки ОСОБА_4 закріплено в натурі на місцевості межовими знаками, та які передані їй на зберігання. Вважає, що підстави у відповідача для поновлення договірних відносин з позивачем відсутні.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи із наступного.

Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

18.07.2012 року між ТОВ Інтерагроінвест та власником земельної ділянки ОСОБА_4 терміном на 5 років укладено договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2, кадастровий НОМЕР_1. Орендодавець передав в строкове платне користування земельну ділянку орендарю (а. с. 8-11).

18.07.2012 року між ТОВ Інтерагроінвест та власником земельної ділянки ОСОБА_3 терміном на 5 років укладено договір оренди земельної ділянки НОМЕР_3, кадастровий НОМЕР_1. Орендодавець передав в строкове платне користування земельну ділянку орендарю (а. с. 12-15).

Відповідачі набули кожна право спільної часткової власності щодо земельної ділянки під кадастровим НОМЕР_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за реєстровими НОМЕР_4, НОМЕР_5 від 27.11.2009 року, про що свідчить напис на державному акті державного нотаріуса. Загальна площа даної земельної ділянки становить - 2,4869 га (а. с. 16).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права право оренди спірної земельної ділянки зареєстровано за позивачем, номер запису про інше речове право №21454947 від 14.07.2017 року. Договір оренди земельної ділянки зареєстрований в управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київській області 17.12.2012 року, площа земельної ділянки складає - 2,4869 га. (а. с. 17). Проте, як вбачається із матеріалів справи договір оренди земельної ділянки від 18.07.2012 року НОМЕР_2 зареєстрований в управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київській області 17.12.2012 року (а. с. 8-9 зв.), а договір оренди земельної ділянки від 18.07.2012 року НОМЕР_3 зареєстрований в управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київській області 15.11.2012 року (а. с. 12-13 зв.).

ТОВ Інтерагроінвест належним чином виконує умови договорів оренди, в т. ч. щодо виплати орендної плати відповідачам (а. с. 20-29).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили ТОВ Інтерагроінвест про припинення договірних відносин, про що подали позивачу письмові заяви, які той отримав 25.08.2017 року (а. с. 18-19). У відповідь на вказані заяви позивачем 15.09.2017 року направлено відповідачам листи-повідомлення з пропозицією поновлення договірних відносин на нових умовах з проектами додаткових угод (а. с. 30-31, 33-34), які направлено відповідачам поштою із зворотними повідомленнями (а. с. 32, 35).

ТОВ Інтерагроінвест надалі продовжує користуватись земельною ділянкою відповідачів, на якій в даний час засіяно культуру соняшника, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24.05. 2018 року (а. с. 54-55). Перевірка проводилась відповідно до замовлення позивача про проведення обстеження орендованих земельних ділянок, в т. ч. і ділянки, що належить відповідачам (а. с. 53).

Встановлено, що позивач про використання в 2018 році спірної земельної ділянки відповідачів не повідомляв, як не повідомляв останніх про проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Про те, що земельна ділянка відповідача засіяна весною 2018 року культурою соняшника, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нічого не знали.

16.05.2018 року позивачем замовлено розробку технічної документації із землеустрою (а. с. 57) щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі на місцевості, в т. ч. і на ділянку відповідачів без згоди та відому на те останніх (а. с. 56-64). В цій технічній документації міститься акт про передачу на зберігання встановлених межових знаків власнику (користувачу) земельної ділянки ТОВ Інтерагроінвест , яка належить відповідачам (а. с. 62).

Встановлено, що позивач не повідомляв відповідачів про замовлення розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, яка належить відповідачам та про передачу на зберігання встановлених межових знаків цієї земельної ділянки ТОВ Інтерагроінвест , а не її законним власникам.

Разом з тим, встановлено, що відповідачі помістили в районній газеті Сільські обрії оголошення про те, що 27-28 квітня 2018 року на території Гостромогильської сільської ради будуть проводитись роботи з винесення меж земельних ділянок в натурі, де зазначено і кадастровий номер їх земельної ділянки. Після цього було складено та підписано акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, відповідно до якого межі їх земельної ділянки закріплено в натурі на місцевості межовими знаками, та які передані їм на зберігання (а. с. 99-101). Тобто, позивачем було проігноровано оголошення відповідачів в газеті щодо проведення робіт з винесення меж земельних ділянок в натурі і він, як вказано вище, самовільно замовив розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі на місцевості, в т. ч. і на ділянку відповідачів без згоди та відому на те останніх.

Відповідно до п. 3.4. договору НОМЕР_2 оренди земельної ділянки від 18.07.2012 року та п. 3.4. договору НОМЕР_3 оренди земельної ділянки від 18.07.2012 року (а. с. 8, 12) якщо орендодавець не збирається укладати новий договір оренди з орендарем або продовжувати дію цього договору, він зобов'язаний за 6 (шість) місяців до закінчення строку дії даного договору повідомити про це орендаря в письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі, що як зазначено вище, відповідачами і було зроблено.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 2 ч. 1 Закону України Про оренду землі передбачає, що відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативними актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В частині 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року № 1952-IV вказано, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В ч. 1 ст. 3 вказаного Закону передбачено обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Частинами 2, 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію оречових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації. В ч. 1 ст. 4 вказаного Закону зазначено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Частиною 2 п. 1 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ст. 17 вказаного Закону об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 2 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, відповідно до частин першої - п'ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2 - 5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Вищевикладене застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі" чітко висвітлено в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року (справа №547/1432/15-ц, провадження №61-3972 св 18) та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року (справа №594/376/17-ц, провадження №14-65 цс 18).

Також у даних постановах вказано, що у статті 33 зазначеного Закону встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір. Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Встановлено, що відповідачі відмовилися передавати свою земельну ділянку в оренду, а вирішили її самостійно обробляти, тому за переважне право в даному випадку не йдеться.

Окрім того, встановлено, що було відсутнє волевиявлення сторін на продовження договірних відносин, так як запропоновані позивачем додаткові угоди до договорів оренди землі НОМЕР_2 від 18.07.2012 року та НОМЕР_3 від 18.07.2012 року відповідачами підписані не були.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі, зокрема: закінчення строку, на який його було укладено; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

Право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Тлумачення цього положення як захисту права власності було здійснено Європейським судом з прав людини у справі Маркс проти Бельгії (Marckx v. Belgium), заява №6833/74 від 13.07.1979 р., в якому суд зазначив: Визнаючи, що кожен має право мирно володіти своїм майном, ст. 1 у своїй суті забезпечує право власності .

Згідно із ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

У ст. 15 ЦК України вказано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Враховуючи, що відповідачі свою земельну ділянку бажають обробляти самостійно, інших договорів оренди землі ні з ким не укладали, повідомили письмово позивача про небажання продовжувати договірні відносини, відмовилися підписати додаткові угоди на їх продовження, закріпили межі своєї земельної ділянки в натурі на місцевості межовими знаками, та які передані їм на зберігання, про що зробили повідомлення в пресі, а також беручи до уваги, що позивач повністю проігнорував дані факти та продовжує користуватись земельною ділянкою відповідачів на даний час, суд вважає, що позивач порушив право відповідачів мирно володіти своїм майном, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись рішенням Європейського суду з прав людини у справі Маркс проти Бельгії (Marckx v. Belgium), заява №6833/74 від 13.07.1979 р., ст. ст. 3, 11, 15, 16, 626, 627, 792 ЦК України, ст. ст. 93, 124 ч. 4, 125, 152 ЗК України, ст. ст. 2 ч. 1, 6, 13, 17, 31, 33, 34 Закону України Про оренду землі від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV, ст. ст. 2, 3, 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року № 1952-IV, постановою Верховного Суду від 25.04.2018 року (справа №547/1432/15-ц, провадження №61-3972 св 18), постановою Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року (справа №594/376/17-ц, провадження №14-65 цс 18), ст. ст. 4, 10, 12, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання поновленими договорів оренди земельних ділянок, - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текс рішення виготовлено 17 липня 2018 року.

Суддя Р. В. Гуртовенко