Постанова

від 17.07.2018 по справі 646/6213/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Постанова

Іменем України

16 липня 2018 року

м. Харків

справа №646/6213/17

провадження № 22-ц/790/2279/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів - Овсяннікової А.І., Піддубного Р.М,

за участю секретаря Бойко А. О.,

розглянув в порядку спрощеного провадження в місті Харкові апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника Обслуговуючого кооперативу Садівничого товариства АКВА Марцеляк Світлани Миколаївни

на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2018 року (суддя Шелест М.І.)

по цивільній справі № 646/6213/17 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Садівничого товариства АКВА про захист прав споживача, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу Садівничого товариства АКВА про захист прав споживача, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є членом Обслуговуючого кооперативу Садівничого товариства АКВА , має в користуванні земельну ділянку №338, на якій розташований житловий садовий будинок. Керівництво кооперативу безпідставно зобов'язало провести повірку електричного лічильника та погрожувало в подальшому відключити земельну ділянку від електропостачання. З урахуванням уточнень просила визнати протиправною вимогу голови товариства по повірці електролічильника та погрози про відключення від системи електропостачання ділянки №338. Також просила визнати протиправною бездіяльність голови СТ щодо невжиття заходів по належному утриманню зелених насаджень, які псують лінії електропередач; необхідності проведення ремонтних робіт внутрішньосадових доріг за ділянкою №338; неналежного утримання пожежного виїзду; захаращення сміттям та деревами проїжджої частини дороги. Зобов'язати голову СТ провести роботи по належному утриманню вищезазначеного майна. Зобов'язати СТ не чинити перешкоди у постачанні електроенергії до будинку садівничої ділянки №338 та відновити електропостачання даного будинку.

Позивач та її представник в судовому засіданні вимоги підтримали.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2018 року позов задоволено частково. Зобов'язано Обслуговуючий кооператив Садівничого товариства АКВА відновити електропостачання до будинку садівничої ділянки №338, належної позивачу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем доведено належними доказами правомірність своїх вимог в частині зобов'язання відновити електропостачання, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню; в той же час позивачем не доведено належними доказами правомірності позову у решті вимог.

Додатковим рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 12 березня 2018 року вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 просить його скасувати частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким задовольнити всі її вимоги. Зазначає, що посилання на рішення загальних зборів товариства щодо відключення електроенергії є неспроможним, оскільки стосується лише 82 членів товариства, а не загальної кількості 534 членів. Крім того, за статистикою, причиною третини всіх обривів ліній електропередач є неналежне утримання зелених насаджень у охоронних зонах повітряних ліній, а голова СТ не бажає безпечно утримувати зелені насадження відповідно до вимог чинного законодавства.

В апеляційній скарзі представник Обслуговуючого кооперативу Садівничого товариства АКВА просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивачки скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні цих вимог відмовити. При цьому посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд помилково застосував до спірних правовідносин п.п. 7.1, 12.10, 35 Правил користування електричною енергією.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах за ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

За змістом п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до статті 25 Закону України Про електроенергетику споживачі електричної енергії мають право на приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31липня 96 року № 28 ( далі - Правила).

Відповідно до положень пункту 1.2 Правил населений пункт - це юридична особа - споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об'єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту; споживачі населеного пункту - це населення, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж населеного пункту та яке розраховується за використану електричну енергію з населеним пунктом.

Садове товариство в розумінні Правил є населеним пунктом , а його члени є споживачами населеного пункту .

Відповідно до п. 12.4 Правил закупівля електричної енергії у постачальника за рахунок коштів споживачів населеного пункту, умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів населеного пункту утримання та обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту регулюються установчими документами населеного пункту та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між споживачами населеного пункту та населеним пунктом щодо обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту.

Згідно зі статтею 8 Закону України Про кооперацію статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Відповідно до п. 9.3 Статуту Обслуговуючого кооперативу Садівничого товариства АКВА , кооператив є власником майна, придбаного на підставах не заборонених законом ( а.с. 56 ).

Згідно зі статтею 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Судом установлено, не заперечується сторонами, що позивач є членом Обслуговуючого кооперативу Садівничого товариства АКВА , має в користуванні земельну ділянку №338, на якій розташований житловий садовий будинок, цей будинок приєднано до електроенергії.

Рішенням загальних зборів членів СТ АКВА від 04.02.2017 року зобов'язано власників земельних ділянок, в тому числі ОСОБА_1, провести технічну повірку електричних лічильників в спеціалізованій організації ( а.с. 60 ).

ОСОБА_1 неодноразово зверталася до керівництва СТ з заявами про те, що лічильник електроенергії, розміщений на ділянці №338 знаходиться в належному технічному стані та повірений спеціалізованою організацією. При цьому вона надавала копії паспорта на прилад та докази його повірки ( а.с. 6 - 10 ).

Згідно повідомлення голови СТ АКВА , садова ділянка №338 відімкнута від електропостачання 10.09.2017 року за невиконання рішення загальних зборів членів СТ від 04.02.2017 року ( а.с. 11 ).

Рішення загальних зборів членів СТ АКВА від 04.02.2017 року ОСОБА_1 не оскаржувалося.

21.04.2018 року ОСОБА_1 звернулася до керівництва СТ з заявою про поновлення електропостачання ( а.с. 190 ).

Позивач, як член садівничого товариства є співвласником електромереж в товаристві і тому має право на користування ними. Судом встановлено, що відповідач не довів того, що прилад обліку електроенергії, розміщений на ділянці №338 знаходиться в непридатному стані, чи не пройшов необхідної повірки, в зв'язку з чим не може використовуватися за цільовим призначенням.

В апеляційній скарзі представник СТ посилається на те, що судами не установлено порушень з боку відповідача, а тому помилковим є висновок судів про часткове задоволення позову. Однак суд надав належну оцінку наданим доказам у справі та обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивач є членом садівничого товариства та співвласником електромереж, а тому має право на користування ними.

Інші вимоги позивачки, зокрема щодо визнання протиправною бездіяльності голови СТ щодо невжиття заходів по належному утриманню зелених насаджень, які псують лінії електропередач; необхідності проведення ремонтних робіт внутрішньосадових доріг за ділянкою №338; неналежного утримання пожежного виїзду; захаращення сміттям та деревами проїжджої частини дороги та інше судом обґрунтовано відхилено.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що за статистикою, причиною третини всіх обривів ліній електропередач є неналежне утримання зелених насаджень у охоронних зонах повітряних ліній, а голова СТ не бажає безпечно утримувати зелені насадження відповідно до вимог чинного законодавства, судовою колегією не приймаються.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказів на підтвердження того, що зелені насадження в СТ утримуються в неналежному стані, а також неналежного утримання пожежного виїзду; захаращення сміттям та деревами проїжджої частини дороги позивачкою не надано.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 фактично зводяться до переоцінки доказів, яким судом надана належна правова оцінка, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційні скаргиОСОБА_1 та представника Обслуговуючого кооперативу Садівничого товариства АКВА Марцеляк Світлани Миколаївни - залишити без задоволення.

Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2018 року -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.С. Сащенко

Судді А.І. Овсяннікова

Р.М. Піддубний