Рішення

від 24.05.2007 по справі 6/158

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/158

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 6/158                                                                                                         24.05.07

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус»

До                              Державної адміністрації залізничного транспорту України

Про                              стягнення 41471,35 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача                    Барановський Д.Є. (за дов. № 3/01-07 від 09.01.2007)

від відповідача                     Анісімов В.М. (за дов. № 32 від 19.04.2007)

Обставини справи:

Рішення прийнято 24.05.2007, оскільки 26.04.2007 та 16.05.2007 у судовому засіданні оголошувались перерви в порядку ст. 77 ГПК України.

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Статус»до Державної адміністрації залізничного транспорту України про стягнення 41471,35 грн. за договором № 26/06 від 10.01.2006, а саме: 40000 грн. боргу, 1319,32 грн. інфляційних та трьох процентів річних в розмірі 152,03 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані протягом вересня-грудня 2006 року юридичні послуги.

Ухвалою суду від 12.03.2007 було порушено провадження у справі № 6/158.

Строк вирішення спору було продовжено за клопотанням сторін на підставі ст. 69 ГПК України.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначивши наступне. За твердженням відповідача, у позовній заяві міститься посилання на редакцію пунктів 3.1 та 3.2 вказаного вище договору, яка втратила чинність, оскільки замовник 08.09.2006 направив виконавцю листа з пропозицією внести зміни до договору. У порушення вимог ст. 181 Господарського кодексу України позивач не надав заперечень щодо зміни умов договору, доказом чого є підписаний стороною акт приймання-передачі послуг від 25.09.2007 на суму 7500 грн. Крім того, відповідач стверджує, що позивачем не було надано відповідачу жодного доказу, який підтверджує фактичне надання позивачем юридичних послуг, у зв'язку з чим підстави для внесення оплати відсутні.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

10.01.2006 між Державною адміністрацією залізничного транспорту України (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Статус»(виконавцем) було укладено договір № 26/06 про абонентське юридичне обслуговування, виконання юридичних робіт та надання консалтингових послуг (далі –Договір).

Строк діє Договору сторони визначили з моменту підписання до 31.12.2006 (п. 5.1).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) виконавець здійснює абонентське юридичне обслуговування замовника на платній основі.

Зокрема, згідно з п. 1.2.2. Договору, виконавець взяв на себе зобов'язання надавати такі види юридичних (консалтингових) послуг та виконувати такі юридичні роботи: підготовка необхідних документів, усні та письмові юридичні консультації, підготовка локальних нормативних актів замовника, участь у нарадах замовника, представництво інтересів замовника в державних органах і установах, а також органах місцевого самоврядування, представництво інтересів замовника в господарських судах та судах загальної юрисдикції, надання замовнику чинних нормативно-правових актів та інструктивних документів, представництво інтересів замовника перед фізичними та юридичними особами.

За надання абонентських юридичних (консалтингових) послуг замовник щомісяця сплачує виконавцеві абонентську плату –чітко визначену суму, що вказана в п. 3.2 Договору. Вказана сума сплачується замовником шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця незалежно від об'єму абонентських юридичних послуг, що надані виконавцем в тому чи іншому місяці протягом строку дії Договору (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що за надання абонентських юридичних послуг замовник щомісяця сплачує абонентську плату в розмірі 10000 грн. в наступному порядку: до 25 числа звітного місяця виконавець надає замовнику акт приймання-передачі виконаних робіт з переліком юридичних робіт та юридичних послуг, виконаних і наданих виконавцем протягом звітного місяця в межах абонентського юридичного обслуговування; протягом 5 банківських днів з дня отримання акту приймання-передачі виконаних робіт замовник перераховує на рахунок виконавця вказану суму.

Відповідач плату за Договором за вересень, жовтень, листопад, грудень 2006 року не вніс, акти приймання-передачі послуг від 25.09.2006, 25.10.2006, 25.11.2006, 25.12.2006 не підписав, рахунки-фактури №№ 11, 12, 13, 14 не оплатив (копії документів –у матеріалах справи).

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та неправомірність заперечень відповідача, виходячи з наступного.

Зокрема, судом не приймаються заперечення відповідача проти позову з мотивів невиконання позивачем робіт та ненадання послуг за Договором за спірний період.

Умови чинного Договору, підписаного сторонами, не містять визначення вартості робіт та послуг окремо по кожному виду робіт (послуг). Вартість робіт встановлена в фіксованій сумі в місяць (10000 грн.), яка підлягає сплаті незалежно від обсягів виконаних робіт, тобто спірний Договір не є договорами підряду. Як вже було зазначено вище, сторони дійшли згоди, що грошові кошти у вказаному розмірі сплачуються незалежно від об'єму абонентських юридичних послуг. Жодних доказів відмови відповідача від послуг позивача суду також не надано.

Також не є правомірними посилання відповідача на застосування позивачем нечинних умов договору, у зв'язку з їх зміною листом № ЦН-15/631 від 08.09.2006.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу).   

Відповідач є самостійною юридичною особою, яка має право від свого імені укладати будь-які угоди, що не впливає на його взаємовідносини з позивачем.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

          Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 Цивільного кодексу України).

          В силу ч. 1 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

          Оскільки правовідносини щодо зміни умов договору є подібними до правовідносин щодо укладення договору, в силу ч. 1 ст. 8 ЦК України правила ч. 1 ст. 642 ЦК України як аналогія закону можуть бути застосовані для регулювання перших.

          У той же час, відповідач не надав доказів повного і безумовного прийняття позивачем змін до умов договору, наведених у листі № ЦН-15/631 від 08.09.2006, що свідчить про невнесення змін до Договору.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, вимоги про стягнення з відповідача 40000 грн. основного боргу є законними та обґрунтованими.

          Крім того, згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати від боржника сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

          Борг з урахуванням індексу інфляції складає 41319,32 грн., три проценти річних –152,03 грн. Суд приймає розрахунок, наданий позивачем, як вірний.

          Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 414,71 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державної адміністрації залізничного транспорту України (м. Київ, вул. Тверська, 5, рахунок 26003000281 в АБ «Експрес-Банк», МФО 322959, код 14306033) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Статус»(м. Київ, вул. Вернадського, 16-в, рахунок 26006037406700 у філії АКІБ «УкрСиббанк»Київське регіональне управління, МФО 351005, код 32920087) 41319,32 грн. боргу з  урахуванням індексу інфляції, три проценти річних в розмірі 152,03 грн., 414,71 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Суддя                                                              

                                                С.А. Ковтун

Рішення підписано 19 червня 2007 року.