Рішення

від 16.07.2018 по справі 810/2340/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2018 року           № 810/2340/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра Нова» до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «Астра Нова» з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати його прийняти та визнати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість із додатками за червень 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариством у березні та травні подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість із додатками за червень 2010 року, в тому числі, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування суми коштів з ПДВ. Проте, Податковим органом безпідставно відмовлено йому у прийнятті уточнюючого розрахунку з посиланням на пропущення терміну давності, визначеного статтею 102 ПК України.

Відповідач з позовом не погодився, свої заперечення висловив у письмовому відзиві на позовну заяву, де зазначив, що ТОВ «Астра Нова» пропущено встановлений податковим законодавством 1095-денний строк на звернення із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, у зв`язку із чим йому було відмовлено у прийнятті уточнюючих розрахунків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні.

У судове засідання, призначене на 04.06.2018 сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання – не з`явились. Разом з тим, матеріали справи містять клопотання сторін про розгляд справи без їх участі.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра Нова» зареєстровано як юридична особа з 10.10.2007 (ідентифікаційний код 35411516) та розташовано за адресою: 08136, Київська область, Києво-Святошинський район, село Крюківщина, вулиця Зоряна, будинок 4, перебуває на обліку як платник податків з 10.10.2007, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У березні 2018 року позивач направив до Києво – Святошинської ОДПІ ГУ ДФС Київської області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість із додатками за червень 2010 року, яким було змінено напрямок узгодженого бюджетного відшкодування (а.с. 6).

Вказаний уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість було подано в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку (автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів ДФС України»).

Однак, відповідачем не прийнято розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підтверджується квитанцією від 28.03.2018 №1 (а.с.18). У вказаній квитанції зазначено, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2010 року не може бути прийнято, оскільки минув термін давності, встановлений статтею 102 ПК України.

У зв`язку з цим, 31.03.2018 позивач надіслав до Податкового органу вказаний уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість із додатками на паперових носіях поштою.

Надалі, листом від 11.04.2018 № 1028/10/10-13-11-02 відповідач повідомив позивача про те, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість не визнано як податкова звітність, оскільки він поданий з порушенням статтей 48, 49 Податкового Кодексу України, - не в електронній формі (а.с. 20).

Після чого, ТОВ «Астра Нова» 02.05.2018 повторно подало в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість із додатками за червень 2010 року.

Проте, Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не прийнята вказаний документ, про що свідчить квитанція від 02.05.2018 № 1, мотивуючи це тим, що позивачем пропущено термін давності на бюджетне відшкодування (а.с. 19).

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 48.1 - 48.2 статті 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно з пунктом 48.3 статті 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Підпунктом 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 ПК України встановлено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У відповідності до пункту 49.9 статті 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Як свідчить аналіз викладених вище норм чинного законодавства, податкова декларація є документом встановленої форми та визначеним колом обов`язкових реквізитів, який відображає податкову звітність платника податків за певний період. Прийняття податкової декларації здійснюється Податковим органом та є його обов `язком. При цьому, до меж повноважень Податкового органу при прийнятті податкової декларації належить лише перевірка наявності обов'язкових реквізитів.

Таким чином, податковий орган не має права не прийняти фактично отриманий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у разі його складання з дотриманням вимог статті 48 ПК України, оскільки прийняття податкової звітності є обов'язком контролюючого органу.

Окрім того, підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, згідно з пункту 49.11 статті 49 ПК України, є виключно допущення платником податків порушень вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу при її заповненні, тобто, як вже було зазначено - відсутність в ній обов'язкових реквізитів.

З цього приводу, судом встановлено, що відповідно до квитанцій від 28.03.2018 та від 02.05.2018 №35411516, виявленою помилкою зазначено - заповнено недостовірне значення обов`язкового реквізиту "Звітний (податковий) період, що уточнюється" - червень 2010 року, оскільки минув термін давності.

Посилання на таку підставу, на думку суду є необґрунтованим, адже до висновку про заповнення недостовірного значення звітного періоду відповідач міг дійти виключно на підставі перевірки відомостей та даних, перевірка яких на етапі прийняття декларації не передбачена. У тому числі термін давності, на який посилається відповідач не є реквізитом документа та обставиною, яка перевіряється до прийняття податкової декларації.

До того ж, проаналізувавши уточнюючий розрахунок зобов`язань з податку на додану вартість із додатками за червень 2010 року, поданий ТОВ " Астра Нова", судом встановлено, що він має всі обов`язкові реквізити, передбачені пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України.

Вказана обставина свідчить про те, що відмова відповідача у прийнятті уточнюючого розрахунку позивача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та вказує на протиправність дій Податкового органу, який не виконав свій безпосередній, встановлений нормами податкового права обов`язок.

Важливим для зазначення суд вважає також те, що розгляд заяви про повернення сум бюджетного відшкодування є окремою самостійною процедурою, врегульованою приписами статті 200 ПК України, та вирішується не на стадії прийняття уточнюючого розрахунку, а після неї або окремо від неї, тому не має жодного відношення та не може бути підставою для відмови у прийнятті податкової декларації.

Одночасно суд зазначає, що позовна вимога позивача щодо "визнання" уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість із додатками за червень 2010 року, задоволенню не підлягає, оскільки всі подальші дії Податкового органу після прийняття уточнюючого розрахунку, на даний момент належить до дискреційних повноважень відповідача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання неправомірними дій та зобов'язання податкового органу прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість із додатками за червень 2010 року є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає в цій частині задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору на загальну суму 1762, 00 грн. (платіжне доручення від 08.05.17 № 3).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення частини позовних вимог у зв'язку із протиправними діями відповідача, судові витрати підлягають частковому відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Визнати дії Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області неправомірними.

Зобов'язати Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34, код ЄДРПОУ 39471029) прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість із додатками за червень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Нова" (08136, Київська область, Києво-Святошинський район, село Крюківщина, вулиця Зоряна, будинок 4, код ЄДРПОУ 35411516).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Нова" (08136, Київська область, Києво-Святошинський район, село Крюківщина, вулиця Зоряна, будинок 4, код ЄДРПОУ 35411516) сплачений ним судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34, код ЄДРПОУ 39471029).

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                                 Лисенко В.І.