Постанова

від 10.07.2018 по справі 810/1965/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/1965/17 Суддя суду першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Літвіної Н.М.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Липовець АТП на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року, що прийняте у місті Києві, у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Центуріон Плюс до Конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на внутрішньообласних міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування Вінницької обласної державної адміністрації та Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю Липовець АТП , про визнання протиправними та скасування рішення в частині недопущення позивача до участі у конкурсі та наказу в частині введення в дію рішень конкурсного комітету, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на внутрішньообласних міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування Вінницької обласної державної адміністрації (далі - Конкурсний комітет) від 02.12.2016, по об'єктах №87, 88 та 90 в частині недопущення позивача до участі у конкурсі, визначення переможця конкурсу (за наявності) та перевізника, що зайняв друге місце (за наявності);

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту ЖКГ, енергетики та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації від 16.12.2016 №74, в частині введення в дію рішень Конкурсного комітету по об'єктах №87, 88 та 90;

- зобов'язати Конкурсний комітет визначити переможця конкурсу на здійснення перевезень пасажирів на маршрутах Погребище АС - Степанки - Вінниця АС-3, Погребище АС - Скибенці - Борщагівка - Вінниця АС-3, рейси №101/102, 121/122, Погребище АС - Степанки- Вінниця АС-3, Погребище АС - Скибенці - Борщагівка - Вінниця АС-3, рейси №117/118, 119/120, Погребище АС - Степанки - Вінниця АС-3, рейси №1271/1274 на підставі бальної системи оцінки пропозиції, що була чинною станом на 02.12.2016, та документів, поданих перевізниками-претендентами до 11.11.2016 (кінцевий термін здачі документів на зазначений конкурс).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року позов задоволено.

ТОВ Липовець АТП в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що справу необґрунтовано розглянуто за правилами спрощеного провадження, суд протиправно не залучив до розгляду справи Вінницьку обласну державну адміністрацію, та не замінив неналежну сторону - Департамент житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації. Також скаржник наголошує на правомірності оскаржуваного рішення про недопущення позивача до участі у конкурсі, визначення переможця конкурсу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні посилаючись на необґрунтованість її доводів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 12.10.2016 року в газеті Події, факти, новини Вінничини (№41) організатором конкурсу - Департаментом житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації було розміщено оголошення про проведення конкурсу на визначення автомобільного перевізника.

В оголошенні зазначено, що на 2 грудня 2016 року оголошується проведення конкурсу на право здійснення перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування, а саме: Погребище АС - Степанки - Вінниця АС-3 (рейси 101/102), Погребище АС - Скибенці - Борщагівка - Вінниця АС-3 (рейси 121/122) (об'єкт № 87); Погребище АС - Степанки - Вінниця АС-3 (рейси 117/118), Погребище АС - Скибенці - Борщагівка - Вінниця АС-3 (рейси 119/120) (об'єкт № 88); Погребище АС - Вінниця АС-3 (рейси 1271-1274) (об'єкт № 90).

В пункті 7 даного оголошення викладено умови проведення та організації конкурсу, в яких, серед іншого, вказано, що Конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі у конкурсі автомобільного перевізника, який не відповідає вимогам статті 34 Закону України Про автомобільний транспорт .

Приватне підприємство Центуріон Плюс виявило бажання прийняти участь у вищезазначеному конкурсі, та подало до Конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на внутрішньообласних міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування Вінницької обласної державної адміністрації необхідні для участі у конкурсі з перевезення пасажирів на маршрутах загального користування документи.

В приміщенні Вінницької обласної державної адміністрації 02.12.2016 відбулось засідання Конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на внутрішньообласних міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування Вінницької обласної державної адміністрації.

Згідно протоколу засідання №15 від 02.12.2016 відповідачем по об'єктах конкурсу № 87, 88 та 90 прийнято рішення не допустити до участі у конкурсі ПП Центуріон Плюс , як такого, що не виконав вимоги статті 34 Закону України Про автомобільний транспорт , а переможцем конкурсу на об'єкти конкурсу № 87, 88 та 90 було визначено ТОВ Липовець АТП .

Департаментом житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації 16.12.2016 видано наказ № 74 Про введення в дію рішення обласного конкурсного комітету, оформленого протоколом від 02 грудня 2016 року № 15 щодо визначення переможців конкурсів , згідно якого введено в дію рішення обласного конкурсного комітету з проведення конкурсу на перевезення пасажирів на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), оформлене протоколом від 02 грудня 2016 року № 15 щодо визначення переможцями конкурсу, зокрема, за маршрутами: Погребище АС - Степанки - Вінниця АС-3 (рейси 101/102), Погребище АС - Скибенці - Борщагівка - Вінниця АС-3 (рейси 121/122), Погребище АС - Степанки - Вінниця АС-3 (рейси 117/118), Погребище АС - Скибенці - Борщагівка - Вінниця АС-3 (рейси 119/120), Погребище АС - Вінниця АС-3 (рейси 1271-1274) переможцем конкурсу по яких визначено ТОВ Липовець АТП ; наказано укласти договори на перевезення пасажирів на відповідних маршрутах, відповідно до результатів конкурсу, проведеного 02 грудня 2016 року та оформленого протоколом від 02 грудня 2016 року №15, терміном на 5 (п'ять) років та один рік по окремих об'єктах згідно з протоколом.

Не погодившись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що будь-яких доказів допущення порушень ПП Центуріон Плюс вимог статті 34 Закону України Про автомобільний транспорт відповідачем не надано.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Порядок призначення та проведення конкурсу з перевезення пасажирів та автобусному маршруті загального користування встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2008 року №1081 (далі - Порядок №1081) та засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до частини першої та п'ятої статті 5 Закону № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування приміських та міжміських, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються дозволом органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування автобусних маршрутів, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування (рейсів), які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника (частина друга статті 31 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до статті 43 Закону № 2344-ІІІ визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Згідно частини першої статті 45 Закону № 2344-ІІІ у конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування можуть брати участь автомобільні перевізники , які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного класу, відповідають вимогам, викладеним у статті 34 цього Закону .

Порядок №1081 визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (конкурс) і є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.

Згідно пункту 5 Порядку №1081, метою визначення автомобільного перевізника на конкурсних засадах, зокрема, є створення конкурентного середовища.

Відповідно до підпунктів 1, 3, 6 пункту 12 Порядку №1081, конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який: 1) подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію; 3) не відповідає вимогам статті 34 Закону України Про автомобільний транспорт ; 6) подав конкурсну пропозицію, що не відповідає обов'язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 44 Закону № 2344-ІІІ.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що невідповідність перевізника статті 34 Закону № 2344-ІІІ є самостійною підставою для недопущення його до участі в конкурсі. Тобто, перевізник, який не відповідає статті 34 Закону № 2344-ІІІ не має права брати участі у конкурсі також і у випадку подання ним всіх передбачених конкурсними умовами документів.

Так, згідно частини першої статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен в тому числі: організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Крім того, відповідно статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов'язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п'ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, під час проведення 02.12.2016 засідання конкурсного комітету, у позивача запитувалася інформація стосовно його відповідності вимогам 34 Закону № 2344-ІІІ (щодо періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; організації підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту).

Проте, будь-якої достовірної інформації чи будь-яких доказів виконання вимог 34 Закону № 2344-ІІІ позивачем під час засідання конкурсного комітету надано не було. На пропозицію суду апеляційної інстанції позивач також будь-яких документів, які б підтверджували здійснення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод, організацію підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту не надав.

З огляду на викладене, у відповідачів були обґрунтовані підстави вважати, що позивач не відповідає вимогам статті 34 Закону № 2344-ІІІ, наслідком чого є недопуск до участі у конкурсі.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що за відсутності документів, підтверджуючих проведення періодичного навчання всіх водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод та підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки конкурсним комітетом правомірно не допущено ПП Центуріон Плюс до участі у конкурсі, чим виконано імперативні вимоги статті 45 Закону № 2344-ІІІ, за якою до участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які не відповідають вимогам статті 34 цього Закону.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 802/3972/15-а.

Посилання позивача на відсутність у конкурсного комітету повноважень здійснювати перевірку перевірників на відповідність статті 34 Закону № 2344-ІІІ судом відхиляється, оскільки, як зазначалося, у разі невиконання перевізником вимог статті 34 Закону № 2344-ІІІ, організатор перевезень зобов'язаний прийняти рішення про недопущення такого перевізника до участі в конкурсі. Таке рішення організатора як суб'єкта владних повноважень має відповідати Конституції України та Законам України, бути обґрунтованим, тобто при його прийнятті організатор має вчиняти дії щодо з'ясування обставин відповідності перевізника вимогам статті 34 Закону № 2344-ІІІ.

Колегія суддів додатково звертає увагу на те, що невідповідність перевізника статті 34 Закону № 2344-ІІІ є самостійною підставою для недопущення його до участі в конкурсі та не залежить від інших підстав, передбачених статтею 45 Закону № 2344-ІІІ, таких як подання до участі в конкурсі документів не в повному обсязі.

Вимоги позивача в частині скасування оскаржуваних рішень щодо визначення переможця конкурсу зводяться до необґрунтованості недопуску ПП Центуріон Плюс до участі у конкурсі. Поряд із цим, оскільки судом встановлено правомірність недопуску позивача, то колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень відповідачів.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що справу протиправно розглянуто в порядку спрощеного провадження судом відхиляється.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі було відкрито ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2017.

В подальшому, 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) викладено у новій редакції.

Відповідно до пункту 10 Перехідних положень КАС (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;

Відповідно до частин першої-третьої статті 12 КАС (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження.

Враховуючи предмет та обставини даної справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про доцільність розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Щодо посилань на те, що належним відповідачем у даній справі є Вінницька обласна державна адміністрація, то варто зазначити таке.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 4 КАС відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Як зазначалося, позивачем були оскарженні рішення та звернені вимоги до двох суб'єктів - Конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на внутрішньообласних міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування Вінницької обласної державної адміністрації та Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації. Таким чином, саме зазначені особи є належними відповідачами у даній справі. Будь-яких вимог до Вінницької обласної державної адміністрації позивачем не заявлялося.

Не зважаючи на відхилення зазначених доводів, суд першої інстанції, як зазначалося, прийняв помилкове рішення про задоволення позову, оскільки позивач не відповідає вимогам статті 34 Закону № 2344-ІІІ, а тому відмова у його допуску до участі у конкурсі є правомірною.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 34, 243, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Липовець АТП задовольнити.

Скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Приватного підприємства Центуріон Плюс повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 16.07.2018.