Постанова

від 17.07.2018 по справі 823/1231/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2018 року

м. Київ

справа №823/1231/16

адміністративне провадження №К/9901/9983/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик Ю.А., Гімона М.М., -

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 823/1231/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Екопромхолдинг до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області (далі - управління ДАБІ), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) про скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ТОВ Екопромхолдинг

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Мишенка В.В. та

ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Оксененка О.М., суддів Губської Л.В., Федотова І.В. -

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2016 року ТОВ Екопромхолдинг звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову управління ДАБІ від 19 серпня 2016 року № 34/1023-2ів.3/354 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Позов обґрунтовано тим, що на законодавчому рівні надання недостовірних даних може вважатися лише тоді, якщо об'єкт будівництва за своїми критеріями відноситься до самочинного будівництва, а порушення, за яке на ТОВ Екопромхолдинг накладено штраф оспорюваною постановою, полягало у невірному зазначенні реквізитів кваліфікаційного сертифіката особи, що здійснювала технічний нагляд, що є суто технічною помилкою.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 22 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, відмовив в задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що санкції передбачені за зазначення недостовірних даних в поданій декларації не застосовуються тільки у випадку самостійного виявлення порушень, однак в даному випадку недостовірні дані виявлені під час здійснення позапланової перевірки органом ДАБІ.

08 грудня 2016 року ТОВ Екопромхолдинг звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що об'єктивна сторона правопорушення, яка є підставою для визнання особи винною у внесені недостовірних відомостей до декларації про початок виконання будівельних робіт, передбачає вчинення замовником будівництва такої неправомірної дії, як наведення у цій декларації недостовірних даних, яке може бути виражене в тому, що інформація, яка зазначена в декларації, не відповідала дійсності на час подання такої, або зазначенні у декларації дані містили розбіжності. При цьому, вказані недостовірні дані чи розбіжності мають обов'язково давати підстави для висновків, що об'єкт будівництва самочинно збудований.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 09 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Верховний Суд, переглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У справі, яка розглядається суди встановили, що 08 червня 2016 TOB Екопромхолдинг , як замовник будівництва, подало до управління ДАБІ декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті Реконструкція цеху забою птиці потужністю 3,0 тис. голів на годину по вул. Філатова, 7, с. Балаклея Смілянського району Черкаської області .

Згідно службової записки головного інспектору будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними процедурами ОСОБА_1 від 16 червня 2016 року було встановлено необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у зареєстрованій декларації.

02 серпня 2016 року посадовою особою відповідача проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил TOB Екопромхолдинг , на об'єкті будівництва: Реконструкція цеху забою птиці потужністю 3,0 тис. голів на годину по вул. Філатова, 7, с. Балаклея Смілянського району Черкаської області .

За результатами перевірки, 08 серпня 2016 року складено акт перевірки в якому встановлено, що під час перевірки достовірності даних, зазначених у декларації про початок виконання будівельних робіт від 10 червня 2016 року № ЧК 083161620520 на об'єкті Реконструкція цеху забою птиці потужністю 3.0 тис. голів на годину по вул. Філатова, 7, с. Балаклея Смілянського району Черкаської області замовником в Декларації зазначені недостовірні дані, а саме: невірно вказаний кваліфікаційний сертифікат особи, яка здійснює технічний нагляд, ОСОБА_2 (недійсний НОМЕР_1 замість дійсного НОМЕР_2) та зазначено, що відповідальність за дане порушення передбачена частиною восьмою статті 36 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності , пункту 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 747; далі - Порядок № 466).

На підставі встановленого порушення у сфері містобудівної діяльності, посадовою особою департаменту винесено постанову від 19 серпня 2016 року № 34/1023-2ів.3/354 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано TOB Екопромхолдинг , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 4 частини четвертої статті 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Закон № 208/94-ВР) та накладено штраф у сумі 130 500 грн.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини першої статті 41 Закону № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до частини другої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (частина четверта статті 41 Закону № 3038-VI).

На виконання статті 41 Закону № 3038-VI Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 11 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно із частиною першою статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації (частина восьма статті 36 Закону № 3038-VI).

Відповідно до положень статті 2 Закону 208/94-ВР суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Разом з цим, положеннями частини першої статті 39-1 Закону № 3038-VI передбачено, що у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни.

У справі, яка розглядається суди встановили, що виявлені відповідачем невідповідності у поданій декларації стосуються документу, що підтверджує повноваження особи на здійснення технічного нагляду. А саме, вказаний кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_1 - недійсний, замість дійсного НОМЕР_2.

Таким чином, на думку колегії суддів, виявлені недоліки у поданій декларації не є підставами для визначення об'єкту як самочинне будівництво.

Пунктом 15 Порядку № 466 передбачено, що у разі виявлення Інспекцією наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону № 3038-VI, Інспекція письмово повідомляє замовника протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх Інспекцією до єдиного реєстру шляхом подання особисто або надсилання Інспекції рекомендованим листом з описом вкладення заяви за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку, декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій враховано зміни, у двох примірниках за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і в порядку, передбаченому цим пунктом, подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подану з помилками декларацію або виявлені в ній недостовірні дані не застосовуються.

Зміст вказаних норм вказує на те, що реєстрація декларації, в якій враховано зміни, здійснюється за результатами подання заявником відповідної заяви, у разі отримання відомостей про виявлення недостовірних даних від Інспекції, або самостійного виявлення технічної помилки в зареєстрованій декларації.

Аналіз наведених норм права дає підстави колегії суддів для висновку, що у разі виявлення Інспекцією у декларації технічної помилки описки законодавець передбачає надання трьохденного строку для її усунення цього недоліку замовником.

На думку колегії суддів, якщо технічна помилка не дає підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом, то підставою для застосування до замовника штрафу є неподання останнім в установлений Інспекцією строк особисто або шляхом надсилання Інспекції рекомендованим листом з описом вкладення заяви за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 466, декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій враховано зміни, у двох примірниках за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Оскільки у справі, яка розглядається судами не встановлено, що позивач здійснює самочинне будівництво, а розбіжність в поданій декларації стосується лише технічної помилки, тому колегія суддів вважає, що ДАБІ, не надавши позивачу строк для усунення цього недоліку передчасно застосувала до останнього штрафні санкції не у спосіб передбачений законодавством, зокрема Законами № № 208/94-ВР, № 3038-VI та Порядком № 466.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на мотиви викладені у цій постанові.

Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки вирішуючи спір суди не правильно застосували наведені норми матеріального права до встановлених у справі обставин, тому на думку колегії суддів ухвалені рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень, статтями 242, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну товариства з обмеженою відповідальністю Екопромхолдинг задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 19 серпня 2016 року № 34/1023-2ів.3/354 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон,

Судді Верховного Суду