Постанова

від 11.07.2018 по справі 688/1909/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 липня 2018 року

м. Київ

справа № 688/1909/16-ц

провадження № 61-19406св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - колективне спеціалізоване будівельно-монтажне підприємство,

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Шепетівська міська рада Хмельницької області,

треті особи: приватні нотаріуси Шепетівського міського нотаріального округу: Петровська ЛюдмилаОлексіївна, ОСОБА_4, управління Держгеокадастру у Шепетівському районі Хмельницької області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу колективного спеціалізованого будівельно-монтажного підприємства на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Цідик А. Ю. від 09 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Грох Л. М., від 17 січня 2017 року

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року колективне спеціалізоване будівельно-монтажне підприємство (далі - КСБМП) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Шепетівської міської ради Хмельницької області, треті особи: приватні нотаріуси Шепетівського міського нотаріального округу Петровська Л. О. та ОСОБА_4, управління Держгеокадастру у Шепетівському районі Хмельницької області, про скасування рішень міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна із чужого незаконного володіння, відновлення становища, яке існувало до порушення права .

Позовна заява мотивована тим, що у жовтні 2015 року підприємству стало відомо про існування рішення Шепетівської міської ради Хмельницької областівід 24 лютого 2011 року № 17 про припинення права користування земельною ділянкою площею 3000 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1, яке належало КСБМП, та про підготовку до продажу вказаної земельної ділянки ОСОБА_1, що супроводжувалося прийняттям міською радою ряду рішень. Для належної відмови від права постійного користування земельною ділянкою підприємство не приймало жодних рішень, а дії колишнього директора підприємства виходили за межі його повноважень, про що було повідомлено Шепетівську міську раду Хмельницької області. Проте Шепетівська міська рада Хмельницької області уклала 15 жовтня 2015 рокуз ОСОБА_1 договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, що стало підставою для звернення до суду.

КСБМП є правонаступником майнових та інших прав орендного підрядного спеціалізованого будівельно-монтажного підприємства, яке було правонаступником підрядного спеціалізованого будівельно-монтажного підприємства, і, відповідно, законним користувачем земельної ділянки згідно з державним актом на право постійного користування, виданого на підставі рішення Шепетівської міської ради Хмельницької області від 22 липня 1993 року № 131, та власником усього приватизованого нерухомого майна, розташованого на вищевказаній земельній ділянці.

Заява про припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою подана директором КСБМП ОСОБА_5, якого загальні збори підприємства не уповноважували на прийняття такого рішення, отже, подаючи таку заяву до Шепетівської міської ради Хмельницької області , ОСОБА_5 свідомо перевищував свої повноваження, чим порушив права учасників КСБМП.

Шепетівська міська рада Хмельницької областіне могла не знати про існуючі обмеження компетенції директора підприємства, оскільки вони передбачені статутом, який затверджувала ця рада, тому рішення Шепетівської міської ради Хмельницької області від 24 лютого 2011 року № 17 та всі її рішення щодо розпорядження спірною земельною ділянкою слід визнати недійсними та скасувати у порядку статті 393 ЦК України, а правочини визнати недійсними на підставі статей 203, 215 ЦК України.

Крім того, на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, а саме інженерна споруда Циклон , яка є невід'ємною частиною столярної майстерні і є власністю КСБМП. Розташування цього об'єкту на спірній земельній ділянці не могло не бути відомим ОСОБА_1, оскільки він замовляв проектну землевпорядну документацію, погоджував її у міській раді, орендував спірну земельну ділянку, належність об'єкта підприємству підтверджується пунктом 1.2 договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладеного 04 лютого 2011 року між ОСОБА_1 та директором КСБМП.

Ураховуючи викладене, КСБМП, уточнивши позовні вимоги,просило суд визнати незаконними та скасувати рішення Шепетівської міської ради Хмельницької області: від 24 лютого 2011 року № 17 Про припинення права постійного користування земельними ділянками згідно зі статтею 141 ЗК України , від 24 лютого 2011 року № 19 Про надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою та розгляд проектів щодо відведення земельних ділянок згідно зі статтею 124 ЗК України , від 18 грудня 2014 року № 22 Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та розгляд технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно зі статтею 124 ЗК України , від 23 липня 2015 року № 25 Про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок , від 08 жовтня 2015 року № 18 Про продаж земельної ділянки ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 15 жовтня 2015 року між Шепетівською міською радою Хмельницької області таОСОБА_1; витребувати, як безпідставно набуту, на користь КСБМП від ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1600 кв. м по АДРЕСА_1 ; відновити становище, яке існувало до порушення прав позивача шляхом визнання за КСБМП право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 на підставі державного акта на право постійного користування, виданого на підставі рішення Шепетівської міської ради Хмельницької області від 22 липня 1993 року № 131.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 листопада 2016 року у задоволенні позову КСБМП відмовлено.

Скасовано арешт, накладений ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 червня 2016 року на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 1600 кв. м, яка належить ОСОБА_2

Відмовляючи у задоволенні позову КСБМП, суд першої інстанції виходив із того, що згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу І Закону України від 20 грудня 2011 року № 4176- VI Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства пункт 4 частини першої статті 268 ЦК Українивиключено. Цей Закон набрав чинності 15 січня 2012 року. Отже, позивач мав право пред'явити позов до 15 січня 2015 року, а звернувся до суду з позовом лише 20 квітня 2016 року, тому з часу прийняття оскаржуваного рішення Шепетівської міської ради Хмельницької області від 24 лютого 2011 року № 17 Про припинення права постійного користування земельними ділянками згідно зі статтею 141 ЗК України , яке є незаконним, оскільки було прийнято внаслідок задоволення заяви директора підприємства про припинення землекористування, який не мав повноважень на подання такої заяви, оскільки це було повноваженням загальних зборів, та сплив строк позовної давності щодо оскарження цього рішення.

Крім того, у подальшому Шепетівська міська рада Хмельницької області , приймаючи оскаржувані рішення та укладаючи договір купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_1, діяла в межах та в спосіб, визначений ЗК України, з дотриманням визначеної процедури, тому підстав для скасування рішень від 24 лютого 2011 року № 19, від 18 грудня 2014 року № 22, від 23 липня 2015 року № 25, від 08 жовтня 2015 року № 18 та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 жовтня 2015 року не має.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 17 січня 2017 року апеляційну скаргу КСБМП відхилено.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 листопада 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновком районного суду, зазначивши, що спірна земельна ділянка була набута ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, а перехід права власності на землю від підприємства до ОСОБА_1, а згодом до ОСОБА_2, не порушує прав та інтересів позивача. При цьому зазначив, що для оскарження рішення Шепетівської міської ради Хмельницької області від 24 лютого 2011 року № 17 сплив строк позовної давності, оскільки підприємство могло дізнатись про таке рішення з дати його прийняття, тому що воно прийнято за зверненням директора підприємства.

У лютому 2017 рокуКСБМП подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції .

Касаційна скарга мотивована тим, що застосування судом апеляційної інстанції положень статті 265 ЦК України є неправильним, оскільки суд дійшов висновку про можливість застосування строку позовної давності з порушенням норм процесуального права - статей 10, 60 ЦПК України 2004 року, оскільки доказів для таких висновків до суду апеляційної інстанції надано не було, оскільки підприємство не знало про рішення міської ради.

Крім того, нікчемність оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 жовтня 2015 року обґрунтовувалася тим, що відповідач уклав договір з порушенням публічного порядку, який викладено в частині шостій статті 120 ЗК України, що регулює укладення подібних договорів і не може бути застосованим на розсуд сторін, а укладені з порушенням публічного порядку правочини згідно зі статтею 228 ЦК України є нікчемними. Однак суд апеляційної інстанції відхилив вказані доводи, як необґрунтовані, не мотивуючи при цьому свій висновок.

У березні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими , суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.

У пункті 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147- VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

20 квітня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судом установлено, що на підставі державного акта на право постійного користування землею від 29 липня 1993 року у КСБМП на праві постійного користування перебувала земельна ділянка площею 2,53 га.

22 грудня 2003 року ОСОБА_1 на біржових торгах придбав нежитлову будівлю душової, загальною площею 107,1 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1, яка належала підприємству.

04 лютого 2011 року ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу придбав у підприємства нежитлову будівлю пилорами площею 2177,2 кв. м, що знаходиться за тією ж адресою.

Рішенням Шепетівської міської ради Хмельницької області від 24 лютого 2011 року № 17 було припинено право КСБМП на постійне користування земельною ділянкою площею 3000 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 на підставі поданої директором підприємства заяви.

Рішенням Шепетівської міської ради Хмельницької області від 24 лютого 2011 року № 19 Про надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою та розгляд проектів щодо відведення земельних ділянок згідно зі статтею 124 ЗК України зі змінами, внесеними рішеннями від 29 грудня 2011 року № 20, від 20 листопада 2013 року № 11, ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 орієнтованою площею 3000 кв. м для обслуговування нежитлової будівлі пилорами та нежитлового приміщення (душової).

Рішенням Шепетівської міської ради Хмельницької області від 18 грудня 2014 року № 22 ОСОБА_1 передано на умовах оренди земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 1600 кв. м для будівництва та обслуговування будівель торгівлі строком на три роки.

16 січня 2015 року між Шепетівською міською радою Хмельницької області та ОСОБА_1 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки.

Рішенням виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області від 23 квітня 2015 року № 85 нежитловому приміщенню, душовій, які належать ОСОБА_1 присвоєно іншу адресу: АДРЕСА_1.

Рішенням Шепетівської міської ради Хмельницької області від 08 жовтня 2015 року № 18 ОСОБА_1 продано земельну ділянку площею 1600 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1, яка перебувала у нього на праві оренди.

15 жовтня 2015 року між Шепетівською міською радою Хмельницької областіта ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Петровською Л. О.

На підставі договору купівлі-продажу від 25 грудня 2015 року ОСОБА_1 відчужив спірну землю ОСОБА_2

Відповідно до частин першої, другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовано ці об'єкти.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності або право користування на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти.

Отже, у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомого майна від КСБМП до ОСОБА_1, автоматично припинилося право позивача на користування земельною ділянкою, на якій розміщені відчужені об'єкти, і вказане право автоматично перейшло до ОСОБА_1 відповідно до статті 120 ЗК України і не потребувало прийняття окремого рішення ради про припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 4.16 статуту КСБМП право розпоряджатися землею, яка знаходиться в користуванні, оренді або у власності підприємства, належить загальним зборам.

Проте відповідне рішення загальних зборів КСБМП про добровільну відмову від користування земельною ділянкою не приймалося, тому рішення Шепетівської міської ради Хмельницької області від 24 лютого 2011 року № 17 Про припинення права користування земельними ділянками згідно зі статтею 141 ЗК України у частині припинення права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, площею 3000 кв. м є неправомірним, оскільки прийняте на підставі заяви особи, яка не мала відповідних повноважень.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим згідно з частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Судом установлено, що підприємству було відомо про порушення свого права, наявність спірного рішення Шепетівської міської ради Хмельницької області від 24 лютого 2011 року № 17 Про припинення права постійного користування земельними ділянками згідно зі статтею 141 ЗК України ще з дати його прийняття, оскільки рішення приймалося міською радою публічно, на підставі офіційного звернення директора підприємства. Крім того, ОСОБА_1 як власник ще з 2003 року відкрито володів нежитловим приміщенням душової, а з 2011 року ще й приміщенням пилорами.

КСБМП звернулося до суду з позовом лише 20 квітня 2016 року.

При цьому представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_7, заявлено про застосування строку позовної давності відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України (а.с. 252 т. 1) .

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині першій статті 123 ЗК України передбачено, що надання земельної ділянки державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною третьою статті 124 та частиною другою статті 134 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 ЗК України.

Відповідно до частини четвертої статті 123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 123 ЗК України відповідний орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Частиною другою статті 134 ЗК України визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Отже, Шепетівська міська рада Хмельницької області, приймаючи оскаржувані рішення та укладаючи договір купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_1, діяла в межах та в спосіб, визначений ЗК України, з дотриманням визначеної процедури, тому підстав для скасування рішень від 24 лютого 2011 року № 19, від 18 грудня 2014 року № 22, від 23 липня 2015 року № 25, від 08 жовтня 2015 року № 18 та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 жовтня 2015 року немає.

З урахуванням вищезазначених вимог закону суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог КСБМП.

Посилання касаційної скарги на те, що укладення оспорюваного правочину з порушенням публічного порядку має наслідки, передбачені статтею 228 ЦК України, є безпідставними, оскільки при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 жовтня 2015 року не було порушено публічний порядок і суди навели відповідні мотиви для ухвалення такого рішення.

Крім того, набувши у 2003 році у власність нежитлову будівлю душової, загальною площею 107,1 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1, згідно з вимогами земельного законодавства щодо власності нерухомого майна та земельної ділянки, ОСОБА_1 правомірно звернувся до міської ради для надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (правова позиція щодо цілісності нерухомості і земельної ділянки, висловлена у постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року № 6-2цс15).

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Згідно з статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу колективного спеціалізованого будівельно-монтажного підприємства залишити без задоволення.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 17 січня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк