Постанова

від 12.07.2018 по справі 308/11295/16-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 липня 2018 року

м. Київ

справа № 308/11295/16-к

провадження № 51-4997 км 18

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 15 грудня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016070000000016, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у м. Ногінськ Московської області Російської Федерації, зареєстрованого на АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2017 року затверджено угоду про визнання винуватості від 28 жовтня 2016 року, укладену між начальником відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_7 .

ОСОБА_7 засуджено ч. 3 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, тривалістю 1 рік, та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК.

Прийняте рішення щодо процесуальних витрат та речових доказів. Зокрема на підставі ст. 100 КПК вирішено конфіскувати системний блок чорного кольору з маркуванням «Logic Power», який використовувала в роботі помічник директора ОСОБА_9 , та системний блок чорного кольору з маркуванням «4ENTO», який використовувала кошторисник товариства ОСОБА_10 , що були приєднані до кримінального провадження в якості речових доказів та передані на зберігання УСБУ в Закарпатській області.

Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим в умисному заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому у великих розмірах за обставин, наведених у вироку.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 15 грудня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок місцевого суду. Відповідне рішення апеляційний суд мотивував тим, що вирок на підставі угоди захисником оскаржено не з підстав, з яких відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК його може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 він оскаржував з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК, а тому апеляційний суд необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження. Стверджує, що перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд не з`ясував у ОСОБА_7 чи цілком він розуміє наслідки укладення та затвердження угоди. Зокрема, до таких наслідків захисник відносить конфіскацію в дохід держави комп`ютерної техніки, а також невирішення судом питання про повернення належних юридичній особі грошових коштів, на які в межах досудового розслідування кримінального провадження було накладено арешт. На думку захисника, приймаючи рішення щодо речових доказів, суд вийшов за межі змісту затвердженої угоди, яка не передбачала застосування конфіскації.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу захисника необґрунтованою та просила відмовити у її задоволенні.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК.

Згідно з ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК.

Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника на вирок місцевого суду на підставі угоди, вимог кримінального процесуального закону апеляційний суд дотримався.

Відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, ч. 6, ч. 7 ст. 474 КПК, в тому числі нероз`яснення обвинуваченому наслідків укладення угоди. Відповідно з інших підстав такий вирок оскарженню не підлягає.

Зі змісту апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 видно, що в якості підстави для оскарження вироку місцевого суду він хоча й посилався на призначення ОСОБА_7 покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, проте насправді вказував на незаконність прийнятого судом в порядку ст. 100 КПК рішення щодо речових доказів. При цьому з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК, апеляційна скарга захисником не подавалась.

Як убачається з матеріалів справи, покарання за ч. 3 ст. 190 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК від його відбування з випробуванням ОСОБА_7 призначено у чіткій відповідності з умовами укладеної сторонами угоди. Судове провадження проведено з дотриманням передбаченої у ст. 474 КПК процедури.

Таким чином, враховуючи, що питання призначення покарання за своєю правовою природою є відмінним від прийняття рішення щодо речових доказів, які, окрім іншого, не є власністю засудженого та не стосуються його майнових інтересів, встановивши за результатами перевірки апеляційної скарги, що вирок на підставі угоди захисником оскаржено виключно з підстав, з яких він не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК, апеляційній суд на підставі ч. 4 ст. 399 КПК дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування ухвали апеляційного суду, не встановлено.

За таких обставин, касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів

ухвалила:

Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 15 грудня 2017 року залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2