Рішення

від 17.07.2018 по справі 910/23062/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

17.07.2018Справа № 910/23062/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/23062/17

за позовом заступника прокурора Донецької області, м. Маріуполь Донецької області, в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, м. Київ,

до публічного акціонерного товариство комерційного банку Приватбанк , м. Київ, та

українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів Укрінтеравтосервіс , м. Київ, в особі Донецького обласного державного автомобільного навчального комбінату, м. Донецьк,

про визнання недійсним договору іпотеки від 16.01.2008,

за участю представників:

прокуратури - Шевченко О.В. (посвідчення від 04.09.2017 №047792);

позивача - Новака А.А. (довіреність від 02.01.2018 №б/н);

відповідача-1 - Каракоці О.Р. (довіреність від 16.04.2018 №1712-К-О);

відповідача-2 - не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України (далі - Міністерство) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариство Комерційного банку Приватбанк (далі - Банк) та українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів Укрінтеравтосервіс (далі - Підприємство) в особі Донецького обласного державного автомобільного навчального комбінату (далі - Комбінат) про визнання недійсним договору іпотеки від 16.01.2008, укладеного Комбінатом і Банком, посвідченого приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Гнатенко В.Л. та зареєстрованого у реєстрі за №209 (далі - Договір іпотеки).

Позовні вимоги мотивовано тим, що Договір іпотеки укладений з порушенням вимог чинного, на момент укладення Договору іпотеки, законодавства України, а тому має бути визнаний недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 відкрито провадження у справі №910/23062/17 (суддя Головатюк Л.Д.) та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні 25.01.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2018 (суддя Мельник В.І.) призначено підготовче засідання у справі на 20.04.2018.

Банк 19.01.2018 подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності до позовних вимог прокуратури.

Міністерство 19.01.2018 подало суду письмові пояснення та 15.02.2018 відповідь на відзив Банка, в яких підтримало позовні вимоги у повному обсязі.

Прокуратура 20.02.2018 подала суду відповідь на відзив.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 17.05.2018 №05-23/658 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/23062/17 у зв'язку із лікарняним судді Мельника В.І.

В результаті повторного автоматизованого розподілу справу №910/23062/17 передано судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 суддею Курдельчуком І.Д. прийнято справу №910/23062/17 до провадження та призначено підготовче засідання на 12.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/23062/17 до судового розгляду по суті на 26.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 відкладено розгляд справи по суті на 17.07.2018.

Представник відповідача-2 у судове засідання 17.07.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник прокуратури у судовому засіданні 17.07.2018 оголосив вступне слово та позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача оголосив вступне слово та позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача-1 оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники учасників справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази досліджені у судовому засіданні.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.01.2008 Комбінатом (представник покупця) і товариством з обмеженою відповідальністю Олімп (представник продавця; далі - ТОВ Олімп ) було укладено договір купівлі-продажу двоповерхового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області Гнатенком В.Л. та зареєстрований в реєстрі за №208 (далі - Договір купівлі-продажу), за умовами якого:

- продавець зобов'язується передати майно (двоповерховий будинок) у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно (двоповерховий будинок) та сплатити за нього обговорену грошову суму (пункт 1.1 Договору купівлі-продажу);

- продається двоповерховий будинок, розташований в м. Дружківка Донецької області по вул. Тверська, 7, та має такі характеристики: загальна площа - 698,4 кв.м.; двоповерховий будинок розташований на земельній ділянці, яка є власністю Дружківської міської ради та яка знаходиться у користуванні продавця згідно з договором оренди земельної ділянки (пункт 1.2 Договору купівлі-продажу);

- двоповерховий будинок належить продавцю на праві власності та був отриманий відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Дружківської міської ради від 07.10.2004 на підставі рішення від 06.10.2004 №947 та зареєстрованого в Дружківському міському бюро технічної інвентаризації від 07.10.2004 №196, кн. 2 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Дружківського міського бюро технічної інвентаризації від 07.10.2004 за №4771387 згідно з витягом №4984552, наданим Дружківським міським бюро технічної інвентаризації від 07.10.2004 (пункт 1.3 Договору купівлі-продажу);

- за домовленістю сторін продаж двоповерхового будинку вчиняється за 303 000 грн., що на момент укладення Договору купівлі-продажу за середнім курсом продажу доларів США приватним особам комерційними банками України міста Дружківка Донецької області, є еквівалент суми 60 000 доларів США, в тому числі ПДВ у сумі 50 500 грн., які будуть перераховані на рахунок продавця №26004001000017 у ТОВ Український Фінансовий світ , МФО 37777, ОКПО 24644481, свідоцтво №07301027, інн. 246444805620, протягом трьох банківських днів з моменту нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу (пункт 2.1 Договору купівлі-продажу).

16.01.2008 Банком і Комбінатом (позичальник) укладено кредитний договір №01-ИП/08 (далі - Кредитний договір), за умовами якого вид кредиту - терміновий кредит (пункт А.1 Кредитного договору); ліміт Кредитного договору - 51 000 доларів США для оплати за придбання нерухомості - нежитлова двоповерхова будівля за адресою м. Дружківка Донецької області по вул. Тверська, 7, згідно з Договором купівлі-продажу (пункт А.2 Кредитного договору).

Положення Кредитного договору містять посилання на належне оформлення Іпотеки в забезпечення зобов'язання за кредитом (п.2.2.12).

16.01.2008 Комбінатом (заставодавець) і Банком (іпотекодержатель) укладено Договір іпотеки, за умовами якого:

- предметом Договору іпотеки є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначено в пункті 7 Договору іпотеки, забезпечення виконання зобов'язань Горлівської автомобільної школи Донецького обласного державного автомобільного навчального комбінату (позичальник) перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених іпотекою, та (або) невиконання іпотекодавцем зобов'язань за Договором іпотеки, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами позичальника та (або) іпотекодавця (пункт 1 Договору іпотеки);

- за Договором іпотеки іпотекою забезпечується виконання зобов'язань позичальника, що випливають з Кредитного договору, з:

• повернення кредиту у сумі 51 000 доларів США, що надається у формі строкового кредиту, відповідно до Графіку погашення кредиту у термін(и) 16.01.2018;

• сплати процентів за користування кредитом у розмірі 12,6% річних починаючи з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту, у дату сплати процентів, якою є 25-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання Кредитного договору; якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, яка відрізняється від вказаної в даному пункті, то останньою датою погашення процентів, нарахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту;

• сплати процентів за користування кредитом у разі несвоєчасного погашення кредиту у розмірі 30% річних від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту, - у дату сплати процентів, якою є 25-е число кожного поточного місяця; якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, яка відрізняється від вказаної в даному пункті, то останньою датою погашення таких процентів, нарахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту;

• сплати винагороди за відкриття позичкового рахунку в розмірі 250 грн. в день укладання Кредитного договору;

• сплати винагороди за управління фінансовим інструментом у розмірі 2% від суми кредиту;

• сплати винагороди за кредитне обслуговування у розмірі 0,2% щомісячно від суми встановленого кредитного ліміту, виданому на цілі, відмінні від сплати платежів страховок, в поточну дату сплати відсотків;

• сплати пені, у порядку та розмірі, визначених пунктом 5.1 Кредитного договору;

• сплати штрафу, в розмірі 2% від суми отриманого кредиту, за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених підпунктами 2.2.7, 2.2.8 і 2.2.11 пункту 2 і пунктом 7.1 Кредитного договору;

• сплати штрафу, в розмірі 25% від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням (пункт 2 Договору іпотеки);

- в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором та іпотекодавцем зобов'язань за Договором іпотеки, іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: двоповерховий будинок, розташований в м. Дружківка Донецької області по вул. Тверська, 7, загальна площа - 698,4 кв.м.; право власності на нерухоме майно підтверджено Договором купівлі-продажу; предмет іпотеки зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності; нерухоме майно, зазначене в даному пункті, передається в іпотеку разом з усіма його при належностями, а саме: комунікації та мережі (електричні, вентиляційні, водовід та ін.), устаткування та інші приналежності та невід'ємні частини предмету іпотеки; цільове призначення предмету іпотеки: нежиле приміщення (пункт 7 Договору іпотеки);

- предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, власником якої є Дружківська міська рада та яка передана в оренду ТОВ Олімп згідно з договором оренди земельної ділянки від 14.01.2005 №б/н; строк оренди відповідно до вказаного договору становить 50 років; цільове призначення земельної ділянки - обслуговування території виробничого приміщення; земельна ділянка розташована за адресою: Донецька обл., м. Дружківка, вул. Тверська, 7; на використання іпотекодавцем земельної ділянки або її частини обмежень (обтяжень) не встановлено (пункт 8 Договору іпотеки);

- на строк дії Договору іпотеки предмет іпотеки залишається у володінні та користуванні іпотекодавця (пункт 10 Договору іпотеки);

- на момент укладення Договору іпотеки предмет іпотеки знаходиться в технічно справному стані, придатний до експлуатації (пункт 11 Договору іпотеки);

- сторони визначили, що вартість предмету іпотеки складає 303 000 грн. (пункт 12 Договору іпотеки);

- іпотекодавець гарантує, що ним надані всі наявні документи, що стосуються повноважень керівника та інших органів керування іпотекодавця на укладання Договору іпотеки, а також права розпорядження предметом іпотеки (протоколи загальних зборів, протоколи засідання правління та інші); іпотекодавець свідчить також, що їм надані всі необхідні документи, що стосуються предмету іпотеки (пункт 14 Договору іпотеки);

- термін дії Договору іпотеки - до повного виконання позичальником та іпотеко держателем зобов'язань за Кредитним договором та всім додатковим угодам до нього (пункт 30 Договору іпотеки).

Договір іпотеки підписано уповноваженими особами, а саме, від Комбінату - представником Ковтун Тетяною Леонідівною, які діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Соловйовим О.М. від 15.01.2008 за реєстром №97, та від Банка - спеціалістом з іпотечного кредитування відділення №17 при middle-office Горлівської філії Банка Васильченком Олексієм Геннадійовичем, який діяв на підставі доручення від 20.04.2007 №3358, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовиною Л.Л. за №3780 від 20.04.2007, та скріплено печатками Банка і приватного нотаріуса Дружківського міського нотаріального округу Гнатенка В.Л., та зареєстровано у реєстрі за №209.

16.01.2008 було зареєстровано обтяження Іпотека двоповерховий будинок, загальна площа - 698,4 кв.м.; м. Дружківка Донецької області по вул. Тверська, 7, рпвн 4771387, номер обтяження 6408114, розмір основного зобов'язання 51000 дол США з датою повернення 16.01.2018 що підтверджено Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єкті нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Договір іпотеки укладений з порушенням вимог чинного, на момент укладення Договору іпотеки, законодавства України, а тому має бути визнаний недійсним.

Поряд з цим, Банк просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності до позовних вимог прокуратури.

Пунктом 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва зазначає таке.

Згідно із частиною першою статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами першою - третьою і п'ятою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої і сьомої статті 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

Предметом застави не можуть бути: культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання; пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

Застава окремих видів майна може бути заборонена або обмежена законом.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України Про іпотеку предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Частиною першою статті 6 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Відповідно до положень Закону України Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації Комбінат належить до затвердженого вказаним Законом України Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Згідно з частиною дев'ятою статті 11 Закону України Про управління об'єктами державної власності нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Частиною другою статті 14 Закону України Про іпотеку встановлено, що забороняється передача в іпотеку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Крім того, відповідно до частини першої статті 14 Закону України Про іпотеку предметом іпотеки може бути нерухоме майно, що є об'єктом права державної чи комунальної власності і закріплене за відповідним державним чи комунальним підприємством, установою, організацією на праві господарського відання. Передача в іпотеку цього майна здійснюється після отримання у встановленому законом порядку згоди органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, до сфери господарського відання якого належить відповідне державне чи комунальне підприємство, установа або організація. Продаж предмета іпотеки, що є об'єктом права державної чи комунальної власності, здійснюється з урахуванням вимог законів України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва .

Так, станом на 16.01.2008 відповідно до Переліку підприємств, установ та організацій, що передані до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.09.2004 №684, Комбінат належав до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.

Згідно із статтею 1 Указу Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Міністерство інфраструктури України, реорганізувавши Міністерство транспорту та зв'язку України.

Статті 5 Указу Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади передбачено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Отже, Міністерство інфраструктури України є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України.

Відповідно до інформації Міністерства інфраструктури України від 24.10.2017 №10769/16/10-17 згоди на укладання Комбінатом договорів іпотеки або оренди чи відчуження об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: Донецька обл., м. Дружківка, вул. Тверська, 7, Міністерством не надавалося.

Таким чином, оскільки законодавством України забороняється передача в іпотеку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а Комбінатом не було отримано згоди Міністерства на передачу спірного майна в іпотеку, то Комбінатом було неправомірно укладено з Банком Договір іпотеки у зв'язку з чим вказаний договір підлягає визнанню недійсним.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавством України не містить норм, які б прямо передбачали нікчемність іпотечного договору, укладеного без отримання у встановленому законом порядку згоди органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, до сфери господарського відання якого належить відповідне державне чи комунальне підприємство, установа або організація.

Підприємство у поясненнях, поданих суду 18.01.2018 зазначило про те, що не має можливості надати відзив на позовну заяву оскільки у нього відсутній оригінал Договору іпотеки.

Разом з тим, згідно з Передавальним актом Підприємство отримало від Комбінату відомості щодо кредиторської заборгованості, наявної у Комбінату станом на 02.11.2013, що дає підстави вважати, що Підприємством було отримано і Договір іпотеки.

Крім того, матеріали справи містять докази надіслання прокуратурою Підприємству позовної заяви з доданими до неї документа, які місять і копію Договору іпотеки.

Слід також зазначити, що Підприємство у поясненнях, поданих суду 21.02.2018, вказало про те, що Підприємство не є належним відповідачем у справі.

Проте, оскільки Підприємство отримало за Передавальним актом всю документацію, яка стосується діяльності Комбінату, то відповідно і отримало всі права і обов'язки Комбінату за такими договорами, угодами тощо, а тому Підприємство є належним відповідачем у даній справі.

Разом з тим, Банк, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності до позовних вимог прокуратури.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами третьою, четвертою, п'ятою статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Заперечуючи проти застосування наслідків спливу строку позовної давності, Міністерство зазначило про те, що про укладення Договору іпотеки Міністерство дізналося за результатами розгляду запиту заступника прокурора Донецької області від 13.09.2017 №05/1-1153вих-17.

Прокуратура у запереченнях на застосування наслідків спливу строку позовної давності, вказала, що відповідно до Відомостей основних фондів, що є додатком 10 до Передавального акта, підприємству передавався будинок автошколи у м. Дружківка, придбаний на підставі Договору купівлі-продажу; згідно з додатком 15 до Передавального акта - Відомості кредиторської заборгованості довгострокові кредити банків, станом на 02.11.2013 у Комбінату наявна лише кредитна заборгованість перед банком на суму 239 255,35 грн.; інша інформація, яка б свідчила про укладання спірного договору у Передавальному акті відсутня; крім того, Передавальний акт складено членами комісії до складу якої входили лише представника Комбінату і Підприємства; у складі комісії представники Міністерства відсутні.

Разом з тим, відповідно до Передавального акта, його невід'ємною частиною є: баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 02.11.2013; звіт про фінансові результати (звіт про сукупній дохід) станом на 02.11.2013; звіт про рух грошових коштів станом на 02.11.2013; звіт про власний капітал станом на 02.11.2013; відомість незавершених капітальних інвестицій; відомість незавершеного виробництва; відомість незавершеного будівництва; відомість дебіторської заборгованості за виданими авансами; відомість виробничих запасів; відомість нематеріальних активів; відомість основних фондів; відомість дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом; відомість дебіторської заборгованості за розрахунками із внутрішніх розрахунків; відомість інша поточна дебіторська заборгованість; відомість витрат майбутніх періодів; відомість кредиторської заборгованості по довгостроковим кредитам банків; відомість кредиторської заборгованості (довгострокові забезпечення витрат …); відомість кредиторської заборгованості - поточна заборгованість з розрахуванням з бюджетом; відомість кредиторської заборгованості - поточна заборгованість з …; відомість кредиторської заборгованості (поточна заборгованість за державними авансами); відомість кредиторської заборгованості (із внутрішніх розрахунків); відомість грошей і їх еквівалентів.

Так, членами комісії із складання такого акта були представники Підприємства та Комбінату.

Передавальний акт було затверджено Міністерством інфраструктури України.

Крім того, як зазначалось, підпунктом 2.2.12 пункту 2.2 Кредитного договору, який було переданого за Передавальним актом, передбачено, що позичальник зобов'язаний належним чином оформити договір(ори) іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором.

Приймаючи майно слід уважно, обачно та розумно перевіряти інформацію, зокрема про підстави набуття права власності на нерухоме майно, інших речових прав на нерухоме майно, обтяження цих прав, зобов'язання та їх забезпечення.

Отже, вказане дає підстави дійти висновку про те, що Міністерство інфраструктури України могло і мало знати про існування Договору іпотеки як з Передавального акту, який затвердив міністр так і з відкритого реєстру іпотек.

Верховний суд України в рішенні від 03.02.2016 року по справі № 6-75цс15 зазначив, що можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Більше того, позивач, при зверненні із позовною заявою до суду, повинен обґрунтувати та надати відповідні докази, які чітко вкажуть на час з якого останньому стало відомо про порушення його права (Постанова Верховного суду України від 29 жовтня 2014 р. у справі №6-152цс14 та від 03.02.2016 р справа № 6-75цс15 ).

Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів (постанови Верховного Суду України від 27.05.2014 №3-23гс1420 , від 02.09.2014 № 3-82гс1421 , від 23.12.2014 №3-194гс1422 , від 25.03.2015 № 3-21гс15230 , від 22.04.2015 № 3-54гс1524 , від 13.05.2015 №3-126гс1525 , від 13.05.2015 №3-54гс1526 , від 01.07.2015 № 6-178цс1527 ).

Судом встановлено, що прокурор, звертаючись до суду із позовною заявою (позовну заяву надіслано 14.12.2017, що підтверджується відбитком штемпеля відділення поштового зв'язку та отримано судом 19.12.2017, що підтверджується печаткою канцелярії суду), пропустив передбачений законом строк позовної давності.

Підставами подання позову прокурором були результати вивчення стану законності у сфері управління об'єктами державної власності.

Прокурор і позивач наполягали на тому, що строк позовної давності не пропущений. Позивач не клопотав про його поновлення.

Закон не наділяє прокурора повноваженнями порушувати питання про поновлення строку позовної давності за відсутності відповідного клопотання з боку самої особи, в інтересах якої прокурор звертається до суду. Сплив загального строку позовної давності до пред'явлення позову, відсутність клопотання позивача про поновлення такого строку, а також заява відповідача про застосування позовної давності є підставою для відмови у позові.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Окремо слід зазначити, що держава набула таке майно саме на умовах кредитування - залучення недержавних коштів і на умовах забезпечення кредиту. За таких обставин вбачається логічним оспорювання трьох угод разом - договору купівлі-продажу, кредитного договору та іпотеки.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на прокуратуру.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у позові заступника прокурора Донецької області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 24; ідентифікаційний код 37472062) до публічного акціонерного товариство комерційного банку Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) та українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів Укрінтеравтосервіс (03083, м. Київ, пр. Науки, 57; ідентифікаційний код 21536845) в особі Донецького обласного державного автомобільного навчального комбінату (83086, м. Донецьк, вул. Жовтнева, 40а; ідентифікаційний код 03121230) про визнання недійсним договору іпотеки від 16.01.2008, повністю.

2. Судові витрати покласти на прокуратуру Донецької області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.07.2018.

Суддя І.Д. Курдельчук