Рішення

від 29.12.2009 по справі 2-4075/09

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

  Справа № 2-4075/09                            

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

Іменем України

  29 грудня 2009  року            Індустріальний   районний   суд  м. Дніпропетровськ

у складі:

головуючого судді                                                                              Грищенко В.М.

при секретарі                                                                                       Демченко О.Г.,              

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за  позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради,  третя особа: Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна контора “Про визначення часток у спільній сумісній  власності та визнання права власності на спадщину за законом”, -

ВСТАНОВИВ:

              У грудні 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 21.11.1997 року квартира АДРЕСА_1 належить їм та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності. 13.02.1999 року ОСОБА_3 померла, та після її смерті відкрилася спадщина на її частку в зазначеній квартирі. При зверненні до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, їм було запропоновано визначити частки в спільній сумісній власності на квартиру, а оскільки ОСОБА_3 померла та між ними не було досягнуто згоди про визначення часток, вони  вимушені були звернутися до суду із зазначеним позовом та просять змінити правовий режим майна, встановивши спільну часткову власність і визначити, що розмір часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 між співвласниками є рівними та встановлює за ОСОБА_3  (померлою) 1/3 частину та  за позивачами по 1/3 частині. Також просила визнати за нею (позивачкою ОСОБА_1Р.) право власності у порядку спадкування за законом на належну ОСОБА_3 1/3 частину квартири  АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

              Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив. Суд ухвалив, у відповідності зі ст. 224 ЦПК України та за згодою позивачів, провести заочний розгляд справи по наявних матеріалах справи.

               Представник третьої особа – Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином.  

Суд,  заслухавши пояснення позивачів,  вивчивши матеріали справи,  вважає, що  позов  підлягає частковому задоволенню  з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні,  відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 21.11.1997 року, виданого виконкомом Дніпропетровської міської Ради, квартира АДРЕСА_1, загальною площею 63,2 кв.м. належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .  

Згідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного із них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно до ст. 370 ЦК України  у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.  

                ОСОБА_3 померла 13.02.1999 року і здійснити виділ частки не можливо.

Як показали в судовому засіданні позивачі, після смерті ОСОБА_3 вони звернулися до Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після її смерті, однак їм було відмовлено у видачі свідоцтва,  оскільки в свідоцтві про право власності на житло право власності на квартиру АДРЕСА_1 зазначено, як спільна сумісна власність.  

Відповідно до п.224  Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,   нотаріус може видати свідоцтво  про право на спадщину за законом  після смерті одного із учасників спільної сумісної власності лише після  виділення  (визначення)  частки померлого у спільному майні.

Відповідно до ч.1 ст. 357 ЦК України  частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.        

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині визначення часток в спільній сумісній власності законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Як вбачається  з листа Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори № 1446 від 29.10.2009 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину лише тому, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зазначено, як спільна сумісна власність та запропоновано у судовому порядку визначити частки, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності за позивачкою ОСОБА_1 на 1/3 частину квартири  АДРЕСА_1 після померлої ОСОБА_3

                Керуючись ст. ст. 368, 370  ЦК України,   ст. ст. 3, 7, 14, 57, 58, 197, 208, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК , суд –

ВИРІШИВ:

             Позовні вимоги  ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

 Припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1.

 Встановити спільну часткову власність і визначити, що розмір часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 між співвласниками є рівними та встановлює за ОСОБА_3  (померлою) 1/3 частину, за ОСОБА_1 1/3  частину та ОСОБА_2 1/3 частину квартири.

 В іншій частині позовних вимог відмовити.

                Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії .                                                                                                                                                                                      

               Рішення може  бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку  до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом  подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

               У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення  без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя:                                                                                   В.М.Грищенко