Постанова

від 17.07.2018 по справі 914/1754/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2018 р. м.Львів Справа № 914/1754/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

суддів Гриців В.М.

ОСОБА_1

секретар судового засідання: Шевчук Н.

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_2 - довіреність №2302-вих-185 від 09.01.2018;

від відповідача (особа, яка подала апеляційну скаргу): ОСОБА_3 - довіреність від 29.08.2017;

приватний виконавець виконавчого округу Львівської області ОСОБА_4 - ОСОБА_4 посвідчення №0035від 06.06.2017;

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю - фірма «Галицький бескид» , б/н від 12.05.2018 (вх. № апеляційного суду 01-05/1470/18 від 15.05.2018)

на ухвалу господарського суду Львівської області від 03.05.2018 (суддя Пазичев В.М., м. Львів) про відмову в задоволенні скарги ТОВ Фірма Галицький бескид від 12.04.2018 за вх. №982/18 на дії Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_4

у справі № 914/1754/17

за позовом ОСОБА_6 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю - фірма «Галицький бескид» , м. Львів

про виселення із нежитлових приміщень

ВСТАНОВИВ:

23.08.2017 ОСОБА_6 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради на розгляду господарського суду Львівської області подано позовну заяву до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Фірма Галицький бескид про зобов язання ТОВ фірму Галицький бескид (79019 м. Львів, вул. Заводська, 24 ЄДРПОУ 13824493) звільнити та повернути шляхом виселення Управлянню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15 ЄДРПОУ 25558625) нежитлові приміщення загальною площею 32,5 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. М.Лобачевського, 13 (а.с.5-7).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.10.2017 позов задоволено. Зобов язано ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю - Фірма "Галицький бескид" (79019, м. Львів, вул. Заводська, 24, код ЄДРПОУ 13824493) звільнити та повернути шляхом виселення ОСОБА_6 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) нежитлові приміщення загальною площею 32,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. М. Лобачевського, 13. Стягнути з ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю - Фірма Галицький бескид (79019, м. Львів, вул. Заводська, 24, код ЄДРПОУ 13824493) на користь ОСОБА_6 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625, р/р 34223000002002 в ГУДКСУ у Львівській обл., МФО 825014) 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

30.10.2017 господарським судом Львівської області на виконання рішення від 17.10.2017 у справі № 914/17854/17 видано накази (а.с.45,46).

12.04.2018 на розгляд господарського суду Львівської області надійшла скарга ТОВ - Фірма Галицький бескид на дії Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_4 (а.с.54-57).

Скаржник вказує, що повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів визначені ст. 5 Закону України Про виконавче провадження . Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених ст. 3 даного Закону, крім рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності (ч.2 п.6 ст. 5 Закону). Вважає, що відповідно до Закону заборонено приватному виконавцю здійснювати виконання рішень щодо майна комунальної власності. Відтак, вважає, що приватний виконавець зобов'язаний був повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання протягам трьох робочих днів з дня його пред'явлення, так як виконавчий документ не підлягає виконанню приватним виконавцем. Скаржник стверджує, що такі неправомірні дії приватного виконавця порушили права заявника. Зважаючи на те, що приватний виконавець неправомірно здійснив відкриття виконавчого провадження, неправомірними є й усі його дії, вчинені у цьому проваджені, а саме: щодо розрахунку основної суми винагороди, складеного 20 лютого 2018 року в розмірі 16 682,27 грн.; щодо акту від 07.03.20 18 року про невиконання рішення суду; щодо винесення постанови про накладення штрафу від 15 березня 2018 року; щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 28 березня 2018 року; щодо акту від 30.03 2018 року про невиконання рішення суду; щодо винесення постанови про накладення штрафу від 02 квітня 2018 року; щодо складання акту від 05.04.2018 року про примусове виконання рішення суду. У скарзі, скаржник просить визнати постанову приватного виконавця ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження ВП № 55842311 за судовим рішенням у справі № 914/1754/17 від 30.10.2017 р. неправомірною, а також визнати дії, вчинені приватним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП № 55842311 неправомірними.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.05.2018 відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Фірма Галицький бескид від 12.04.2018 року вх. №982/18 у справі №914/1754/17 на дії Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_4.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що при відкритті виконавчого провадження права сторін не порушені, оскільки виконавчі дії у рішенні про виселення боржника здійснюються виключно щодо самого боржника, а не до приміщення у якому він перебуває. Виселення боржника виконувалось у порядку, передбаченому ст. 66 Закону України Про виконавче провадження та виконавцем були вчинені виключно всі дії щодо боржника (накладено штрафи, накладено арешти на кошти на рахунок боржника, встановлено заборону боржнику користуватись приміщенням).

Відповідач - ТОВ - Фірма Галицький бескид , не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу б/н від 12.05.2018 (вх. № апеляційного суду 01-05/1470/18 від 15.05.2018), в якій посилається на те, що ухвала прийнята з неповним з ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального права.

Скаржник вказує, що судом неповно з ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме: чи приватний виконавець повинен виконувати виселення боржника та чи вірно він застосував норми матеріального права і, відповідно, чи є його дії законними. Також вказує, що приватний виконавець ОСОБА_4 здійснював заходи примусового виконання не у той спосіб та не в тому порядку, які були встановлені виконавчим документом.

Скаржник зазначає, що порядок виконання рішень немайнового характеру, за яким боржник зобов язаний вчинити певні дії передбачений ст. 63 Закону України Про виконавче провадження , а не ст. 66 даного Закону, що не було враховано приватним виконавцем та судом, який перевіряв законність його дій.

ОСОБА_7 обставини Скаржник вважає підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду та просить прийняти нову, якою визнати постанову приватного виконавця ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження ВП №55842311 щодо виконання наказу господарського суду Львівської області №914/1754/17 від 30.10.2017 на виконання рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2017 про виселення ТОВ - фірма Галицький бескид з приміщення за адресою: м. Львів, вул. Лобачевського, 13 загальною площею 32,5 м. кв. неправомірною. Визнати дії приватного виконавця ОСОБА_4 щодо розрахунку основної суми винагороди, складеного 20 лютого 2018 року, складання акту від 07.03.2018, винесення постанови про накладення арешту від 15.03.2018, винесення постанови про арешт коштів боржника від 28.03.2018, складання акту від 30.03.2018 про невиконання рішення суду, винесення постанови про накладення штрафу від 02.04.2018 та складання акту від 05.04.2018 неправомірними. Зобов язати приватного виконавця ОСОБА_4 повернути виконавчий документ стягувачу - ОСОБА_6 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради без виконання.

Позивач - ОСОБА_6 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради у відзиві від 06.06.2018 (вх.. № апеляційного суду 01-04/3471/18 від 07.06.2018) заперечує доводи апеляційної скарги. Щодо посилання Скаржника про неотримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.02.2018, то згідно з ч.1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Відтак, вважає, що боржник був належним чином повідомлений та дії приватного виконавця були правомірними. Також, зазначає, що приватним виконавцем всі виконавчі дії вчинялися згідно з чинним законодавством, так як рішення суду у справі №914/1754/17 не було виконано боржником, приватним виконавцем згідно вимог ст. 75 Закону України Про виконавче провадження правомірно було винесено постанови про стягнення штрафів. На думку Відповідача, спростовується п.6 ч.2 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження твердження Апелянта про неможливість виконання рішення суду щодо комунальної власності приватним виконавцем. Вказує, що виконавчі дії стосуються ТОВ - фірма Галицький бескиди , будь-які дії з майном комунальної власності приватним виконавцем не вчинялись. Ухвалу місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Приватний виконавець у відзиві б/н від 06.06.2018 (вх.. № апеляційного суду 01-04/3523/18 від 11.04.2018) та в доповненні до відзиву, вих. №1241 від 10.07.2018 (вх.. № апеляційного суду 01-04/4170/18 від 13.07.2018) заперечує доводи апеляційної скарги вказуючи на те, що боржником не вірно тлумачиться спосіб виконання вибраний приватним виконавцем, а саме: в апеляційній скарзі Скаржник зазначає, що приватний виконавець проводив виключно виконавчі дії відповідно до ст. 66 Закону України Про виконавче провадження - виселення боржника. Однак, приватним виконавцем проведено виконавчі дії у порядку, передбаченому ст. 63 Закону України Про виконавче провадження . Приватним виконавцем лише відповідно до ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" 05.04.2018 складено акт про повне виконання рішення суду, а саме: звільнено приміщення, зазначене у виконавчому документі від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Крім цього, зазначає, що вчинення жодних виконавчих дій щодо майна комунальної власності ні в рішенні суду, в якому передбачено спосіб виконання, ні в законодавстві в даному випадку не передбачено. Відповідно до цього, ухвалу місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2018 склад колегії по розгляду справи №914/1754/17 визначено ОСОБА_7 (головуючий суддя), ОСОБА_8, ОСОБА_9

Ухвалою суду від 17.05.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю - фірма «Галицький бескид» , б/н від 12.05.2018 (вх. № апеляційного суду 01-05/1470/18 від 15.05.2018) на ухвалу господарського суду Львівської області від 03.05.2018 у справі №914/1754/17 залишено без руху. Зобов»язано Апелянта протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, наведені в даній ухвалі та надати суду: докази зарахування судового збору, сплаченого на підставі квитанції №70 від 14.05.2018 в розмірі 1762,00 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України (31216206782006, отримувач - УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, Банк - ГУДКСУ у Львівській області, МФО банку 825014, код отримувача (ЄДРПОУ) 38007620); оригінал конверту, в якому надійшов оскаржуваний процесуальний документ.

24.05.2018 на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшла заява від ТОВ - фірма «Галицький бескид» (вх.. № апеляційного суду 01-04/3209/18 від 24.05.2018) про усунення недоліків апеляційної скарги. Згідно якої долучено до апеляційної скарги: лист ОСОБА_6 ДКС України у Личаківському районі м. Львова від 22.05.2018 №02-05/373; конверт, в якому на адресу Апелянта надійшла ухвала господарського суду Львівської області у справі №914/1754/17 від 03.05.2018 та витяг з офіційного інтернет сайту Укрпошта щодо відстеження за №Р7901411857045 (скріншоп).

Судова колегія зазначає, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

З поданих доказів вбачається, що ухвала місцевим господарським судом прийнята 03.05.2018, вручена Скаржнику 11.05.2018. Апеляційна скарга подана 14.05.2018 в межах строку, встановленого ст. 256 ГПК України.

Згідно з п.2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

ОСОБА_6 ДКС України у Личаківському районі м. Львова від 22.05.2018 №02-05/372 підтверджено, що ТОВ фірма «Галицький бескид» сплачено судовий збір згідно квитанції референт №172985450 на суму 1762,00 грн. Вказана сума 15.05.2018 зарахована до спеціального фонду Державного бюджету на рахунок 31216206782006 за кодом бюджетної класифікації доходів 22030101 та відомчою ознакою 82 «Апеляційні господарські суди» .

При цьому, судова колегія зазначає, що станом на 29.05.2018 в системі «Діловодство спеціалізованого суду» інформація про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, сплаченого Апелянтом відповідно до квитанції №70 від 14.05.2018 надалі відсутня.

Однак, враховуючи поданий Скаржником як доказ сплати та зарахування судового збору лист ОСОБА_6 ДКС України у Личаківському районі м. Львова від 22.05.2018 №02-05/372, судова колегія вважала, що Апелянтом виконано вимоги п.2 ч.3 ст. 258 ГПК України.

29.05.2018 (в складі колегії: ОСОБА_7 - головуючий суддя, ОСОБА_9 та ОСОБА_8Д.) відкрито апеляційне провадження у справі №914/1754/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю - фірма «Галицький бескид» , б/н від 12.05.2018 (вх. № апеляційного суду 01-05/1470/18 від 15.05.2018) на ухвалу господарського суду Львівської області від 03.05.2018. Зобов язано позивача до 11.06.2018 подати суду відзив на апеляційну скаргу. Витребувано в господарського суду Львівської області матеріали справи № 914/1754/17.

На підставі розпорядження керівника апарату від 18.06.2018 в зв»язку з тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Плотніцького Б.Д. проведено автоматизовану заміну складу колегії суддів у справі №914/1754/17 (а.с.180).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2018 склад колегії по розгляду справи №914/1754/17 визначено: головуючий суддя Давид Л.Л., судді - Кордюк Г.Т., Кравчук Н.М. (а.с.181).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 (в складі колегії суддів: Давид Л.Л. - головуючий суддя, судді - Кордюк Г.Т. та Кравчук Н.М.) призначено розгляд справи №914/17584/17 на 10.07.2018 (а.с.182-184).

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 09.07.2018 в зв язку з перебуванням у відпустці судді члена колегії Кордюк Г.Т. та перебуванням у відрядженні судді - члена колегії Кравчук Н.М. проведено автоматизовану заміну складу колегії суддів у справі №914/1754/17 (а.с.194).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2018 склад колегії по розгляду справи №914/1754/17 визначено: ОСОБА_7 (головуючий суддя), ОСОБА_10 та ОСОБА_1 (а.с.195).

В судове засідання 10.07.2018 з явились представники сторін та приватний виконавець ОСОБА_4, які підтримали свої доводи і заперечення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та відзивах на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін на приватного виконавця судова колегії ухвалила оголосити перерву в судовому засіданні 10.07.2018 до 17.07.2018 до 09 год. 30 хв. з метою повного та всестороннього дослідження всіх матеріалів справи та надання можливості приватному виконавцю надати належним чином завірені копії документів по виконавчому провадженню ВП № 55842311 за судовим рішенням у справі № 914/1754/17 від 30.10.2017.

13.07.2018 приватним виконавцем в канцелярію суду подано доповнення до відзиву від 10.07.2018 №1241 (вх.. № апеляційного суду 01-04/4170/18 від 13.07.2018), яким долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії: постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №55842311 від 20.02.2018, розрахунок основної винагороди від 20.02.2018, копія конверта поштового відправлення №08319960, копія рекомендованого повідомлення про вручення, акт приватного виконавця від 17.03.2018, постанова про накладення штрафу від 15.03.2018, постанова про арешт коштів боржника від 28.03.2018, постанова про накладення штрафу від 02.04.2018, повідомлення від 02.04.2018, акт приватного виконавця від 05.04.2018.

17.07.2018 судове засідання продовжено. В судове засідання з явились ті ж представники, що і в попереднє судове засідання, які підтримали свої доводи і заперечення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та відзивах на неї.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з оскаржуваною ухвалою, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність ухвали господарського суду Львівської області від 03.05.2018 у справі №914/1754/17 нормам чинного матеріального та процесуального права та з повним дослідженням матеріалів та обставин справи, виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише Закону, отже у рішеннях суду втілюється волевиявлення самої держави, а тому, обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Приписами статті 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого судом наказу, який є виконавчим документом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (ст. 339 ГПК України).

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону України Про виконавче провадження , крім: рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; рішень про виселення та вселення фізичних осіб; рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; рішень про конфіскацію майна; рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Частиною 2 статті 24 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до ст. ст. 18, 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Частиною 7 статті 26 Закону України Про виконавче провадження визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про виконавче провадження , приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону, крім: рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності.

Законом України Про виконавче провадження обмежено приватного виконавця, з метою захисту державного та комунального майна, у можливості виконання рішень судів, де боржником виступає держава, державний орган, заборонено вчиняти виконавчі дії, щодо майна, яке належить державі чи перебуває у комунальній власності.

Проте, Законом України Про виконавче провадження не заборонено приватному виконавцю вчиняти виконавчі дії на користь державних підприємств, та органів місцевого самоврядування.

Як вбачається з обставин справи, приймаючи до виконання наказ №914/1754/17, виданий 30.10.2017 господарським судом Львівської області, про зобов'язання ТзОВ Фірма Галицький бескид звільнити та повернути шляхом виселення ОСОБА_6 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради нежитлові приміщення загальною площею 32,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. М.Лобачевського, 13, приватним виконавцем прийнято рішення, про те, що при відкритті виконавчого провадження права сторін не порушені, оскільки виконавчі дії у рішенні про виселення боржника здійснюються виключно щодо самого боржника, а не до приміщення, у якому він перебуває.

Таким чином, спосіб виконання рішення передбачений самим рішенням, а виселення боржника виконується у порядку, передбаченому ст. 66 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно ст. 66 Закону України Про виконавче провадження примусове виселення у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі , від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Відтак, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вчинення жодних дій щодо майна комунальної власності ні в рішенні суду, в якому передбачено спосіб виконання, ні в законодавстві в даному випадку не передбачено.

Згідно з ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішення є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем.

Інші виконавчі дії, відповідно до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право вчиняти. Це означає, що у відповідності до резолютивної частини рішення, в якій передбачено спосіб виконання рішення та процедури виконання рішення, передбаченої ст. 66 Закону України Про виконавче провадження , виконавець вчиняє виконавчі дії в межах необхідності для виконання рішення.

Виконуючи наказ №914/1754/17, виданий 30.10.2017 господарським судом Львівської області, судовим виконавцем були вчинені всі виконавчі дії виключно щодо боржника, а саме: накладено штрафи, накладено арешти на кошти на рахунку боржника, встановлено заборону боржнику користуватись приміщенням.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що порядок виконання рішень немайнового характеру, за яким боржник зобов язаний вчинити певні дії передбачений ст. 63 Закону України Про виконавче провадження , а не ст. 66 даного Закону, що не було враховано приватним виконавцем та судом, який перевіряв законність його дій.

Згідно з ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавець виконує рішення у спосіб, визначений самим рішенням суду, та вчиняє виконавчі дії у межах повноважень, визначених Законом.

У наказі господарського суду Львівської області зазначено, що виконавчі дії немайнового характеру слід провести шляхом виселення, тобто судом встановлено у рішенні про необхідність застосування саме ст. ст. 63, 66 Закону України Про виконавче провадження . Як вбачається з поданих приватним виконавцем копій виконавчого провадження, ним вчинялись виконавчі дії у порядку, передбаченому ст. 63 Закону України Про виконавче провадження . Однак, ст. 66 Закону України Про виконавче провадження не передбачено, при вчиненні виконавчих дій щодо виселення накладати штрафи на боржника.

Крім цього, у зв язку з формулюванням у резолютивній частині рішення способу його виконання шляхом виселення , приватним виконавцем правомірно, відповідно до ст. 66 Закону України Про виконавче провадження 05.04.2018 складено акт про повне виконання рішення суду, а саме: звільнено приміщення, зазначене у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням.

Відтак, приватним виконавцем виконано рішення чітко у спосіб, визначений самим рішенням та у межах повноважень, наданих йому ст. ст. 63, 66 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно зі ст. 343 Господарського процессуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що статус комунального майна до і після вчинення всіх виконавчих дій не змінився, власність не порушена, розмір майна не змінений, фізичні характеристики аналогічні, арешти не накладались, звернення стягнення не проводилось, майна боржника, самого боржника як і до виконання рішення так і після виконання у приміщенні комунальної власності не має. Як вбачається, суть виконання зводилась до встановлення факту відсутності боржника і його майна у приміщенні комунальної власності і встановлення боржнику заборони користування цим приміщенням. Таким чином, всі виконавчі дії стосуються виключно боржника і його майна, а не майна комунальної власності.

Відтак, ухвала місцевого господарського суду відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування чи зміни відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 129, 240, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284, 343 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю - фірма «Галицький бескид» , б/н від 12.05.2018 (вх. № апеляційного суду 01-05/1470/18 від 15.05.2018) залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 03.05.2018 у справі № 914/1754/17 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.07.2018.

Головуючий суддя Л.Л. Давид

Суддя В.М.Гриців

Суддя О.П.Дубник