Постанова

від 19.07.2018 по справі 910/23281/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2018 р. Справа№ 910/23281/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Мельничук О.С.,

від позивача - Коваль В.Б.,

Скороход В.С.,

від відповідача - Сливченко Ю.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Продюсер Плюс"

на рішення господарського суду міста Києва від 03.05.2018 року (повний текст складено 11.05.2018 року)

у справі №910/23281/17 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продюсер Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Концерт"

про стягнення 248 980,95 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Продюсер Плюс" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Концерт" про стягнення 248 980, 95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами агентського договору № 1/03 від 03.03.2017 року належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 226 566 грн. 60 коп. основного боргу, крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нарахована 9 660 грн. 73 коп. пені, 1 061 грн. 44 коп. 3 % річних та 4 780 грн. 55 коп. інфляційних втрат.

26.02.2018 року до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 237 712 грн. 80 коп. основного боргу, 10 324 грн. 42 коп. інфляційних втрат та 943 грн. 73 коп. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 року у справі №910/23281/17 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати за агентським договором №1/03 від 03.03.2017 року щодо оплати придбаного позивачем товару та наданих послуг відповідно до вказаних видаткових накладних та актів виконаних робіт. Також, місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не надано суду доказів виконання зобов'язань за договором щодо забезпечення надходження коштів від розміщення реклами спонсорів вартістю не менш як 1 000 000 гривень на концерті Andrea Bocelli в місті Києві на НСК "Олімпійській" 23.09.2017 року замовника.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Продюсер Плюс" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції під час ухвалення оспорюваного рішення проігнорував ряд доказів, та всі фактичні обставини справи, які мають пряме відношення до вирішення справи, не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неповного та необґрунтованого рішення. Зокрема апелянт зазначає, що позивач виконав свої зобов`язання щодо наданих послуг, які були замовлені відповідачем згідно додатків до агентського договору в повному обсязі, про що свідчать акти виконаних робіт за надані послуги та видаткові накладні заявлені в межах даного позову та пілписані з боку відповідача.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2018 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2018 року у справі №910/23281/17 відкрито апеляційне провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 02.07.2018 року.

03.07.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 року розгляд справи призначено на 19.07.2018 року.

05.07.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду позивачем подано відповідь на відзив.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.07.2018 року, у зв'язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. у віпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/23281/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 року справу прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

В судовому засіданні 19.07.2018 року представники позивача надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду, просили задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справ, що 03.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ Концерт" (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продюсер Плюс" (агент за договором) укладено агентський договір № 1/03 (далі - договір; а.с. 29-32).

Відповідно до п. 1.1. договору агент, зобов'язується провести переговори та забезпечити надходження коштів від розміщення реклами спонсорів вартістю не менш як 1 000 000 (один мільйон) гривень на концерті Andrea Bocelli в місті Києві на НСК "Олімпійській" 23 вересня 2017 року замовника.

Згідно з п. 2.1. договору агент, зокрема, має право: отримувати оплату за надані послуги в повному обсязі та на умовах, передбачених умовами цього договору; вести переговори та залучати будь-яких третіх осіб на свій розсуд задля виконання своїх зобов'язань відповідно до положень цього договору; укладати угоди на рекламні на спонсорські послуги, послуги за участю спонсорів концерту з організації заходів медійного характеру (інтерв'ю, участь у теле- та радіо- ефірах тощо) та інші подібні угоди, задля виконання прийнятих на себе зобов'язань.

Також, пунктом 2.3. договору встановлено, що агент зобов'язаний: укладати угоди та виконувати інші дії тільки в обсягах та межах наданих замовником повноважень; своєчасно інформувати замовника, щодо ведення переговорів з третіми особами та виконання своїх зобов'язань, передбачених положеннями цього договору; своєчасно, за погодженим графіком, перераховувати кошти на розрахунковий рахунок замовника за договорами укладеними з третіми особами від імені замовника; нести повну відповідальність за повне виконання положень договорів з третіми особами.

Положеннями пункту 2.4 договору сторони визначили, що замовник зобов'язаний: надавати агенту інформацію про захід (в межах наданих агенту прав), яка пов'язана з зобов'язаннями агента та може вплинути на виконання його дій згідно положень цього договору. Вся доступна інформація надається агенту, протягом 2 (двох робочих днів) з моменту отримання такої інформації (документів); у випадку, якщо замовник буде змінювати захід, таким чином, що це буде суперечити раніше затвердженій інформації, наданій агенту (зміна назви, дати чи місця проведення, склад заявлених артистів, тощо), або буде суперечити заявленій ним інформації про захід (живий звук, присутність почесних гостей, тощо), буде замінювати один захід іншим, або відмінить (скасує) захід, замовник зобов'язаний в цей же день, негайно повідомити про це агента в письмовому вигляді, та самостійно врегулювати всі претензії третіх осіб за підписаними агентом від імені замовника договорами.

Пунктом 3.1. договору визначено, що вартість послуг агента (агентська винагорода) вираховується сторонами у вигляді 4 відсотки від вартості кожної укладеної угоди від імені та за підписом агента. Розмір відсотку може бути переглянуто за згодою сторін.

Відповідно до п. 3.2. договору кошти, отримані агентом від укладання угод, надходять на розрахунковий рахунок агента та перераховуються замовникові з вирахуванням суми агентської винагороди.

Взаєморозрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України, шляхом перерахування на поточні рахунки сторін. (п. 3.3. договору).

Крім того, у пункті 8.1. договору сторони погодили, що послуги вважаються виконаними після підписання та проведення відповідних угод, передбачених положеннями даного договору, про що сторони складають відповідний акт приймання - передачі послуг.

Згідно з п. 8.3. договору акт приймання - передачі наданих послуг складається і підписується агентом, після чого передається на підписання замовнику. Замовник, у разі відсутності заперечень, повинен повернути підписаний екземпляр акту агенту протягом 7 календарних днів з дня отримання від агента такого акту. У разі наявності заперечень щодо наданих послуг, замовник у зазначений строк складає про це письмове мотивоване заперечення й надсилає його агенту. У разі відсутності письмових заперечень протягом зазначеного строку послуги вважаються прийнятими замовником у повному обсязі .

03.04.2017 року між сторонами було укладено додаток № 1 до агентського договору № 1/03 від 03.03.2017 року, відповідно до якого погоджено послуги стосовно рекламного ролику "Bocelli" (30 секунд) на телевізійних каналах: QTV, Новий канал, ICTV, СТБ, на загальну вартість послуги 549 480 грн. 00 коп. (а.с. 33-34).

Відповідно до додатку №1 сторонами погоджено послуги стосовно рекламного ролику на телевізійних каналах на загальну вартість 549 480, 00 грн.

30.04.2017 року між сторонами було укладено додаток № 2 до Агентського договору № 1/03 від 03.03.2017 року, відповідно до якого погоджено послуги стосовно рекламного ролику "Bocelli" на радіостанціях: "Авторадіо", радіостанція "Ретро FM", радіостанція "ДЖЕМ ФМ", радіостанція "Europa Plus", радіостанція "Радіо Next", радіостанція "Lounge FM", радіостанція "Наше радіо", радіостанція "Радио Пятница", на загальну вартість послуги 120 000 грн. 00 коп. (а.с. 35-36).

Відповідно до додатку №2 сторонами погоджено послуги стосовно рекламного ролику на радіостанціях на загальну вартість послуги 120 000, 00 грн.

03.08.2017 року між сторонами було укладено додаток № 3 до агентського договору № 1/03 від 03.03.2017 року, відповідно до якого погоджено надання послуги з розміщення рекламних матеріалів "Bocelli" на Веб-сайті(-ах): stb.ua, ictv.ua, novy.tv та виготовлення поліграфічної рекламної продукції до 23 вересня 2017 року, на загальну вартість послуг 73 300 грн. 00 коп. (а.с. 37-38).

Відповідно до додатку №3 сторонами погоджено надання послуг з розміщення рекламних матеріалів на веб-сайтах та виготовлення поліграфічної рекламної продукції до 23.09.2017 року на загальну вартість послуг 73 300, 00 грн.

Окрім цього, матеріали справи містять докази виконання обов`язків позивача, а саме:

- Договір №226-МП про надання рекламних послуг від 12.05.2017 року, укладений між ТОВ АНТАРІО ЛТД та ТОВ ПРОДЮСЕР ПЛЮС (а.с. 39-43);

- Договір №ДИ-107/17 від 12.05.2017 року, укладений між ТОВ СТАРЛАЙТ БРЕНД КОНТЕНТ та ТОВ ПРОДЮСЕР ПЛЮС (а.с. 44-49);

- Договір №07/17-ТД від 30.03.2017 року, укладений між ТОВ Торговий дім Гранд Афіш та ТОВ ПРОДЮСЕР ПЛЮС (а.с. 52-53);

- Договір оренди №225-к від 29.08.2017 року, укладений між ТОВ ТОІ-ТОІ Системи санітарні та ТОВ ПРОДЮСЕР ПЛЮС (а.с. 54-56);

- Договір №ДР-61/17 від 31.03.2017 року, укладений між ТОВ СТАРЛАЙТ БРЕНД КОНТЕНТ та ТОВ ПРОДЮСЕР ПЛЮС (а.с. 59-64);

- Договір №106-СХ про надання рекламних послуг від 03.07.2017 року, укладений між ТОВ ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДИНГ та ТОВ ПРОДЮСЕР ПЛЮС (а.с. 65-72);

- Договір №010817 про виконання робіт і надання послуг від 01.08.2017 року, укладений між ТОВ АДПРО Україна та ТОВ ПРОДЮСЕР ПЛЮС (а.с. 73-89).

Звертаючись з даним позовом позивач зазначає, що заборгованість відповідача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) становить 237 712, 20 грн. в підтвердження чого надає наступні документи:

- Акт №16 від 25.09.2017 року на суму 107 046, 12 грн. (а.с. 93);

- Акт №24 від 25.09.2017 року на суму 24 000, 00 грн. (а.с. 97);

- Акт №26 від 25.09.2017 року на суму 6 600, 00 грн. (а.с. 170);

- Акт №28 від 25.09.2017 року на суму 14 054, 40 грн. (а.с. 92);

- Акт №31 від 30.09.2017 року на суму 16 270, 48 грн. (а.с. 95);

- Акт №33 від 30.09.2017 року на суму 11 145, 60 грн. (а.с. 171);

- Видаткова накладна №23 від 20.09.2017 року на суму 10 215, 00 грн. (а.с. 169);

- Акт №29 від 25.09.2017 року на суму 6 386, 28 грн. (а.с. 96);

- Видаткова накладна №24 від 20.09.2017 року на суму 8 333, 00 грн. (а.с. 90);

- Акт №30 від 29.09.2017 року на суму 31 994, 32 грн. (а.с. 94).

В матеріалах справи також наявні виписки по рахунку від 12.01.2018 року за дату 26.05.2017 року, виписка по рахунку від 12.01.2018 року за дату 14.06.2017 року, виписка по рахунку від 12.01.2018 року за дату 08.09.2017 року та виписка по рахунку від 12.01.2018 року за дату 20.09.2017 року. (а.с. 109-113).

Враховуючи заборгованість, позивач направив відповідачу претензію №33П від 31.10.2017 року, в якій просив погасити заборгованість впродовж 2 банківських днів з дня отримання повідомлення. (а.с. 116). Окрім цього, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків станом за період з 01.03.2017 року по 30.09.2017 року. Докази направлення та отримання вказаної претензії та акту звірки взаєморозрахунків наявні в матеріалах справи. (а.с. 118-120).

Проте, матеріали справи не містять відповіді відповідача на претензію позивача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати за агентським договором №1/03 від 03.03.2017 року. Суд першої інстанції також дійшов висновку, що позивач не забезпечив надходження коштів від розміщення реклами спонсорів вартістю не менш як 1 000 000 гривень на користь відповідача.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи не погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

За своєю правовою природою спірний Договір є агентським (комерційного посередництва), а отже спірні правовідносини регулюються главою 31 Господарського кодексу України, та з урахуванням приписів ст. 305 Господарського кодексу України, якою визначено, що відносини, які виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України, іншими, прийнятими відповідно цього Кодексу, нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання, у частині, не врегульованій вищенаведеними нормативно-правовими актами, до агентських відносин можливе застосування відповідних положень Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.

Статтею 295 Господарського кодексу України встановлено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. При цьому, комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Частиною 1 статті 297 Господарського кодексу України визначено, що за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Відповідно до ст. 296 Господарського кодексу України агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами. Крім того, договором повинна бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України. Агентський договір має бути укладений в письмовій формі.

Згідно з ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а за змістом ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, визначених законом або договором.

Порядок взаєморозрахунків в агентських правовідносинах закріплено ст. 301 Господарського кодексу України, за змістом ч. 2 якої агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін .

Як було зазначено вище, оплату та порядок розрахунків сторонами узгоджено в розділі 3 договору, а саме п. 3.1. вартість послуг агента (агентська винагорода) вираховується сторонами у вигляді 4 відсотки від вартості кожної укладеної угоди від імені та за підписом агента. Розмір відсотку може бути переглянуто за згодою сторін . При цьому, колегія суддів звертає увагу, що умовами договору не встановлено строк оплати виконаних робіт.

Сторонами також передбачено порядок прийому-передачі наданих послуг в розділі 8 договору.

Відповідно до п. 8.1. договору сторони погодили, що послуги вважаються виконаними після підписання та проведення відповідних угод, передбачених положеннями даного договору, про що сторони складають відповідний акт приймання - передачі послуг .

Згідно з п. 8.3. договору акт приймання - передачі наданих послуг складається і підписується агентом, після чого передається на підписання замовнику. Замовник, у разі відсутності заперечень, повинен повернути підписаний екземпляр акту агенту протягом 7 календарних днів з дня отримання від агента такого акту. У разі наявності заперечень щодо наданих послуг, замовник у зазначений строк складає про це письмове мотивоване заперечення й надсилає його агенту. У разі відсутності письмових заперечень протягом зазначеного строку послуги вважаються прийнятими замовником у повному обсязі .

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не місять будь-яких письмових заперечень з боку відповідача щодо наданих послуг позивачем.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, колегія суддів вважає доведеним позивачем факт виконання ним робіт на суму підписаних без заперечень відповідачем актів виконаних робіт. (п.8.1. договору).

Відповідно до ч. 2, ст. 1002 Цивільного кодексу України (яка застосовується до даних правовідносин на підставі ст. 305 Господарського кодексу України) якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Оскільки умовами договору не визначено строк оплати виконаних та прийнятих робіт, то він обчислюється на підставі ст. 530 Цивільного кодексу України. Матеріали справи містять вимогу (а.с. 116) тобто обов`язок відповідача по оплаті виконаних позивачем робіт настав протягом 7 днів з дня отримання вказаної вимоги.

Відтак, враховуючи відсутність доказів виконання зобов`язань за договором в частині сплати відповідачем за надані послуги позивача, які прийняті відповідачем без будь-яких заперечень, доказом чого є підписані сторонами акти наданих послуг, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що наявний в матеріалах справи акт надання послуг №33 від 30.09.2017 року не береться до уваги, оскільки не підписаний з боку відповідача. Також, колегією суддів не береться до уваги видаткова накладна №23 від 20.09.2017 року та видаткова накладна №24 від 20.09.2017 року оскільки умовами договору передбачено, що послуги вважаються виконаними лише після підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг. (п. 8.1. договору).

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 206 351, 60 грн., яка складається із суми підписаних без заперечень актів виконаних робіт. В решті вимог про стягнення основної заборгованості слід відмовити.

При цьому, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо пов`язаності не надходження коштів від розміщення реклами спонсорів вартістю не менше, як 1 000 000, 00 грн. на концерті від обов`язку відповідача сплатити вартість виконаних робіт по підписаним обома сторонами актах виконаних робіт

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів звертає увагу, що умовами договору не встановлено строку виконання зобов`язань в частині розрахунків, відтак не можливо встановити початок прострочення виконання зобов`язань відповідачем. Надані позивачем докази направлення претензії колегією суддів не беруться до уваги, оскільки не можливо встановити дату направлення та дату отримання вказаної претензії. В матеріалах справи наявні два чеки нової пошти (а.с. 119-120) без опису вкладень, які позивач долучив, як доказ направлення претензії та акту звірки взаєморозрахунків, відтак не вбачається за можливе встановити відповідно до якого чеку була направлена претензія.

Отже, оскільки не можливо беззаперечно встановити день з якого починається прострочення боржника, то зазначене унеможливлює застосування до відповідача передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань і трьох процентів річних.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог про стягнення суми інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 10 324, 42 грн. та суми 3% річних за користування коштами в розмірі 943, 73 грн. слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Продюсер Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Концерт" в частині стягнення 206 351, 60 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову є необґрунтованим, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

постановив:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продюсер Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 року у справі №910/23281/17 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 року у справі №910/23281/17 скасувати та прийняти нове рішення яким:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Концерт (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; код ЄДРПОУ 38929682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продюсер Плюс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21; код ЄДРПОУ 14456219) суму основного боргу в розмірі 206 351 (двісті шість тисяч триста п`ятдесят одну гривню) 60 коп., судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3 094 (три тисячі дев`яносто чотири гривні) 80 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Концерт (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; код ЄДРПОУ 38929682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продюсер Плюс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21; код ЄДРПОУ 14456219) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 4 642 (чотири тисячі шістсот сорок дві гривні) 90 коп.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/23281/17.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.07.2018 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко