Рішення

від 20.07.2018 по справі 927/170/18     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

20 липня 2018 року м.Чернігів справа № 927/170/18

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В. за участю секретаря Одинець І.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи 927/170/18

за позовом: Приватного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод",

вул. О.Кошового, 1, м. Чернігів, 14029, код ЄДРПОУ 39303989,

до відповідача: Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод",

вул. О.Кошового, 1, м. Чернігів, 14029, код ЄДРПОУ 07978157,

предмет спору: про стягнення 768 522,55 грн. компенсації невід'ємних поліпшень нерухомого майна

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились, від відповідача: ОСОБА_1

У судовому засіданні, відповідно до ч.6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Приватним підприємством "171 Чернігівський ремонтний завод" подано позов до Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" про стягнення 768 522,55 грн заборгованості у вигляді компенсації невід'ємних поліпшень нерухомого майна. Заявлений позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов Договору №21/2016 від 11.07.2016 на ремонт та технічне обслуговування техніки із змінами, внесеними Додатковими угодами від 30.12.16 та 16.11.17., який, на його думку є змішаним договором підряду та оренди.

Позивач стверджує, що виконаний ним ремонт приміщення відповідача підтверджується актами виконаних робіт КБ-В за формою 5 та відомостями ресурсів на ремонт, складених у вигляді зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва АВК-5 .

Позивач вважає, що , оскільки на даний час триває процедура санації відповідача, то останній мав би врахувати суму поліпшень в сумі експертної оцінки будівлі цеху або включити до змін плану санації від 01.02.2018р.вимоги позивача до переліку кредиторів .

Відповідач надав відзив, яким проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Заперечення полягають в тому, що, на думку відповідача, жодні ремонтні роботи по поліпшенню нерухомого майна згідно договору, на який посилається позивач, не проводились. Відповідач не погоджується , що даний договір є змішаним договором підряду та оренди, оскільки всі роботи за ним мали місце лише в липні-серпні 2016 року та виконувались виключно силами відповідача те без участі працівників позивача.

23.05.18 та 18.06.18 від позивача надійшли клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів.

Вказані клопотання задоволені судом та разом з доданими до нього документами залучені до матеріалів справи.

Після початку розгляду справи по суті позивач представників в судове засідання не направив.

Так, в судове засідання 04.07.2018р. позивач направив клопотання про відкладення розгляду справи через те, що два представники з поважних причин не в змозі прибути до суду.

Суд зважив на поважність причин та відклав розгляд справи до 18.07.2018р.

У вказану дату від позивача надійшло клопотання про повторне відкладення розгляду справи через те, що з одним представників договір про надання правової допомоги розірвано, інший в день проведення судового засідання має знаходитись у службовому відрядженні.

В якості доказу позивач надав наказ про відрядження представника.

Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки за відсутності представників ОСОБА_2, ОСОБА_3 директор підприємства ОСОБА_4, який раніше представляв інтереси позивача у підготовчому засіданні, не позбавлений права і можливості представляти інтереси позивача під час розгляду справи по суті.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Обставини справи.

11.07.2016р. сторонами у справі був укладений договір №21/2016 на ремонт та технічне обслуговування техніки.

За умовами договору позивач (замовник) доручив, а відповідач(виконавець) зобов'язався виконати комплекс робіт з часткового ремонтування шасі КрАЗ-260 виробу ТММ-3. Замовник зобов'язався своєчасно оплатити виконані роботи на умовах, визначених цим договором. Перелік робіт з ремонту кожного окремого об'єкту ремонту зазначається в додатках до цього договору.

Сторони домовились , що роботи виконуються з використанням запасних частин та витратних матеріалів замовника силами та засобами виконавця з можливим залученням субпідрядників у строки, погоджені з Замовником. Місце виконання робіт: виробничі приміщення будівлі цеху № 2 ДП 171 Чернігівський ремонтний завод ( п.1.2 договору).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 цього договору вартість робіт по кожному окремому об'єкту ремонту погоджується сторонами та зазначається в протоколі погодження договірної орієнтовної ціни, який є невід'ємною частиною даного договору. Остаточна вартість виконаних робіт та їх оплата, здійснюється на підставі протоколу погодження договірної (фактичної) ціни (вартості) наданих послуг. Кінцевий розрахунок проводиться замовником після підписання протоколу погодження ціни (вартості) наданих послуг та акту виконаних робіт згідно рахунку виконавця протягом 5-ти банківських днів з дня його отримання.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що при виникненні потреби у виконанні робіт, пов'язаних з об'єктом ремонту, на території виконавця силами працівників замовника, останній приймає на себе зобов'язання дотримуватися режиму роботи підприємства виконавця, діючих норм та правил з охорони праці, правил електротехнічної і пожежної безпеки та призначити посадову особу, відповідальну за їх дотримання.

Відповідно до п.7.1 договору термін виконання ремонту кожного об'єкту ремонту визначається за письмовим погодженням сторін.

Сторони склали та затвердили в якості Додатку № 1 до договору перелік робіт з часткового ремонту шасі КрАЗ-260 виробу ТММ-3, до складу яких віднесли виключно роботи по ремонту техніки.

Позивач склав листа вих.№060/1 від 15.07.2016р., адресованого відповідачу, про те, що згідно умов вищенаведеного договору виконавець зобов'язується надавати послуги замовнику у приміщеннях цеху №2, що за своїм технічним станом повністю придатне до надання таких послуг та є безпечним для об'єктів ремонту та життя і здоров'я працівників. У випадку, якщо стан виробничих приміщень виконавця загрожують цілісності та збереженню об'єкту ремонту або ставить під загрозу зрив строків виконання робіт виконавцем або загрожує життю та здоров'ю працівників, замовник має право письмово вимагати від виконавця проведення ремонту будівлі цеху №2.

Позивач в листі прийшов до висновку про наявність такої загрози і виклав вимогу про необхідність проведення ремонту цеху №2.

Судом встановлено , що в укладеному договорі на дату складання листа відсутні умови, на які посилається позивач.

За твердженням відповідача, вказаного листа він не отримував.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач не надав доказів направлення такого листа відповідачу, отже суд приходить до висновку , що останній цього листа не отримував.

10.08.2016р. в якості додатку до договору позивач та відповідач склали протокол погодження договірної орієнтованої ціни вартості робіт у розмірі 33548,4 грн.

31.08.2016р. в якості додатку до договору позивач та відповідач склали протокол погодження договірної фактичної ціни вартості робіт у розмірі 33548,4 грн.

Цієї ж дати сторони підписали на зазначену суму акт №В3-0000409 здачі-прийняття робіт (надання послуг), в якості виду робіт вказаний частковий ремонт ТММ-3 на базі шасі КрАЗ-260.

Крім того, того ж дня виконавець виставив замовнику рахунок-фактуру № В3-0000418 на суму виконаних робіт, на підставі якого 05.06.2016р. замовником була здійснена часткова оплата у розмірі 5600 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

Таким чином, станом на 31.08.2016р. виконавець повністю виконав свої зобов'язання за договором в редакції , яка існувала на цю дату.

При цьому , ні в переліку робіт, які є невід'ємним додатком до договору, ні в протоколах орієнтовної та фактичної їх вартості, ні акті здачі-прийняття робіт сторонами не передбачалось ремонту будівлі цеху №2, як необхідної умови ремонту техніки шасі КрАЗ-260 ТММ-3, а в сукупності з відсутністю фактичних доказів неналежного стану будівлі в липні-серпні-2016 р., відсутності доказів направлення листа вих.№060/1 від 15.07.2016р . відповідачу , посилання у листі на умови додаткової угоди до договору, яка була укладена 16.11.2017р., тобто більше ніж через рік після дати , вказаній в цьому листі, призводить до висновку про відсутність таких обставин як неналежний стан виробничих приміщень виконавця, який загрожує цілісності та збереженню об'єкта ремонту або ставить під загрозу зрив строків виконання робіт виконавцем або загрожує життю та здоров'ю працівників.

30.12.2016р. сторони уклали додаткову угоду до цього договору стосовно моменту набрання чинності договору та строків розрахунків.

14.08.2017р. позивач склав адресованого відповідачу листа за вих.№260 про існування між сторонами взаємних зобов'язань на виконання кладеного договору №21/2016 від 11.07.2016р. на ремонт та технічне обслуговування, яким поінформував відповідача про виконання ремонту адміністративної частини та виробничих приміщень будівлі цеху №2 на загальну суму 768522,55 грн. та висловив прохання здійснити компенсацію вказаної суми та врахувати вищевказану суму ремонту в оцінці вартості будівлі цеху №2 при поновленні експертної оцінки будівлі.

На вказаний лист відповідач направив відповідь за № 367 від 17.08.2017р., в якій для вирішення питання здійснення компенсації та врахування суми ремонту в оцінці вартості будівлі цеху №2 при поновленні експертної оцінки будівлі виклав прохання про надання належним чином засвідчених актів виконаних робіт КБ-2В та відомостей ресурсів на ремонт, складених в АВК5 з врахуванням вимог до розцінок, викладених в ДСТУ-БД.1.1-1-2013.

На це прохання позивач направив відповідачу супровідним листом № 263 від 17.08.2017р. зведений загальний кошторис вартості ремонту будівлі цеху №2 Форма-5 - 2 арк. та зведений кошторисний розрахунок вартості ремонту будівлі цеху на 41 арк. , актів виконаних робіт КБ-2В не направлялось. При цьому позивач прохав вищевказані матеріали врахувати в роботі по експертній оцінці будівлі та визначити вартість виконаних поліпшень в приміщенні цеху.

В якості підтвердження проведених робіт позивач надав до суду складені на зазначену суму зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва та зведений кошторисний розрахунок без дати складання, які підписані інженером -проектувальником та затверджені позивачем, а також акт від 22.09.2017р. довільної форми (не за формою КБ-2В), підписаний сторонами ( від відповідача - неуповноваженими останнім особами: начальником виробництва ОСОБА_5 та майстром ОСОБА_6П.).

При цьому в акті сторони зазначили, що він складений на підставі договору № 21/2016 від 11.07.2016р. та відповідно до обсягу робіт згідно кошторисної документації (додаток на 43 арк.).

Ні акту за формою КБ-2В, на який є посилання у позові, ні іншої кошторисної документації , крім двох розрахунків,(на 43 арк.) , позивач до суду не надав. В акті довільної форми не зазначено виду та обсягу робіт, їх вартості.

16.11.2017р. сторони уклали додаткову угоду до цього ж договору про те , що договір діє до 31.12.2018р. включно, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань сторонами.

Сторони виключили п.п.7.4 договору стосовно права його одностороннього розірвання та доповнили п.п.5.1.6 наступного змісту:

Виконавець зобов'язується надавати послуги замовнику у приміщенні цеху №2, який має бути за своїм технічним станом придатним та безпечним до надання таких послуг для об'єкту ремонту. В іншому разі виконавець зобов'язаний самостійно здійснити ремонт(поліпшення) для приведення в належний стан виробничих та адміністративних приміщень або відшкодувати вартість ремонту (поліпшень), здійсненого замовником без додаткового погодження з виконавцем, згідно кошторису.

Таким чином, враховуючи, що предметом договору є виключно ремонт техніки КрАЗ -260 ТММ-3 , який до внесення змін до договору 16.11.2017р. був завершений ще 31.08.2016р., тому додаткова угода від 16.11.2017р. не має ніякого відношення цього договору , а за своєю суттю є намаганням укласти ще один правочин з елементами договору підряду для врегулювання відносин щодо ремонту будівлі.

Суд не приймає доводи позивача про взаємозв'язок пункту 4.5 та нового пункту 5.1.6, оскільки за змістом договору відповідно до п.4.5 замовник міг приймати участь у виконанні робіт , пов'язаних безпосередньо з об'єктом ремонту, тобто з військовою технікою, який на момент введення в дію п.п.5.1.6 був повністю завершений виконавцем. Предмет договору не містить умов щодо необмеженого кола техніки , яка підлягає ремонту, а передбачає лише одне шасі КрАЗ-260 ТММ-3.

Відповідно до ч.1 ст.837 цього Кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Істотною умовою договору підряду є ціна, яка відповідно до ст.844 ЦК України може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Згідно наданих позивачем кошторисних розрахунків останні з відповідачем не погоджувались.

Відповідно до ст.854 ЦК України , якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів змовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або , за згодою замовника, достроково.

Як зазначено вище, ціна робіт сторонами не обумовлювалась, остаточна здача робіт не відбувалась, оскільки докази такої здачі з відображенням обсягу, виду та вартості робіт за формою КБ-2В у вигляді акту здачі -прийняття позивачем не надано. А наданий акт від 22.09.2017р. не містить жодної істотної інформації, тому не може прийнятий як доказ виконання робіт на зазначену суму.

За таких обставин позивачем не доведено обставин виконання робіт на заявлену у позові суму.

Позивач вважає, що договір № 21/2016 від 11.07.2016р. містить ознаки договору оренди приміщення цеху № 2, який належить відповідачу.

На підтвердження орендних правовідносин позивач надав документи, в результаті дослідження яких судом встановлено наступне.

Між сторонами цієї справи укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 25/2016 від 11.07.2016р., відповідно до якого власник мереж, яким є відповідач, зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі електроенергії власними технологічними електромережами в точки приєднання електроустановок користувача, яким є позивач, або інших суб'єктів господарювання, а користувач своєчасно оплачувати вартість послуг власника.

Відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін власнику встановлена балансова належність електромереж до розподільчого щита цеху № 2, а користувачу - від щита до струмоприймачів цеху, електролічильника.

Вказані докази підтверджують, що відповідач з 11.07.2016р. міг користуватися електрообладнанням в цеху №2.

Ці обставини також підтверджуються наданими позивачем та дослідженими в судовому засіданні рахунками- фактурами , які виставлялися власником електромереж для оплати електроенергії в період з серпня 2016р. по березень 2018р., платіжними дорученнями щодо оплати вартості електроенергії, випискою з банківського рахунку, перепискою між підприємствами з приводу заборгованості за електроенергію та можливістю її відключення власником мереж.

Поряд з цим встановлені обставини не підтверджують наявність між сторонами справи відносин оренди приміщення цеху №2, а вказують лише на користування позивачем електрообладнанням , яке знаходиться в даному приміщенні.

Дослідивши надані документи, в тому числі договори, які стосуються закупівлі послуг за державні кошти, суд не приймає їх в якості доказів орендних правовідносин, предметом яких , на думку позивача, є цех № 2, оскільки відповідач не є стороною таких договорів і останні не можуть регулювати відносини оренди належного відповідачу майна.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 Цивільного кодексу України ).

Частиною першою статті 284 Господарського кодексу України передбачено, що істотними умовами договору оренди є об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), строк, на який укладається договір оренди, орендна плата з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Істотними для договору оренди державного майна, яким є цех №2, є умови, зазначені у частині першій статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" , а саме: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, яких нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та порядок його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Договором, на який посилається позивач , не передбачено жодної з істотних умов, які необхідні для відносин оренди цеху відповідача, отже сторони не перебували в орендних правовідносинах, і до поліпшення цеху відповідача, факт , обсяг та вартість якого позивач не довів, не можуть бути застосовані норми ст.778 ЦК України щодо права наймача на відшкодування вартості витрат на поліпшення орендованого майна наймодавця.

За таких обставин у позові має бути відмовлено повністю.

Позивач надав зміни до плану санації відповідача, які не приймаються судом в якості доказу, оскільки предметом даного спору не є визначення експертної оцінки майна в процедурі банкрутства та визнання поточних кредиторських вимог, які, по-перше можуть розглядатися лише у справі про банкрутство, по-друге- лише після введення процедури ліквідації боржника.

Керуючись ст.ст. 237-241, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 20 липня 2018 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/