Постанова

від 20.07.2018 по справі 901/2028/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2018 р. Справа№ 901/2028/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги б/н від 22.05.2018 (вх. №09.1-04.1/3442/18 від 06.06.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю Хеліпорт на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.05.2018

про визнання неправомірною бездіяльність начальника Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві Гоція Б.І. щодо невідновлення виконавчого провадження

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Хеліпорт на бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо відновлення виконавчого провадження №40041299

у справі №901/2028/13 (суддя - Саванчук С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хеліпорт

до Публічного акціонерного товариства Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз

про стягнення 928 798,97 грн

за участю представників учасників справи:

від ТОВ Хеліпорт - Булгаров О.О., довіреність б/н від 23.02.2017

від ПАТ Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз - Карандашов Я.О., ордер серія КВ №368713 від 20.07.18

від органу ДВС - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2013 у справі №901/2028/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Хеліпорт задоволено частково, присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз 903 343,93 грн заборгованості, 7 243,31 грн. 3 % річних та 18 211,73 грн. судового збору.

24.09.2013 на примусове виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2013 у справі №901/2028/13 виданий відповідний наказ та 07.10.2013 відкрито виконавче провадження №40041299.

17.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Хеліпорт звернулось до Господарського суду Київської області зі скаргою на бездіяльність Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні №40041299 щодо невідновлення виконавчого провадження у справі №901/2028/13. Зазначає, що 20.02.2014 виконавче провадження №40041299 було втрачено у зв'язку з окупацією Автономної Республіки Крим.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.05.2018 залучено до участі у справі посадову особу - начальника Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ, Головного територіального управління у м. Києві Гоція Б.І.

Приймаючи дану ухвалу, місцевий господарський суд, з посиланням на приписи ст. ст. 18, 24 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 342, 343 ГПК України, дійшов висновку про часткове задоволення скарги позивача, визнав дії державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві неправомірними; щодо зобов'язання відновити виконавче провадження суд першої інстанції відмовив з огляду на те, що виконавче провадження № 40041299 відкрито за місцезнаходженням боржника в Автономній Республіці Крим, адреса якого була змінена вже після відкриття вказаного виконавчого провадження.

Не погодившись з даною ухвалою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Хеліпорт , 04.06.2018 подав апеляційну скаргу б/н від 22.05.2018 (вх. №09.1-04.1/3442/18 від 06.06.2018), в якій просить змінити ухвалу Господарського суду Київської області від 25.05.2018 у справі №901/2028/13 та задовольнити вимогу про зобов'язання начальника Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві відновити виконавче провадження №40041299, яке було відкрито старшим державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції з метою виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим №901/2028/13 від 24.09.2013 про стягнення 928 798,97 грн з відповідача на користь позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що за приписами ст.ст. 5, 24 Закону України Про виконавче провадження , виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби, а право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби покладається на стягувача. Зазначає, що його звернення до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Київ є правомірним, твердження місцевого господарського суду про те, що звернення щодо відновлення виконавчого провадження №40041299 до відділу примусового виконання рішень управлінням ДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, на його думку, є надуманим.

Неотримання ним постанови Державної виконавчої служби про відновлення втраченого, у зв'язку з окупацією території Автономної Республіки Крим, виконавчого провадження №40041299 стало підставою для звернення до суду зі скаргою на дії ДВС про зобов'язання Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві відновити дане виконавче провадження.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2018 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Хеліпорт передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 апеляційну скаргу б/н від 22.05.2018 (вх. №09.1-04.1/3442/18 від 06.06.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю Хеліпорт ухвалу Господарського суду Київської області від 25.05.2018 у справі №901/2028/13 залишено без руху на підставі ст. 260 ГПК України у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Хеліпорт на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.05.2018 у справі №901/2028/13, розгляд справи призначено на 20.07.2018.

При відкритті апеляційного провадження відповідачу був наданий строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань в порядку підготовки справи до розгляду.

18.07.2018 до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хеліпорт , в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ Хеліпорт в повному обсязі, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні 20.07.2018 представник Товариства з обмеженою відповідальністю Хеліпорт вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник Публічного акціонерного товариства Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві.

Представники Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення. Клопотань та заяв до початку судового розгляду справи від останнього не надходило, про поважність причин неприбуття в судове засідання учасниками справи не повідомлялось.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність клопотань про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що 19.07.2013 рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №901/2028/13 частково задоволено позовні вимоги позивача, присуджено до стягнення з відповідача 903 343,93 грн. заборгованості, 7 243,31 грн. 3 % річних та 18 211,73 грн. судового збору.

24.09.2013 на примусове виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2013 у справі №901/2028/13 виданий відповідний наказ.

07.10.2013 на підставі заяви стягувача, копії рішення суду та наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2013 відкрито виконавче провадження №40041299. Боржнику надано строк виконати рішення в добровільному порядку впродовж 7-ми днів з дня отримання постанови.

Проте, у зв'язку з окупацією Автономної Республіки Крим виконавче провадження №40041299 втрачено. Дана обставина стала причиною для звернення до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про відновлення вказаного виконавчого провадження.

Станом на день звернення зі скаргою виконавче провадження не відновлено.

25.01.2018 ухвалою Господарського суду Київської області, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018, видано дублікат наказу у справі №901/2028/13.

12.04.2018 стягувач повторно звернувся до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про відновлення виконавчого провадження № 40041299 та надав оригінал дублікату наказу.

Органом виконання судових рішень не було вчинено відповідних виконавчих дій щодо відновлення виконавчого документа від 19.07.2013, відкритого Центральним відділом ДВС Сімферопольського міського управління юстиції під № 40041299, зокрема, Шевченківським районним відділом Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві не було винесено постанову про відновлення вказаного виконавчого провадження.

Шевченківським районним відділом Державної виконавчої служби м. Київ заяву про відновлення виконавчого провадження № 40041299 із дублікатом наказу отримано. Однак, станом на час розгляду даного спору, як в суді першої інстанції так і апеляційному господарському суді, заявником від державного виконавця не отримано жодної відповіді. Виконавче провадження не відновлено, дублікат наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.09.2013 у справі №901/2028/13 скаржнику не повернуто.

Відповідно до пунктів 15, 16 Положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, начальник управління організовує розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов'язаних із діяльністю управління та відділу, проводить особистий прийом громадян; організовує роботу зі службовими документами, здійснює контроль за веденням номенклатурних справ управління відповідно до встановленого порядку та вимог законодавства.

З огляду на те, що Шевченківським районним відділом Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві не відкривалось виконавче провадження № 40041299 та не було визначено державного виконавця, судом першої інстанції у відповідності до норм даного Положення, було залучено до участі у справі начальника відділу Гоція Б.І.

Судом першої інстанції вимоги скаржника було задоволено в частині визнання неправомірною бездіяльність начальника Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві Гоція Б.І., виходячи з того, що Шевченківським районним відділом Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві, не надано відповідь на заяву скаржника, у визначений законодавством про виконавче провадження термін та у передбаченій ним формі постанові державного виконавця, дублікат наказу від 24.09.2013 у справі №901/2028/13 не повернуто та не здійснено жодної виконавчої дії для встановлення обставин відновлення виконавчого провадження або наявності такого виконавчого провадження в іншому відділі державної виконавчої служби.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі Шмалько проти України (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду . У рішенні від 17.05.2005р. по справі Чіжов проти України (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року у справі Чижов проти України (заява № 6962/02) зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пар. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 115 ГПК України (в редакції чинній на момент видачі наказу) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження . Підставою для виконання суб'єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є примірник такого рішення, ухвали, постанови господарського суду в електронній формі, надісланий суб'єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в порядку обміну інформацією між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженому Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

Згідно ст. 339 ГПК України (в редакції чинній станом на час видачі дублікату наказу), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження, за приписами ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної влади (державних виконавців) та у передбачених цим законом випадках на приватних виконавців, правових статус та організація діяльності яких встановлюється Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

20.02.2014 р. відбулась окупація Автономної Республіки Крим, у зв'язку з чим, було втрачено виконавче провадження № 39610222.

Законом України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15.04.2015 р. передбачена діяльність державних органів та здійснення економічної діяльності підприємств.

Згідно з пунктом 1 розділу XV "Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження" Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція) за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягає, зокрема, виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 4 розділу І "Загальні положення" Інструкції виконання рішень щодо боржників, які знаходяться на території, яка відповідно до Закону є тимчасово окупованою територією України, здійснюється відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Тобто абзацом сьомим пункту 4 розділу І "Загальні положення" Інструкції врегульовано питання виконання рішень щодо боржників, які на теперішній час знаходяться на окупованій території та не мають майна на підконтрольній Україні території.

Відтак відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області відповідно до вимог Інструкції здійснюється виконання рішень щодо боржників, які знаходяться на тимчасово окупованій території України.

Разом з тим, ні положеннями Закону України Про виконавче провадження , ні Інструкцією не передбачено відновлення виконавчого проваджень, які перебували на виконанні в органі ДВС на окупованій території, поза порядком, визначеним для виконання рішення суду. Відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими та приймаються судом апеляційної інстанції.

Відповідно до приписів частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів вжити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, передбачених параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Відділ, порушуючи права скаржника, не здійснив дій щодо відновлення виконавчого провадження № 40041299.

Згідно пунктом 3 розділу XV "Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження" Інструкції якщо відповідно до заяви боржника виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території України, необхідно відновити у зв'язку з наміром боржника виконати рішення або необхідністю припинення заходів примусового виконання рішень, таке виконавче провадження може бути відновлено без дубліката виконавчого документа.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Цим Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

За умовами частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Відтак, законом визначено альтернативу вибору місця вчинення виконавчої дії як за місцем перебуванням боржника так, і за місцем знаходження майна.

Згідно з даними автоматизованої системи виконавчих проваджень Міністерства юстиції України виконавче провадження № 40041299 відкрите 07.10.2013 старшим державним виконавцем Сімферопольської державної виконавчої служби Володькіним С.А. за місцезнаходженням боржника в Автономній Республіці Крим. Станом на момент розгляду скарги ВП № 40041299 значиться зупиненим.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що місцезнаходження боржника змінено на: 01030, м. Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, буд. 26, офіс 505, що підтверджено представником відповідача в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що оскільки Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві дії щодо відновлення виконавчого провадження № 40041299 не вчинялись, то вимоги ТОВ Хеліпорт про визнання неправомірною бездіяльність органу виконавчої служби є обґрунтованим. Поряд з цим, апеляційна інстанція вважає, що місцевим господарським судом помилково було визнано незаконною бездіяльність саме начальника органу державної виконавчої служби, оскільки начальник організовує роботу усього відділу, тоді як, у відповідності до ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби та на приватних виконавців. Заява в цій частині підлягає задоволенню частково.

За результатами розгляду скарги на дії ДВС виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Оскільки колегією суддів встановлено незаконність в бездіяльності органу державної виконавчої служби, якому стягувачем було передано дублікат наказу із втраченого виконавчого провадження, вимога ТОВ Хеліпорт про зобов'язання поновити виконавче провадження № 40041299 є обґрунтованою. Проте, скаргу в цій частині також слід задовольнити частково з урахуванням мотивів викладених вище. Колегія суддів дійшла висновку про зобов'язання Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві відновити виконавче провадження № 40041299, яке було відкрито старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції на виконання виконавчого наказу № 901/2028/13.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 901/2027/13.

Згідно зі ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 2 ч 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення відповідно до ст. 277 ГПК України є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду Київської області від 25.05.2018 підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України. Суд апеляційної інстанції ухвалює нове судове рішення про часткове задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Хеліпорт .

Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на державну виконавчу службу.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хеліпорт на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.05.2018 у справі №901/2028/13 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 25.05.2018 у справі №901/2028/13 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хеліпорт на бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо відновлення виконавчого провадження № 40041299 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві щодо невідновлення виконавчого провадження № 40041299.

Зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві відновити виконавче провадження № 40041299, яке було відкрито старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції на виконання виконавчого наказу № 901/2028/13, виданого 24.09.2013 Господарським судом Автономної Республіки Крим про стягнення 928 798,97 грн з Публічного акціонерного товариства Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хеліпорт .

3. Стягнути з Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хеліпорт (65481, Одеська область, м. Южне, вул Берегова, 3А, к.1; код ЄДРПОУ 35565013) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн 00 коп судового збору, понесеного стороною у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду Київської області видати накази на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду.

5. Справу № 901/2028/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко