Постанова

від 18.07.2018 по справі 916/377/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/377/18 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Федорончук Д.О.,

за участю представників сторін:

від прокуратури - ОСОБА_1 (посвідчення),

від Головного управління Держгеокадастру в Одеської області - ОСОБА_2 (за довіреністю),

від Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області - не з'явився,

від Одеської обласної ради - ОСОБА_3 (за довіреністю),

від Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області - не з'явився,

від ТОВ Полімер-Граніт - ОСОБА_4 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2018

за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі

Головного управління Держгеокадастру в Одеської області

Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області

Одеської обласної ради

Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Полімер-Граніт

про стягнення 320 338,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2018 року Заступник прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області, Одеської обласної ради, Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Полімер-Граніт (далі - ТОВ Полімер-Граніт , відповідач) про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок зняття та перенесення ґрунтового покрову без отримання спеціального дозволу в розмірі 320 338,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем знято та перенесено ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту) без спеціального дозволу на земельних ділянках загальною площею 10,54 га, які розташовані на території Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області. Крім цього, позивачі зазначають, що при перевірці дотримання вимог земельного законодавства було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за об'єктом - земельна ділянка та встановлено, що ТОВ Полімер-Граніт зняло та перенесло ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту) загальною площею 10,54 га на земельних ділянках кадастрові номери 5123755200:01:002:0381, 5123755200:01:002:0378, 5123755200:01:002:0384, 5123755200:01:002:0390, 5123755200:01:002:0400, 5123755200:01:002:0380, 5123755200:01:002:0399, 5123755200:01:002:0350, 5123755200:01:002:0373, 5123755200:01:002:0370, 5123755200:01:002:0372, 5123755200:01:002:0379, 5123755200:01:002:0382, 5123755200:01:002:0269, які розташовані на території Овідіопольського району Одеської області.

У зв'язку з виявленими порушеннями складений протокол про адміністративне правопорушення. Постановою заступника головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель в Одеській області директора ТОВ Полімер-Граніт притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. Вказана постанова не була оскаржена. На думку позивачів, відповідач порушив вимоги земельного законодавства.

Також, позов обґрунтований тим, що Головне управління Держгеокадастру в Одеської області на підставі наказу від 21.06.2017 №259-ДК було здійснено перевірку додержання вимог земельного законодавства щодо зняття та перенесення ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) з вищевказаних земельних ділянок, які відповідач використовує на підставі договорів оренди. При перевірці складений акт перевірки від 22.08.2017 та за результатами здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту). Розрахунок проведено відповідно до вимог Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.06.2018 (суддя Смелянець Г.Є.) в задоволенні позову - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що прокуратурою та позивачами не доведено наявності в діях відповідача складу господарського правопорушення, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відмовляючи у задоволенні позову суд дійшов висновку, що Головним управлінням Держеокадастру в Одеській області проведено перевірку та оформлено її результати без врахування вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , однак Головне управління Держеокадастру в Одеській області видано наказ про проведення перевірки предметом якої є державний контроль за користуванням та охороною земель, а не перевірка господарської діяльності відповідача, у зв'язку з чим, на думку апелянта посилання суду першої інстанції на положення вищевказаного Закону в якості обґрунтування відсутності повноважень у позивача та порушення порядку проведення позапланової перевірки є необґрунтованим та безпідставним. Крім цього, апелянт вважає, поспішним висновок суду, що у матеріалах справи відсутні докази визначення площі на якій виявлено зняття ґрунтового покриву, крім зазначення про це лише в акті, оскільки саме актом в ході перевірки і встановлено реальну площу зняття ґрунтового покриву із земельних ділянок, які були об'єктом перевірки. Також, апелянт зазначає, що посилання суду на те, що розрахунок шкоди, у спірних правовідносинах, здійснювався на підставі Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 № 1619, яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 109, є хибним, оскільки шкода розраховувалась відповідно до п. 6 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963. Зазначений же судом Порядок стосується розрахунку розміру шкоди заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку, що жодним чином не має відношення до спірних правовідносин. На думку скаржника, поспішним є висновок суду, що саме ТОВ ПОЛІМЕР-ГРАНІТ зняло та перенесло ґрунт без спеціального дозволу, оскільки з наданих доказів вбачається, що земельні ділянки, які були об'єктами перевірки та мають окремі кадастрові номери і належать різним власникам тривалий час перебувають в оренді вказаного суб'єкта господарювання і останній на них здійснює будівельні роботи. Крім цього, апелянт вважає, передчасним висновок суду про недоведеність у діях відповідача складу господарського правопорушення, оскільки в матеріалах справи наявні всі елементи складу правопорушення.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 18.07.2018.

12.07.2018 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не спростовує правомірне рішення суду першої інстанції та не підлягає задоволенню.

Представники Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області та Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області в судове засідання не з'явились, та не скористались своїм правами на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча повідомлялись належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 03.07.2018, про поважні причини неявки суд не повідомили та правами, наданими ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, не скористались.

Проте, така неявка представників сторін не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду про призначення справи до розгляду від 02.07.2018 явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

В судовому засіданні 18.07.2018 представники прокуратури, Головного управління Держгеокадастру в Одеської області, Одеської обласної ради надали пояснення, якими підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити останню.

Крім цього, в судому засіданні 18.07.2018 представник Головного управління Держгеокадастру в Одеської області заявила усне клопотання про перенесення розгляд справи на іншу дату, для надання часу підготувати письмові пояснення по справі, проте судова колегія відмовила у задоволенні даного клопотання, оскільки Головне управління Держгеокадастру в Одеської області отримало ухвалу суду від 02.07.2018 про відкриття апеляційного провадження 09.07.2018, отже у останнього було достатньо часу для надання необхідних письмових пояснень.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.07.2018 надала пояснення, в яких просила суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ Полімер-Граніт укладено договори оренди земельної ділянки щодо користування наступними земельними ділянками:

- з ОСОБА_5 - договір оренди земельної ділянки від 23.07.2015, кадастровий номер земельної ділянки: 5123755200:01:002:0378;

- з ОСОБА_6 - договір оренди земельної ділянки від 23.07.2015, кадастровий номер земельної ділянки: 5123755200:01:002:0381;

- з ОСОБА_7 - договір оренди земельної ділянки від 23.07.2015, кадастровий номер земельної ділянки: 5123755200:01:002:0384;

- з ОСОБА_8 - договір оренди земельної ділянки від 30.06.2015, кадастровий номер земельної ділянки: 5123755200:01:002:0390;

- з ОСОБА_9 - договір оренди земельної ділянки від 29.08.2016, кадастровий номер земельної ділянки: 5123755200:01:002:0400;

- з ОСОБА_10 - договір оренди земельної ділянки від 01.09.2016, кадастровий номер земельної ділянки: 5123755200:01:002:0399;

- з ОСОБА_11 - договір оренди земельної ділянки від 17.07.2015, кадастровий номер земельної ділянки: 5123755200:01:002:0372;

- з ОСОБА_12 - договір оренди земельної ділянки від 23.07.2015, кадастровий номер земельної ділянки: 5123755200:01:002:0379;

- з ОСОБА_13 - договір оренди земельної ділянки від 23.07.2015, кадастровий номер земельної ділянки: 5123755200:01:002:0382;

- з ОСОБА_14 - договір оренди земельної ділянки від 12.02.2016, кадастровий номер земельної ділянки: 5123755200:01:002:0369.

Окрім того, ТОВ Полімер-Граніт укладено:

- з ТОВ Сучасні Перспективи договір відступлення прав і переведення боргу за договором оренди земельної ділянки від 11.11.2014, згідно з яким останнім відступлено право вимоги, яке належить орендарю за договором оренди земельної ділянки від 23.06.2014, кадастровий номер земельної ділянки: 5123755200:01:002:0380, укладеним з ОСОБА_15;

- з ТОВ Сучасні Перспективи договір відступлення прав і переведення боргу за договором оренди земельної ділянки від 11.11.2014, згідно з яким останнім відступлено право вимоги, яке належить орендарю за договором оренди земельної ділянки від 23.06.2014, кадастровий номер земельної ділянки: 5123755200:01:002:0373, укладеним з ОСОБА_15;

- з ТОВ Сучасні Перспективи , який є правонаступником ТОВ Дартосбуд договір відступлення прав і переведення боргу за договором оренди земельної ділянки від 11.11.2014, згідно з яким ТОВ Сучасні Перспективи відступлено право вимоги, яке належить орендарю за договором оренди земельної ділянки від 19.06.2014, кадастровий номер земельної ділянки: 5123755200:01:002:0350, укладеним з ОСОБА_16

- з ТОВ Сучасні Перспективи , який є правонаступником ТОВ Дартосбуд договір відступлення прав і переведення боргу за договором оренди земельної ділянки від 21.01.2016, згідно з яким ТОВ Сучасні Перспективи відступлено право вимоги, яке належить орендарю за договором оренди земельної ділянки від 19.06.2014, кадастровий номер земельної ділянки: 5123755200:01:002:0370, укладеним з ОСОБА_17

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у наказі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 21.06.2017 №259-ДК, з урахуванням наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 17.07.2017 №321-ДК зазначено, що підставою проведення перевірки стало виявлення факту зняття та пересування ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) з земельних ділянок за кадастровими номерами 5123755200:01:002:0043, 5123755200:01:002:0381, 5123755200:01:002:0378, 5123755200:01:002:0384, 5123755200:01:002:0390, 5123755200:01:002:0400, 5123755200:01:002:0380, 5123755200:01:002:0399, 5123755200:01:002:0350, 5123755200:01:002:0373, 5123755200:01:002:0370, 5123755200:01:002:0372.

Між тим, факт зняття та пересування ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) з земельних ділянок за вищевказаними кадастровими номерами виявлено лише 20.07.2017, про що свідчить акт обстеження земельної ділянки від 20.07.2017 №259-ДК/325/АО/10/01-17, тобто через місяць після видання ГУ Держгеокадастру в Одеській області відповідного наказу про проведення перевірки.

Отже, на момент видачі наказу про проведення перевірки не було виявлено факту зняття та пересування ґрунтового покриву із земельних ділянок, проте саме вказаний наказ став підставою для проведення перевірки, за наслідками якої складено відповідний акт перевірки від 22.08.2017 №259-ДК/582/АП/09/01-17.

Як свідчить складений ГУ Держгеокадастру в Одеській області акт перевірки від 22.08.2017 перевірку проведено щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 5123755200:01:002:0379, 5123755200:01:002:0382, 5123755200:01:002:0269, яких взагалі не було зазначено у наказі про призначення перевірки.

Будь-яких інших доказів щодо підстав проведення перевірки земельних ділянок за кадастровими номерами 5123755200:01:002:0379, 5123755200:01:002:0382, 5123755200:01:002:0269 в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, складений і підписаний ГУ Держгеокадастру в Одеській області акт перевірки від 22.08.2017 є додатком 1 до п.5.1. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, який затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 №312 та зареєстрований в Мінюсті України 25.12.2003 №1223/8544.

Вказаний Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, додатком 1 до якого є вказаний акт перевірки, втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 №132, який зареєстровано в Мінюсті України 14.03.2013 за № 412/22944, та яким затверджений новий Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства.

Водночас наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 №132 втратив чинність згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.01.2017 №24.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №169-р наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 №132 скасовано як такий, що не відповідає Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , в редакції станом на дату проведення перевірки, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Отже, дія Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності поширюється і на органи Держгеокадастру під час здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства суб'єктом господарювання.

Судова колегія не приймає до уваги доводи прокуратури, що Держгеокадастр не входить до переліку органів, які здійснюють перевірку на підставі Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , оскільки перелік органів, на які не розповсюджується дія Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності затверджений в ч.2 ст.2 вказаного Закону, до якого органи Держгеокадастру не включені.

Крім цього, в апеляційній скарзі прокурор зазначає, о постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1104 затверджено перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Відповідно до даного переліку мораторій на проведення перевірок не розповсюджується на Держгеокадастр та його територіальні органи. Проте, оскільки перелік органів, на які не розповсюджується мораторій, в тому числі Держеокадастр, який затверджений постановою КМУ від 18.12.2017 №1104, набрав чинності з 23.02.2018, отже цей нормативно-правовий акт прийнятий пізніше періоду перевірки та виникнення спірних правовідносин, а тому не може бути застосований.

До принципів державного нагляду (контролю) віднесено, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю). Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи. Планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок (ст. 3, ч. 11 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності в редакції станом на час проведення перевірки).

Так, відповідно до ч.1 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Між тим, як зі змісту наказів про проведення перевірки, так і зі змісту акту перевірки неможливо встановити, чи була проведена перевірка плановою або позаплановою. Водночас враховуючи, що наказ про її призначення винесений у червні місці поточного року, проведена перевірка є позаплановою.

Проте, доказів наявності підстав для проведення позапланової перевірки, які визначено статтею 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності в матеріалах справи відсутні. Само по собі зазначення в наказі про призначення перевірки в якості причини - виявлення факту зняття та пересування ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) з земельних ділянок, за відсутності доказів такого виявлення, не є обґрунтованою підставою для проведення позапланової перевірки.

Крім цього, термін проведення перевірки у наказі від 21.06.2017 встановлений з 19.06.2017 по 19.07.2017, що не відповідає вимогам ч.4 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , згідно з якою строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Так, термін проведення перевірки, який виправлений наказом від 17.07.2017 також не відповідає вимогам ч.4 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , оскільки термін проведення перевірки встановлений у цьому наказі з 19.06.2017 по 01.09.2017.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що наказ від 21.06.2017 не відповідає вимогам ч. 1 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , згідно з якою для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Між тим, як акт обстеження від 20.07.2017, так і акт проведення перевірки від 22.08.2017 не відповідає вимогам ч.6 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , оскільки не місить відомостей про тип заходу (плановий або позаплановий); найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Також вказані в актах план-схеми земельних ділянок, які є додатками до цих актів, в матеріалах справи відсутні. При цьому, виходячи з положень п.3.2 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, вирішальне значення для визначення наявності порушення вимог земельного законодавства в частині здійснення зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу має встановлення факту переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) в межах однієї й тієї самої земельної ділянки або за її межі.

Таких відомостей акт обстеження та акт перевірки не містять, а будь-яких інших доказів, з яких можливо встановити такі обставини, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.6 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, визначається за такою формулою: Шг = Пг х Нг х Кі (5), де Шг - розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, гривень; Пг - площа, на якій виявлено зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, гектарів; Нг - нормативні втрати від знищення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), визначені у додатку 11; Кі - має таке саме значення, як у формулі 1. Пунктом вказаної Методики визначено, що Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 № 783 (Офіційний вісник України, 2000, № 20, ст. 823).

Отже, вирішальне значення для визначення розміру заподіяної шкоди має саме встановлення площі, на якій виявлено зняття ґрунтового покриву. Проте, у матеріалах справи відсутні докази щодо визначення такої площі, а наявне лише зазначення про це в акті перевірки.

Відповідно до п.7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 №1619.

Між тим, постанова Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 №1619 станом на момент проведення перевірки земельних ділянок 22.08.2017 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 №109.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що неналежне урядування органу Держгеокадастру щодо здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства відносно відповідача є порушенням його прав та законних інтересів, а виправлення допущених помилок державного органу має відбуватись саме за його рахунок, а не за рахунок суб'єкта господарювання.

Проведення перевірки і складання акту, який є додатком 1 до п.5.1. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 №312, який станом на момент проведення перевірки втратив чинність, а також проведення перевірки з порушенням порядку визначеного Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суперечить принципу правової визначеності, який є невід'ємною складовою принципу верховенства права, про що неодноразово зазначалось Європейським судом з прав людини у низці своїх рішень та Конституційним Судом України, який посилаючись на принцип правової визначеності та наголошує на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.

Так, застосовуючи принцип правової визначеності, Європейський Суд з прав людини в рішенні від 23.09.1998 у справі Стіл та інші проти Сполученого Королівства наголошує, що Конвенція з прав людини вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачити певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.01.2013 у справі Волков проти України зазначено, що в країнах повинен діяти принцип правової визначеності, який зобов'язує держави та їх органи здійснювати реалізацію прав та їх захист шляхом прийняття законодавства з чітким правовим визначенням спірних правовідносин та гарантує громадянам очікувати від держав та їх органів своєчасних та вичерпних дій відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, документи, які складені під час проведення перевірки ГУ Держгеокадастру в Одеській області не дозволяють встановити обставини порушення відповідачем вимог земельного законодавства щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту без спеціального дозволу.

Окрім того, з акту перевірки від 22.08.2017 неможливо встановити, що зняття та перенесення родючого шару ґрунту без спеціального дозволу здійснено саме відповідачем, адже земельні ділянки перебувають у приватній власності та надані відповідачу у користування на праві оренди на підставі відповідних договорів.

При цьому, доказів вчинення будівництва на спірних земельних ділянках саме відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Господарським судом вірно відхилені посилання на протокол про адміністративне правопорушення та протокол про накладення адміністративного стягнення, які складені щодо керівника ТОВ Полімер-Граніт ОСОБА_18, який ним не оскаржений, оскільки не оскарження фізичною особою - керівником вказаних протоколів не може вважатись доказом вчинення відповідачем порушення, зазначеного у актах обстеження та перевірки, за відсутності належних та допустимих доказів такого вчинення.

Щодо розміру завданої шкоди господарський суд вірно зауважив, що розрахунок проведений щодо земельних ділянок 197/2, 195/2, 196/1, 195/1, інші вказані в акті перевірки земельні ділянки до розрахунку не включено. Також вказано, що розрахунок проведено на підставі Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабміну України від 12.05.2000 №783, який станом на момент перевірки втратив чинність.

При цьому пояснення ГУ Держгеокадастру в Одеській області, що таке зазначення є технічною помилкою, суперечать принципу правової визначеності , про який було зазначено вище.

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокуратурою та позивачами не доведено наявності в діях відповідача складу господарського правопорушення, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи, згідно приписів ст.269 ГПК України, справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та встановивши відсутність порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст. ст. 277-279 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2018 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Діброва Г.І.

ОСОБА_19