Ухвала

від 23.07.2018 по справі 199/5272/18

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/5272/18

(2/199/2414/18)

УХВАЛА

іменем України

23.07.2018 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: судді Спаї В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Перетятько А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ювель про стягнення заборгованості за договором зворотної фінансової (строкової) безвідсоткової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою. Разом з позовною заявою позивач надав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ТОВ Ювель (ЄДРПОУ 20228018).

Заява мотивована тим, що 09.08.2017 між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання зворотної (строкової) безвідсоткової допомоги №1. 18.09.2017 до позивача звернувся відповідач із заявою про надання безвідсоткової фінансової допомоги в розмірі 520000, 00 грн. з метою закупки сировини (насіння соняшнику) для виробництва соняшникової олії. На виконання умов договору, 19.09.2017 позивачем особисто під розписку було передано директору ТОВ Ювель ОСОБА_2 суму зворотної допомоги в розмірі 495000, 00 грн., строк повернення позики складає чотири місяці, проте, на сьогоднішній день відповідачем не виконані взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення фінансової допомоги в розмірі 495 000, 00 грн.

На думку позивача, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки у відповідача є можливість відчужити майно, що належить йому на праві власності з метою невиконання взятих на себе зобов'язань, а тому у заяві й заявлено відповідну вимогу про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ТОВ Ювель (ЄДРПОУ 20228018).

Розглянув заяву, суд дійшов до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову згідно з вказаною постановою є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Прийняття рішення про забезпечення позову доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Так, позивач у своїй заяві зазначає, що існує ризик відчуження відповідачем належного йому на праві власності майна, та просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу.

Жодних доказів до заяви про забезпечення позову не надано.

Таким чином, суд за поданою заявою на даний час позбавлений можливості визначитися із співмірністю заявлених заходів забезпечення позову до заявлених позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів (п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України) про існування у відповідача на праві власності певного рухомого/нерухомого майна (бажано також й його вартості), що надало би змогу пересвідчитися у співмірності заходу забезпечення позову, який просить застосувати позивач, із заявленими позивачем вимогами (596 580,78 грн.), та яким чином саме цей захід фактично реалізує мету його вжиття, оскільки арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам (ст. 56 Закону України Про виконавче провадження ).

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ювель про стягнення заборгованості за договором зворотної фінансової (строкової) безвідсоткової допомоги, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підписана 23 липня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.