Постанова

від 18.07.2018 по справі 477/1629/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 липня 2018 року

м. Київ

справа № 477/1629/16-ц

провадження № 61-20915св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідачі: приватне підприємство Міжнародна. Інвєстиційна. Компанія. ,

товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Промінвест ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Промінвест на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області, у складі судді Козаченка Р. В., від 01 листопада 2016 року таухвалу Апеляційного суду Миколаївської області, у складі колегії суддів:

Лисенка П. П., Серебрякової Т. В., Самчишиної Н. В., від 06 лютого 2017 року ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до

приватного підприємства Міжнародна. Інвєстиційна. Компанія. (далі -

ПП Міжнародна. Інвєстиційна. Компанія. ), товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Промінвест (далі - ТДВ СК Промінвест ) про визнання недійсними договору позики та договору добровільного страхування від нещасних випадків, стягнення страхового платежу .

Позовна заява мотивована тим, що 0 1 липня 2016 року між нею та

ПП Міжнародна. Інвєстиційна. Компанія. був укладений договір позики, відповідно до умов якого підприємство зобов'язалося надати їй позику у розмірі 170 000 грн для придбання нерухомості . Необхідною умовою для отримання позики було укладення договору добровільного страхування від нещасних випадків, тому у той же день, той самий представник приватного підприємства, який підписував договір від імені позичальника, уклав з нею від імені ТДВ СК Промінвест договір страхування від нещасних випадків від 01 липня 2016 року. Позивач сплатила страховий внесок у розмірі

8 000 грн, які, за поясненнями представника позикодавця, мали бути зараховані у рахунок повернення позики. Довіряючи представнику підприємства, позивач підписала договори, не прочитавши їх детально та внесла кошти на рахунок за реквізитами, але потім їй зателефонували представники підприємства і повідомили, що сума платежу була розрахована невірно і їй необхідно доплатити ще 8 000 грн. Не погоджуючись сплачувати зазначену суму, позивач звернулася до відповідача з відповідним листом, вимагаючи повернути їй сплачений страховий платіж, проте відповідач відмовив їй. Детально ознайомившись із договорами, вона зрозуміла, що фактично була введена в оману, оскільки позика так і не була надана, а вона внесла кошти на сплату страхового платежу за договором страхування, який не мала наміру укладати.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд визнати недійсними договір позики, укладений 01 липня 2016 року між нею та

ПП Міжнародна. Інвєстиційна. Компанія. ,та договір добровільного страхування від нещасних випадків від 01 липня 2016 року, укладений між нею та ТДВ СК Промінвест , стягнути з останнього на її користь сплачений страховий платіж у розмірі 8 000 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області

від 01 листопада 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним договір позики від 01 липня 2016 року, укладений між

ПП Міжнародна. Інвєстиційна. Компанія. та ОСОБА_2 Визнано недійсним договір добровільного страхування від нещасного випадку

від 01 липня 2016 року № 707/16, укладений між ТДВ СК Промінвест та

ОСОБА_2 Стягнуто з ТДВ СК Промінвест на користь ОСОБА_2 8 000 грн, сплачених нею як страхова сума. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірні договори укладені під впливом обману та нечесної підприємницької діяльності. Встановивши, що договір позики та договір страхування були укладені в один день, в одному місці, від імені позикодавця та страховика діяла одна й та ж сама особа, дія договору страхування значно менша, ніж дія договору позики, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні договори є взаємопов'язаними та були направлені на неправомірне заволодіння коштами позивача шляхом введення її в оману, про що свідчить також той факт, що позивач виконала умови обох договорів, проте кошти у позику не отримала.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 06 лютого 2017 року апеляційну скаргу ТДВ СК Промінвест відхилено, рішення суду першої інстанції у оскарженій частині щодо вирішення позовних вимог

до ТДВ СК Промінвест залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що районний суд у повному обсязі з'ясував обставини справи та надав їм належну юридичну оцінку.

У касаційній скарзі, яка надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 24 березня 2017 року,

ТДВ СК Промінвест просить скасувати оскаржені судові рішення у частині вирішення позовних вимог до ТДВ СК Промінвест та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що у правовідносинах зі страховиком позивач діяла добровільно, свідомо, на свій розсуд та ризик, а страховик, у свою чергу, діяв у межах закону та своїх повноважень. Позивач під час розгляду справи не спростувала зазначені обставини. Позивач не довела відсутність у неї інформації щодо умов спірного договору страхування та обставин введення її в оману щодо умов цього договору. Спірний договір страхування є самостійним правочином, має свої предмет та умови та не є пов'язаним з договором позики, укладеним між позивачем та

ПП Міжнародна. Інвєстиційна. Компанія. . Висновки судів попередніх інстанціях ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються доказами, які є в матеріалах справи. Стягуючи страховий платіж у розмірі 8 000 грн, суди попередній інстанцій не взяли до уваги, що 20 жовтня 2016 року страховик повернув страхувальнику 4 000 грн, які були сплачені за страховий ризик, не зазначений у заяві.

Судові рішення у частині вирішення позовних вимог до

ПП Міжнародна. Інвєстиційна. Компанія. не оскаржуються, а тому касаційному перегляду не підлягають.

У запереченні (відзиві) на касаційну скаргу, яке надійшло до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

15 травня 2017 року, ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу

ТДВ СК Промінвест без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість. ОСОБА_2 посилається на те, що суди дійшли правильного висновку про відсутність вільного волевиявлення позивача під час укладення договору страхування від нещасних випадків, оскільки для того, щоб отримати позику позивач не могла відмовитись від укладання даного договору та сплати страхового платежу.

27 березня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів

(далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

03 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Під час розгляду справи суди встановили, що 01 липня 2016 року між позивачем та ПП Міжнародна. Інвєстиційна. Компанія. був укладений договір позики № 1304388, відповідно до умов якого позичальнику мала бути надана позика у розмірі 170 000 грн строком до 01 липня 2026 року з поверненням позики частинами у розмірі щомісячного платежу 2 351,67 грн та сплатою 6,6% річних.

Відповідно до пункту 3.3.2 договору позики позичальник зобов'язаний бути застрахованим від нещасного випадку та надати оригінал договору добровільного страхування від нещасного випадку, страхова сума страхувальника (позичальника) в якому повинна становити не менше суми узгодженої позики, вигодонабувачем повинен бути позичальник або члени його сім'ї. Страхова компанія мала обиратись позичальником самостійно.

01 липня 2016 року між ОСОБА_2 та з ТДВ СК Промінвест був укладений договір добровільного страхування від нещасних випадків

№ 707/16, відповідно до якого страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити згідно з чинним законодавством України страхову виплату страхувальнику або вигодонабувачу у порядку і на умовах, визначених цим договором та Правилами добровільного страхування від нещасних випадків, а страхувальник зобов'язується сплатити страховий платіж у визначений договором строк та виконувати інші умови договору.

У той же день позивач оплатила страховий платіж у розмірі 8 000 грн на рахунок ТДВ СК Промінвест .

Суди встановили, що грошові кошти за договором позики ОСОБА_2 не отримала.

Згідно частин першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-п'ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, закріплених у пункті 2 частини першої, частинах другій та шостій статті 19 Закону України Про захист прав споживачів , забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно потреби у послугах.

Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Законом України Про захист прав споживачів передбачена недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом ненадання або надання у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформації, необхідної для здійснення свідомого вибору, спонукання споживача споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, шляхом введенння в оману стосовно потреби у послугах.

У договорі позики від 02 липня 2016 року позикодавцем зазначено приватне підприємство Міжнародна. Інвєстиційна. Компанія. , код ЄДРПОУ 39869293, місце знаходження: 01135, м. Київ, вулиця Чорновола, 41-д,

офіс 12.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань код 39869293 та цю ж саму адресу має інша юридична особа - приватне підприємство Укрстройінвест . За назвою юридичною особи, зазначеної у договорі позики Міжнародна. Інвєстиційна. Компанія. , інформація у зазначеному реєстрі відсутня.

Судами встановлено, що ТДВ СК Промінвест не має ліцензії на здійснення страхування життя.

Встановивши, що договір добровільного страхування від нещасних випадків був укладений позичальником на виконання умов договору позики, укладеного позичальником з юридичною особою, яка не мала ліцензії на надання фінансових послуг, відомості про яку відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, спірні договори були укладені в один день, в одному місці, їх змінні умови візуально рукописно заповнені однією особою, позичальник самостійно страхову компанію не обирала, послуги зі страхування життя і здоров'я не мала наміру отримувати, на виконання спірного договору сплатила страховий платіж під умовою отримання позики, проте грошових коштів за договором позики так і не отримала, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання договору добровільного страхування від нещасних випадків від 01 липня 2016 року недійсним на підставі статті 19 Закону України Про захист прав споживачів , статті 230 ЦК України.

За правилом статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про визнання недійсним укладеного між сторонами договорудобровільного страхування від нещасних випадків, правильним є стягнення з ТДВ СК Промінвест на користь ОСОБА_2 сплаченого на виконання умов договору страхового платежу.

Проте колегія суддів не може погодитися з розміром страхового платежу, який підлягає стягненню в порядку застосування наслідків недійсності правочину з ТДВ СК Промінвест на користь позивача, оскільки згідно з платіжним дорученням від 20 жовтня 2016 року № 363 (а. с. 180) страхова компанія частково повернула ОСОБА_2 надмірно сплачені кошти за договором добровільного страхування від нещасних випадків від 01 липня 2016 року у розмірі 4 000 грн.

Ураховуючи викладене, рішення суду першої інстанції у частині стягнення з ТДВ СК Промінвест на користь ОСОБА_2 страхової суми та ухвала апеляційного суду у цій частині підлягають зміні, а розмір страхового платежу, який необхідно стягнути з ТДВ СК Промінвест на користь позивача в порядку застосування наслідків недійсності правочину, підлягає зменшенню до 4 000 грн.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Частиною першою статті 412 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 402, 409, 412, 415, 416, 418, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Промінвест задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області

від 01 листопада 2016 року таухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 06 лютого 2017 року у частині стягнення з товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Промінвест на користь ОСОБА_2 страхового платежу змінити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Промінвест (код ЄДРПОУ 35428561, місце знаходження: 03680, м. Київ, вулиця Академіка Кржижановського, 4) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1) сплачений нею страховий платіж у розмірі

4 000 (чотири тисячі) гривень.

В іншій частині рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області

від 01 листопада 2016 року таухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 06 лютого 2017 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Промінвест залишити без змін, поновивши виконання зазначених судових рішень.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б.І. Гулько

Є.В. Синельников

С.Ф. Хопта