Рішення

від 16.07.2018 по справі 820/3274/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2018 р. № 820/3274/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Шляхово О.М.

при секретарі судового засідання - Молчанової О.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіка-Оил" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення та вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спіка-Оил", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0001081412 від 29 грудня 2017 року, яким товариству "Спіка-Оил" визначене грошове зобов'язання в сумі 353813,75 грн. та податкову вимогу №77986-17 від 30 травня 2018 року.

Підставою подання вказаного позову слугувало винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке на думку позивача, є неправомірним та таким, що прийнято в порушення вимог чинного законодавства. Також позивач оскаржує податкову вимогу, сформовану податковим органом вже після подання означеного позову, отже на підставі неузгодженого податкового зобов'язання, яке оскаржується у судовому порядку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення відповідача №0001081412 від 29 грудня 2017 року, яким товариству "Спіка-Оил" визначене грошове зобов'язання в сумі 353813,75 грн., підлягає скасуванню. Не погоджується із висновками відповідача, який стверджує, що ТОВ СПІКА-ОИЛ не доведено факт фізичного переміщення товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 у січні-лютому 2016р., оскільки не надані відповідні ТТН, тому неможливо підтвердити факт відвантаження товару від ТОВ СПІКА-ОИЛ . При цьому, в Акті перевірки не міститься інформація про господарську діяльність ТОВ СПІКА-ОИЛ в контексті надання оцінки укладеного між ТОВ СПІКА-ОИЛ та ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 Договору купівлі-продажу №1 від 05.01.2016р. (далі - Договір) та не з'ясована (не відображена) процедура продажу ТОВ СПІКА-ОИЛ товару за Договором, що, в свою чергу, призвело до невірної оцінки контролюючим органом проведеної з боку ТОВ СПІКА-ОИЛ операції.

Ухвалою суду від 16.05.2018 року відкрито провадження по адміністративній справі за означеним позовом. Копія ухвали разом із матеріалами поданого позову направлені відповідачу.

Через канцелярію суду представником відповідача 04.06.2018 р. на виконання вимог ухвали суду поданий відзив на позову заяву (т. 2 а.с. 90-91), в якому, в обґрунтування своєї позиції, відповідач, зокрема, зазначає, що під час проведеної перевірки підприємства позивача, за наслідками якої складено відповідний акт, встановлено заниження податкових зобов'язань на загальну суму 283051 грн. за січень - лютий 2016 року, чим порушено п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187 та п.п. г) п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України, оскільки, підприємством позивача до перевірки не було надано товарно-транспортні накладні (ТТН), у зв'язку з чим не доведено факт фізичного переміщення товарно - матеріальних цінностей на адресу ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 та неможливо підтвердити факт відвантаження товару від ТОВ СПІКА-ОИЛ . Також зазначає, що контролюючим органом встановлено, що у контрагента позивача - ТОВ 2 Інтернетбізнесконсалтінг-2012 відсутня будь-яка інформація про зберігання товарів.

У судове засідання, призначене на 16.07.2018 року, прибули представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд позов задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, та зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки підприємства позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення та вимога прийняті на законних підставах та відповідає чинному законодавству, а тому просив суд відмовити в задоволенні позову. Посилаючись на практику Верховного Суду України, та викладені в акті перевірки та у відзиві на позов факти та обставини з питання доведення нереальності господарських операцій та відображення в даних податкового обліку первинних документів, позбавлених юридичної значимості або складених від імені фіктивних суб'єктів господарювання по взаємовідносинах ТОВ СШКА-ОИЛ з ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 , а також наявності вироку по керівнику

ТОВ Інтериетбізнесконсалтінг-2012 , стосовно ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України, вважає, що наявність пояснень (свідчень) керівників та засновників суб'єктів господарювання щодо непричетність до ведення фінансово - господарської діяльності є достатньою підставою для неврахування первинних документів/податкових накладних в даних податкового обліку.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю СПІКА-ОИЛ пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статус юридичної особи з кодом ОКПО 34954212, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 13.04.2007 р., станом на дату проведення перевірки перебуває на обліку у Східній ОДПІ.

Також, як встановлено під час судового розгляду справи, у періоді, який перевірявся, був платником: податку на прибуток приватних підприємств; податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); військового збору; податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п; єдиного внеску; пального; збіру за провадження торгової діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних АЗС.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 24.11.2017 року №7132, направлень від 24.11.2017 №10204, №10203, виданих Головним управлінням ДФС у Харківській області фахівцями відповідача, відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ СПІКА-ОИЛ з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 (податковий номер 37094651) за січень-лютий 2016 року.

Судом з'ясовано, що проведенню перевірки, зокрема, передувало направлення податковим органом на адресу ТОВ Спіка-Оил (податковий номер 34954212) засобами поштового зв'язку письмового запиту від 01.08.2017 року №11754/10/20-40-14-12-18 (отримано підприємством 15.08.2017 року) про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо господарських взаємовідносин _ з покупцем ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 (податковий номер 37094651) за січень 2016 року та лютий 2016 року.

На вказаний запит підприємством ТОВ Спіка-Оил (податковий номер 34954212) надано відповідь листом №20 від 05.09.2017 року з наданням копій первинних документів не у повному обсязі.

За результатами проведеної перевірки складено відповідний Акт перевірки 07.12.2017р. № 23785/20-40-14-12-11/34954212.

Висновками зазначеного акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ СПІКА-ОИЛ п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187 та п.п. г) п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме заниження податкових зобов'язань на загальну суму 283051,00грн. за січень-лютий 2016 року, заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті, на суму 283051,00грн. за січень-лютий 2016 року.

На підставі зазначених висновків акту перевірки контролюючим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.12.17 р. №0001081412 (т. 1 а.с. 11).

Як вбачається з матеріалів справи, підприємство позивача оскаржило податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарги до Державної фіскальної служби України Рішенням від 21.03.2018р. №9844/6/99-99-11-01-02-25 скарга позивача була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення відповідача - без змін. (т. 1 а.с. 12-17).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, викладених суб'єктом владних повноважень в акті перевірки на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Підставами для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та в подальшому - формуванню вимоги, слугували висновки акту перевірки, в якому встановлена, на погляд контролюючого органу, неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ Інтерентбізнесконсалтінг-2012 .

Перевіривши відповідність закону цього мотиву владного суб'єкта суд встановив, що в періоді, який перевірявся, ТОВ СПІКА-ОИЛ мало господарські відносини з Інтерентбізнесконсалтінг-2012 (код ОКПО 37094651).

Як вбачається за матеріалами справи, між ТОВ СПІКА-ОИЛ та ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 було укладено договір поставки паливно-мастильних матеріалів, на підтвердження виконання умов якого скаржником до перевірки були надані видаткові та податкові накладні, суму ПДВ по яких віднесено до складу податкових зобов'язань ТОВ СПІКА-ОИЛ за відповідний період.

Згідно договору купівлі-продажу №1 від 05.01.2016р., укладеному між ТОВ СПІКА-ОИЛ (Постачальник) та ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 (Покупець) (т.1 а.с. 21-23), Постачальник зобов'язувався поставити Покупцю паливно-мастильні матеріали (Товар), а Покупець зобов'язувався оплатити вартість товару та прийняти товар у Постачальника (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.3.3. Договору оплата Покупцем партії Товару здійснюється на підставі рахунку Постачальника шляхом зарахування на банківський рахунок Постачальника 100% передплати.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що умови поставки Товару здійснюються з урахуванням правил Інкотермс-2000, за згодою Сторін: або склад Покупця, або склад Постачальника.

За умова укладеного договору, приймання-передача Товару здійснювалась в пункті поставки та оформлювалась між Сторонами накладною на Товар, з обов'язковим підписом Покупця або його уповноваженого представника про отримання Товару (п.4.3. Договору).

Часом прийняття Покупцем партії Товару від Постачальника, є підписання відповідальною особою Покупця накладної на Товар (п.4.4. Договору).

Отже, фізичного переміщення товарно-матеріальних цінностей на адресу контрагента за Договором не було.

Проведення господарської операції відбувалось наступним чином: ТОВ СПІКА-ОИЛ уклало Договір, виставляло рахунок, отримувало від покупця грошові кошти, виписувало одноразові відомості (талони) на товар (ПММ) разом з видатковими накладними, які в подальшому були передані ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 (Покупець за Договором). У кожній єдиноразовій відомості (талоні) був визначений строк її дії, який відповідно до умов п.4.6. Договору складає 2 (два) місяця з моменту отримання Покупцем відомості (талона).

Позивач зазначає, що за укладеним договором проводився роздрібний продаж ПММ у місцях розташування АЗС ТОВ СПІКА-ОИЛ на підставі виданих ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 єдиноразових відомостей (талонів).

Враховуючи, що строк дії єдиноразових відомостей (талонів) становить 2 місяця з моменту їх отримання, на час здійснення документальної перевірки контролюючим органом у ТОВ СПІКА-ОИЛ зазначені талони не зберіглися, що підтверджується відповідним Актом.

Отже, враховуючи, що строк дії єдиноразових відомостей (талонів) становить 2 місяця з моменту їх отримання, на час здійснення документальної перевірки контролюючим органом у ТОВ СПІКА-ОИЛ зазначені талони не зберіглися, що підтверджується відповідними Актами знищення одноразових відомостей №4 від 08 квітня 2016р. та №5 від 06 травня 2016р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Всі інші первинні документи, які були доказами реальності господарської діяльності ТОВ СПІКА-ОИЛ в рамках Договору, надавались під час проведення перевірки фахівцям відповідача.

З акту податкового органу вбачається, що аналізом баз даних ДФС України встановлено, що підприємством ТОВ Спіка- Оил включено до податкових зобов'язань за період з 01.01.2016 по 29.02.2016 року суму ПДВ 283 051,17 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 (податковий номер 37094651).

На адресу ТОВ ІнтернетбізнесконсалтінГ-2012 (податковий номер 37094651) згідно бази даних ЄРПН зареєстровано наступні податкові накладні підприємством ТОВ Спіка- Оил : від 05.01.2016 за № 1, № 2, від 06.01.2016 № 14, від 11.01.2016 № 19; від 12.01.2016 №26, від 13.01.2016 № 34; від 15.01.2016 № 44, від 18.01.2016 № 58, від 25.01.2016 за № 97,

Від 27.01.2016 р. за № 122, від 03.02.2016 р. за № 180 (т. 1 а.с. 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у ЄРПН, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за січень - лютий 2016 року.

Факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визнається сторонами, а тому судом окремо не досліджується.

На виконання умов договору виписані видиткові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 34-44). Видаткові накладні скріплено печаткою ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 , ТОВ Спіка- Оил та підписано головним бухгалтером ТОВ Спіка-Оил ОСОБА_4 та невідомою особою ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 .

Сторонами визнається, що в бухгалтерському обліку вказані операції відображено наступним чином: ДтЗбІ Кт 28 на суму 1 415 255,83 грн.; Дт 361 Кт 64 на суму 283 051,17 грн.

Розрахунки між підприємствами у перевіряємому періоді здійснені у безготівковій формі на загальну суму 1698307 грн у т.ч. ПДВ 283051,17 грн на підставі платіжних доручень:

- №22 від 05.01.2016 року на'суму 110070 грн у т.ч. ПДВ 18345,00 грн.;

- №21 від 05.01.2016 року на суму 305010 грн у т.ч. ПДВ 50835,00 грн.;

- №34 від 11.01.2016 року на суму 107010 грн у т.ч. ПДВ 17835 грн.;

- №35 від 11.01.2016 року на суму 252000 грн у т.ч. ПДВ 42000,00 грн.;

- №38 від 12.01.2016 року на суму 147060 грн у т.ч. ПДВ 24510,00 грн.;

- №44 від 13.01.2016 року на суму 151045 грн у т.ч. ПДВ 25174,17 грн.;

- №49 від 15.01.2016 року на суму 106992 грн у т.ч. ПДВ 17832,00 грн.;

- №50 від 18.01.2016 року на суму 110075 грн у т.ч. ПДВ 18345,83 грн.;

- №60 від 25.01.2016 року на суму 201025 грн у т.ч. ПДВ 33504,17 грн.;

- №61 від 27.01.2016 року на суму 103020 грн у т.ч. ПДВ 17170 грн.;

- №72 від 03.02.2016 року на суму 105000 грн у т.ч. ПДВ 17500 грн.

Стосовно процедури закупівлі ТОВ СПІКА-ОИЛ паливно-мастильних матеріалів (палива), їх зберігання та продажу ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 , судом встановлені наступні обставини:

ТОВ СПІКА-ОИЛ є переважно роздрібним продавцем пального (основний вид господарської діяльності), включаючи скраплений газ, який придбається в інших постачальників.

Як вбачається з обігово-сальдових відомостей за період 2016 рік - 2018 роки ТОВ СПІКА-ОИЛ не належали та не належать на праві власності нерухоме та/або рухоме майно, яке б використовувалось у господарській діяльності товариства: складські приміщення, приміщення АЗС, ємності для зберігання палива, тощо.

Починаючи з 05 січня 2015 року Позивач орендував у Товариства з обмеженою відповідальністю Роял-2014 АЗС разом з ємностями для зберігання палива за адресами:

- Харківська область, Чугуївський район, с. Коробочкине, вул. Ростовська, 1-А, що підтверджується Договором оренди №05/01-КОР від 05.01.2015р. (т. 3 а.с. 9-12);

- м. Харків, вул. Свистуна, 12-А, що підтверджується Договором оренди №05/01-СВ від 05.01.2015р. (т. 3 а.с. 14-17);

- Харківська область, м. Люботин, вул. Полтавський шлях, 2В, що підтверджується Договором оренди №05/01-ЛБ від 05.01.2015р. (т. 3 а.с.19-22);

- м. Харків, вул. Ньютона, 130, що підтверджується Договором оренди №05/01-НТ від 05.01.2015р. (т. 3 а.с. 25-28);

- м. Харків, вул. Кибальчича, буд.21-А, що підтверджується Договором оренди №05/01-КБЧ від 05.01.2015р. (т. 3 а.с. 30-33);

- Харківська область, Лозіський район, с. Панютине, вул. Комінтерну, 15, що підтверджується Договором оренди №05/01-ЛОЗ від 05.01.2015р. (т. 1 а.с. 35-38);

- Харківська область, смт. Золочів, проїзд Разіна, 2, що підтверджується Договором оренди №05/01-ЗЛЧ від 05.01.2015р. (т. 3 а.с. 40-43);

- м. Харків, вул. 12 Квітня, буд. 1-А, що підтверджується Договором оренди №05/01-12К від 05.01.2015р. (т. 3 а.с. 45-48);

- м. Харків, вул.50-річчя СРСР, буд.22, що підтверджується Договором оренди №05/01-50Р від 05.01.2015р. (т. 3 а.с. 50-53);

- Харківська область, Дергачівський район, с. Дворічний Кут, вул. Леніна, буд.2-Б, що підтверджується Договором оренди №05/01-ДК від 05.01.2015р. (т. 3 а.с.55-58);

- м. Харків, вул. Клочківська, буд.370-А, що підтверджується Договором оренди №05/01-КЛ від 05.01.2015р. (т. 3 а.с. 60-63);

- м. Харків, пр. Фрунзе, 104-А, що підтверджується Договором оренди №05/01-ФР від 05.01.2015р. (т.3 а.с. 65).

Усі види паливно-мастильних матеріалів товариство купувало та купує в інших постачальників.

Отже, ТОВ СПІКА-ОИЛ фактично виступало посередником між оптовими продавцями та кінцевими споживачами на ринку роздрібної торгівлі паливом, не маючи при цьому великих обсягів товару, власних АЗС, складських приміщень чи ємностей для зберігання палива.

Судом також встановлено за період грудень 2015р. - лютий 2016р. ТОВ СПІКА-ОИЛ купувало скраплений газ у ТОВ Євростандарт - Автогаз (код ЄДРПОУ 37958775), на підтвердження чого в матеріалах справи містяться: Договір постачання скрапленого газу №317/Г від 01.01.2015р., укладений між Позивачем та ТОВ Євростандарт - Автогаз ; видаткові накладні за грудень 2015р. у кількості 28 одиниць на підтвердження поставки газу від ТОВ Євростандарт - Автогаз Позивачу; виписки з рахунку Позивача за зазначений період як доказ сплати Позивачем за отриманий товар ТОВ Євростандарт - Автогаз .

Загалом за період грудень 2015р. - лютий 2016р. ТОВ СПІКА-ОИЛ придбало у ТОВ Євростандарт - Автогаз скраплений газ на загальну суму 3 497 000,00грн.

Зберігання вказаного скрапленого газу, що був придбаний позивачем у ТОВ Євростандарт - Автогаз , відбувалось безпосередньо на орендованих підприємством позивача АЗС, оскільки більша частина основних засобів для здійснення господарської діяльності Позивача, надавалось останньому орендодавцем АЗС.

Суд по суті спірних правовідносин зазначає наступне:

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг визначає стаття 188 Податкового кодексу України.

Так, пункт 188.1 зазначеної статті встановлює, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (в редакції до внесення змін згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 - придбання або виготовлення товарів та послуг); б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) (в редакції до внесення змін згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, після внесення змін Законом №1797-VIII від 21.12.2016 - придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності)); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (в редакції згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). До внесення змін Законом №1797-VIII від 21.12.2016 в наступній редакції - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду).

Відповідно до абз. г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. До внесення змін Законом №1797-VIII від 21.12.2016 в наступній редакції - платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та його контрагентом Інтернетбізнесконсалтінг-2012 виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 27 Порядку електронного адміністрування реалізації пального, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №113, Державна фіскальна служба веде автоматичний облік за допомогою СЕАРП у розрізі платників податку обсягів залишків пального, на які платники податку мають право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних у розрізі кодів згідно з УКТЗЕД.

У відповідності до п. 231.1. ст. 231 Податкового Кодексу України: "Платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи".

В акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов'язкові реквізити: а)порядковий номер акцизної накладної; б) дата складання акцизної накладної; в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, - особи, що реалізує пальне; г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, що реалізує пальне, та отримувача пального; д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; е) опис пального; є) обсяг пального в літрах, приведених до t 15 C.

Пунктом 231.3. ст. 231 Податкового Кодексу України встановлено, що акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального. У разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.

Оцінивши укладений правочин за правилами ст. 90 КАС України, суд зазначає, що спірні правочини укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Отже, даний договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 факту вчинення умов укладеного договору в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів до контрагенту позивача після їх перерахування, наявності у позивача та Інтернетбізнесконсалтінг-2012 спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару (послуг) визнаються судом належним та допустимим доказом реальності вчинених між позивачем та зазначеним контрагентом позивача господарських операцій.

Оглянуті судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

В акті перевірки контролюючим органом не заперечується проти правильності та повноти оформлення первинних документів, які складалися позивачем та його контрагентом.

В ході перевірки фахівцями відповідача та під час розгляду справи його представником не встановлено у підприємства позивача наміру отримати за договором, укладеним з ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 іншого результату, ніж виконання належним чином його умов та отримання прибутку.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ТОВ "Спіка Оил", наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового.

Контролюючий орган, посилаючись на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20.02.2017р. по справі №335/13457/16-к, як на підтвердження фіктивності діяльності ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 .

Проте, суд звертає увагу, що вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя по справі №335/13457/16-к від 20.02.2017р. набув чинності 23.03.2017р.

Період перевірки господарських взаємовідносин ТОВ СПІКА-ОИЛ та ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 стосувався лише січня-лютого 2016р., на час якого вищевказаного вироку суду ще не було.

Крім того, як вбачається з повідомлених відповідачем обставин, згідно вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2017 по справі №335/13457/16-к, винесеного в рамках кримінального провадження від 27.11.2015 №32015080000000077 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_3, маючи умисел на зайняття незаконною діяльністю пов'язаною з фіктивним підприємництвом, діючи повторно, з метою придбання підконтрольного підприємства, яке б діяло у складі підконтрольних фіктивних підприємств та було зареєстровано на особу, яка не усвідомлювала власної ролі у злочинній схемі та є обізнану у господарській діяльності, підшукав у м. Запоріжжя копії документів з персональними даними ОСОБА_5, які використав для придбання (перереєстрації на його ім'я як засновника та директора підприємства ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012)

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п. "а" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За визначенням п.14.1.191 ст.14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Системно проаналізувавши приписи наведених норм податкового законодавства, суд доходить висновку, що для кваліфікації господарської операції як об'єкту оподаткування ПДВ контролюючому органу належить виявити не лише існування ознак проведення цієї операцій в дійсності (тобто з'ясувати фізичні умови операції, досягнуті між сторонами домовленості тощо), але й також однозначно ідентифікувати набувача товару як реально існуючого суб'єкта права за національним законодавством України та встановити справжню (дійсну) договірну вартість товару.

У спірних правовідносинах контролюючий орган наведених правил не дотримався.

З огляду на приписи ст.8 Конституції України суд не знаходить підстав для визнання правильним висновку контролюючого органу про те, що невстановлена операція з реалізації товару невстановленій особі за невстановленою ціною є об'єктом справляння ПДВ в Україні.

Також, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Таким чином податковий орган заперечуючи факт здійснення операцій позивачем і зазначеними вище контрагентами, стверджує про факт здійснення поставки позивачем відповідного товару, проте іншим невстановленим особам. При цьому жодного доказу останнього твердження податковим органом під час перевірки не зазначено та до суду не надано,

Також податковим органом під час перевірки не зазначено та до суду не надано доказів, що здійснення господарської діяльності за укладеним договором позивачем здійснено в операціях, що не є господарською діяльністю позивача.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом не встановлено доказів відсутності реальності господарської операції за зазначеними договорами, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач таких доказів до суду не надав.

Факт придбання товару та його використання позивачем у господарській діяльності документально підтверджується первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду, а саме: договорами поставки, витягами з Єдиного реєстру податкових накладних, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, картками складського обліку матеріалів. Судом не встановлено невідповідності даних, що містять зазначені документи, фактичним обставинам.

На час складання і видачі податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований у встановленому законом порядку, знаходився на обліку в контролюючому органі, мав статус платника ПДВ, свідоцтво платників ПДВ не було анульованим на момент укладання і вчинення умов укладеного договору, докази, що спростовують ці обставини, відповідачем до суду не надано. Відповідачем також не надано належних доказів щодо визнання недійсними у встановленому законом порядку договору, укладеного між позивачем та ТОВ Інтернетбізнесконсалтінг-2012 .

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання у контрагентів товару, який в подальшому використовувався у власній господарській діяльності, а останніми виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які, на думку суду, виписані з додержанням вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за №168/704.

Щодо позовної вимоги про скасування податкової вимоги №77986-17 від 30 травня 2018 року суд зазначає наступне:

Відповідно до п.п. 14.1.153. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;

Приписами п.п. 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пункт).

Оскільки сума податкових зобов'язань нарахована за податковим повідомленням- рішенням, яке є предметом оскарження по зазначеній справі, є неузгодженою, та в розумінні податкового законодавства ще не є податковим боргом - суд приходить до висновку, що податкова вимога сформована контролюючим органом передчасно, а отже є такою, що підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд приходить також до висновку про незаконність та необґрунтованість винесення Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області податкової вимоги №77986-17 від 30 травня 2018 року .

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідачем, в силу приписів наведеної норми законодавства, до матеріалів справи належних доказів, що спростовували доводи позивача, порушення вимог законодавства не надані, судом таких фактів також не виявлено.

Таким чином, доказів, які б свідчили про правомірність та законність оскаржуваного рішення та вимоги відповідачем до суду не надано та під час розгляду справи не долучено та не зазначено.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що висновки акту перевірки є необґрунтованими та безпідставними, а податкове повідомлення-рішення, прийняте на його підставі та податкова вимога №77986-17 від 30 травня 2018 року - є такими, що підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіка-Оил" (61089, м.Харків, пр. Фрунзе, б. 104 а.), до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 46) про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0001081412 від 29 грудня 2017 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю СПІКА-ОИЛ визначене грошове зобов'язання в сумі 353 813,75грн.

Скасувати податкову вимогу №77986-17 від 30 травня 2018 року, прийняту Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіка-Оил" (код ЄДРПОУ 34954212; 61089, м. Харків, пр. Фрунзе, б. 104 а.) сплачену суму судового збору в розмірі 5307,21 гривень (п'ять тисяч триста сім гривень 21 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 липня 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.