Постанова

від 17.07.2018 по справі 816/123/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/123/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Гуцала М.І.

суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення, суддя Т.С. Канигіна, Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 (повний текст складено 10.05.18) по справі № 816/123/18

за позовом ОСОБА_1 Державного реєстратора Комунального підприємства"Реєстраційна служба Карлівської міської ради"

до Міністерства юстиції України третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи"

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 державний реєстратор комунального підприємства "Реєстраційна служба Карлівської міської ради" (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3903/5 від 07.12.2017, яким тимчасово заблоковано доступ ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців, та відновлення йому доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом надання відповідної вказівки Державному підприємству "Національні інформаційні системи", яке є технічним адміністратором Державного реєстру речових прав.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 3903/5 від 07.12.2017 "Про тимчасове блокування доступу держаного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційна служба Карлівської міської ради" ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно". Зобов'язано Міністерство юстиції України вчинити дії щодо відновлення доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Комунального підприємства "Рєстраційна служба Карлівської міської ради" ОСОБА_1. У задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Міністерства юстиції України відновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Комунального підприємства "Рєстраційна служба Карлівської міської ради" ОСОБА_1, виконання цього пункту доручити Державному підприємству "Національні інформаційні системи", яке є технічним адміністратором Державного реєстру речових прав, відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційна служба Карлівської міської ради" витрат зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій стверджує про неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що за результатами проведення перевірки були виявлені порушення ОСОБА_1 вимог законодавства, а саме: не здійснено пошук у базі даних заяв за кадастровим номером земельної ділянки, яка ділиться; не здійснено пошуків у Державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі прав, що призвело до державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що створюються шляхом поділу, за наявності заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки, що ділиться. Такі обставини свідчать про порушення позивачем вимог п. 3 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 12, 13, абзацу другого пункту 17 Порядку № 1127, пунктів 10, 11, 12, 13 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, що зумовлює правомірність прийнятого наказу № 3903/5 від 07.12.2017, яким тимчасово заблоковано доступ ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове про відмову у задоволенні позову.

Позивач надіслав до суду апеляційної інстанції клопотання про розгляд справи у його відсутність. Вважає прийняте судове рішення законним та обґрунтованим, а тому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Від третьої особи надійшли пояснення, у яких ДП "НАІС" погоджується з позицією Міністерства юстиції України щодо наявних порушень ОСОБА_1 вимог законодавства, а саме: п. 3 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 12, 13, абзацу другого пункту 17 Порядку № 1127, пунктів 10, 11, 12, 13 Порядку № 1141.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши та оцінивши зібрані під час слухання та наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги з огляду на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 07.12.2017 № 3903/5 було тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора КП "Реєстраційна служба Карлівської міської ради" ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців (а.с. 27, т. 1).

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення частини позовних вимог, виходив з того, що Міністерством юстиції України, як суб'єктом владних повноважень, відповідно до вимог статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено, що під час перевірки відповідачем було встановлено факт реєстрації ухвали суду від 05.10.2017 у справі №531/1135/17, (провадження № 2-а/531/44/17) 05.10.2017 о 18:04 у базі даних заяв Державного реєстру прав. Зважаючи на факт відсутності такої реєстрації заборони відчуження нерухомого майна, суд дійшов до висновку про правомірність дій позивача щодо відповідних реєстраційних дій відносно такого майна.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на фактичні обставини справи та вимоги діючого на час спірних правовідносин законодавства України.

Державна реєстрація прав, згідно ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (надалі - Закон № 1952-IV) проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно вимог п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

При цьому, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону № 1952-IV, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Відповідно до пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553) під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів).

Положеннями пункту 10 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (надалі - Порядок № 1141), під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; іпотеку та суб'єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1141 пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна.

Згідно встановлених обставин справи, які визнаються сторонами, 05.10.2017 до КП "Реєстраційна служба Карлівської міської ради" подано заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_3 та НОМЕР_2 (а.с. 15, 21, т. 1).

Їх вирішення було здійснено 09.10.2017 рішеннями державного реєстратора ОСОБА_1 за № 37462552 шляхом проведення державної реєстрації права власності, форма власності: комунальна, на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, земельна ділянка, 83, кадастровий номер: НОМЕР_2, за суб'єктом: Карлівська міська рада (а.с. 19, т. 1), та за № 37462756 щодо державної реєстрації права власності, форма власності: комунальна, на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, земельна ділянка, 83, кадастровий номер: НОМЕР_3, за суб'єктом: Карлівська міська рада (а.с. 24, т. 1).

Відповідач наполягає на тому, що зазначені рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняті всупереч ухвалі про забезпечення позову від 05.10.2017, винесеної Карлівським районним судом Полтавської області (а.с. 82, т. 1). На підтвердження цього, посилається на результати проведеної камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора КП "Реєстраційна служба Карлівської міської ради" ОСОБА_1, згідно наказу Міністерства юстиції України від 22.11.2017 № 4430/7 (а.с. 79), зазначені у довідці, складеної у відповідності до вимог п. 1 ч. 2 ст. 37-1 Закону № 1952-IV та п. 10 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (надалі - Порядок № 990). При цьому акцентується увага на тому, що позивач не наводив жодних доводів щодо заперечення законності проведення та оформлення камеральної перевірки.

Згідно такої довідки встановлені порушення державним реєстратором ОСОБА_1 норм законодавства при розгляді заяв - вимоги п. 3 ч.1 ст. 18, ч. 1 ст. 25 Закону № 1952-IV, п.п. 12, 13, абз. 2 п.п. 17 Порядку № 1127, п.п. 10-13 Порядку № 1141, а саме: не здійснено пошук у базі даних заяв за кадастровим номером земельної ділянки, яка ділиться; не здійснено пошуків у Державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі прав, що призвело до державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що створюються шляхом поділу, за наявності заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки, що ділиться (а.с. 13-14, т. 1).

Відповідні порушення, зазначені у довідці, зумовили прийняття наказу Міністерства юстиції України від 07.12.2017 № 3903/5, яким було тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора КП "Реєстраційна служба Карлівської міської ради" ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців (а.с. 27, 72, т.1).

В свою чергу позивач, з яким погодився суд першої інстанції, стверджує про відсутність на час здійснення ним спірних реєстраційних дій відомостей про реєстрацію у Державному реєстрі прав судового рішення від 05.10.2017, прийнятого у справі № 531/1135/17, (провадження № 2-а/531/44/17), Карлівським районним судом Полтавської області про заборону будь-яким суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, ключовим питанням вирішення спору є встановлення фактичних обставин часу реєстрації у Державному реєстрі прав заборони вчинення реєстраційних дій за ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області про забезпечення позову від 05.10.2017 у справі № 531/1135/17, згідно якої було вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення двадцять четвертої позачергової сесії Карлівської міської ради Полтавської області сьомого скликання від 03.10.2017 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1"; заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_1, розташованою за адресою: АДРЕСА_1".

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 1952-IV у базі даних заяв також реєструються рішення судів, заяви власників об'єктів нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, рішення судів про скасування відповідних рішень судів, заяви власників об'єктів нерухомого майна про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.

Проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна (частина перша статті 25 Закону № 1952-IV).

Як вбачається з бази даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (а.с.12-14 т. 2), 05.10.2017 було зареєстровано зазначене вище судове рішення про забезпечення позову, яким заборонено вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1".

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, серед пакету документів, поданих на реєстрацію, міститься рішення Карлівської міської ради Карлівського району Полтавської області двадцять четвертої позачергової сесії сьомого скликання від 03.10.2017, яким затверджено Територіальній громаді м. Карлівки в особі Карлівської міської ради технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із загальної площі 1,8517 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, цільового призначення для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, на дві земельні ділянки, у тому числі площею - 1,776 га кадастровий номер: НОМЕР_3, площею 0,0791 га кадастровий номер: НОМЕР_2 території Карлівської міської ради Карлівського району Полтавської області в м. Карлівці, вул. Полтавський шлях, 83 (а.с. 17, т.1).

Також указаним рішенням вирішено Територіальній громаді м. Карлівки в особі Карлівської міської ради здійснити реєстрацію права комунальної власності на новосформовані земельні ділянки: площею 1,7726 га кадастровий номер НОМЕР_3 та площею 0,0791 га кадастровий номер: НОМЕР_2 території Карлівської міської ради Карлівського району Полтавської області в м. Карлівці, вул. Полтавський шлях, 83.

Отже, позивачу було достовірно відомо про здійснення реєстраційних дій відносно земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_1, що зумовлювало необхідність врахування під час вчинення 09.10.2017 реєстраційних дій відомостей з Державного реєстру прав, внесених 05.10.2017 о 18:04, про заборону будь-яким суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджує правильність висновків камеральної перевірки, викладеним у довідці (а.с. 74, т. 1).

Посилання суду першої інстанції на положення частин першої-третьої статті 79-1 Земельного кодексу України щодо формування земельної ділянки та здійснену 09.10.2017 державним реєстратором перевірку відомостей із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_3 (а.с. 23, т. 1) та НОМЕР_2 (а.с. 18, т. 2) не спростовують наявність у такого реєстратора обов'язку врахування заборони вчинення реєстраційних дій відносно земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_1, оскільки за наслідками поділу саме цієї земельної ділянки утворюються дві нових, реєстрація яких зводить нанівець заходи забезпечення позову, застосовані судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Висновки суду першої інстанції про відсутність окремих норм законодавства, якими було б передбачено обов'язок державного реєстратора здійснювати перевірку відомостей у Державному реєстрі речових прав щодо земельної ділянки, яка підлягала поділу, не спростовують покладеного на державного реєстратора обов'язку здійснення реєстраційних дій лише після встановлення відсутності обтяжень на нерухоме майно, передбаченого абз. 5 п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV.

При цьому колегія суддів зауважує, що перевірка наявності обтяжень на нерухоме майно стосується, насамперед, існуючого об'єкту майна, а не новоствореного на його основі, яке, за своєю правовою природою є таким, що перебуває у стадії створення, оскільки воно відсутнє у Державному реєстрі речових прав. Відповідно перевірка відсутності обтяжень лише на нерухоме майно, яке ще не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав, не є належним виконанням позивачем обов'язків при вчиненні дій з реєстрації такого майна.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального права, що зумовлює, згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 315, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, наявність підстав для задоволення її вимог про скасування судового рішення та прийняття нового про відмову у задоволенні позову.

З огляду на результати апеляційного перегляду справи, підстав для здійснення нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись ст. 229, 243, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити .

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 по справі № 816/123/18 скасувати.

Прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3903/5 від 07.12.2017 та відновлення доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду , з врахуванням вимог, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М.І. Гуцал Судді Л.В. Мельнікова Л.О. Донець

Повний текст постанови складено 24.07.2018.