Ухвала

від 24.07.2018 по справі 910/21922/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.07.2018Справа № 910/21922/13

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., при секретарі судового засідання Березовській С.В. розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Активлізинг" на бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 910/21922/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерголізинг"

до 1) Державного підприємства "Антрацит",

2) Державного підприємства "Вугілля України"

про стягнення заборгованості та витребування майна

Представники: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2014р. у справі № 910/21922/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерголізинг" до 1) Державного підприємства "Антрацит", 2) Державного підприємства "Вугілля України задоволено частково, стягнуто солідарно з Державного підприємства "Антрацит" та Державного підприємства "Вугілля України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерголізинг" 27 485 956 грн. 72 коп. заборгованості по договору фінансового лізингу №Ш-02/ФЛ від 26.08.2010, 7317 грн. 13 коп. судового збору; стягнуто з Державного підприємства "Антрацит" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерголізинг" 30 128 389 грн. 54 коп. заборгованості по договору фінансового лізингу №Ш-02/ФЛ від 26.08.2010, 8020 грн. 58 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

17.06.2014р. на виконання рішення суду були видані накази.

Ухвалою суду 10.10.2017 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Активлізинг" було замінено стягувача у виконавчому провадженні по справі № 910/21922/13 - ТОВ "Газенерголізинг" на ТОВ "Активлізинг" відповідно до договору про відступлення права вимоги № ДА-1 від 13.01.2017.

11.04.2018 до суду від ТОВ "Активлізинг" надійшла скарга на бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій скаржник просить визнати:

1. Визнати неправомірною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неподачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, - документів та відомостей, що необхідні для перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Активлізинг" (03040, м. Київ, проспект Голосіївський, б. 70, Код ЄДРПОУ 40992622) коштів відповідно до судового наказу № 910/21922/13 від 17 червня 2014 року, виданого Господарським судом міста Києва на виконання рішення від 21 січня 2014 року у справі № 910/21922/13.

2. Зобов'язати начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути порушення, зокрема, подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Активлізинг" (03040, м. Київ, проспект Голосіївський, б. 70, Код ЄДРПОУ 40992622) коштів відповідно до судового наказу №910/21922/13 від 17 червня 2014 року, виданого Господарським судом міста Києва на виконання рішення від 21 січня 2014 року у справі № 910/21922/13.

3. Зобов'язати начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконання положень ч. 1 ст. 345 ГПК України повідомити суд і Товариство з обмеженою відповідальністю "Активлізинг" (адреса для листування: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, 38, 3 пов.) про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду даної скарги не пізніше, ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвалою від 09.07.2018 розгляд скарги призначено на 17.07.2018.

17.07.2018 до суду від Департаменту ДВС Міністерства юстиції України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 17.07.2018 розгляд скарги відкладено на 24.07.2018.

24.07.2018 до суду від Департаменту ДВС Міністерства юстиції України надійшла заява в якій вказано, що клопотання стягувача про передачу виконавчого листа до казначейства на безспірне списання коштів, передано за резолюцією державному виконавця Сидоренко Р.Г., який на даний час перебуває у відпустці, в зв'язку з чим представник Михайлов С.І. пропонує залучити до участі у розгляді скарги та для дачі пояснень державного виконавця - Сидоренко Р.Г.

24.07.2018 до суду скаржником подано відомості виконавчого провадження.

У судовому засіданні 24.07.2018 представник скаржника підтримав подану скаргу, та заперечив щодо залучення державного виконавця Сидоренка Р.Г. та відкладення судового засідання по розгляду скарги, посилаючись на те, що клопотання стягувача про подання до центрального органу виконавчої влади документів та відомостей необхідних для перерахування стягувачу коштів адресоване начальнику ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України, а не безпосередньо державному виконавцю Сидоренко Р.Г., який знаходиться у відпустці.

Враховуючи положення частини 1 статті 342 Господарського процесуального кодексу України та заперечення скаржника, суд відмовив у задоволенні клопотання стягувача про відкладення розгляду справи.

Згідно ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Положеннями статті 340 ГПК Україна визначено, що скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ч.1 ст. 342 ГПК Україна скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Судом враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Активлізинг" на дії (бездіяльність) начальника відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі 910/21922/13, суд прийшов до висновку про обгрунтованість доводів стягувача та наявність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

Подана скарга мотивована тим, що органом державної виконавчої служби не вчиняються всі належні заходи, направлені на примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/21922/13 від 17.07.2014 року, а саме, не виконуються вимоги Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" щодо подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, у зв'язку із спливом шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з наявних матеріалів, 04.08.2014 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №44220296 з виконання наказу господарського суду міста Києва №910/21922/13 від 17.06.2014.

16.01.2018 державним виконавцем винесено Постанову про заміну сторони виконавчого провадження.

02.02.2018 стягувач звернувся до відділу примусового виконання рішень Департамену державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з клопотанням про подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, відповідно до ст. 4 ЗУ Про гарантії держави щодо виконання судових рішень на виконання судового наказу №910/21922/13 від 17.06.2014.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до витягу з ЄДРСР - ДП Антрацит (боржник) є державним підприємством 100% статутного капіталу якого належить державі Україна в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

За практикою Європейського суду з прав людини саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (див. згадане вище рішення у справі Войтенка; рішення у справі "Ромашов проти України" (Romashov v. Ukraine), N 67534/01, від 27 липня 2004 року; у справі "Дубенко проти України" (Dubenko v. Ukraine), N 74221/01, від 11 січня 2005 року; та у справі "Козачек проти України" (Kozachek v. Ukraine), N 29508/04, від 7 грудня 2006 року). Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (див. рішення у справі "Шмалько проти України" (Shmalko v. Ukraine), N 60750/00, п. 44, від 20 липня 2004 року). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (див. рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), N 29439/02, від 26 квітня 2005 року, і у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), N 1811/06, від 19 лютого 2009 року).

У своєму пілотному рішенні Суд встановив, що було порушено п. 1 статті 6 Конвенції та статтю 1 Протоколу № 1 через невиконання або несвоєчасне виконання остаточних судових рішень. Суд зазначив, що затримки були спричинені комбінацією чинників, включаючи відсутність бюджетних коштів, бездіяльністю державної виконавчої служби та недоліками національного законодавства, внаслідок чого пан Іванов та інші заявники у подібній ситуації не змогли добитись примусового виконання судових рішень (див. рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", від 15 жовтня 2009 року, N 40450/04, п. 83-84). Всі ці чинники належали до компетенції української влади, і, отже, Україна несе повну відповідальність за таке невиконання (там же, п. 85). Суд також постановив, що зазначені вище порушення є наслідком несумісної з положеннями Конвенції практики, яка полягає в систематичному невиконанні державою-відповідачем рішень національних судів, за виконання яких вона несе відповідальність і у зв'язку з якими сторони, права яких порушені, не мають ефективних засобів юридичного захисту (п. 4 резолютивної частини рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України").

У пункті третьому резолютивної частини рішення 12 жовтня 2017 у справі "Бурмич та інші проти України", заява № 46852/13 , Велика палата Європейського суду з прав людини постановила, що п'ять заяв та 12143 заяв (всього 12148), перераховані в додатках I і II до цього рішення, а також ті, що можуть надійти вже після ухвалення цього рішення, повинні розглядатися відповідно до зобов'язань, які випливають із пілотного рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", в якому виявлено існування структурної проблеми, що спричиняє порушення параграфу 1 статті 6 і 13 Конвенції та статті 1 Протоколу № 1.

Отже, тривале невиконання або несвоєчасного виконання національних судових рішень, за виконання яких Україна несе відповідальність, є структурною та системною проблемою, яку визначено в пілотному рішенні Європейського суду з прав людини, і запровадження ефективних засобів юридичного захисту стосовно відповідних порушень є прямим обов'язком держави.

В даній справі боржником є державне підприємство, на яке розповсюджується дія Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" від 29.11.2001.

Відповідно до ст.1 закону, встановити мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Таким чином, ДП Антрацит не має можливості, виконати рішення суду та погасити заборгованість за рахунок відчуження майна підприємства , оскільки це заборонено законом.

Отже, виходячи з практики з Європейського суду з прав людини держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення параграфу 1 статті 6 і 13 Конвенції та статті 1 Протоколу № 1.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У частині 2 цієї статті передбачено, що у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на наведене, враховуючи, що закінчився шестимісячний строк в межах якого державний виконавець повинен був здійснити сукупність дій, що спрямовані на примусове виконання рішення, на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України "Про виконавче провадження", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, суд дійшов висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Активлізинг" на бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 910/21922/13, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 86, 232, 234, 339-343, 345 Господарського процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Активлізинг" на бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 910/21922/13 задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неподачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, - документів та відомостей, що необхідні для перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Активлізинг" (03040, м. Київ, проспект Голосіївський, б. 70, Код ЄДРПОУ 40992622) коштів відповідно до судового наказу № 910/21922/13 від 17 червня 2014 року, виданого Господарським судом міста Києва на виконання рішення від 21 січня 2014 року у справі № 910/21922/13.

3. Зобов'язати начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути порушення, зокрема, подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Активлізинг" (03040, м. Київ, проспект Голосіївський, б. 70, Код ЄДРПОУ 40992622) коштів відповідно до судового наказу №910/21922/13 від 17 червня 2014 року, виданого Господарським судом міста Києва на виконання рішення від 21 січня 2014 року у справі № 910/21922/13.

4.Зобов'язати начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконання положень ч. 1 ст. 345 ГПК України повідомити суд і Товариство з обмеженою відповідальністю "Активлізинг" (адреса для листування: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, 38, 3 пов.) про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду даної скарги у десятиденний строк з дня її одержання.

5.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у встановленому законодавством України порядку.

Суддя О.М. Ярмак