Рішення

від 12.07.2018 по справі 20/058-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2018 р. м. Київ Справа № 20/058-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в частині первісного позову справу

за первісним позовом Малого підприємства «ПМК-1» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Садового товариства «Чайка»

про стягнення 732581,52 грн.

та за зустрічним позовом Садового товариства «Чайка»

до Малого підприємства «ПМК-1» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

про визнання договорів недійсними

секретар судового засідання: Мамчур А.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (директор, наказ № 3-к від 12.02.1995 р.), ОСОБА_2 (довіреність б/н від 02.05.2018 р.);

від відповідача: ОСОБА_3 (керівник, витяг ЄДРЮОФОПтГФ № НОМЕР_1 від 24.05.2018 р.)

Обставини справи:

Господарським судом Київської області у 2010 році було порушено провадження у справі № 20/058-10 за позовом Малого підприємства «ПМК-1» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, МП «ПМК-1» ) до Садового товариства «Чайка» (далі - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, СТ «Чайка» ) про стягнення 732581,52 грн.

Як зазначено у позові, МП «ПМК-1» як підрядником, на підставі договору № 8 від 19.06.2006 р., було виконано роботи з монтажу газопроводу високого та середнього тиску, які відповідач зобов'язувався оплатити згідно умов договору. За твердженням підрядника, виконані ним роботи належним чином не оплачені, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 650807,00 грн. основного боргу, 60311,08 грн. штрафу, 21463,44 грн. інфляційних втрат, а також відшкодувати 7325,82 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

25.06.2010 р. до господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява Садового товариства «Чайка» б/н, б/д до МП «ПМК-1» про визнання договорів недійсними, яку ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.2010 р. було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Предметом зустрічних позовних вимог є визнання недійсними договорів, укладених між Малим підприємством «ПМК-1» у формі ТОВ та Садовим товариством «Чайка» , і, зокрема, договору № 8 від 19.06.2006 р., оскільки СТ «Чайка» заперечує факт укладання договору № 8 від 19.06.2006 р., на який посилається позивач за первісним позовом, наголошуючи на укладенні з МП «ПМК-1» договору № 8 від 15.06.2006 р. з іншими умовами, зокрема, в частині вдвічі меншої вартості робіт.

За твердженням позивача за зустрічним позовом, ОСОБА_3 як голова правління СТ «Чайка» договір № 8 від 19.06.2006 р. не підписував, у зв'язку з чим ухвалами господарського суду Київської області від 13.07.2010 р. та від 22.02.2011 р. у даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, для з'ясування питання, чи виконано підпис на договорі № 8 від 19.06.2006 р., укладеному МП «ПМК-1» та СТ «Чайка» , ОСОБА_3 чи іншою особою, у зв'язку з чим провадження у справі зупинялося.

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи № 5124/11-11 від 18.11.2011 р. підпис від імені ОСОБА_3 на договорі № 8 від 19.06.2006 р., укладеному між МП «ПМК-1» та СТ «Чайка» , про виконання монтажу газопроводу на суму 863350,00 грн. виконаний ОСОБА_3

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.12.2011 р. матеріали у справі № 20/058-10 за позовом Малого підприємства «ПМК-1» до Садового товариства «Чайка» про стягнення 732581,52 грн. та за зустрічним позовом СТ «Чайка» до МП «ПМК-1» про визнання договорів недійсними були направлені до прокуратури Київської області, у зв'язку з чим провадження у справі № 20/058-10 було зупинено на підставі п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України.

Господарським судом Київської області неодноразово здійснювалися запити до правоохоронних органів щодо надання інформації про стан розгляду викладених в ухвалі суду від 20.12.2011 р. питань.

07.03.2013 р., у відповідь на запит суду, до господарського суду Київської області надійшов лист від СВ Вишгородського РВ ГУМВС України в Київській області № 955вих, в якому було зазначено, що 16.12.2011 року Слідчим відділом Вишгородського РВ ГУМВС України була порушена кримінальна справа № 28-3642 за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. 22.11.2012 р. кримінальну справу № 28-3642 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012100150000055. Суд також був повідомлений про те, що досудове розслідування триває, зокрема, призначена техніко-криміналістична експертиза, проводяться допити свідків та здійснюються інші дії згідно ст. 93 КПК України. У подальшому, аналогічного змісту лист б/н, б/д (вх. № 24850 від 10.11.2014 р.) надійшов до господарського суду Київської області від прокуратури Вишгородського району Київської області.

З метою встановлення наявності підстав для поновлення провадження у даній справі, 23.09.2016 р. господарським судом до Вишгородського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області був надісланий лист щодо надання інформації про результати розгляду кримінального провадження № 12012100150000055 від 22.11.2012 р. в частині встановлення обставин укладання сторонами договорів № 8 від 19.06.2006 р. та № 8 від 15.06.2006 р. та їх виконання, що надало б можливість суду встановити, який саме договір був укладений сторонами та якою була обумовлена сторонами вартість робіт з газифікації садових товариств, оскільки обидва договори з боку СТ «Чайка» підписані однією і тією ж особою. Однак, відповіді на вказаний запит судом отримано не було.

Зважаючи на тривалий час зупинення провадження у даній справі, з огляду на відсутність у матеріалах справи повідомлень сторін щодо результатів вирішення слідчими органами питань, порушених в ухвалі суду від 20.12.2011 р., а також враховуючи ненадходження від Вишгородського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області відповіді на запит суду, ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2016 р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 26.12.2016 р. та зобов'язано сторони надати суду обґрунтовані доказами письмові пояснення щодо стану розгляду кримінального провадження № 12012100150000055 від 22.11.2012 р., зокрема, щодо результатів проведених у кримінальному провадженні судових експертиз, а також результатів вирішення питань, порушених в ухвалі суду від 20.12.2011 р.

У судовому засіданні 26.12.2016 р. голова СТ «Чайка» ОСОБА_3 надав усні пояснення щодо відсутності на даний час результатів розгляду кримінального провадження. Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) до суду не з'явився. Вимог ухвали суду щодо надання письмових пояснень сторони не виконали, у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений, проте, у засідання суду 30.01.2017 р. представники сторін не з'явились, письмових пояснень до матеріалів справи сторони не надали.

З огляду на зазначене, дослідивши наявні на той час у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи з метою визначення обсягу та вартості виконаних МП «ПМК-1» будівельних робіт з будівництва газопроводу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.02.2017 р. було призначено судову будівельно-технічну експертизу у справі № 20/058-10, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, та зупинено провадження у справі до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом Київської області висновків експертів.

У зв'язку з поверненням матеріалів справи до господарського суду Київської області, ухвалою від 22.05.2017 р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 12.06.2017 р.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.07.2017 р. у справі № 20/058-10 за первісним позовом Малого підприємства «ПМК-1» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Садового товариства «Чайка» про стягнення 732581,52 грн. та за зустрічним позовом Садового товариства «Чайка» до Малого підприємства «ПМК-1» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про визнання договорів недійсними первісний позов було залишено без розгляду, у задоволенні зустрічних позовних вимог було відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 р. (справа повернулася до господарського суду Київської області 02.04.2018 р.) рішення суду від 13.07.2017 р. у даній справі було скасоване частково, а саме - в частині залишення первісного позову без розгляду, і в цій частині справу направлено до господарського суду для здійснення подальшого розгляду. В частині зустрічного позову рішення суду було залишене без змін.

З огляду на викладене, справа № 20/058-10 підлягала призначенню до розгляду в частині первісних позовних вимог Малого підприємства «ПМК-1» до СТ «Чайка» про стягнення 732581,52 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2018 р., у зв'язку з набранням чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, було постановлено розгляд даної справи № 20/058-10 (в частині первісного позову) здійснювати за правилами загального позовного провадження та зі стадії підготовчого провадження; призначено підготовче засідання на 03.05.2018 р.

Підготовче засідання відкладалося.

24.05.2018 р. до господарського суду Київської області від голови Садового товариства «Чайка» були подані письмові пояснення б/н від 24.05.2018 р. (вх. № 9885/18 від 24.05.2018 р.), за змістом яких відповідач проти первісного позову МП «ПМК-1» заперечує у повному обсязі та зазначає про те, що діючим договором між сторонами у даній справі був договір № 8 від 15.06.2006 р., що підтверджується і останнім підписаним ОСОБА_3 актом виконаних робіт № 6 в липні 2006 року. Після відсторонення від обов'язків голови правління СТ Чайка ОСОБА_3 на його місце була призначена ОСОБА_4, якою була підписана додаткова угода до договору та три останні акти виконаних робіт - № 7 за лютий 2009 року на суму 333396,00 грн., № 8 за лютий 2009 року на суму 80202,00 грн. та № 9 за лютий 2009 року на суму 261188,40 грн.

11.06.2018 р. до господарського суду Київської області головою Садового товариства «Чайка» були подані письмові пояснення (остаточні) б/н, б/д (вх. № 10975/18 від 11.06.2018 р.), за змістом яких відповідач проти первісного позову МП «ПМК-1» заперечує у повному обсязі та зазначає наступне.

Об'єм виконаних робіт повинен відображатися в актах виконаних робіт, таких актів є 9. 3 останні акти №№ 7, 8, 9 за виконані роботи на суму 674786,40 грн. було складено за виконані роботи на вимогу представників Київоблгазу. На звернення СТ Чайка , ВАТ по газопостачанню та газифікації Київоблгаз надіслало СТ Чайка лист № 37-3734 від 16.09.2010 р., в якому зазначило, що вимоги ВАТ по газопостачанню та газифікації Київоблгаз (Вишгородська ФЕГГ) стосувались лише недоліків, виявлених під час приймання виконаних робіт щодо недотримання норм ДБН В.2.5-20-2001 та Правил безпеки систем газопостачання України , зокрема, не встановлення орієнтирних стовпчиків, не пофарбовано огорожу ШРП, відсутність попереджувальних табличок, не задуті піною футляри на в/т, не встановлені ізолюючі фланці, не виконано освітлення ПРГ та УШГ, контрольний провідник не виведено під ковер, не виконано бетонування кранів. Отже, зазначені роботи не стосуються робіт, які відображені в актах №№ 7, 8, 9. Крім того, усунення вказаних Київоблгазом недоліків навіть не відображене в зазначених вище актах №№ 7, 8, 9.

Також відповідач за первісним позовом зазначав про те, що загальна сума актів виконаних робіт становить 1204740,00 грн. Згідно акту звірки від 09.02.2009 р. (день приймання завершеного будівництва газопроводу) заборгованість СТ «Чайка» перед МП «ПМК-1» становила 80190,00 грн. Так, згідно касових ордерів № 3 та № 4 ОСОБА_4 (на той час голова правління СТ Чайка ) передала ОСОБА_1 (директору МП «ПМК-1» ) відповідно 70000,00 грн. та 36690,00 грн. Таким чином, за твердженням відповідача за первісним позовом, з урахуванням готівкових розрахунків (280000,00 грн.) СТ «Чайка» сплатило МП «ПМК-1» 1398126,00 грн. (1010436,00 грн.+70000,00 грн.+37690,00 грн.+280000,00 грн.), що перевищує суму, вказану в позові.

Підсумовуючи свої заперечення, відповідач за первісним позовом наголошував на наступному: 1) існує 2 договори від 15 та від 19 червня 2006 року, і в договорі від 19.06.2006 р. немає умов про відміну договору від 15.06.2006 р., до того ж в 4-х із 9-ти актів виконаних робіт вказаний договір від 15.06.2006 р., а три останніх акти №№ 7, 8, 9 підписані після завершення всіх робіт та після підписання акта приймання завершеного будівництва газопроводу. Роботи виконані згідно актів №№ 7, 8, 9 на вимогу ВАТ по газопостачанню та газифікації Київоблгаз , що не підтверджено позивачем за первісним позовом та заперечується офіційною відповіддю ВАТ по газопостачанню та газифікації Київоблгаз , а також членами СТ Чайка , які заперечують взагалі виконання робіт, вказаних в зазначених вище актах №№ 7, 8, 9; 2) оплата за договором здійснювалась як готівкою, так і в безготівковій формі, що є порушенням законодавства. Сума оплачених СТ Чайка на користь МП «ПМК-1» робіт більша суми, вказаної у всіх актах виконаних робіт; 3) умови договору у повному обсязі і на даний час не виконані, оскільки документація щодо будівництва газопроводу знаходиться в МП «ПМК-1» та не передана СТ Чайка .

11.06.2018 р. до господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшов відзив на пояснення відповідача за первісним позовом № 10 від 11.06.2018 р., за змістом якого МП «ПМК-1» заперечує проти мотивів, викладених у поясненнях голови СТ «Чайка» , та підтримує первісні позовні вимоги у повному обсязі, з огляду на наступне.

МП ПМК-1 виконувало всі роботи, замовлені СТ Чайка згідно договору № 8 від 19.06.2006 р. Договір № 8 від 15.06.2006 р. не вказувався у позовній заяві тому, що він не вважається окремим договором. Якщо б позивач виконував роботи за обома договорами, то не потрібно було б укладати додаткову угоду № 2 до договору № 8 від 19.06.2006 р. Окрім того, сума обох договорів значно більша, ніж сума договору № 8 від 19.06.2006 р. та додаткової угоди № 2 від 20.02.2009 р.

Про те, що МП ПМК-1 виконало всі роботи саме за договором № 8 від 19.06.2006 р. стверджує і сам голова СТ Чайка ОСОБА_3 Але в зустрічному позові про визнання договорів недійсними ОСОБА_3 заявив, що про існування договору № 8 від 19.06.2006 р. дізнався тільки з позовної заяви МП ПМК-1 , ніколи не бачив його оригіналу і тим більше його не підписував, проте судова почеркознавча експертиза спростувала його твердження. Після цього в своїх поясненнях він погодився, що договір на суму 863350,00 грн. підписував.

Стосовно додаткових робіт, про що була укладена додаткова угода № 2 від 20.02.2009 р., яких, як стверджує представник відповідача ОСОБА_3, МП ПМК-1 не виконувало, позивач за первісним позовом зазначив наступне. З вересня 2006 року по липень 2007 року згідно актів виконаних робіт №№ 1,2,3,4,5,6 особисто головою правління СТ Чайка ОСОБА_3 прийнято та сплачено додаткових робіт на суму 249902,00 грн. та основних робіт на суму 280052,00 грн. В Акті держкомісії про готовність об'єкта до експлуатації № 156-е від 09.04.2009 р. є таблиця з основними характеристиками об'єкта, з якої вбачається, що фактична загальна довжина газопроводів на 2845,5 м більша, ніж за проектом.

ОСОБА_3 звинувачує голову правління СТ Чайка ОСОБА_4 у тому, що вона підписала акти виконаних робіт №№ 7,8,9, не маючи на це права, так як роботи проводились не в її садовому товаристві. Водночас, ОСОБА_4 прийняла за актами виконаних робіт додаткових робіт лише на суму 91488,00 грн., а основних робіт - на суму 583298,00 грн., договір на виконання яких уклав саме ОСОБА_3 Вищезазначені будівельні роботи фактично були виконані підрядником значно раніше, а прийняті замовником були тільки після того, як 09.02.2009 р. акти про приймання завершеного будівництва об'єкта газопостачання були підписані представниками Київоблгазу та Технагляду. Тоді голова правління СТ Чайка ОСОБА_4 підписала акти виконаних робіт №№ 7,8,9 та додаткову угоду № 2 від 20.02.2009 р. до договору № 8 від 19.06.2006 р. на додаткові роботи вартістю 341390,00 грн., з яких на суму 249902,00 грн. робіт було прийнято та сплачено особисто головою правління СТ Чайка ОСОБА_3 ще в 2006-2007 роках. 27.04.2010 р. МП ПМК-1 направило СТ Чайка акт звірки взаємних розрахунків за договором № 8 від 19.06.2006 р. та додатковою угодою № 2 від 20.02.2009 р. Лист залишився без відповіді. При цьому акт звірки, на який посилається ОСОБА_3, не має ніякого відношення до розрахунків за даним договором.

Поряд з цим, первісний позивач наголошував, що МП ПМК-1 всі роботи з будівництва газопроводів та ГРП для газопостачання садових товариств виконало в повному обсязі і що об'єкт введено в експлуатацію в 2009 році.

З огляду на викладене, позивач за первісним позовом просить суд задовольнити позов МП ПМК-1 до СТ Чайка про стягнення 650807,00 грн. основного боргу, 60311,08 грн. штрафу та 21463,44 грн. інфляційних втрат, а також судових витрат у сумі - 7325,82 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 11.06.2018 р. представники позивача та відповідача за первісним позовом заявили про надання суду всіх наявних доказів у даній справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2018 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.07.2018 р.

У судовому засіданні 12.07.2018 р. представники позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримували у повному обсязі; представник відповідача за первісним позовом заперечував проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 12.07.2018 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

МП «ПМК-1» (підрядник) звернулось до суду з первісними позовними вимогами до СТ «Чайка» (замовник) про стягнення заборгованості за договором № 8 від 19.06.2006 р., згідно з п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник бере на себе виконання робіт з монтажу газопроводів високого та середнього тиску, ГРП шафного типу для газопостачання житлових будинків садових товариств згідно із затвердженим кошторисом на будівельно-монтажні роботи, підготовку виконавчої документації, введення системи газопостачання в експлуатацію.

Строк початку робіт встановлюється з дня сплати авансу згідно з п. 4.1 договору (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 1.3 договору строк закінчення робіт - 31 серпня 2006 року.

За умовами пункту 3.1 договору вартість робіт визначається на підставі затвердженого кошторису на будівельно-монтажні роботи, складеного в програмному комплексі АВК-3 (версія 2.4.1) у відповідності з чинними нормами та правилами в цінах 2006 року.

Договірна ціна доручених до виконання підрядникові робіт складає 863350,00 грн., у тому числі - 143891,67 грн. 20% ПДВ (п. 3.2 договору).

У відповідності з умовами п.п. 4.1, 4.2 договору до початку робіт замовник зобов'язаний провести передоплату в розмірі 60% - 518010,00 грн., у тому числі - 86335,00 грн. 20% ПДВ, і 30% згідно актів виконаних робіт. Сплата решти 10% за виконані роботи здійснюється протягом 3-х банківських днів після підписання акта здачі-приймання робіт.

Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до завершення розрахунків між сторонами (п. 7.1 договору).

За письмовою угодою сторін можлива пролонгація даного договору на строк до одного місяця (п. 7.3 договору).

Згідно з умовами п. 8.3 договору строк виконання робіт, зазначений у даному договорі, може бути продовжений за згодою сторін шляхом внесення відповідних змін до даного договору.

Договір № 8 від 19.06.2006 р., оригінал якого міститься у матеріалах справи, підписаний з боку МП «ПМК-1» директором ОСОБА_1

Слід зазначити, що СТ «Чайка» і безпосередньо голова правління товариства ОСОБА_3 заперечували факт підписання вказаного договору ОСОБА_3, наголошуючи на тому, що діючим є попередньо укладений договір № 8 від 15.06.2006 р. з меншою вартістю робіт.

Між тим, факт вчинення підпису на договорі № 8 від 19.06.2006 р. особисто головою правління СТ «Чайка» ОСОБА_3 був встановлений висновком судово-почеркознавчої експертизи № 5124/11-11 від 18.11.2011 р., проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі ухвали суду у даній справі.

Як зазначає первісний позивач, у подальшому до договору № 8 від 19.06.2006 р. були внесені зміни.

Так, згідно з додатковою угодою № 1 від 16.02.2009 р. про зміну договору № 8 від 19.06.2006 р., сторони домовилися про те, що строком дії договору № 8 від 19.06.2006 р. є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його укладання та діє до 30 червня 2009 року, або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору.

Окрім того, згідно з додатковою угодою № 2 від 20.02.2009 р. про зміну договору № 8 від 19.06.2006 р., сторони домовилися про те, що вартість робіт за договором № 8 від 19.06.2006 р., яка складала 863350,00 грн., збільшується на 341390,00 грн., і загальна вартість робіт складає 1204740,00 грн.

За змістом первісного позову МП «ПМК-1» зазначає, що замовник виконав свої зобов'язання з попередньої оплати та оплати вартості виконаних робіт частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок підрядника 553933,00 грн.

Слід зазначити, що факт перерахування коштів на рахунок підрядника у вказаній сумі матеріалами справи підтверджується та СТ «Чайка» не заперечується.

Первісний позивач зазначає про те, що з боку підрядника обов'язки за договором № 8 від 19.06.2006 р., з урахуванням додаткових угод № 1 від 16.02.2009 р. та № 2 від 20.02.2009 р., виконані у повному обсязі шляхом виконання передбачених договором робіт на суму 1204740,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт № 1 на суму 49998,00 грн., № 2 на суму 255192,00 грн., № 3 на суму 33564,00 грн., № 4 на суму 54000,00 грн., № 5 на суму 97600,00 грн., № 6 на суму 39600,00 грн., № 7 на суму 333396,00 грн., № 8 на суму 80202,00 грн., № 9 на суму 261188,40 грн. за період з червня 2006 року по лютий 2009 року, актами про прийом завершеного будівництва об'єкта газопостачання від 09.02.2009 р., актом про готовність об'єкта до експлуатації № 156-е від 09.04.2009 р., свідоцтвом № 10000278 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

З огляду на викладене, на переконання первісного позивача, у замовника виникла заборгованість з оплати виконаних підрядником робіт на суму 650807,00 грн. (1204740,00 грн. - 553933,00 грн.), що і спричинило звернення МП «ПМК-1» до суду з первісним позовом у даній справі про стягнення 650807,00 грн. основного боргу, 60311,08 грн. штрафу та 21463,44 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відносини сторін у даній справі за правовою природою є відносинами будівельного підряду.

Відповідно до частини 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до частини 1 ст. 321 ГК України, частини 1 ст. 843 та частин 1, 2 ст. 844 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна в договорі підряду може бути визначена в кошторисі. Кошторис може бути приблизним або твердим.

З матеріалів справи слідує, що первісним позивачем як підрядником були виконані роботи з будівництва газопроводу та газифікації низки садових товариств, розташованих в с. Демидів Вишгородського району Київської області.

Зазначений газопровід був введений в експлуатацію у 2009 році.

Як зазначалося вище, первісні позовні вимоги підрядника до СТ «Чайка» як замовника про сплату 732581,52 грн. ґрунтуються на договорі № 8 від 19.06.2006 р., укладеному між сторонами у даній справі, згідно якого вартість робіт з будівництва газопроводу складає 863350,00 грн., а з урахуванням додаткової угоди № 2 від 20.02.2009 р. до договору № 8 від 19.06.2006 р. вартість робіт було збільшено на 341390,00 грн., у зв'язку з чим загальна вартість робіт за вказаним договором та додатковою угодою до нього, за твердженням МП «ПМК-1» становить 1204740,00 грн.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, СТ «Чайка» заперечувало заявлену первісним позивачем у позові вартість та обсяги виконаних МП «ПМК-1» робіт щодо будівництва газопроводу, який було введено в експлуатацію у 2009 році.

З урахуванням наведеного свого часу суд дійшов висновку, що для правильного вирішення спору необхідно встановити відповідність фактично виконаних позивачем за первісним позовом робіт умовам одного з укладених між сторонами договорів (№ 8 від 19.06.2006 р. чи № 8 від 15.06.2006 р.), з'ясувати фактичний обсяг вказаних робіт та їх вартість, однак оскільки у суду спеціальні знання у галузі будівництва відсутні, то у даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу ухвалою господарського суду Київської області від 23.02.2017 р.

Проте, зазначену експертизу проведено не було у зв'язку з нездійсненням оплати її вартості та ненаданням сторонами витребуваних експертом документів, а саме - проектної документації на будівельно-монтажні роботи з будівництва газопроводу високого та середнього тиску згідно договорів № 8 від 19.06.2006 р. та № 8 від 15.06.2006 р.; кошторисної документації, документації з відомостями ресурсів на будівельно-монтажні роботи з будівництва газопроводу високого та середнього тиску згідно договорів № 8 від 19.06.2006 р. та № 8 від 15.06.2006 р.; актів на закриття прихованих робіт на будівельно-монтажні роботи з будівництва газопроводу високого та середнього тиску згідно договорів № 8 від 19.06.2006 р. та № 8 від 15.06.2006 р.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи, суд вважає за необхідне зазначити про те, що будь-яких доказів на підтвердження того факту, що договір № 8 від 19.06.2006 р. на суму 863350,00 грн. був підписаний з боку голови правління СТ «Чайка» ОСОБА_3 без намірів виконання останнього (наприклад, обвинувального висновку за наслідками здійсненого кримінального провадження, вироку суду тощо) до матеріалів справи не надано.

Натомість матеріали справи містять підписані сторонами, у тому числі - безпосередньо ОСОБА_3, акти виконаних робіт з будівництва газопроводу, частина з яких містить посилання як на підставу виконання робіт на договір № 8 від 19.06.2006 р., а частина - на договір № 8 від 15.06.2006 р.

Крім того, слід зазначити, що рішенням господарського суду Київської області від 13.07.2017 р. у даній справі № 20/058-10 у задоволенні зустрічних позовних вимог Малого підприємства «ПМК-1» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про визнання договору № 8 від 19.06.2006 р. та додаткових угод до нього недійсними було відмовлено повністю. Зазначене рішення залишене без змін в частині зустрічного позову постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 р.

Таким чином, матеріалами справи не доведено наявності підстав для залишення судом поза увагою факту укладання та виконання сторонами договору № 8 від 19.06.2006 р., згідно умов якого вартість будівництва визначалася в сумі 863350,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що СТ «Чайка» було сплачено на користь МП «ПМК-1» безготівковим коштом 529954,00 грн., згідно з платіжними дорученнями з призначенням платежів «за монтаж газопроводу згідно договору № 8 від 15.06.2006 р.» , а саме - платіжними дорученнями № 17 від 01 серпня 2006 року на суму 200000,00 грн., № 11 від 19 червня 2006 року на суму 50000,00 грн., № 14 від 11 липня 2006 року на суму 10000,00 грн., № 24 від 26 жовтня 2006 року на суму 45190,00 грн., № 27 від 16 листопада 2006 року на суму 18000,00 грн., № 30 від 27 грудня 2006 року на суму 15564,00 грн., № 9 від 19 березня 2007 року на суму 15000,00 грн., № 1 від 18 січня 2007 року на суму 30000,00 грн., № 11 від 18 квітня 2007 року на суму 25000,00 грн., № 15 від 29 травня 2007 року на суму 54000,00 грн., № 30 від 08 липня 2008 року на суму 67200,00 грн.

Крім цього, замовник стверджував, що оскільки керівник МП «ПМК-1» ОСОБА_1 заявив про необхідність додатково сплатити за виконання робіт готівкові кошти, то голова правління СТ «Чайка» ОСОБА_3 додатково передав директору МП «ПМК-1» ОСОБА_1 готівкові кошти на загальну суму 317000,00 грн., що підтверджується відповідними розписками: від 25.05.2008 р. на суму 4000,00 грн., від 07.02.2006 р. на суму 33000,00 грн., від 07.02.2006 р. на суму 3000,00 грн., від 16.07.2006 р. на суму 50000,00 грн., від 16.08.2006 р. на суму 50000,00 грн., від 27.08.2005 р. на суму 1000,00 грн., від 10.07.2006 р. на суму 20000,00 грн., від 18.09.2006 р. на суму 100000,00 грн., від 19.03.2007 р. на суму 60000,00 грн. (копії розписок долучені до матеріалів справи).

Слід зазначити, що учасниками спірних правовідносин за договором будівельного підряду у даному випадку є дві юридичні особи - МП «ПМК-1» та СТ «Чайка» , в той час як вказані розписки видані фізичною особою ОСОБА_1 щодо отримання готівкових коштів від фізичної особи ОСОБА_3

Також відповідач за первісним позовом посилався на те, що МП «ПМК-1» додатково прийняло від самих голів садових товариств, газифікація яких здійснювалася МП «ПМК-1» , кошти в розмірі 74535,00 грн., що підтверджується, зокрема, квитанціями до прибуткових касових ордерів б/н від 19.07.2008 р. на суму 870,00 грн., б/н від 19.07.2008 р. на суму 900,00 грн., № 33 від 07.03.2009 р. на суму 10000,00 грн. серія 02АААМ 7771041 від 09.02.2009 р. на суму 4000,00 грн., б/н від 10.05.2008 р. на суму 2000,00 грн., б/н від 10.08.2007 р. на суму 4000,00 грн., № 38 від 12.03.2009 р. на суму 15100,00 грн., серія 02АААМ 7771042 від 12.02.2009 р. на суму 9815,00 грн., б/н від 26.11.2007 р. на суму 1950,00 грн., б/н від 22.07.2008 р. на суму 2000,00 грн., б/н від 20.07.2008 р. на суму 2000,00 грн., б/н від 20.05.2008 р. на суму 4000,00 грн., а також розписками від 17.12.2008 р. на суму 10000,00 грн., від 22.12.2008 р. на суму 3900,00 грн., від 25.05.2008 р. на суму 4000,00 грн.

Таким чином, на думку відповідача за первісним позовом, загальна сума, сплачена СТ «Чайка» та головами садових товариств на користь МП «ПМК-1» за договором № 8 від 15.06.2006 р., складаєла 921489,00 грн. (529954,00 + 317000,00 + 74535,00).

У подальшому, відповідач за первісним позовом зазначав про те, що загальна сума за актами виконаних робіт становить 1204740,00 грн., і згідно акту звірки від 09.02.2009 р. (день приймання завершеного будівництва газопроводу) заборгованість СТ «Чайка» перед МП «ПМК-1» становила 80190,00 грн. При цьому, згідно касових ордерів № 3 та № 4 ОСОБА_4 (на той час голова правління СТ Чайка ) передала ОСОБА_1 (директору МП «ПМК-1» ) відповідно 70000,00 грн. та 37690,00 грн. Таким чином, за твердженням відповідача за первісним позовом, з урахуванням готівкових розрахунків (280000,00 грн.), СТ «Чайка» сплатило МП «ПМК-1» 1010436,00 грн.+70000,00 грн.+37690,00 грн.+280000,00 грн.=1398126,00 грн., що перевищує суму, вказану в позові.

Слід зазначити, що за приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач за первісним позовом в якості доказу відсутності заборгованості посилався на акт звірки від 09.02.2009 р., підписаний представниками сторін на суму 80190,00 грн.

Проте, акт звірки взаєморозрахунків не вважається документом, що підтверджує здійснення господарської операції між сторонами чи наявність зобов'язання за господарським договором, оскільки він не відповідає вимогам, що ставляться до первинних документів. Отже, акт звірки взаєморозрахунків на суму 80190,00 грн. не підтверджує наявності заборгованості та її розміру.

При цьому акт звіряння взаємних розрахунків доводить лише обставини про звіряння сторонами розрахунків між собою за певний період часу чи на конкретну дату. Правильність (достовірність) показників дебіторської чи кредиторської заборгованості цим актом не підтверджується, тому він не є доказом визнання боржником своїх грошових зобов'язань перед кредитором.

Окрім того, СТ Чайка зазначало про невідповідність робіт, вказаних в актах виконаних робіт №№ 7, 8, 9, фактично виконаним додатковим роботам, оскільки виконання останніх здійснювалося на вимогу ВАТ по газопостачанню та газифікації Київоблгаз , яким були виявлені певні недоліки перед введенням газопроводу в експлуатацію.

При цьому жодних доказів того, що зазначені в трьох останніх актах №№ 7, 8, 9 роботи виконувалися саме на вимогу ВАТ по газопостачанню та газифікації Київоблгаз , як про це зазначає первісний відповідач, до матеріалів справи не надано.

Також судом залишається поза увагою посилання відповідача за первісним позовом на фактичне невиконання підрядником у лютому 2009 року робіт із застосуванням важкої техніки, відображених в останніх актах виконаних робіт, датованих лютим 2009 року, оскільки доказів того, що вказані роботи не виконувалися взагалі, до матеріалів справи не надано. Натомість первісний позивач наголошував на тому, що всі зазначені в актах виконаних робіт, підписаних сторонами, роботи були виконані, наслідком чого стало введення об'єкта в експлуатацію у 2009 році, докази якого надані до матеріалів справи.

Враховуючи, що позивачем за первісним позовом надано достатньо об'єктивних та переконливих доказів у підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем за первісним позовом не доведено протилежного, а також не надано доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги МП «ПМК-1» до СТ «Чайка» в частині стягнення 650807,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати виконаних робіт, позивач за первісним позовом на підставі п. 5.5 договору просив суд стягнути з відповідача 60311,08 грн. штрафу.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що у випадку невиконання замовником п. 4.2 договору, останній сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми вартості робіт, які підлягають оплаті за кожен день.

З огляду на викладене вище, зазначений у договорі штраф за своєю правовою природою є пенею.

З долученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що позивачем за первісним позовом було визначено пеню в сумі 60311,08 грн.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, позивачем за первісним позовом було визначено початок прострочення відповідачем за первісним позовом зобов'язання з 13.04.2009 р., тобто через 3 дні після підписання акту здачі-приймання робіт.

Як зазначалося вище, згідно з п. 4.2 договору оплата останніх 10% вартості виконаних робіт здійснюється на протязі 3-х банківських днів після підписання акту здачі-приймання робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, а також наведені умови п. 4.2 договору, судом встановлено, що останнім днем оплати виконаних робіт є 14.04.2009 р.

Згідно з виконаним судом арифметичним розрахунком, здійсненим на суму заборгованості, з урахуванням визначеного судом початку прострочення виконання зобов'язання, з відповідача за первісним позовом підлягає стягненню пеня в сумі 59597,87 грн.:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 542339.17 15.04.2009 - 14.06.2009 61 12.0000 % 0.066 %* 21753.00 542339.17 15.06.2009 - 11.08.2009 58 11.0000 % 0.060 %* 18959.58 542339.17 12.08.2009 - 12.10.2009 62 10.2500 % 0.056 %* 18885.29 Окрім того, позивачем за первісним позовом було заявлено вимогу щодо стягнення з СТ Чайка 21463,44 грн. інфляційних втрат, за період з 13.04.2009 р. до 12.10.2009 р., на суму 542339,17 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу, з урахуванням індексу інфляції, визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 сума боргу, з урахуванням індексу інфляції, повинна розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Як зазначено у п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши поданий первісним позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд зазначає, що згідно з вірним арифметичним розрахунком розмір інфляційних втрат становить 16434,48 грн. за період з травня 2009 року до жовтня 2009 року на суму 542339,17 грн., у зв'язку з чим заявлені інфляційні втрати підлягають частковому стягненню з відповідача за первісним позовом.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення первісних позовних вимог Малого підприємства «ПМК-1» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Садового товариства «Чайка» .

Решта доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Садового товариства «Чайка» (07335, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Фастова, 2, код 22202781) на користь Малого підприємства «ПМК-1» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04212, м. Київ, вул. Малиновського, 13, к. 60, код 22856316) - 650807 (шістсот п'ятдесят тисяч вісімсот сім) грн. 00 коп. основного боргу, 59597 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) грн. 87 коп. пені, 16434 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 48 коп. інфляційних втрат, 7268 (сім тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп. державного мита, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене 23.07.2018 р.

Суддя В.М. Бабкіна