Постанова

від 11.07.2018 по справі 911/384/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2018 р. Справа№ 911/384/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Куксова В.В.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання: Подоляк Р.Ю.

За участі представників: не викликались

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства Віктор-Ком Імпекс на рішення Господарського суду Київської області від 18.05.2018 у справі № 911/384/18 (суддя: Черногуз А.Ф.)

за позовом Приватного підприємства Віктор-Ком Імпекс

до Приватного підприємства Горпром

про стягнення боргу, штрафних санкцій, втрат від інфляції згідно договору поставки №8 від 12.12.2017

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Віктор-Ком Імпекс звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства Горпром про стягнення 70070,00 грн. боргу, 3503,50 грн. штрафних санкцій, 1051,05 грн. втрат від інфляції згідно договору поставки №8 від 12.12.2017.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.05.2018 у справі № 911/384/18 у задоволенні позову відмовлено, справу було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство Віктор-Ком Імпекс звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.05.2018 року у справі № 911/384/18 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і прийняті з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.07.2018 в порядку спрощеного провадження без повідомлення представників сторін.

02.07.2018 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів зазначає, що оскільки позивач письмово виклав свою позицію щодо розгляду спору, а відповідач правом на надання відзиву не скористався, справа є малозначною в розумінні п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, спір не є складним, а обставини необхідні для вирішення спору можливо встановити за наявними у матеріалах справи доказами, з метою уникнення затягування розгляду справи, колегія суддів відхиляє клопотання позивача про розгляд справи з викликом представників сторін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

12.12.2017 між Приватним підприємством Горпром (постачальник) та Приватним підприємством Віктор-Ком Імпекс (покуепць) було укладено договір поставки № 8, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується поставити покупцеві пелети з деревини (продукцію), а покупець зобов'язується прийняти вказану продукцію і сплатити за неї встановлену грошову суму, згідно специфікацій.

Покупець здійснює 100% попередню оплату партії продукції, на підставі рахунків-фактур постачальника, протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури (п. 2.3. договору).

Строк поставки продукції - протягом 15 робочих днів з моменту отримання 100% оплати від покупця, на рахунок постачальника (п. 3.4.).

За порушення постачальником строків поставки, останній сплачує покупцеві штраф у розмірі 5% від вартості поставленої продукції (п. 5.3. договору).

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак, правовідносини, що з нього виникають регулюються відповідними положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Позивач зазначає, що відповідач на виконання умов договору виставив позивачу рахунок-фактуру № 82 від 12.12.2017 на оплату продукції у сумі 70070,00 грн.

Вказаний рахунок був оплачений позивачем відповідно до платіжного доручення № 199 від 14.12.2017, призначення платежу оплата по рахунку за товар № 82 від 12.12.2017 .

Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору свого обов'язку з поставки товару не виконав, у зв'язку із чим він звертався до останнього з претензією № 5 від 01.02.2018 про повернення коштів. Як доказ звернення з вказаною претензію позивачем надано копію фіскального чеку від 05.02.2018.

У зв'язку із наведеним позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 70070,00 грн. боргу, 3503,50 грн. штрафних санкцій (п. 5.3. договору), 1051,05 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відхиляючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що позивачем не надано жодних доказів того, що грошові кошти не були повернуті відповідачем на рахунок позивача, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про недоведеність факту наявності заборгованості.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що в рахунку-фактурі на оплату продукції, а також в платіжному дорученні про сплату 70070,00 грн. відсутнє посилання на договір поставки №8 від 12.12.2017, відтак суд не може встановити, на яких умовах та у які строки мала бути здійснена поставка товару.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції не мав відомостей щодо певних обставин справи, однак дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у справі доказами та без виклику сторін.

При цьому, до апеляційної скарги позивачем додано виписки по рахунках, з яких вбачається, відсутність повернення коштів позивачу, а також надано письмові пояснення, що між сторонами були відсутні правовідносини, окрім спірного Договору, за якими позивач мав сплатити кошти в сумі 70070,00 грн. на рахунок відповідача. Колегія суддів вважає за можливе прийняти докази долучені до апеляційної скарги до розгляду.

Дослідивши обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем на виконання Договору сплачено відповідачу кошти в сумі 70070,00 грн., при цьому, відповідач пелети з деревини позивачу не постави, а отримані кошти не повернув, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 70070,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок штрафу (на підставі п. 5.3. Договору) та розрахунок інфляційних втрат, колегія вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а отже з відповідача на користь відповідача підлягає стягненню 3503,50 грн. штрафу та 1051,05 грн. втрат від інфляції.

Крім того, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, а також витрати на правову допомогу, які підтверджені договором, ордером, актом приймання-передачі виконаних робіт та квитанцією про оплату.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Віктор-Ком Імпекс на рішення Господарського суду Київської області від 18.05.2018 у справі № 911/384/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.05.2018 у справі № 911/384/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

4. Стягнути з Приватного підприємства Горпром (09100, Київська обл., м. Біла Церква, пр.. Будівельників, 1Б, код ЄДРПОУ 37517993) на користь Приватного підприємства Віктор-Ком Імпекс (600421, Чернівецька обл., Глибоцький район, с. Йорданешти, вул. Корнец, 24, код ЄДРПОУ 34864103) 70 070,00 грн. (сімдесят тисяч сімдесят грн. 00 коп.) заборгованості, 3 503,50 грн. (три тисячі п'ятсот три грн. 50 коп.) штрафу, 1 051,05 грн. (одну тисячу п'ятдесят одну грн. 05 коп.) інфляційних втрат, 6 960,00 грн. (шість тисяч дев'ятсот шістдесят грн. 00 коп.) витрат на правову допомогу, 1762,00 (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) судового збору за подання позовної заяви та 2 643,00 грн. (дві тисячі шістсот сорок три грн. 00 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

6. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги з дотриманням положень ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 20.07.2018.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді В.В. Куксов

І.А. Іоннікова