РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
23 липня 2018 року Справа № 918/165/18
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Маціщук А.В. , суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Мазур О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального закладу "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради
на рішення господарського суду Рівненської області від 22.05.2018р.
(ухвалене об 11:44 год. у м. Рівному, повний текст складено 25.05.2018р.)
у справі №918/165/18 (суддя Бережнюк В.В.)
за позовом Заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області
до відповідачів:
1. Комунального закладу "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради
2. Фізичної особи-підприємця Шпорталюка Ігоря Терентійовича
про визнання недійсним договору № 5 від 22.01.2018 року на загальну суму 760 000,00 грн.
за участю представників сторін:
від прокуратури - Дроган Н.О.;
від Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області - Здибеля І.О.;
від Комунального закладу "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради - Мазур Р.В.;
від Фізичної особи-підприємця Шпорталюка Ігоря Терентійовича - не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області звернувся з позовом до Комунального закладу "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради та Фізичної особи-підприємця Шпорталюк Ігор Терентійович про визнання недійсним договору № 5 від 22.01.2018 р. на загальну суму 760000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний Договір укладений з порушенням вимог ст.ст. 655, 656, 669, 712 ЦК України, ст.ст. 179, 180 ГК України, ст. ст. 1-4 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки у ньому не визначено конкретне найменування товару, не зазначено вимоги щодо якості товару та кількості продукції, що є предметом договору. Тому позивач вважає, що на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, Договір поставки № 5 від 22.01.2018 року підлягає визнанню недійсним.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 22.05.2018 р. у справі № 918/165/18 було задоволено позов. Визнано недійсним Договір № 5 від 22.01.2018 р., укладений між Комунальним закладом "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради та фізичною особою-підприємцем Шпорталюк Ігор Терентійович. Припинено зобов'язання за вказаним договором на майбутнє.
При ухвалені вказано рішення суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний Договір суперечить принципам закупівель, встановлених ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", що є порушенням абз. 3 ч. 1 ст. 2 Закону "Про публічні закупівлі", та, відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання Договору недійсним.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач - Комунальний заклад "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення господарського суду Рівненської області від 22.05.2018 р. у справі № 918/165/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Скаржник вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.
Планування закупівлі продуктів харчування та оприлюднення додатків до річного плану закупівель проведено згідно ст.ст. 2, 4 Закону України "Про публічні закупівлі", абз.3 п.2 наказу МЕРТУ від 22.03.2016 р. №490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель", Порядку визначеним предмету закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ 17.03.2016 №454 за показником четвертої цифри ДК 021:2015 із зазначенням конкретної назви предмета закупівлі.
Відповідно оскаржуване рішення в частині висновків щодо відсутності планування і невизначення конкретної назви предмета закупівлі зроблені без повного встановлення обставин справи дослідження доказів (зокрема, листа ТОВ "ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА" № 243/04 від 03.04.2018 р. та інформації, висвітленої в електронній системі закупівель) та нормативної бази.
Зміст Договору поставки № 5 від 22.01.2018 р. становлять умови, визначені на основі вільного волевиявлення угодою його сторін, спрямованою на встановлення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, і відповідають ст.ст. 656, 669 ЦК України, ст.ст. 179,180 ГК України.
Комунальним закладом дотримано принципів здійснення публічних закупівель та вимог на абз. 5 ч. 1 ст. 2 та ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі", замовником оприлюднено в електронній системі закупівель звіти про укладений договір в межах технічних можливостей електронної системи закупівель.
В даному випадку відсутні підстави застосування ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Судом безпідставно допущено до представництва Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області заступника керівника прокуратури.
Місцевий господарський суд порушив норми процесуального права, а саме:
- КЗ "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради направив факсом до суду клопотання про відкладення розгляду справи, про котре судом не було згадано в оскарженому рішенні;
- всупереч ст. 238 ГПК України не повідомив про порядок оскарження судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, Комунальний заклад "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради вважає, що вищевказане судове рішення є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Від заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу Комунального закладу "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради, відповідно до якого просить оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.
На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказує на таке:
- в апеляційній скарзі зазначено, що КЗ "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель додатки до річного плану закупівель щодо закупівлі продуктів харчування різних позицій, однак, на веб-порталі Уповноваженого органу (www.prozorro.gov.ua) електронні документи (додаток до річного плану та зміни до нього), які б підтверджували планування комунальним закладом "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради закупівель одним договором продуктів харчування на суму 760000 грн. відсутні;
- під час закупівлі товарів навчальним закладом на загальну суму 760000 грн. відсутні посилання на вказану четверту цифру основного словника національного класифікатора, а вказано закупівля продуктів харчування;
- Комунальним закладом "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради публічні закупівлі, предметом яких є продукти харчування на суму 760000 грн. не проводились. Разом з тим, договір про поставку продуктів харчування на вищевказану суму укладено 22.01.2018 р.;
- всупереч вимог ч. 1 ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі" КЗ "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради опубліковано 34 звіти про укладені договори, які фактично не укладені, та долучено один і той же договір поставки №5 від 22.01.2018 р. який фактично виконується, що підтверджується відповідними накладними;
- Договір поставки №5 від 22.01.2018 підлягаю визнанню недійним, оскільки в момент вчинення (укладення) спірного договору не додержані вимоги, встановлені частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, згідно яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
- В даному випадку, при укладені оспорюваного договору поставки, порушено не лише норми ЦК України та ГК України, а вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" щодо порядку проведення закупівель та укладення за їх результатами відповідних договорів;
- Договір поставки, підписаний між комунальним закладом "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради та фізичної особи-підприємця Шпорталюком І.Т., укладено із порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", Господарського та Цивільного кодексів України, то існує ризик протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання, що порушує інтереси держави;
За наведеного вище, прокурор вказує, що вартість предмета закупівлі оспорюваного договору, перевищує 200000 грн., та становить 7600000 грн., у зв'язку з чим такий договір міг бути укладений в порядку проведення публічних закупівель, визначеному Законом України "Про публічні закупівлі", контроль у сфері яких здійснюють органи державного фінансового контролю, а тому вважає, що оскаржене рішення є цілком законним, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідач - Фізична особа-підприємець Шпорталюк Ігор Терентійович не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу Комунального закладу "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
23 липня 2018 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник Комунального закладу "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. З огляду на вказане, вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 22.05.2018 р. у справі № 918/165/18 слід скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Прокурор в судовому засіданні вказала, що відповідачами при укладені Договору були порушенні порушені положення ЦК України, ГК України, Закону України "Про публічні закупівлі", а тому просить оскаржене рішення залишити без змін.
Представник позивача - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області в судовому засіданні заявив, що з доводами апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
В судове засідання 23.07.2018 р. представник ФОП Шпорталюка І.Т. не з'явився.
Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що відповідач був належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення, направлене відповідачу (т. 2, а. с. 32), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 22.01.2018 р. між Комунальним закладом "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Шпорталюком Ігорем Терентійовичем (постачальник) було укладено Договір №5 (далі - Договір) (т. 1, а. с. 22).
Згідно із п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується забезпечити поставку продуктів харчування замовнику, а останній прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору асортимент та кількість товару попередньо погоджується між сторонами та вказується в накладних.
Пунктом ІІ.3 Договору передбачено, що вартість Договору становить 760000 грн.
В пункті ІV.2. Договору сторони погодили, що даний Договір складений у двох примірниках і знаходиться в сторін, вступає в дію після його підписання і діє до 31.12.2018р.
03.04.2018 р. між Комунальним закладом "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради та Фізичною особою-підприємцем Шпорталюком Ігорем Терентійовичем було укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до якої сторони виклали п. 1.2. в наступній редакції: "Асортимент та кількість товару, визначений у Додатку № 1 "Специфікація Товару" до цього Договору, попередньо погоджується між сторонами та вказується в накладних". Розділ IV Договору, сторони доповнили пунктом ІV.3., а саме: " Невідємною частиною цього Договору є Додаток № 1 "Специфікація Товару". (т. 1, а. с. 79).
В матеріалах справи наявні накладні, котрі підтверджують поставку ФОП Шпорталюком І.Т. товару за Договором (т. 1, а. с. 23-25, 82, 88).
Однак, на думку прокурора, вказаний Договір що укладений з порушенням вимог ст.ст. 655, 656, 669, 712 ЦК України, ст.ст. 179, 180 ГК України, ст. ст. 1-4 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв'язку із чим прокурор звернувся до суду.
Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних даних справи.
Щодо наявності підстав захисту інтересів держави прокурором, суд апеляційної інстанції бере до уваги наступне.
Згідно з пунктом 2 ст. 121 Конституції України визначено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді і шляхом пред'явлення цього позову реалізуються зазначені повноваження.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі", цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою цього Закону е забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Додержання всіма учасниками суспільних відносин принципу законності, який закріплено у ст. 68 Конституції України (кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь i гідність інших людей) є обов'язковою передумовою досягнення загальнонаціональної мети українського народу - побудови демократичної, соціальної, правової держави.
Звернення прокурора до суду у даній справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коптив.
Крім того, з огляду на висновки, викладені Європейським судом з прав людини у рішенні в справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 р., питання правомірності витрачання коштів місцевого бюджету становлять не тільки державний, а й суспільний інтерес.
Таким чином, недотримання під час проведення зазначеної закупівлі вимог чинного законодавства, принципів відкритості, максимальної ефективності та економії, унеможливило раціональне та ефективне використання коштів місцевого бюджету, що в свою чергу порушує нематеріальні та створює загрозу порушення матеріальних інтересів держави, а також безпосередньо порушує права та інтереси мешканців територіальної громади, утвердження i забезпечення яких є головним обов'язком держави відповідно до ст. 3 Конституції України.
Згідно з приписами ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Тобто, Західний офіс Державної аудиторської служби є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Рівненської області.
В той же час, матеріали господарської справи не містять доказів вжиття Західним офісом Державної аудиторської служби заходів до усунення порушень законодавства, котрі були допущенні при укладанні Договору № 5 від 22.01.2018 р.
Як вбачається із позовної заяви, прокурор посилався на порушення Комунальним закладом "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради під час укладання договору поставки продуктів харчування вимог законодавства, принципу максимальної ефективності та економії, що створює ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції, що прокурором було обґрунтовано підстави подання позову, як такими, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не суперечить вимогам чинного законодавства.
Щодо наявності підстав для визнання недійсним Договору № 5 від 22.01.2018 р. колегія суддів, бере до уваги наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення містяться і у ст. 265 Господарського кодексу України.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Згідно із преамбулою Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п. п. 5, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Замовники - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак, зокрема, юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.
За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами:
добросовісна конкуренція серед учасників;
максимальна економія та ефективність;
відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
недискримінація учасників;
об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;
запобігання корупційним діям і зловживанням.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.
Тобто, при здійснення процедури закупівлі шляхом застосування процедур передбачених ч. 1 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі" відбувається шляхом використання електронної системи закупівель, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" та дотримуватись принципів закупівлі, встановлених ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".
13.04.2016 р. наказом № 35 ДП "Зовнішторгвидав України" (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 р. № 1220 перейменоване в ДП "ПРОЗОРРО") було затверджено Порядок здійснення допорогових закупівель (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1.1. Порядку здійснення допорогових закупівель, цей Порядок застосовується у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавала послуги (послуг) та виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель (далі - Системи) під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 Закону.
Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що закупівля передбачає такі етапи:
- оголошення закупівлі;
- період уточнень;
- подання пропозицій;
- аукціон;
- кваліфікація, визначення переможця та завершення закупівлі.
Алгоритм проведення Закупівлі наведено у Додатку 1 до Порядку.
Згідно із п. 6.3. Порядку під час оголошення закупівлі замовник розміщує в Системі інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення Закупівлі. Інформація, зазначена під час оголошення закупівлі, повинна збігатися з інформацією, що зазначена у прикріплених документах (за наявності).
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454 (далі - Порядок визначення предмета закупівлі).
В той же час, з 17.01.2017 р. набрав чинності наказ Мінекономрозвитку від 19.12.2016 р. № 2092 "Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі", згідно з яким предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Тобто, предмет закупівлі товарів і визначається замовником за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Матеріалами справи не підтверджується, що Комунальний заклад "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради оприлюднив на веб-порталі Уповноваженого органу електронні документи (додаток до річного плану та зміни до нього), які б підтверджували планування закупівель товарної продукції, яка є предметом спірного Договору №5 від 22.01.2018 р.
Щодо посилань скаржника на те, що Комунальним закладом "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради було визначено предмет закупівлі, колегія суддів бере до уваги наступне.
Відповідно до п. 1. Порядку визначення предмета закупівлі предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Згідно з розділом 2 національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.
Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином:
перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y);
перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y);
перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y);
перші п'ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y).
Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії.
Однак, Комунальним закладом "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради всупереч вищенаведеним положенням законодавства не було визначено конкретний предмет закупівлі на підставі Національного класифікатора України "Єдиний закупівельний словник" ДК 021-2015, а саме не зазначено ДК 021-2015: 15000000-8 - продукти харчування.
Судом першої інстанції також було вірно вказано, що відсутнє відповідне визначення предмета закупівлі в укладеному між відповідачами Договорі.
Однак, як вказувалося вище, Додатковою угодою від 03.04.2018 р. до Договору сторони виклали п. 1.2. в наступній редакції: "Асортимент та кількість товару, визначений у Додатку № 1 "Специфікація Товару" до цього Договору, попередньо погоджується між сторонами та вказується в накладних".
Факт укладання Додаткової угоди, не може бути доказом визначення предмету закупівлі, оскільки згідно оприлюдненого звіту про укладений Договір зазначений предмет закупівлі відповідає предмету первісної редакції Договору, а в самій системі електронних закупівлі відсутнє розміщення додатку до Договору
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку, що Комунальним закладом "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради не було чітко визначено предмет закупівлі саме на час укладання спірного Договору.
Вказане свідчить про недотримання принципу відкритості і прозорості закупівель на всіх стадіях закупівель, передбаченого ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".
Поруч з тим, судом апеляційної інстанції вище було встановлено, що пунктом ІІ.3 Договору передбачена вартість Договору, а саме 760000 грн.
Однак, як убачається із змісту апеляційної скарги, скаржник вказує, що ним за оспорюваним Договором були закуплені продукти харчування за показником четвертої цифри ДВ 021:2015 із зазначенням конкретної назви, ціна кожної позиції не перевищує 200000 грн.
Згідно із ч. 7 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що в даному випадку закупівля мала бути здійсненна шляхом проведення відкритих торгів, оскільки умови застосування конкурентного діалогу та переговорної процедури закупівлі, передбачені ст. ст. 33, 35 Закону України "Про публічні закупівлі" відсутні.
В той же час, порядок проведення процедури закупівлі шляхом проведення відкритих торгів передбачено розділом IV Закону України "Про публічні закупівлі".
Зокрема, під час проведення процедури відкритих торгів має бути: подано оголошення про проведення відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу; оприлюднено тендерну документацію на веб-порталі Уповноваженого органу; розгляд та оцінка тендерних пропозицій, проведення аукціону; можливе відхилення тендерних пропозицій (за наявності підстав); відміна торгів чи визнання їх такими, що не відбулися (за наявності підстав); прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Однак матеріали справи не містять доказів на підтвердження проведення Комунальним закладом "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради вказаних дії в межах процедури відкритих торгів.
Вказане свідчить також і про порушення ст. ст. 2, 12 Закону України "Про публічні закупівлі" під час укладання спірного Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За приписами ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Враховуючи, що Договір № 5 від 22.01.2018 р. суперечить принципу відкритості і прозорості закупівель на всіх стадіях закупівель, встановленого ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення, а тому судом першої інстанції було ухвалено обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Поруч з тим, судом апеляційної інстанції не надається оцінка посилань прокуратури на порушення посадовими особами Комунального закладу "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради положень Закону України "Про запобігання корупції", оскільки встановлення порушення норм вказаного закону не входить до компетенції господарських суддів.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що рішенням господарського суду Рівненської області від 22.05.2018 р. у справі № 918/165/18 прийняте за повного з'ясуванням усіх обставин, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального закладу "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради - без задоволення.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Комунального закладу "Великомежиріцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 22.05.2018р. у справі №918/165/18 - без змін.
2. Справу № 918/165/18 повернути до господарського суду Рівненської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "26" липня 2018 р.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2018 |
Оприлюднено | 26.07.2018 |
Номер документу | 75501010 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Петухов М.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні