Ухвала

від 20.07.2018 по справі 210/3508/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/841/18 Справа № 210/3508/18 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМ ЕН ЕМ У КР АЇ НИ

20 липня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

підозрюваного (в режимі відео конференції) ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Дзержинськ Житомирської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, головного інженера «Дніпропетровський автодор», інваліда 2 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_9 , застосовано до останнього запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб з 28.06.2018 року по 24.08.2018 року включно, з визначенням застави у розмірі 10 млн. 200 тис. грн.

Обгрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_9 злочину невеликої тяжкості та особливо тяжкого злочину. Підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, але це це свідчить про те, що ОСОБА_9 може переховуватись в іншій державі від органів досудового слідства або суду, незаконно впливатиме на свідків та інших осіб.

Враховуючи той факт, що свідками у даному кримінальному провадженні є особи, які є знайомими ОСОБА_9 , наявні ризики здійснення на них впливу шляхом залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди за надання неправдивих свідчень на його користь. Крім того, знаходячись на свободі, цей підозрюваний може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, знищити, сховати або спотворити будь-які речи чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вплинути на експерта у будь-який спосіб, тобто наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, для запобігання яким застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 , ОСОБА_11 просять оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою в клопотанні відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник вважає, що оскаржувана ухвала суду слідчого судді першої інстанції є необгрутнованою та незаконною.

На його думку судом першої інстанції було обрано виключний запобіжний захід у виді тримання під вартою з непомірним та необгрунтованим розміром застави. При цьому не розглянуто можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Зазначає, що слідчим суддею не було належним чином проаналізовано ризики, передбачені ст. 177 КПК України, з урахуванням особливості даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного права, зокрема практика ЄСПЛ. Не було оцінено у сукупності і обставини, зазначені в ст. 178 КПК України.

На його думку, що його підзахисному було пред`явлено підозру, яка грунтується на припущеннях, загальних висновках та не є конкретизованою, при цьому з практики ЄСПЛ вбачається, що обгрунтованість підозри, на якій має грунтуватися арешт, складає частину гарантій від безпідставного арешту та затримання.

Вважає, що судом першої інстанції не було належним чином прийнято до уваги те, що його підзахисний раніше не судимий, має стійкі соціальні зв`язки, не має на меті переховуватися від органів слідства та суду, оскільки усвідомлює, що такі дії можуть потягнути за собою негативні наслідки.

Вважає, що слідчий суддя, визначаючи розмір застави, яка за своїм розміром є непомірною та яку внести для його підзахисного нереально, належним чином не обґрунтував таке рішення, як того вимагає ст. 182 КПК України, і створив умови, за яких підозрюваний не позбавлений права на альтернативний запобіжний захід.

Вказує, що судом не було наведено підстав, з яких до його підзахисного неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід, та було застосовано надмірно жорсткий запобіжний захід.

Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного та його захисників, які апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній підстав, думку прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про :

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при обрані запобіжного заходу стосовно ОСОБА_9 цих вимог закону дотримався не у повному обсязі.

Колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, зважаючи те, що наданими матеріалами, в тому числі протоколами допиту свідків, експертними висновками, первинною документацією щодо фінансово-господарських відносин ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" з іншими суб`єктами господарювання, протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, - підозра підтверджується достатньою мірою для обґрунтування рішення про застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу.

Як видно з апеляційної скарги апелянт не наводить конкретних аргументів на спростування висновків слідчого судді у цій частині, обмежуючись загальним декларуванням своєї незгоди з ними. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Є обґрунтованим висновок слідчого судді про наявність щодо підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, оскільки зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_9 у випадку визнання його винним в особливо тяжкому злочині, в якому останній підозрюється, є підстави вважати, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, знищити, сховати речі та документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати провадженню іншим чином.

Разом з тим тяжкість як інкримінованого особі злочину, так і покарання, що може бути їй призначене, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 01.06.2006 р. у справі «Мамедов проти Росії», самі по собі не є достатньою підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України такий запобіжний захід є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні від 26.06.1991 р. у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув`язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.

Також, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його "пілотному" рішенні від 10.02.2011 р. у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 р. у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 р. у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Як видно з наявних матеріалів та додатково наданих матеріалів ОСОБА_9 характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки. З копій медичних документів видно, що ОСОБА_9 є інвалідом 2 групи, має тяжкі захворювання, крім цього його мати похилого віку страждає на захворювання «Рак» та потребує догляду. Але ці обставини районний суд не врахував, та прийняв поспішне рішення про обрання найбільш суворого запобіжного захожу, що не можна визнати законним.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити частково, застосувати до ОСОБА_9 на підставі ч. 4 ст. 194 КПК України більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання, з покладенням на нього певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 183, 194, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу слідчогосудді Дзержинськогорайонного судум.КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті від26червня 2018року прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоющодо підозрюваного ОСОБА_9 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора другого відділу процесуального управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 ,- задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_9 запобіжний західу видідомашнього арештуза місцемйого проживання АДРЕСА_2 ,, цілодобово, строком до 26 серпня 2018р.

Звільнити ОСОБА_9 з-під варти, в залі суду, негайно.

Покласти на ОСОБА_9 обов`язки,передбачені п.п.1,2,3,8ч.5ст.194КПК України,а саме:прибувати закожною вимогоюдо слідчого,прокурора абосуду,залежно відстадії кримінальногопровадження;не залишатимісце постійногопроживання,розташоване заадресою: АДРЕСА_2 , цілодобово, цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_9 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: