Вирок

від 15.01.2010 по справі 1-10/2010р.

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                   справа № 1–10/2010р.  

                                                           В И Р О К

                                                 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 січня 2010 року                                                      селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі:     головуючого–судді     ОСОБА_1

секретаря                   Івасюк Г.Ю.

прокурора             Фістера О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки селища Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, жительки с.Ільці Верховинського району Івано-Франківської області, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, депутатом не являється, державних нагород не має, пенсіонерки,  раніше не судимої, за ст. 166 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_2  вчинила злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

    Злочин скоїла при наступних обставинах: будучи матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, являючись особою, на яку покладено обов’язок по догляду за дитиною, злісно, систематично ухилялась від виконання своїх батьківських обов’язків по вихованню та догляду за своєю дитиною, внаслідок чого її син ОСОБА_3  був зарахований  до  першого  класу  Ільцівської

СЗШ І-ІІІ ступенів 01.09.2004 р. у десятирічному віці, де провчився тільки три роки  і не отримав середньої освіти. Злісне невиконання ОСОБА_2 обов’язків по догляду за дитиною спричинило тяжкі наслідки, а саме: ОСОБА_3 захворів розумовою відсталістю помірного ступеня з емоційно-волевою нестійкістю, що потребує стаціонарного лікування, за що передбачена кримінальна відповідальність ст.166 КК України.

    Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 вину у вчиненому злочині визнала повністю, суду пояснила, що вона є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який ніде не навчається, але перед цим ходив до Ільцівської школи, у перший клас пішов у 10-річному віці, до школи син ходив не довго, а пізніше відмовився від навчання, бо казав, що у школі із нього знущаються старші хлопці. Сім’я часто переїжджала да Кіровоградської області, але і там син не ходив до школи. На даний час змінились умови проживання, вона має направлення на лікування сина у обласний психоневрологічний диспансер.

    У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати і розглядати справу за спрощеною процедурою, в порядку ст. 299 КПК України.

    Судом з’ясовано, чи правильно розуміє підсудна та інші учасники судового розгляду зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи немає сумнівів у добросовісності та істинності її позиції, а також роз’яснено, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. При цьому судом постановлено ухвалу, якою дослідження доказів по справі обмежено допитом підсудної та дослідженням письмових доказів.

    Суд, вважає за доведену вину ОСОБА_2  у вчиненні злочину за ст.166 КК України, оскільки вона вчинила злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

    Призначаючи покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, що раніше не судима, обставини справи пом’якшуючі, що у вчиненому щиро розкаялася і вважає, що їй слід призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України.

    Керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

    Визнати ОСОБА_2 винною за  ст. 166 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п.2, 4 ч.1  ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки:

-   не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-   періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

    Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.

    Вирок може бути оскарженим в Апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення через Верховинський райсуд.

Головуючий