Ухвала

від 19.07.2018 по справі 826/4581/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

19 липня 2018 року м. Київ № 826/4581/17

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання приватного підприємства "Стевія БМ" про закриття провадження у справі за адміністративним позовом комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бродюк І.Ю., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Виходцевої Є.І., за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Гаражно-будівельного кооперативу "Волгоградський", Приватного підприємства "Стевія БМ", про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд (далі - позивач) до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бродюк І.Ю. (далі - відповідач 1), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Виходцевої Є.І. (далі - відповідач 2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Гаражно-будівельного кооперативу "Волгоградський" (далі - третя особа 1), Приватного підприємства "Стевія БМ" (далі - третя особа 2), про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.04.2016 року №29460232 державного реєстратора прав на нерухоме майно Бродюк Ірини Юріївни, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві та визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.05.2016 року №29777090 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Виходцевої Євгенії Ігорівни.

Представником Приватного підприємства "Стевія БМ" через канцелярію суду подано клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що спір у даній справі не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки існує не вирішений спір про право на нежитлове приміщення, реєстрація прав на яке є спірною у даній справі.

Вирішуючи питання про наявність підстав для закриття провадження у справі, суд враховує наступне.

Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5).

Відповідно до пунктів 9, 10 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Як вбачається із наведеного, обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Як зазначено у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", "…для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань".

Так, відповідно до частини першої статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, в розумінні пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а, відтак, вказані правовідносини підпадають під ознаки публічно-правового спору.

У відповідності до частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

З позовних вимог вбачається, що підставою виникнення спірних правовідносин слугували рішення відповідачів щодо вчинення реєстраційних дій.

З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів вважає безпідставними твердження третьої особи, що даний спір не підлягає розгляд в порядку адміністративного судочинства, оскільки зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач не згоден з рішеннями відповідачів, які прийняті на виконання ними владних управлінських функцій, що віднесенні законодавством до їх компетенції.

Таким чином, враховуючи положення статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, завдання та основні засади адміністративного судочинства, колегія суддів вбачає клопотання третьої особи про закриття провадження в адміністративній справі №826/4581/17 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись положеннями статей 6, 8, 9, 19, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені клопотання Приватного підприємства "Стевія БМ" про закриття провадження у справі №826/4581/17.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується окремо від рішення суду.

Суддя Є.В. Аблов