Постанова

від 26.07.2018 по справі 826/18464/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/18464/16 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О. Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Гужві К.М.,

за участю представників учасників справи:

від позивача Залупа Л.П.,

від відповідача Яценко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтерполітрейд до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, податковий, контролюючий орган), в якому просив суд зобов'язати відповідача підготувати висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю Інтерполітрейд суми надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 1 821 194, 20 грн. та направити такий висновок разом із необхідними супровідними документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві для здійснення повернення цієї суми коштів з бюджету на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю Інтерполітрейд .

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю Інтерполітрейд перебуває на обліку у ДПI у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві з 13.12.2010 року, є платником податку на прибуток на загальних підставах.

З 01.01.13 року відповідно до Закону України від 05.07.2012 р. №5083-VI Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в України було запроваджено сплату авансових внесків з податку на прибуток, що передбачено п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

За результатами діяльності у 2012 році позивач отримав прибуток у розмірі 16 127 623 грн. при обсягу доходів у 269 126 078 грн. і, як наслідок, у позивача виник обов'язок впродовж січня-грудня 2013 р. та у січні-лютому 2014 р. сплачувати авансові внески.

Протягом 2013 року позивач сплатив авансових внесків на суму 3 410 714, 2 грн.

За результатами діяльності у 2013 році позивач отримав прибуток у розмірі 2 705 326 грн., внаслідок чого розмір його податкових зобов'язань зі сплати податку на прибуток склав 514 012 грн.

З урахуванням податку на прибуток у розмірі 514 012 грн., сплаченого у 2013 р. за рахунок раніше внесених авансових платежів, розмір переплати склав 2 896 702, 2 грн.

У січні-лютому 2014 р. ТОВ Інтерполітрейд за рахунок власних коштів сплатило авансові внески з податку на прибуток в розмірі 564 468 грн. (по 282 234 грн. на місяць).

Станом на 01.03.2018 р. розмір переплати склав 3 461 170, 2 грн.

У березні-грудні 2014 р. позивач сплатив авансові внески з податку на прибуток у розмірі 428 340 грн.

Скориставшись передбаченим аб. 3 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України правом, платник податків сплатив авансові внески за березень-грудень 2014 р. за рахунок надміру сплачених авансових внесків попереднього періоду.

Також позивач протягом 2014 р. подав до контролюючого органу шість заяв про зарахування надлишково сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток на погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 299 850 грн.

Розмір прибутку ТОВ Інтерполітрейд за 2014 р. становив 1 271 147 грн., внаслідок чого розмір податкових зобов'язань з вказаного прибутку склав 228 506 грн.

Розмір переплат з податку на прибуток за наслідками 2014 р. зменшився на 528 656 грн. і склав 2 932 512 грн.

Розмір прибутку від діяльності позивача за 2014 р. становив 1 271 147 грн., внаслідок чого розмір податкових зобов'язань з вказаного прибутку склав 228 506 грн.

Розмір сплачених ТОВ Інтерполітрейд у 2015 р. авансових внесків з податку на прибуток склав 276 338 грн., що сплачені також за рахунок переплат в порядку аб. 3 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України.

Також у 2015 р. платником податків подано до контролюючого органу заяву від 17.03.2015 р. про зарахування надлишково сплачених грошових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 49 900 грн. на погашення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 49 000 грн.

Загальний розмір надміру сплачених переплат з податку на прибуток за наслідками 2015 р. мав би зменшитись до 2 606 276, 2 грн.

Однак, за результатами діяльності ТОВ Інтерполітрейд у 2015 р. було отримано збиток у розмірі - 1 273 290 грн., і податкових зобов'язань з податку на прибуток не виникло, і всі сплачені позивачем у 2015 р. авансові внески стали надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями з податку на прибуток.

Загальний розмір надлишково сплачених позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток станом на 24.10.2016 р. становив 2 882 614, 2 грн.

24.10.2016 року ТОВ Інтерполітрейд подано заяву вих. № 2670 до ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток у сумі 2 882 614,20 грн.

04.11.2016 року ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на адресу позивача було направлено лист №37767/10/26-55-12-01, яким повідомлено, що переплата в сумі 1 213 194,20 грн. не відповідає вимогам п. 43 Кодексу, а заява від 24.10.2016 року вих. № 2670 Про перерахування коштів в частині суми 1 213 194,20 грн., в порядку ст. 43 Податкового кодексу України залишається без виконання.

Щодо повернення іншої частини надміру сплачених коштів з податку на прибуток, а саме 1 669 420,00 грн., відповіді надано не було, а лише запропоновано провести звірення стану рахунків за відповідним платежем.

Відповідно до листа вих. № 2670 від 24.10.2016 року відповідачем 21.11.2016 року сформовано висновок № 8311-07 на суму 1 061 420,00 грн., який передано до Головного управління ДКСУ у м. Києві.

28.11.2016 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві на підставі вказаного висновку було перераховано на рахунок ТОВ Інтерполітрейд суму коштів у розмірі 1 061 420,00 грн. (виписка із рахунку від 29.11.2016р.).

Однак, сума надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 1 821 194,20 грн. залишилась неповернутою позивачу.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови в задоволенні його заяви від 24.10.2016 про повернення сум надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 1 821 194,20 грн., оформленої листом від 04.11.2016 № 37767/10/26-55-12-01, протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом протиправно не складено відповідний висновок про повернення надмірно сплачених платежів з відповідного бюджету та не подано його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, який відповідно здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків.

Перевіряючи законність та обґрунтованість такого висновку суду першої інстанції на підставі доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначає стаття 43 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 43.1 цієї статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2. статті 43 Податкового кодексу України).

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3. статті 43 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 43.5. статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Положення статті 43 Податкового кодексу України узгоджуються з нормами Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15 грудня 2015 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124 (далі - Порядок № 1146).

Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 6 Порядку № 1146 передбачено, що у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Державної фіскальної служби у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Після реєстрації в органі Державної фіскальної служби заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку (пункт 7 Порядку № 1146).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1146, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган Державної фіскальної служби готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відтак, необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках податкового органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється контролюючими органами, є факт ухвалення податковим органом висновку про повернення надмірно сплачених сум податку.

У справі, що розглядається, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем за результатами отриманої заяви платника податків не вжито заходів та не вчинено дій, визначених наведеними нормативно-правовими актами, а тому їх висновок про наявність у спірному випадку підстав для зобов'язання податкового органу їх вчинити ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Помилковими є доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивачем пропущено 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми для подання заяви про повернення надміру сплаченого податку на прибуток з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік позивачем подано 03.03.2014, саме з цієї дати у платника податків виникла сума надмірно сплачених авансових внесків. Станом на 26.10.2016 (дата подання заяви) 1095-денний строк не сплинув.

Колегія суддів відхиляє також і доводи податкового органу щодо того, що ним у листі-відповіді на заяву про повернення надмірно сплачених коштів було запропоновано позивачу провести відповідну звірку з огляду на те, що листом від 04.10.2016 № 2667 Про надання акта звірки з бюджетом платник податків просив провести відповідну звірку, проте, податковим органом відповідь на вказаний лист не надано, звірку не проведено.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов О.А. Губська

Повний текст постанови виготовлено 26.07.2018