Постанова

від 02.10.2018 по справі 826/18464/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

02 жовтня 2018 року

справа №826/18464/16

адміністративне провадження №К/9901/59125/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2018 року у складі судді Головань О.В. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року у складі колегії суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О., Губської О.А. у справі № 826/18464/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерполітрейд до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерполітрейд (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просило суд зобов'язати відповідача підготувати висновок про повернення Товариству суми надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 1 821 194,20 грн. та направити такий висновок разом із необхідними супровідними документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві для здійснення повернення цієї суми коштів з бюджету на поточний рахунок Товариства № 26003210292733, відкритий в AT "ПРОКРЕДИТ БАНК", МФО 320984.

04 червня 2018 року рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року, позов задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність податкового органу щодо відмови у задоволенні заяви Товариства від 24 жовтня 2016 року №2670 про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток; зобов'язано відповідача підготувати висновок про повернення Товариству суми надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 1 821 194, 20 грн. та направити такий висновок разом із необхідними супровідними документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві для здійснення повернення цієї суми коштів з бюджету на поточний рахунок Товариства.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій висновувалися на встановленні факту переплати коштів з податку на прибуток, належного звернення позивача до податкового органу із заявою про повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток відповідно до вимог статті 43 Податкового кодексу України, Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787).

13 серпня 2018 року податковий орган подав касаційну скаргу на судові рішення судів попередніх інстанцій, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Пославшись на положення підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14, пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146 (далі - Порядку №1146), відповідач в касаційній скарзі акцентує увагу на тому, що з метою здійснення повернення сум грошового зобов'язання платником податків слід подати заяву про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми, вказує, що повернення коштів в сумі 1 213 194, 20 грн не відповідає вимогам статті 43 Податкового кодексу України та залишається без виконання. Щодо повернення коштів в сумі 1 669 420, 00 грн відповідач, посилаючись на лист податкового органу від 04 листопада 2016 року №37767/10/26-55-12-01, зазначає про повернення цієї суми згідно заяв Товариства на рахунок ПДВ та ПДФО. Відповідач вказує на положення пункту 15 Порядку №1146 та вважає правомірними дії щодо запропонування платнику податків провести звірку стану розрахунків за відповідним платежем, проте Товариство не скористалося своїм правом на проведення звірки.

15 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу, справу № 826/18464/16 витребувано з Окружного адміністративного суду м. Києва.

23 серпня 2018 року справа № 826/18464/16 надійшла на адресу Верховного Суду.

Відзив від Товариства на касаційну скаргу податкового органу не надходив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерполітрейд" перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві з 13 грудня 2010 року, є платником податку на прибуток на загальних підставах.

За результатами діяльності у 2012 році позивач отримав прибуток у розмірі 16 127 623 грн. при обсягу доходів у 269 126 078 грн. і, як наслідок, у позивача виник обов'язок впродовж січня-грудня 2013 року та у січні-лютому 2014 року сплачувати авансові внески.

Впродовж 2013 року позивач сплатив авансових внесків на суму 3 410 714, 2 грн.

За результатами діяльності у 2013 році позивач отримав прибуток у розмірі лише 2705 326 грн., внаслідок чого розмір його податкових зобов'язань зі сплати податку на прибуток склав 514 012 грн.

З урахуванням податку на прибуток у розмірі 514 012 грн., сплаченого у 2013 році за рахунок раніше внесених авансових платежів, розмір переплати склав 2896702,2 грн.

У січні-лютому 2014 року позивач за рахунок власних коштів сплатив авансові внески з податку на прибуток в розмірі 564 468 грн. (по 282 234 грн. на місяць).

Станом на 01 березня 2014 року розмір переплати склав 3 461 170, 2 грн.

У березні-грудні 2014 року позивач сплатив авансові внески з податку на прибуток у розмірі 428 340 грн.

Скориставшись передбаченим абзацом 3 пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України правом позивач сплатив авансові внески за березень-грудень 2014 року за рахунок надміру сплачених авансових внесків попереднього періоду.

Також позивач протягом 2014 року подав до контролюючого органу шість заяв про зарахування надлишково сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток на погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 299 850 грн.

Розмір прибутку від діяльності позивача за 2014 рік становив 1271147 грн., внаслідок чого розмір податкових зобов'язань з вказаного прибутку склав 228 506 грн.

Розмір переплат з податку на прибуток за наслідками 2014 рік зменшився лише на 528 656 грн. і склав 2 932 512 грн.

Розмір прибутку від діяльності позивача за 2014 рік становив 1 271 147 грн., внаслідок чого розмір податкових зобов'язань з вказаного прибутку склав 228 506 грн.

Розмір сплачених позивачем у 2015 році авансових внесків з податку на прибуток склав 276 338 грн., що сплачені також за рахунок переплат в порядку абзацу 3 пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України.

Також у 2015 році позивачем подано до контролюючого органу заяву від 17 березня 2015 року про зарахування надлишково сплачених грошових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 49 900 грн на погашення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 49 000 грн.

Загальний розмір надміру сплачених переплат з податку на прибуток за наслідками 2015 року мав би зменшитись до 2 606 276, 2 грн.

Однак за результатами діяльності позивача у 2015 році Товариством отримано збиток у розмірі - 1 273 290 грн., і податкових зобов'язань з податку на прибуток не виникло, і всі сплачені позивачем у 2015 році авансові внески стали надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями з податку на прибуток.

Загальний розмір надлишково сплачених позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток станом на 24 жовтня 2016 року становив 2 882 614, 2 грн.

24 жовтня 2016 року позивач подав заяву вих. № 2670 до податкового органу про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток у сумі 2 882 614,20 грн., підготувавши висновок на повернення такої суми та інші документи, передбачені чинним законодавством та передавши ці документи до належного територіального органу Державної казначейської служби України.

04 листопада 2016 року податковим органом на адресу позивача направлено лист №37767/10/26-55-12-01, яким повідомлено, що переплата в сумі 1 213 194,20 грн. не відповідає вимогам пункту 43 Кодексу, а лист від 24 жовтня 2016 року вих. № 2670 "Про перерахування коштів" в частині суми 1 213 194,20 грн., в порядку статті 43 Податкового кодексу України залишається без виконання.

Щодо повернення іншої частини надміру сплачених коштів з податку на прибуток, а саме 1 669 420,00 грн., відповіді не надано, а лише запропоновано провести звірення стану рахунків за відповідним платежем.

Відповідно до листа вих. № 2670 від 24 жовтня 2016 року відповідачем 21 листопада 2016 року сформовано висновок № 8311-07 на суму 1 061 420,00 грн., який передано до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

28 листопада 2016 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві на підставі вказаного висновку перераховано на рахунок ТОВ "Інтерполітрейд" суму коштів у розмірі 1 061 420,00 грн. (виписка із рахунку від 29 листопада 2016 року).

Сума надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 1 821 194,20 грн. залишилась неповернутою Товариству.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, Верховний Суд виходить з наступного.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначає стаття 43 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 43.1 цієї статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2. статті 43 Податкового кодексу України).

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3. статті 43 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 43.5. статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

З нормами статті 43 Податкового кодексу України узгоджуються положення Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15 грудня 2015 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124 (далі - Порядок № 1146).

Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 6 Порядку № 1146 передбачено, що у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Державної фіскальної служби у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Після реєстрації в органі Державної фіскальної служби заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку (пункт 7 Порядку № 1146).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1146, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган Державної фіскальної служби готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Відтак, судами попередніх інстанцій встановлений факт наявності переплати на рахунку платника податків авансових внесків з податку на прибуток, дотримання Товариством встановленого порядку подання заяви про повернення надміру сплачених сум до контролюючого органу з дотриманням 1095-денного строку, та безпідставність відмови податкового органу у поверненні надміру сплачених коштів, не вжиття заходів та не вчинення дій відповідачем, визначених наведеними нормативно-правовими актами, що обумовлює визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання його здійснити передбачені законодавством заходи.

Суд не приймає доводи заявника касаційної скарги щодо недотримання Товариством при поданні заяви вимог статті 43 Податкового кодексу України в частині строку - 1095 днів та погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що статусу надміру сплачених вказані суми набули не одразу після їх сплати, а після декларування позивачем податку на прибуток у меншому розмірі, ніж сума сплачених авансових внесків, що виключало можливість врахування сплачених авансових внесків як податкового зобов'язання з податку на прибуток. Як вірно встановлено судами, цією датою є дата подання податкової декларації з податку на прибуток, в якій зазначена сума прибутку менша за суму сплачених авансових платежів, тобто 03 березня 2014 року, а відтак станом на 26 жовтня 2016 року цей строк не сплинув.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій в цій частині.

Посилання заявника касаційної скарги на пункт 15 Порядку №1146 та не здійснення платником податків на пропозицію податкового органу звірення стану розрахунків за відповідним платежем, Суд відхиляє з тих підстав, що норма цього пункту передбачає необхідність направлення пропозиції щодо проведення звірення стану розрахунків лише в тому випадку, якщо вказана у заяві платника сума за даними інформаційних систем відсутня в повному обсязі як помилково та/або надміру сплачена. На користь такого висновку свідчать положення пункту 8 Порядку, які визначають обов'язок органу ДФС підготувати висновок на повернення суми, у разі якщо вказана у заяві сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та або надміру сплачена.

Натомість, відповідачем не спростований факт переплати Товариством авансових внесків з податку на прибуток, сума якої підтверджена під час судового розгляду.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року у справі № 826/18464/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер