Рішення

від 13.07.2018 по справі 263/15358/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/15358/17

Провадження № 2/263/458/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі: головуючого судді Соловйова О.Л., при секретарі Корольовій Н.А., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника третьої особи - ТОВ ФПГ Металпромресурс ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом ФОП ОСОБА_4С.), треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю ФПГ Металпромресурс (далі за текстом ТОВ ФПГ Металпромресурс ), Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі за текстом ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області), про розірвання договору оренди, звільнення приміщення та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

1.виклад позиції позивача, заперечень відповідача, позиції третьої особи

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, позовні вимоги за яким в процесі розгляду збільшував, відповідно до остаточної редакції якого просить розірвати договір оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4; зобов'язати ФОП ОСОБА_4 звільнити орендоване нежитлове приміщення (магазин) літ. А-3 за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса (Архітектора Нільсена),28, а саме - приміщення на першому поверсі (торгівельний зал, площею 266,1 кв.метрів, дві сходові клітини, площею 18,6 кв. метрів та 18,9 кв.метрів відповідно), загальною площею 303,6 кв. метрів;приміщення на другому поверсі (торгівельний зал, площею 263,3 кв. метрів та савузол, площею 2 кв.метрів); стягнути з ФОП ОСОБА_4 заборгованість з орендної плати у розмірі 40 000 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01 січня 2017 року між ним та ФОП ОСОБА_4 укладений договір оренди нежитлових приміщень, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передав ФОП ОСОБА_4 у тимчасове володіння та користування (оренду) нежитлове приміщення (магазин) літ. А-3 за адресою: вул. Енгельса (Архітектора Нільсена), 28, а саме: приміщення на першому поверсі (торгівельний зал, площею 266,1 кв.метрів, дві сходові клітини, площею 18,6 кв. метрів та 18,9 кв.метрів відповідно), загальною площею 303,6 кв. метрів;приміщення на другому поверсі (торгівельний зал, площею 263,3 кв. метрів та савузол, площею 2 кв.метрів). Фактичне передання приміщення у користування ФОП ОСОБА_4 підтверджується актом приймання-передачі нежитлових приміщень в оренду від 01 січня 2017 року, який підписаний сторонами договору. Починаючи з березня 2017 року, ФОП ОСОБА_4 припинив вносити орендну плату, проте продовжує користуватися нежитловими приміщеннями до теперішнього часу. 21 квітня 2017 року, на ім'я відповідача направлена претензія з проханням перерахувати заборгованість з оплати орендної плати та лист-попередження, в якому повідомлено, що договір оренди нежитлових приміщень від 01 січня 2017 року, припиняє свою дію 30 червня 2017 року. Також, у попередженні висловлено прохання, звільнити приміщення від речей та передати приміщення, відповідно до акту прийому-передачі. Однак, претензію та лист попередження відповідач проігнорував, до теперішнього час не відповів, заборгованість з орендної плати не сплатив. Орендоване приміщення ФОП ОСОБА_4 відмовляється добровільно звільняти. 11 жовтня 2017 року ОСОБА_3 направлено на адресу ФОП ОСОБА_4 претензію з проханням перерахувати заборгованість з орендної плати за користування нежитловими приміщеннями, однак до теперішнього часу заборгованість відповідачем не сплачено.

Відповідач ФОП ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав, про що надав суду відзив на позовну заяву. Відповідно до наданого відзиву відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі та заперечує проти правових підстав для задоволення позову, на які посилається ОСОБА_3 Посилаючись на вимоги ст. ст. 525, 526, 530, 610, 793 ЦК України вважає, що договір оренди, укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 підлягав нотаріальному посвідченню, враховуючи закріплений умовами Договору строк оренди приміщення - з 01.01.2017 року по 30.11.2020. Посилаючись на вимог ст. ст. 215,216,220 ЦК України зазначає, що у разі, якщо сторонами договору недодержано вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, то такий договір є нікчемним, а відтак, недійсним з моменту його вчинення та його визнання недійсним судом не вимагається. Наведені правові підстави, за переконанням відповідача - ФОП ОСОБА_4 свідчать про те, що договір оренди від 01.01.2017 року, на якій посилається ОСОБА_3, як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, є недійсним з моменту його вчинення, а відтак, у його сторін відсутні будь-які зобов'язання, що випливають з його змісту. Крім того, зазначає, що 03.04.2017 в рамках виконавчого провадження ВП № 532438 головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області Балдинюком М.Ю. було винесено постанову про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої було описано та арештовано нежитлове приміщення загальною площею 909,00 кв.м., розташоване за адресою: м. Маріуполь, вулиця Енгельса, 28.

Від представника третьої особи - ТОВ ФПГ Металпромресурс , на адресу суду, також надійшли письмові пояснення, відповідно до яких ТОВ ФПГ Металпромресурс вважає позовні вимоги ОСОБА_3 такими, що не підлягають задоволенню, з аналогічних викладеним у відзиві відповідача ФОП ОСОБА_4, підстав. Додатково третя особа зазначає, що спірне нежитлове приміщення - нежитлова будівля літ. А-3 , загальною площею 909 кв. метрів, розташована за адресою: м.Маріуполь, вул. архітектора Нільсена (Енгельса), 28, є предметом іпотеки, відповідно до укладеного між ЗАТ Донгорбанк та ОСОБА_3 договору іпотеки. В подальшому, право вимоги за цим договором іпотеки було набуто ТОВ ФПГ Металпромресурс шляхом укладення договору про відступлення права вимоги, з огляду на що, на теперішній час, ТОВ ФПГ Металпромресурс є іпотекодержателем спірного нежитлового приміщення. Посилаючись на ст.9 Закону України Про іпотеку , а також умови укладеного між сторонами договору іпотеки (п. 3.1, п. 3.2) третя особа вважає, що передавати в оренду нежитлове приміщення, яке є предметом іпотеки іпотекодавець - ОСОБА_3, мав право лише після отримання на це згоди іпотекодержателя, яким на момент укладення спірного договору було ТОВ ФПГ Металпромресурс . У даному випадку іпотекодержатель ніякої згоди на укладення ОСОБА_3 договору оренди нежитлового приміщення не надавало.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1, підтримала позовні вимоги ОСОБА_3 з підстав, зазначених у позові та наполягала на його задоволенні.

Відповідач - ФОП ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, правову позицію щодо позовних вимог виклав у своєму відзиві на позов.

В судовому засіданні представник третьої особи ТОВ ФПГ Металпромресурс - ОСОБА_2 зазначила, позовні вимоги ОСОБА_3 вважає необґрунтованими, висловила правову позицію аналогічну викладеній у письмових поясненнях ТОВ ФПГ Металпромресурс .

Представник третьої особи - ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, ніяких письмових пояснень щодо правової позиції та відношення до позовних вимог ОСОБА_3 на адресу суду не спрямував.

2.заяви та клопотання

-заява ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог (а. с. 34-38);

-клопотання ФОП ОСОБА_4 про залучення ТОВ ФПГ Металпромерсурс в якості третьої особи (а.с. 22-23)

-клопотання ТОВ ФПГ Металпромресурс про об'єднання в одне провадження цивільної справи № 263/16231/17 та справи № 263/15358/17 (54-55);

-клопотання ТОВ ФПГ Металпромресурс про залучення до участі у розгляді справи третьої особи на стороні відповідача - ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області (67-68) ;

-відзив відповідача - ФОП ОСОБА_4 - на позовну заяву (а.с. 75-79) ;

-пояснення третьої особи - ТОВ ФПГ Металпромресурс - на позовну заяву ОСОБА_3 (а.с. 96-99).

3.процесуальні дії суду:

-ухвалою суду від 24.11.2017 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду (а. с. 20);

-ухвалою суду від 05.12.2017 року ТОВ ФПГ Металпромресурс залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмету спору (а.с. 29);

-ухвалою суду від 16.03.2018 року прийнято до провадження уточнений зміст позовних вимог ОСОБА_3; відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи - ТОВ ФПГ Металпромресурс про об'єднання справи № 263/15358/17 зі справою № 263/16231/17 (а.с. 67);

-ухвалою суду від 29.03.2018 року залучено ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмету спору (а.с. 80-81)

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Справа розглядається в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Мотивувальна частина.

4.зміст спірних правовідносин

Предметом спору у справі є стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та звільнення орендованого приміщення.

5.фактичні обставини справи, установлені судом

Судом встановлено, що згідно із договором оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017, укладеного між ОСОБА_3 (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (Орендар) (а.с. 7-8), Орендодавець передає Орендарю у тимчасове володіння та користування нежитлове приміщення (магазин) літ. А-3 за адресою: м. Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена (Енгельса), 28, а саме:

- приміщення на першому поверсі (торгівельний зал, площею 266,1 кв.метрів, дві сходові клітини, площею 18,6 кв. метрів та 18,9 кв. метрів відповідно), загальною площею 303,6 кв. метрів;

- приміщення на другому поверсі (торгівельний зал, площею 263,3 кв. метрів та санвузол, площею 2 кв. метрів), загальною площею 265,3 кв. метрів (п. 1.1 договору оренди).

Пунктом 2.1 встановлено термін оренди: з 01.01.2017 до 30.11.2020. Відповідно до п. 2.2 Договору оренди, договір вступає в дію з дати підписання. Приймання передача приміщення оформлюється сторонами актами приймання передачі (п. 3.2) Розділом 4 укладеного між сторонам договору встановлено розмір орендної плати - 5 000 грн. на місяць, строк та порядок її сплати. Розділом 7 укладеного між сторонами договору встановлено порядок повернення приміщення, згідно із яким орендар зобов'язується залишити приміщення в строк не пізніше 2-х днів з дати закінчення терміну оренди; приміщення вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення (п. 7.3 Договору оренди).

Пунктом 5.2.5 договору оренди передбачено право Орендодавця щодо дострокового розірвання договору в односторонньому порядку за ініціативи Орендодавця - за умови попереднього письмового повідомлення Орендаря не менше ніж за 2 місяці до моменту розірвання договору.

Відповідно до п. п. 9.3, 9.4 договору, він може бути розірваний достроково, зокрема, за умови несплати орендної плати більше ніж 3 (три) місяці. Дострокове розірвання цього договору в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця може бути здійснене лише за умови попереднього письмового повідомлення орендаря не менше ніж за два місяці до моменту розірвання договору.

Відповідно до акту приймання-передачі нежитлових приміщень в оренду від 01 січня 2017 року, підписаного сторонами договору, указані нежитлові приміщення передані орендарю ФОП ОСОБА_4 (а. с. 9).

21.04.2017 року ОСОБА_3 на адресу ФОП ОСОБА_4 було спрямовано лист-попередження, відповідно до якого, посилаючись на п. 5.2.5 договору оренди, Орендодавець (ОСОБА_3Є.) повідомляє Орендатора - ФОП ОСОБА_4 про дострокове розірвання укладеного між сторонами договору оренди, з огляду на що просить вважати, що договір оренди припиняє свою дію 30.06.2017. ОСОБА_3 у наведеному листі також висунуто вимогу про звільнення приміщення від речей та передачі приміщення Орендодавцю (а.с.10).

Крім того, 21.04.2017 на адресу ФОП ОСОБА_4 ОСОБА_3 було спрямовано претензію на суму 10 000 грн., відповідно до якої ОСОБА_3 зазначає, що Орендарем не надходила орендна плата на виконання договору укладеного між сторонами за березень та квітень 2017 року, з огляду на що виникла заборгованість у розмірі 10 000 грн., яку ОСОБА_3 просить перерахувати (а.с.11).

11.10.2017 року ОСОБА_3 повторно було направлено ФОП ОСОБА_4 претензію про необхідність сплати орендної плати у сумі 35000 грн. за період з березня 2017 року - заборгованість за 7 місяців (а.с.13).

Крім того, відповідно до доказів, які надані в ході судового розгляду третьою особою - ТОВ ФПГ Металпромресурс 04.08.2006 між ЗАТ Донгорбанк , правонаступником якого є ПАТ ПУМБ та ОСОБА_3 було укладено кредитним договір № 39, відповідно до умов якого ОСОБА_3 було надано кредит у сумі 1 200 000 доларів США (п. 2.1 кредитного договору), які останній зобов'язався повернути, сплативши проценти за користування кредитом у розмірі 5,5 % річних при строковій заборгованості та 10,5 % річних у разі простроченої заборгованості (п. 2.1 кредитного договору), в строк до 30.07.2021 (п. 2.1 кредитного договору). Відповідно до п. 4.1 кредитного договору забезпеченням зобов'язанням позичальника за кредитним договором є іпотеки відповідно до договору № 39/1 (а.с. 100-103) .

Отже, виконання вказаного кредитного договору було забезпечено іпотекою нежилого приміщення, розташованого у будинку № 28 по вул. Енгельса, 28, літ. А-3 , загальною площею 909,0 кв. метрів, згідно із укладеним між ЗАТ Донгорбанк та ОСОБА_3 іпотечного договору № 39/1, посвідченого приватним нотаріусом ММНО ОСОБА_5 та внесеного до реєстру за № 1408 (а.с.104-107). Згідно із п. 2.1 іпотечного договору, за рахунок Предмета іпотеки задовольняються вимоги Іпотекодержателя за кредитним договором № 39 від 04.08.2006 року (основне зобов'язання) у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу, а також будь-яке збільшення цієї суми та/або процентів за основним зобов'язанням.

Розділом 3 іпотечного договору визначено права і обов'язки сторін іпотечного договору. Зокрема, враховуючи предмет даного спору, іпотекодавець (ОСОБА_3Є.) має право виключно на підставі письмової згоди іпотекодержателя (ЗАТ Донгорбанк ) зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки (у разі якщо така земельна ділянка є предметом іпотеки), передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку, відчужувати предмет іпотеки, передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування та ін. (п. 3.1 іпотечного договору). Аналогічні застереження містяться й у зобов'язаннях іпотекодавця, відповідно до яких останній зобов'язаний не здійснювати без письмової згоди іпотеко держателя, зокрема, передання предмету іпотеки у наступну іпотеку, відчуження або передання його у спільну діяльність, лізинг, оренду тощо (п. 3.3 іпотечного договору)

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 18.11.2016 № 39/2016, укладеного між ПАТ ПУМБ та ТОВ ФК Алькор Інвест до фінансової компанії перейшло право вимоги, що належало ПАТ ПУМБ на підставі кредитного договору № 39 04.08.2006 року та іпотечного договору № 39/1 від 04.08.2006 (а.с.108-112) . 18.11.2016 між ТОВ ФК Алькор Інвест та ТОВ ФПГ Металпромресурс було укладено договір про відступлення права вимоги № 39/2016/1 (а.с.113-117) .

Пунктом 2.2 Договору № 39/2016/1 встановлено, що до нового кредитора перейшли всі права первісного кредитора - ТОВ ФК Алькор Інвест у зобов'язаннях, що виникли із кредитного договору та договору іпотеки в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі, але не обмежуючись, право на отримання основної суми кредиту, процентів за користування кредитом, пені та штрафних санкцій відповідно до кредитного договору. Пунктом 2.3 наведеного договору встановлено, що на день укладення договору загальна сума права вимоги за кредитним договором, що відступається первісним кредитором новому кредитору становить 17 116 060,12 грн., що в еквіваленті 656 959,75 доларів США.

Згідно із п. 2.5 договору № 38/2016/1 до нового кредитора відповідно до умов цього договору та на підставі ст.24 Закону України Про іпотеку та ст.514 ЦК України переходять права за договором забезпечення, який забезпечує зобов'язання позичальника за кредитним договором.

Тобто, враховуючи вказані договірні правовідносини, яки мають місце між сторонами, на теперішній час ТОВ ФПГ Металпромресурс відповідно до умов договору № 39/2016/1 набув права вимоги до ОСОБА_3 за основним зобов'язанням, яке встановлено кредитним договором № 39 від 04.08.2006, та набув статусу іпотекодержателя за договором забезпечення, яким забезпечено виконання ОСОБА_3 основного зобов'язання - іпотечним договором № 39/1.

Крім того, в судового розгляду даної справи, третьої особою надано копію постанови державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області про опис та арешт майна (а.с. 24-27) . Відповідно до указаної постанови державного виконавця № 532438 від 03.04.2017 року, описано майно, належне боржнику ОСОБА_3, а саме: нежитлове приміщення літ. А-3 за адресою: вул. Енгельса (Архітектора Нільсена), 28, м. Маріуполь, Донецька область, а саме: приміщення загальною площею 909 кв. м. Стягувачем у наведеному виконавчому провадженні зазначено ТОВ ФПГ Металпромресурс . Відповідно до тексту постанови державного виконавця описане майно передано на відповідальне зберігання представнику стягувача - ОСОБА_6

6. норми права, які застосовує суд при вирішенні спору, який виник із правовідносин, які є предметом спору.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За ч. 2 ст. 626 ЦК України договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматись від вчинення певних дій, а друга сторона наділяється лише правом вимоги без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору, згідно із ч. 3 ст. 626 ЦК України.

Статтею 639 ЦК України встановлено вимоги діючого законодавства щодо форми договору. Так, відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовились укласти договір у письмові формі, щодо якого законодавством встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. При цьому слід врахувати, що відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах. Обов'язковою умовою для письмового договору є наявність на документів підписів сторін.

Приходячи до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 суд виходить з наступних норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно зі статтею 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

При цьому, право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору. Статтею 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму.

Правові підстави щодо порядку зміни або розірвання договору визначено ст. 652 ЦК України.

Так, згідно із ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. При цьому зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Зміни або розірвання договору здійснюється у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому вимоги щодо форми договору оренди нежитлового приміщення визначені статтями 793, 794 ЦК.

Так, згідно із ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини_ строком на 3 роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 793 ЦК України) Статтею 794 ЦК України передбачена обов'язкова державна реєстрацію договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менше ніж 3 роки. Аналогічні вимоги містяться й у ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень .

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір, що підлягає і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Як вже зазначалось вище, пунктом 2.1 договору оренди, укладеного між сторонами встановлено термін його дії, з 01.01.2017 до 30.11.2020, що загалом складає 3 роки 11 місяців.

Тобто, враховуючи термін договору оренди, укладеного між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 та вимоги ст.ст.793,794 ЦК України, цей договір підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, згідно із вимогами діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини. В судовому засіданні при наданні пояснень представник позивача зазначила, що ніхто із сторін договору оренди не здійснював дій, які б свідчили про ухилення від нотаріального посвідчення цього договору, а укладення договору у простій письмовій формі здійснювалось відповідно до домовленостей, які були досягнуті між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4

Статтею 220 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено, у зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину. Вказані роз'яснення містяться у п.8 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року за №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними

Так, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно зі статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

З огляду на викладені положення діючого законодавства, які підлягають застосування до спірних правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про розірвання договору оренди, укладеного між ним та ФОП ОСОБА_4, та, відповідно, стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди.

На переконання суду договір оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 в силу вимог ст. 220 ЦК України є нікчемним (неукладеним), а отже не створює для сторін ніяких прав та обов'язків. Так, при розгляді даної справи встановлено, що сторонами договору при його укладанні не було додержано істотних вимог, які законодавством (ст. ст. 793-797 ЦК України) передбачені для такого договору - щодо терміну спірного договору, який у даному випадку перевищує три роки, з огляду на що такий договір підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

З огляду на викладене договір оренди нежитлових приміщень від 01.01.2017 року є неукладеним та таким, що не створює жодних взаємних прав та обов'язків для ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4, з огляду на що не може бути розірваним та, відповідно, заборгованість за цим договором не підлягає стягненню.

Як було встановлено судом при розгляді даної справи, спірне нежитлове приміщення є предметом іпотеки, згідно із іпотечним договором № 39/1 від 04.08.2006 року, яким забезпечено виконання основного зобов'язання за кредитним договором № 39 від 04.08.2006 року, укладеного між ЗАТ Донгорбанк та ОСОБА_3 На теперішній час зобов'язальні правовідносини щодо виконання основного зобов'язання існують між ТОВ ФПГ Металпромресурс (новий кредитор) та ОСОБА_3Є (боржник), згідно із договором про відступлення права вимоги № 39/2016/1 від 18.11.2016 та вимог ст.514 ЦК України.

Статтею 9 Закону України Про іпотеку , передбачено право іпотекодавця, яким у даному випадку є ОСОБА_3, володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором. При цьому іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя:

-зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки;

-передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку;

-відчужувати предмет іпотеки;

-передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

При розгляді судом даної справи встановлено, що іпотекодержатель, яким на теперішній час та на час укладення договору оренди від 01.01.2017 року було ТОВ ФПГ Металпромресурс , ніякої згоди на укладення договору оренди нежитлового приміщення (предмету іпотеки) не надавав, що не оспорювалось стороною позивача.

Враховуючи наведені вимоги діючого законодавства, яким встановлюється спеціальний правовий режим щодо предмету іпотеки, обов'язковою умовою, окрім загальних вимог до договору оренди, встановлених ЦК України, для передачі предмету іпотеку в оренду третій особі є отримання на це згоди іпотеко держателя, що також не було додержано сторонами договору, зокрема ОСОБА_3

З огляду на наведене не підлягають задоволенню й позовні вимоги ОСОБА_3 щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_4 звільнити орендоване нежитлове приміщення літ. А-3 за адресою м. Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена (Енгельса), 28, оскільки, по-перше, ці позовні вимоги є похідними від позовних вимог ОСОБА_3 про розірвання договору оренди, рішення про відмову у задоволенні яких через їх правову необґрунтованість прийнято судом, а по-друге, на позивачем не доведено суду наявність факту порушення його прав незаконними діями відповідача у цій частині, так і фактичне знаходження відповідача у спірному нежитловому приміщенні на час розгляду судом даної справи, враховуючи докази передачі спірного нежитлового приміщення на відповідальне зберігання посадовій особі ТОВ ФПГ Металпромресурс , що було встановлено при розгляді даної цивільної справи.

На переконання суду, враховуючи ст.9 Закону України Про іпотеку, а також норми іпотечного договору (п. 3.1, п. 3.3) будь-яка передача ОСОБА_3 у користування спірного нежитлового приміщення повинна здійснюватись лише на підставі згоди на таку передачу іпотекодержателя, інакше така передача бути вважатись безпідставною.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що нормами ЦК України передбачено певні вимоги до договору оренди, на підставі якого між сторонами виник спір. Враховуючи той факт, що при розгляді судом даної цивільної справи не було встановлено наявність договірних правовідносин між сторонами у справі - ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4, через нікчемність договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2017, а також не було встановлено порушення прав ОСОБА_3 діями відповідача ФОП ОСОБА_4, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3

7.питання про розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, не підлягають стягненню з відповідача й судові витрати, понесені позивачем, а саме витрати із сплати судового збору у загальному розмірі 1984,80 грн.

Керуючись ст.ст. 4,12,13,76-81,84,89,141,263-265 ЦПК України, ст. ст. 11-15, 317, 319, 321, 391, 509, 526, 530, 610, 651, 759, 762, 782, 785, 793, 795 ЦК України,суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю ФПГ Металпромресурс , Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служи Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про розірвання договору оренди, звільнення приміщення та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Донецькій області або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.07.2018 року. З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВВ 247153, ІПН НОМЕР_1, адреса проживання та реєстрації: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, пр. Миру (Леніна)АДРЕСА_1, засоби зв'язку відсутні;

ОСОБА_4, фізична особа-підприємець, ІПН НОМЕР_2, паспортні данні відсутні, дані про реєстраційний номер платника єдиного внеску: 05-40-11-13350; адреса проживання: 87512, Донецька область, місто Маріуполь, вул. 9-ї АвіадивізіїАДРЕСА_2, засоби зв'язку відсутні;

Товариство з обмеженою відповідальністю ФПГ Металпромресурс , код ЄДРПОУ 34685512, юридична адреса: 87515, Донецька область, місто Маріуполь, вул.. Харлампіївська, 13, засоби зв'язку відсутні;

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, юридична адреса: 84313, Донецька область, місто Краматорськ, б. Машинобудівників, 32.

Суддя О. Соловйов