Ухвала

від 21.12.2018 по справі 263/15358/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 263/15358/17

провадження № 61-48251 ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду

м. Маріуполя від 13 липня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 07 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ФПГ Металпромресурс , Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про розірвання договору оренди, звільнення приміщення та стягнення заборгованості по орендній платі,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ФПГ Металпромресурс (далі - ТОВ ФПГ Металпромресурс ), Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області), про розірвання договору оренди, звільнення приміщення та стягнення заборгованості по орендній платі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від

07 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13 липня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 07 листопада 2018 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 оскаржує рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13 липня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від

07 листопада 2018 року, як в частині відмови у задоволенні його вимог немайнового характеру - розірвання договору оренди та звільнення приміщення, так і в частині вимог майнового характеру - стягнення заборгованості по орендній платі.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по орендній платі становить 40 000 грн 00 коп., яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200), а тому справа в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по орендній платі є малозначною в силу вимог закону.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необгрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Справа в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ФОП

ОСОБА_3 про розірвання договору оренди та звільнення приміщення не є справою з ціною позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, а тому є справою незначної складності.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати справу в частині заявлених позовних вимог про розірвання договору оренди та звільнення приміщення, малозначною.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обгрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обгрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків за наявності яких, судове рішення у малозначній справі, підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктами 1, 2 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13 липня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 07 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ФПГ Металпромресурс , Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про розірвання договору оренди, звільнення приміщення та стягнення заборгованості по орендній платі відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Г. І. Усик