Ухвала

від 30.07.2018 по справі 234/13165/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 234/13165/17

Номер провадження 22-ц/775/1259/2018

У Х В А Л А

30 липня 2018 року м. Бахмут Донецька область

Апеляційний суд Донецької області у складі колегії суддів: Соломаха Л.І. (суддя-доповідач), Гапонов А.В., Мальований Ю.М.., вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Гуревич Максим Геннадійович, на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 грудня 2017 року у справі № 234/13165/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2018 року до Апеляційного суду Донецької області з Верховного Суду на новий апеляційний розгляд надійшла цивільна справа № 234/13165/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу будинку та земельної ділянки від 13 жовтня 2015 року з апеляційною скаргою ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Гуревич Максим Геннадійович, на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 грудня 2017 року (провадження 22ц/775/1259/2018).

При автоматизованому розподілі судової справи був визначений склад колегії суддів: Соломаха Л.І. - головуючий суддя, Гапонов А.В., Мальований Ю.М.

30 липня 2018 року суддею-доповідачем Соломахою Л.І. подана заява про самовідвід з тих підстав, що:

В провадженні Апеляційного суду Донецької області в 2017 році знаходилась цивільна справа № 236/933/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_8, про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки від 13 жовтня 2015 року, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 березня 2017 року, у розгляді якої вона брала участь.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 23 травня 2017 року у складі колегії суддів: Груіцька Л.О. (головуючий суддя), Осипчук О.В., Соломаха Л.І, апеляційна скарга ОСОБА_3 була відхилена, рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 березня 2017 року - залишено без змін. Відхиляючи апеляційну скаргу, апеляційний суд зазначив: "… суд першої інстанції … правомірно відмовив у задоволенні позову стосовно того, що ні позивач, ні його представник не одержали гроші за проданий будинок, оскільки досліджений в судовому засіданні договір купівлі-продажу від 13.10.2015 року містить посилання на проведення повного розрахунку між сторонами до їх підписання, що також підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга у цій частині є такою, що не заслуговує на увагу та не ґрунтується на матеріалах справи…".

У справі № 234/13165/17, яка передана їй, як судді-доповідачу, 26 липня 2018 року, позивач ОСОБА_3 оскаржує рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 грудня 2017 року, яким йому відмовлено у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів за тим же договором купівлі-продажу від 13.10.2015 року, який був предметом позову у справі № 236/933/16-ц. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, Краматорський міський суд послався на те, що передача грошових коштів за договором мала місце та цей факт вже встановлено рішеннями судів першої та апеляційної інстанції. Зокрема, ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 23 травня 2017 року, якою встановлено, що: "Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції також правомірно відмовив у задоволенні позову стосовно того, що ні позивач, ні його представник не одержали гроші за проданий будинок, оскільки досліджений в судовому засіданні договір купівлі-продажу від 13.10.2015 року містить посилання на проведення повного розрахунку між сторонами до їх підписання, що також підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга у цій частині є такою, що не заслуговує на увагу та не ґрунтується на матеріалах справи, тому що суд першої інстанції цю підставу дослідив".

Скасовуючи постанову Апеляційного суду Донецької області від 08 лютого 2018 року та передаючи справу № 234/13165/17 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд в постанові від 27 червня 2018 року зазначив, що апеляційному суду необхідно перевірити чи підтверджено належними та допустимим доказами виконання відповідачкою зобов'язання за спірним договором купівлі-продажу будинку та земельної ділянки перед позивачем щодо сплати грошових коштів за цим правочином. Тобто у справі № 234/13165/17 знову ж за участю судді Соломахи Л.І. необхідно перевірити обставини щодо розрахунку між сторонами договору, про що апеляційним судом, до складу якого вона входила 23 травня 2017 року, вже зроблено відповідний висновок, тобто висловлена певна позиція.

За таких обставин суддя-доповідач вважає, що не може розглядати справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 грудня 2017 року у цивільній справі № 234/13165/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу будинку та земельної ділянки від 13 жовтня 2015 року (провадження 22ц/775/1259/2018), оскільки є інші обставини (попередня позиція апеляційного суду, до складу якого вона входила, щодо розрахунку між сторонами того ж договору), що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (а.с. 136 - 138).

Апеляційний суд вважає, що заява про самовідвід судді Соломахи Л.І. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 5 частини першої ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Дійсно, суддя Соломаха Л.І. розглядала цивільну справу № 236/933/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_8, про визнання правочину недійсним з апеляційною скаргою ОСОБА_3, від імені якого на підставі довіреності діяв Гуревич М.Г., на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 березня 2017 року. За наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційним судом у складі головуючого судді Груіцької Л.О., суддів Осипчук О.В., Соломахи Л.І. 23 травня 2017 року постановлено ухвалу про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_3 та залишення без змін рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 березня 2017 року. В ухвалі апеляційного суду від 23 травня 2017 року висловлена позиція апеляційного суду щодо розрахунку між сторонами договору купівлі - продажу, що є предметом позову у справі № 234/13165/17, що надійшла на новий апеляційний розгляд. Наявність позиції апеляційного суду у іншій справі, яка розглядалася також за участю судді Соломахи Л.І., щодо розрахунку між сторонами договору купівлі - продажу, що є предметом позову у цій справі, є обставиною, що може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді Соломахи Л.І. приймати незалежні рішення.

Відповідно до частини 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.

Відповідно до частини 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді вирішує суд, який розглядає справу.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України", як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється".

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії"(De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків , прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення . Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до частини 2 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (в редакції рішення Ради суддів України від 15.09.2016 року, яка діє на час розгляду питання щодо самовідводу), у разі задоволення відводу або самовідводу заміна судді здійснюється автоматизованою системою на підставі рішення про відвід (самовідвід) у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

Відповідно до п. 2.3.49. Положення повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.

Керуючись ст. 36, ст. 39, ст. 40, частиною 2 ст. 381 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області,-

У Х В А Л И В:

Заяву судді - доповідача Соломахи Людмили Іванівни про самовідвід задовольнити.

Справу передати для повторного автоматизованого розподілу з метою заміни судді-доповідача Соломахи Людмили Іванівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: Л.І. Соломаха

Судді: А.В. Гапонов

Ю.М. Мальований