Рішення

від 21.06.2007 по справі 15/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/192

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.06.07 р.                                                                               Справа № 15/192                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  дочірнього підприємства „Ізосев-1” закритого акціонерного товариства „Ізосев” м. Сіверськ (код ЄДРПОУ 31727135)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Совтехпром” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 30232234)

про стягнення заборгованості 69725,46 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мілько С.А. за довіреністю № 114/13 від 20.04.2007 р.

від відповідача: не з'явився

          До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява дочірнього підприємства „Ізосев-1” закритого акціонерного товариства „Ізосев”  до товариства з обмеженою відповідальністю “Совтехпром” про стягнення заборгованості 69725,46 грн.

Ухвалою суду від 11.06.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/192, якою сторони були зобов'язані надати документи, виконати дії.

У порушення вимог ухвали суду від 11.06.2007 р. відповідач відзив на позовну заяву та витребувані документи до суду не представив, у судове засідання не з'явився.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні представником позивача було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалася фіксація судового процесу.

Судом, відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі  письмової заявки відповідача № 59 від 01.12.2006 року на адресу позивача, останній 09.12.2006 року  відвантажив вогнетривку продукцію  на суму 69725 грн. з урахуванням ПДВ.

Факт відвантаження та приймання продукції підтверджується видатковою накладною № 7 від 09.12.2006 р. та податковою накладною № 8 від 09.12.2006 р., а також квитанцією про приймання товару № 50210583, поставка якого здійснювалася залізничним транспортом. (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи).

Оплату вищевказаної продукції відповідачем здійснена не була,  в наслідок чого утворилася заборгованість на користь позивача у розмірі 69725,46 грн.

Позивач 27.03.2007 року направив відповідачу претензію з вимогою оплатити поставлений товар, про те відповідач жодних дій щодо погашення заборгованості не вчинив.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства,

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:  договори та інші правочини.

В даному випадку між сторонами зобов'язання виникло на підставі отримання відповідачем товару відповідно до накладних, тобто здійснення дій, що передбачені актами цивільного законодавства.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-прдажу, які врегульовані главою 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 692 того ж кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, у зв'язку з отриманням товару та товаро-розпорядчих документів строк виконання зобов'язання оплати за товар для відповідача настав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що спір виник з вини відповідача у зв'язку із порушенням норм Цивільного та Господарського  кодексів України.

Також суд вважає, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, тому підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12;  32-34; 36; 49; 75; 82-85; 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Совтехпром” (юридична адреса: 83102 м. Донецьк, вул. Стадіонна, 22; ЄДРПОУ 30232234; поточний рахунок 26001301749347 у філії ГУ ПІБ в Донецькій області; МФО 334635) на користь дочірнього підприємства „Ізосев-1” закритого акціонерного товариства „Ізосев” (юридична адреса: 84522, Донецька область, Артемівський район, м. Сіверськ, вул. Пушкіна, 6; ЄДРПОУ 31727135; поточний рахунок 26006710106980 в ЗАТ „Донгорбанк”; МФО 334970) суму боргу 69725,46 грн., крім того витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та витрати на сплату державного мита у розмірі 697,25 грн.

У судовому засіданні 21.06.2007 р. оголошено текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя