Рішення

від 01.10.2008 по справі 2-240/2008

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 2-240/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2008 р.     м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді     Свириди Т.Й.

секретаря     Савчук М.І.

з участю позивачки     ОСОБА_1

представника позивачки     ОСОБА_2

відповідача     ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Яремче справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення постійного земельного сервітуту, -

встановив:

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про встановлення постійного земельного сервітуту.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала і суду пояснила, що вона проживає в с.Татарів Яремчанської міської ради Івано-Франківської області на уч.3аріка в будинку, який належить їй на праві приватної власності. Будинок розтанований на приватизованій нею земельній ділянці. По сусідству з нею проживає відповідач і їхні земельні ділянки є суміжними. На протязі багатьох років до її будинку існувала під»їздна дорога, якою вона користувалась і яка проходить через її земельну ділянку та земельну ділянку відповідача. Цією ж дорогою користувались і власники інших господарств, які проживають на уч.3аріка. В 2007 році відповідач з невідомих причин закрив дорогу, встановивши на ній ворота, і до даного часу вона нею не користується. Облаштувати під»їздну дорогу до її господарства в іншому місці неможливо. З приводу даного спору вона зверталась зі скаргою в Татарівську сільську раду, комісією якої було встановлено, що під»їздна дорога, якою вона користувалась, знаходиться в межах приватизованої відповідачем земельної ділянки і зазначена в його державному акті. Цією ж комісією встановлено, що відповідач перекрив цю дорогу і не пускає її проїхати до власної земельної ділянки. Вирішити даний спір в добровільному порядку відповідач не погоджується. Позивачка також пояснила, що ще у 80-х роках минулого століття вона компенсувала відповідачу частину дороги своєю земельною ділянкою. Тому вона просить встановити постійний земельний сервітут та визнати за нею право безоплатного проходу та проїзду легковим та вантажним транспортом по наявній дорозі, шириною 4м і довжиною 109, 7 м, яка проходить через земельну ділянку відповідача.

Відповідач по суті позов визнав та пояснив, що по позивачка дійсно користувалась дорогою, яка проходить через його земельну ділянку. Проте, по цій дорозі почали їздити сторонні особи та заходити худоба, а тому в 2007 році він закрив цей проїзд. Він не заперечує, щоб позивачка користувалась цією дорогою, але тільки з його дозволу. Будь-яким іншим особам надавати дорогу в користування він категорично заперечує.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи та оцінюючи зібрані докази вважає, що позов підлягає до задоволення.

Так, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. суду

пояснили, що жителі участка Заріка постійно користувались дорогою, яка проходить по земельній ділянці відповідача. Крім цього, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що біля господарства позивачки вони побудували житловий будинок, в якому ще не проживають, і під час будівництва постійно користувались дорогою, яка проходить через земельну ділянку відповідача. В 2007 році відповідач безпричинно закрив цю під»їздну дорогу, а іншого під»їзду до господарства позивачки та до їх господарства немає.

З акту обстеження земельної ділянки від 28.05.2008р., складеного земельною комісією Татарівської сільської ради, вбачається, що відповідач закрив проїзд позивачці, який проходить по його земельній ділянці і вказаний у його державному акті на право приватної власності на землю (а.с. 11).

Про те, що спірна дорога проходить через земельну ділянку відповідача, крім пояснень вищевказаних свідків, також підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 18-02-2/000128, виданого ОСОБА_3 14.12.1994 року     (а.с.6).

З урахуванням того, що позивачка постійно користувалась спірною під»їздною дорогою, іншого під»їзду до свого господарства не має і облаштувати його неможливо, суд вважає за необхідне встановити постійний земельний сервітут на право проходу та проїзду шириною 4м та довжиною 109, 7м., згідно обмірів, проведених ПП «Геопростір».

А тому, на підставі ст.ст. 98-100 ЗК України та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позов задоволити. Встановити постійний земельний сервітут та визнати за ОСОБА_4 право постійного безоплатного проходу та проїзду автомобільними та гужовими транспортнними засобами по наявному шляху, шириною 4 метри та довжиною 109, 7 метрів, що проходить через земельну ділянку, яка знаходиться в с.Татарів Яремчанської міської ради Івано-Франківської області і, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ-18-02-2/000128 від 14.12.1994р., належить ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.