Рішення

від 28.10.2008 по справі 2-240/2008

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-240/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2008 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

судді - Бобровської І.В.,

при секретарі - Яценюк О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Роздільнянської міської ради про усунення перешкод у вихованні дитини та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про усунення перешкод та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, мотивуючи свої вимоги тим, що він є батьком малолітнього ОСОБА_3, 12.11.2006р.н., який проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 З травня 2007 року вони з відповідачкою перестали проживати однією сім'єю, між ними склались не добрі стосунки, після чого вона стала перешкоджати позивачу в спілкуванні з сином. Це питання за його заявою розглядалось 21.08.2007р. на засіданні органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради, але оскільки і там відповідачка заперечувала проти його участі у спілкуванні та вихованні дитини, рішенням органу опіки та піклування йому було рекомендовано звернутись для вирішення цього питання до суду. Тому він просить зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди в спілкуванні з дитиною, та встановити йому часи для спілкування з дитиною чотири рази на тиждень з 10.30 год. до 19.30 год. за місцем його проживання.

В процесі слухання справи позивач уточнив позовні вимоги, просить суд зобов'язати відповідачку надавати йому дитину три рази на тиждень з 10.30 год. до 19.30 год. та один раз на тиждень цілодобово за місцем свого проживання.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, суду пояснив, що мешкає у трикімнатній квартирі разом з матір'ю, молодшим братом. Вітчим більшу частину часу знаходиться на дачі, дома буває дуже рідко. Позивач має власну кімнату, обладнану для перебування в неї малолітнього сина. Працює в воєнізованій охороні стрілком добу через три, тому вільні від роботи дні може присвячувати спілкуванню з сином, якого дуже любить, і знає як за ним доглядати, оскільки займався цим з дня його народження, але зараз позбавлений такої можливості внаслідок неправомірних дій відповідачки.

Відповідачка ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечувала, мотивуючи тим, що мешкає разом сином окремо від позивача, ніяких перешкод в спілкуванні з дитиною йому не створює, а тільки вимагає своєї присутності під час їх зустрічей, ' оскільки позивач вживає спиртні напої, ненормативну лексику, веде аморальний спосіб життя, зустрічається з іншими жінками, та неодноразово наносив їй тілесних ушкоджень у присутності дитини. Тому просить в задоволенні позову відмовити. Погоджується на визначення часів спілкування його з сином один раз на тиждень - в суботу або неділю з 14.00 до 16.00 годин у її присутності. В процесі слухання справи змінила свою думку та погодилась надавати дитину позивачу один раз на тиждень в суботу з 10.00 год. до 11.00 год. у її присутності.

В судовому засіданні свої заперечення підтримала, пояснила, що позивач сам відмовився брати дитину до рішення суду, а коли вони мешкали однією сім'єю, взагалі дитиною не займався. Крім того, він вдарив її у присутності дитини, настроїв проти неї свою сім'ю. Зазначила, що у позивача відсутні моральні якості, хоч в теперішній час їй і не відомо, щоб позивач вживав спиртні напої, але вона наполягає на своєї присутності під час його спілкування с сином. Враховуючи, що дитина страждає на запори, діатез, що їй встановлений дієтичний режим харчування, просить не дозволяти позивачу спілкуватись з дитиною у нього дома.

Представник третьої особи - Опікунської ради при виконавчому комітеті Роздільнянської міської ради не заперечувала проти часткового задоволення позову, підтримала висновок органу опіки та піклування про встановлення часів спілкування з дитиною за місцем проживання батька на протязі дня два рази на тиждень з урахуванням рекомендацій лікаря-педіатра щодо режиму дня та харчування дитини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, допитавши свідків, дослідивши відмовні матеріали органів внутрішніх справ, представлені сторонами докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1 марина Євгенівна, ІНФОРМАЦІЯ_2, є батьками малолітнього ОСОБА_3, 12.11.2006р.н., що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом РАЦС Роздільнянського РУЮ Одеської області 13.02.2007р., актовий запис № 268 від 08.12.2006р.

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, але проживають окремо. Дитина проживає разом з матір'ю. Батько сплачує аліменти на утримання дитини у розмірі ? частини від заробітку та 150 грн. на утримання відповідачки до досягнення дитиною 3 річного віку. У зв'язку з погіршенням стосунків між подружжям між ними виникли суперечки з приводу способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною позивача, що змусило його звернутись до органів опіки та піклування з заявою про встановлення йому днів та часів побачення з сином. Рішенням виконавчого комітету Роздільнянської міської ради від 21.08.2007р. № 145 позивачу ОСОБА_1 було запропоновано для вирішення спору звернутись до суду, оскільки між батьками не була досягнута згода з цього питання.

Відповідачка неодноразово зверталась до органів внутрішніх справ з заявами про притягнення свого чоловіка ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, але це ніяким чином не стосувалось виховання дитини, а використовувалось як засіб з'ясування особистих неприємних стосунків між подружжям.

З пояснень свідків, допитаних в судовому засіданні, вбачається, що батько ОСОБА_1 любить свого сина, піклується про нього, ніколи його не ображав, дбайливо ставився до його виховання та умов проживання і харчування. Так, мати позивача ОСОБА_4, яка мешкає разом з ним, має вищу освіту, працює вчителькою в школі, пояснила, що її син дуже любить дитину, піклується про неї, завжди купував дитині все, що було потрібно, але відповідачка створила такі умови, що ні вона, ні позивач місяцями не бачать ОСОБА_3. Тривалість та періодичність побачень з дитиною залежить від її настрою, а до їх квартири вона взагалі дитину не пускає, хоч в їх трикімнатній квартирі створені всі умови для перебування дитини. Влітку 2007 року, коли відповідачка хворіла, вона залишала у них дитину на 2 тижні, і умови їх проживання її влаштовували. Вона як бабуся та усі члени її родини були б дуже раді, щоб дитину приводили к ним додому для спілкування з нею. Зазначила, що ОСОБА_1 як батько вміє піклуватись про дитину не гірше любої матері, вміє міняти памперси, купати дитину, готувати їжу та годувати. Вона також має три вихідних дня на тиждень та з задоволенням допомагала б сину в догляді за ОСОБА_3. Вітчим позивача ОСОБА_5, також маючий вищу педагогічну освіту, суду пояснив, що мешкає з позивачем в однієї квартирі, охарактеризував його як добру, порядну людину, яка дуже любить свого сина і бажає з ним спілкуватись, і дуже страждає від того, що не бачить його. В сім'ї в них ніхто спиртних напоїв не вживає, ненормативну лексику не застосовує, гостей та шумних компаній не збирає.

Свідки з боки відповідачки, зазначивши про наявність поганих стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також не вказали, щоб позивач погано ставився до сина чи якимось чином його ображав.

З акту обстеження житлових умов позивача за адресою його проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, вбачається, що в квартирі є всі умови для перебування там ОСОБА_3.

Орган опіки та піклування Роздільнянської міської ради надав суду письмовий висновок, підтриманий представником в судовому засіданні, відповідно до якого вважає можливим спілкування з дитиною батька за місцем його проживання два рази на тиждень на протязі дня з дотриманнях рекомендацій лікаря-педіатра. Зазначений висновок затверджений рішенням виконавчого комітету Роздільнянської міської ради № 131 від 27.08.2008р. (а.с. 101, 109).

Згідно ст. 141 СК України мати, батько, мати мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони в шлюбі між собою.

 ст. 151 СК України передбачає право батьків на виховання дитини, право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Судом не встановлено, що відповідач є аморальною людиною, та що форми і методи його виховання дитини суперечать закону та моралі.

 ст. 153 СК України передбачає права батьків та дітей на безперешкодне спілкування між собою. ст. 157 СК України підкреслює обов'язок того з батьків, хто проживає окремо від дитини, брати участь у її вихованні, хоча збереження у нього цього обов'язку випливає і зі ст.. 141 СК України. У цій статті наголошується на прямих контактах з дитиною, тобто на побаченні з нею, що є основною формою особистого спілкування. Праву того з батьків, хто проживає окремо від дитини, кореспондує обов'язок того, з ким проживає дитина, не чинити йому перешкод у здійсненні свого права.

Відповідно до ч.3 ст. 9 Конвенції по права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини..

 ст. 159 СК України, яка регламентує вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від"неї, надає суду право на визначення способів участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд можу обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Враховуючи, що між сторонами склались погані стосунки, суд вважає доцільним дозволити батьку спілкуватись з сином без присутності матери дитини.

Оскільки на даний час дитина ні дошкільних, ні шкільних закладів не відвідує, знаходиться під наглядом матері, суд вважає можливим визначити часи спілкування батька з дитиною на протязі всього дня два дні на тиждень за місцем проживання батька, зобов'язавши батька дитини дотримуватись рекомендацій дитячих лікарів щодо режиму дня та харчування відповідно до медичного висновку про стан здоров'я ОСОБА_3.

Враховуючи мінливий графік роботи ОСОБА_1 - доба через три - суд не може встановити конкретних днів тижня для спілкування батька з сином.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 141, 150, 151, 152, 153, 154, 155, 157, 159 СК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Враховуючи інтереси неповнолітньої дитини дошкільного віку встановити періодичність спілкування ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3, 12.11.2006р., з дня набрання рішенням суду законної чинності до влаштування дитини до шкільного навчального закладу два рази на тиждень з 10 год.30 хв. до 19 год. 30 хв. за місцем проживання позивача: м. Роздільна Одеської області, вул. .40-років перемогиАДРЕСА_1 з обов'язковим дотриманням рекомендацій лікуючого лікаря-педіатра.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.