Постанова

від 23.07.2018 по справі 367/5200/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/5200/17 Головуючий у І інстанції Пархоменко О. В. Провадження № 22-ц/780/3115/18 Доповідач у 2 інстанції Мережко М. В. Категорія 1 23.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 липня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Мережко М.В.,

суддів: Олійника В.І., Суханової Є.М.,

секретар: Шуляк Д.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 24 травня 2018 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,

встановила:

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться вказана цивільна справа.

Представник позивача заявив клопотання про забезпечення позову. Просив накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1; заборонити ОСОБА_2 будь-яким чином вчиняти дії, направлені на зміну права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що існує велика ймовірність того, що відповідач може відчужити спірну квартиру та має реальну можливість здійснити відчуження спірної квартири, що суттєво ускладнить судовий захист порушених прав позивача.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 24 травня 2018 року заяву задоволено частково.

Накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_2

В інший частині заяву залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 24 травня 2018 року скасувати.

Ухвала суду в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 будь-яким чином вчиняти дії, направлені на зміну права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 не оскаржується, а тому, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Як визначено п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, на яку і було накладено арешт в межах забезпечення позову.

Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити виконання рішення суду неможливим, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність задоволення заяви позивача в частині накладення арешту на квартиру. При цьому судом врахована співмірність заявлених вимог та вартість майна, можливе відчуження на користь третіх осіб. Тому доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості вжиття заходів забезпечення позову та щодо неспівмірності вартості майна, на яке накладено арешт з предметом позову, оцінюються колегією суддів критично.

Твердження апелянта щодо того, що суд першої інстанції не перевірив, кому належить право власності на спірне майно, спростовується самим апелянтом, яка також вказує, що має постійне місце реєстрації та проживання у даній квартирі та що накладення арешту перешкоджає здійсненню нею права власності в повному обсязі.

Інших доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить, а тому підстави відповідно до ст. 375 ЦПК України для скасування ухвали відсутні.

Керуючись ст.ст. 365, 367, 369, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 24 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст постанови буде виготовлений не пізніше 01 серпня 2018 року

Головуючий М.В. Мережко

Судді В.І. Олійник

Є.М. Суханова