Рішення

від 27.06.2018 по справі 808/1171/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 червня 2018 року о/об 12 год. 36 хв.Справа № 808/1171/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольський ливарний завод (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, 188/2, код ЄДРПОУ 25485576)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

за участі представників сторін

позивача - Шахрай О.В.

(діє на підставі довіреності б/н від 24.01.2018 року)

відповідача - Куранова С.Г.

(діє на підставі довіреності № 262/08-01-10-04 від 20.02.2018 року)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольський ливарний завод (надалі - позивач, ТОВ МЛЗ ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення винесене відповідачем № 0022865601 від 02 березня 2018 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ заявленої на рахунках платника у банку за листопад 2017 року на суму 25800,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12900,00 грн.

04 квітня 2018 року ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринова Д.В. відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначено на 02 травня 2018 року.

Ухвалою суду від 02 травня 2018 року провадження у справі зупинено, а наступне підготовче судове засідання призначено на 27 червня 2018 року про що постановлено відповідну ухвалу.

27 червня 2018 року ухвалою суду провадження у справі поновлено.

Протокольною ухвалою суду від 27 червня 2018 року підготовче судове засідання закрито, та продовжено розгляд справи у відкритому судовому засіданні за клопотаннями учасників адміністративного процесу.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що податкове повідомлення - рішення (форми В1) № 0022865601 від 02 березня 2018 року винесене відповідачем є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки податковим органом зроблено не вірний висновок щодо безпідставного віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ сформованих по господарським операціям з ПП ДАНГ . Наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку. З висновками акту перевірки позивач не погоджується та вважає, що вони здобрені на припущеннях та не спростовують факту отримання товару від ПП ДАНГ , його використання у господарській діяльності та подальшу реалізацію на експорт.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольський ливарний завод просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (вх.№ 12965 від 24 квітня 2018 року), відповідно до якого зазначає, що в ході аналізу даних АІС Податковий блок та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ПП Данг не здійснював придбання ТМЦ, реалізованих на адресу TOB MЛ3 та послуг з їх виробництва. Вказує, що у зв'язку з вищенаведеним, ПП Данг неможливо реально здійснити вказані операції з урахуванням часу, здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, а надані до перевірки прибуткові документи створені з метою формування податкового кредиту у TOB MЛ3 . Тобто зазначає, про те, що фактично згідно податкової звітності та наявної інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМів: ІС Податковий Блок , Архіву електронної звітності, Єдиного реєстру податкових накладних та інших баз даних Державної фіскальної служби у ПП Данг , код ЄДРПОУ 31250448, з врахуванням реального часу здійснення операції, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної діяльності.

В судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 27 червня 2018 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Мелітопольський ливарний завод взято на облік в органах державної податкової служби 18 вересня 1998 року.

Як платник податку на додану вартість позивач зареєстрований 18 вересня 1998 року, витяг з реєстру платників податку на додану вартість №1608324500330.

У період з 29 січня 2018 року по 09 лютого 2018 року фахівцем Мелітопольського управління ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі підпункту 20.1.4, пункту 20.1, статті 20, підпункту 75.1.2, пункту 75.1, статті 75, підпункту 78.1.8, пункту 78.1, статті 78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB Мелітопольський ливарний завод з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2017 року.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт перевірки №131/08-01-56-01/25485576 від 16 лютого 2018 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB Мелітопольський ливарний завод з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2017 року .

Висновками акту перевірки викладено, що в податковій звітності з ПДВ за листопад 2017 року встановлено порушення:

- пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, підпункту б пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1, пункту 201.4, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), в результаті чого завищено:

від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного юго (податкового) періоду (р. 19):

- за листопад 2017 hjre на суму 37975 грн.,

від'ємне значення з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2.1):

- за листопад 2017р. на суму 42520 грн.,

занижено:

від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (р.21):

- за листопад 2017р. на суму 4545 грн.,

На підставі Акту перевірки №131/08-01-56-01/25485576 від 16 лютого 2018 року податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення (форми В1) № 0022865601 від 02 березня 2018 року (форми В1), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість заявленої на рахунках платника у банку за листопад 2017 року на суму 25 800,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12 900,00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України, визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту

Згідно з пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4. статті 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так в акті перевірки №131/08-01-56-01/25485576 від 16 лютого 2018 року мотивовано прийняття податкового повідомлення-рішення № 0022865601 від 02 березня 2018 року тим, що ТОВ Мелітопольський ливарний завод задекларовано суму бюджетного відшкодування до декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року по ПП Данг на суму ПДВ у розмірі 25 800,00 грн.

Ревізором в Акті перевірки зазначено, що ПП Данг неможливо реально здійснити вказані операції з урахуванням часу, здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, а надані до перевірки прибуткові документи створені з метою формування податкового кредиту у TOB MЛ3 . Тобто зазначає, про те, що фактично згідно податкової звітності та наявної інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМів: ІС Податковий Блок , Архіву електронної звітності, Єдиного реєстру податкових накладних та інших баз даних Державної фіскальної служби у ПП Данг , код ЄДРПОУ 31250448 з врахуванням реального часу здійснення операції, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної діяльності.

Разом з тим, зазначає що товар який ПП Данг реалізувало на користь ТОВ Мелітопольський ливарний завод був придбаний у ФОП ОСОБА_3, однак факт поставники від ФОП до ПП Данг не підтверджується.

Суд критично ставиться до такої позиції контролюючого органу, оскільки позивачем до суду надано первинні документи на підтвердження господарських операцій ТОВ Мелітопольський ливарний завод з ПП Данг , а судом у судовому засіданні досліджено:

- декларацію з ПДВ за листопад 2017 року та уточнюючі розрахунки за листопад 2017 року від 22 січня 2018 року №9002974983, та від 24 січня 2018 року №9004511414;

- договір купівлі-продажу №1 від 18 квітня 2017 року з ПП ДАНГ

- договір №1 від 03 січня 2017 року з ФОП ОСОБА_4 на перевезення вантажів;

- видаткова накладна №29 від 14 листопада 2017 року;

- товарно-транспортну накладну №0003008 від 14 листопада 2017 року;

- сировинну довідку від 14 листопада 2017 року;

- сертифікат якості №19 від 14 листопада 2017 року;

- видаткову накладну №30 від 23 листопада 2017 року;

- товарно-транспортну накладну №0003009 від 23 листопада 2017 року;

- сировинну довідку від 23 листопада 2017 року;

- сертифікат якості №20 від 23 листопада 2017 року;

- видаткову накладну №32 від 29 листопада 2017 року;

- товарно-транспортну накладну №0002997 від 29 листопада 2017 року;

- сировинну довідку від 29 листопада 2017 року;

- сертифікат якості №22 від 29 листопада 2017 року;

- видаткову накладну №31 від 29 листопада 2017 року;

- товарно-транспортну накладну №0003029 від 29 листопада 2017 року;

- сировинну довідку від 29 листопада 2017 року;

- сертифікат якості №23 від 29 листопада 2017 року;

- Акт №11 від 30 листопада 2017 року з ФОП ОСОБА_4. Рахунок №11 від 30 листопада 2017 року на оплату та банківські виписки за 14 березня 2018 року;

- Платіжні доручення №3118 від 10 листопада 2017 року, №3176 від 17 листопада 2017 року, №3265 від 24 листопада 2017 року;

- картку рахунку 63.1 за листопад 2017 року (ПП ДАНГ );

- податкові накладні та квитанції про прийняття №37 від 29 листопада 2017 року, № 38 від 29 листопада 2017 року, №35 від 17 листопада 2017 року, №36 від 23 листопада 2017 року, № 34 від 10 листопада 2017 року;

- картки складського обліку по товару Гідроциліндр 75x30x200, гідроциліндр 100x50x400.22, гідроциліндр ГЦ 80x40x200, Гідроциліндр варіатору барабана рСМ 10.09.01.010

- вантажно митні декларації №112090/2017/002893 (типу ЕК 10) на адресу ООО Партнер агрария з додатками та № 112090/2017/002894 (тип ЕК 10) на адресу ТОО Агроснабженческая компания АСКОМ

Товар, придбаний у ПП ДАНГ , був своєчасно та в повному обсязі оприбуткований підприємством позивача на підставі видаткових та податкових накладних шляхом здійснення записів у відповідних бухгалтерських документах, що не заперечує податковий орган.

Оплата товару та його подальше використання у власній господарській діяльності, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Отже, судом спростовано твердження податкового органу про те, що ПП ДАНГ паперові носії за формою первинних документів, в яких наведені відомості, що не відповідають фактичним (реальним) обставинам.

Підсумовуючи вищевикладене та проаналізувавши господарські взаємовідносини ПП ДАНГ суд приходить до того висновку, що інспектор-ревізор в Акті перевірки робив висновки про безтоварність операцій з контрагентами позивача не на підставі первинних документів позивача, оскільки первинних документів наданих до суду достатньо щоб вважати що правочин між позивачем та ПП ДАНГ був здійснений.

Реальність вчинення господарських операцій позивача з ПП ДАНГ підтверджується наданими первинними документами: договорами купівлі-продажу, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, сировинними довідками, сертифікатами якості, видатковими накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними, картками складського обліку по товару, тощо.

Жодного вироку по кримінальній справі по вищезазначеним контрагентам податковим органом до суду не надано.

Натомість відповідачем не наведено жодних доводів та не надано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача, як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту спірних сум податку по господарським операціям із зазначеними контрагентами та не мати права на бюджетне відшкодування ПДВ.

Що стосується взаємовідносин ПП ДАНГ , то суд вказує на те, що до суду надано всі первинні документи які підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Надано документи які свідчать про рух активів та зміну майнового стану позивача при придбаванні товару у контрагентів.

Також як і в акті перевірки та і відповідно до первинних документів придбаний товар оприбутковано за даними документами бухгалтерського обліку та використано у виробництві підприємства.

Суд звертає увагу на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Позивач в судовому засіданні довів, що придбаний товар оприбутковано та використано у виробництві.

При цьому, як вбачається зі змісту акту перевірки, то вони не містять жодних посилань податкового органу про те, що податкова накладна, на підставі якої позивачем здійснено формування податкового кредиту не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем суду були надані докази, що підтверджують реальне вчинення господарських операцій, що в свою чергу свідчить про правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, а відтак законне право на бюджетне відшкодування.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що висновки фахівців відповідача, викладені в Акті №131/08-01-56-01/25485576 від 16 лютого 2018 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB Мелітопольський ливарний завод з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2017 року - є протиправними, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені у Акті перевірки №131/08-01-56-01/25485576 від 16 лютого 2018 року - є помилковими та спростовуються дослідженими під час розгляду справи доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ливарний завод" (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, 188/2, код ЄДРПОУ 25485576) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0022865601 від 02 березня 2018 року.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ливарний завод" (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, 188/2, код ЄДРПОУ 25485576) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1 762 гривні 00 копійок.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі 09 липня 2018 року.

Суддя Д.В. Татаринов